Дайджест подій Вищої ради правосуддя за 14–18 вересня

1. Члени ВРП зустрілися з представниками Венеційської комісії

14 вересня 2020 року у Вищій раді правосуддя відбулась онлайн-зустріч із членами та експертами Венеційської комісії, які залучені до підготовки висновку щодо відповідності європейським стандартам президентського законопроєкту № 3711 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування».

Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко звернув увагу представників Комісії на те, що законопроєкт № 3711 по суті не є реформаторським. Передусім він спрямований на розв’язання проблем, які виникли внаслідок ухвалення у жовтні 2019 року Закону України № 193-ІХ. Ключовою з них, за словами Андрія Овсієнка, є порушення одного з основних принципів діяльності державного органу влади – безперервного здійснення ним своїх функцій. «Припинивши повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та визначивши новий порядок її формування, закон не забезпечив безперебійне функціонування ВККСУ. Заручниками цієї ситуації залишаються тисячі суддів, які не завершили проходження процедури кваліфікаційного оцінювання. На сьогодні неможливий конкурсний добір на посади в судах першої інстанції, а особливо на посади в апеляційних судах, з наповненням яких наразі склалася критична ситуація», – пояснив Андрій Овсієнко.

Іншим важливим питанням, яке покликаний вирішити законопроєкт № 3711, є врегулювання діяльності Верховного Суду України, його статусу як юридичної особи та органу державної влади і, відповідно, врегулювання статусу суддів ВСУ.

Андрій Овсієнко вкотре наголосив, що законопроєкт № 3711 спрямований на узгодження положень законодавства України з рішеннями Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 та від 11 березня 2020 року № 4-р/2020, а також на вдосконалення процедури формування та діяльності органів суддівського врядування.

Відповідаючи на запитання представників Венеційської комісії про законодавчу ініціативу Міністерства юстиції України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку призначення членів ВРП та підвищення інституційної спроможності ВРП», заступник голови ВРП Олексій Маловацький повідомив, що днями Вища рада правосуддя надала консультативний висновок щодо неї. Основна ідея цієї законодавчої ініціативи – відновлення положення, яке міститься в законі України № 193-ІХ і яке Конституційний Суд визнав неконституційним, зазначив Олексій Маловацький. Йдеться про створення при ВРП Комісії з питань доброчесності та етики, яку в законопроєкті Мін’юсту пропонується, наділивши практично тими самими повноваженнями, назвати Експертною комісією з добору кандидатів на посаду члена ВРП. Головною її функцією передбачено контроль над членами ВРП та ВККСУ.

2. Оголошення про початок процедури відрядження суддів

Вища рада правосуддя відповідно до рішення від 8 вересня 2020 року № 2585/0/15-20 оголошує про початок процедури відрядження суддів до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя, а саме до:

Червонозаводського районного суду міста Харкова – 5 суддів;

Золочівського районного суду Харківської області – 1 судді.

3. Член ВРП Лариса Швецова: “Законопроєкт про медіацію дасть змогу значно розвантажити судову систему”

Розвиток медіації в Україні допоможе розвантажити суди, забезпечить кращий доступ громадян до правосуддя, вирішить проблему порушення строків розгляду справ та, відповідно, зменшить кількість скарг на суддів до Вищої ради правосуддя. Про це розповіла член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова, виступаючи на презентації gap-аналізу впровадження інституту медіації в Україні.

4. Реалії та перспективи кадрового забезпечення судів

Заступник голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький взяв участь в онлайн-дискусії «А судді де? Кадровий дефіцит в період реформ», організованій Асоціацією адвокатів України.

Наразі кожна третя посада судді є вакантною, а близько 30 % суддів мають право на відставку, що ставить під загрозу дотримання розумних строків розгляду справ та забезпечення права громадян на доступ до правосуддя.

Під час виступу заступник Голови ВРП вкотре окреслив комплексні кроки для вирішення проблеми кадрового голоду, поміж яких, насамперед:

• запуск роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та відновлення процедур кваліфікаційного оцінювання;
• визначення граничного навантаження суддів;
• якісне процесуальне законодавство;
• запровадження судового прецеденту в правовій системі України.

Пріоритетним кроком є також ефективний добір суддів. Для забезпечення швидкого доступу до професії судді пропонується оптимізувати конкурсні процедури та реалізувати можливість впровадження незалежних центрів оцінювання суддів при апеляційних округах.

Детальніше у відео: https://bit.ly/3mpjspm

5. Вища рада правосуддя з початку року звільнила 186 суддів

Із січня по серпень 2020 року Вища рада правосуддя прийняла рішення про звільнення 186 суддів. За загальними обставинами звільнено 164 судді: 163 – у зв’язку з поданням заяв про відставку, 1 – у зв’язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.

За особливими обставинами звільнено 22 судді: 19 – за вчинення істотного дисциплінарного поступку, 3 – внаслідок визнання їх за результатами кваліфікаційного оцінювання такими, що не відповідають займаній посаді.

Додатково інформуємо, що станом на 11 вересня 2020 року фактична кількість суддів у судах України становить 5385 суддів при визначеній кількості 7295 суддів. Повноваження здійснювати правосуддя мають 4820 суддів. Кількість вакантних посад суддів становить 1910.

6. Олексій Маловацький: “Потрібно створити умови для довіри до судової влади”

Обговорюючи питання довіри до судів, потрібно оперувати цифрами і фактами. На цьому наголосив заступник голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький під час онлайн-дискусії «А судді де? Кадровий дефіцит в період реформ», організованої Асоціацією адвокатів України.

Він зазначив, що відсоток порушень, допущених суддями під час розгляду справ, мізерний: «За нашими відомостями, у 2019 році до судів першої та апеляційної інстанцій надійшло 3,9 млн справ. Розглянуто 3,8 млн справ. До ВРП надійшло близько шести тисяч скарг на суддів. Порівняйте: майже чотири мільйони справ і шість тисяч скарг стосовно необ’єктивності, упередженості суддів, неправильного вирішення спору. Із цих шести тисяч скарг близько 80 % були неналежно оформлені, подані з порушенням встановленого порядку, що слугувало підставою для повернення їх скаржнику. З решти скарг, що надійшли у 2019 році та за якими ми розпочали провадження, підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності були у 60 випадках. 60 рішень ВРП про притягнення судді до відповідальності – це лише один відсоток від загальної кількості скарг на суддів. Тому заяви про недовіру до судової влади нічим не обґрунтовані».

7. Розпочалася процедура відрядження суддів ще до шести судів

Вища рада правосуддя відповідно до рішень від 15 вересня 2020 року оголошує про початок процедури відрядження суддів до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя, а саме до:

Володимир-Волинського міського суду Волинської області – 4 суддів;

Жашківського районного суду Черкаської області – 2 суддів;

Жовтневого районного суду міста Запоріжжя – 4 суддів;

Калинівського районного суду Вінницької області – 1 судді;

Ленінського районного суду міста Кіровограда – 5 суддів;

Станично-Луганського районного суду Луганської області – 5 суддів.

8. Двох суддів звільнено у відставку

17 вересня 2020 року Вища рада правосуддя розглянула матеріали щодо звільнення суддів з посад за загальними обставинами, а саме у зв’язку з поданням заяв про відставку.

ВРП ухвалила звільнити у зв’язку з поданням заяв про відставку Тетервак Надію Андріївну з посади судді Іванківського районного суду Київської області та Нешик Раїсу Іллівну з посади судді Вінницького апеляційного суду.

ВРП ухвалила відмовити у звільненні Тимченко Ольги Василівни з посади судді Новотроїцького районного суду Херсонської області у відставку у зв’язку з відсутністю необхідного для звільнення у відставку стажу роботи на посаді.

9. ВРП ухвалила внести Президентові України подання про призначення трьох суддів

• 17 вересня 2020 року Вища рада правосуддя прийняла рішення внести Президентові України подання про призначення на посади до місцевих судів:
• ДУНАЄВСЬКОЇ Дарії Леонідівни – на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва;
• ЗАСТРОЖНІКОВОЇ Катерини Сергіївни – на посаду судді Солом’янського районного суду міста Києва;
• КОЛІСНИК Лариси Олександрівни – на посаду судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області.

10. Вища рада правосуддя з початку цього року внесла подання про призначення 443 суддів до місцевих судів

Вища рада правосуддя упродовж перших восьми місяців 2020 року прийняла рішення про внесення Президентові України подання про призначення на посади 440 суддів до місцевих загальних судів, двох суддів – до місцевих господарських судів, одного судді – до місцевого адміністративного суду.

11. Голова ВРП Андрій Овсієнко: “Проблеми, зумовлені недостатнім фінансуванням судів, потребують невідкладного вирішення”

Від констатації проблеми хронічного недофінансування судової системи необхідно переходити до її вирішення. На цьому наголосив голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, яке відбулося 16 вересня 2020 року у форматі відеоконференції.

За інформацією ДСА України, нині загальний дефіцит фінансування судової системи становить 2 мільярди 292,9 мільйона гривень.

Щоб виплатити заробітну плату працівникам апарату, деякі суди вимушені були реєструвати в Державному казначействі кредиторську заборгованість (ця сума становить близько 60 мільйонів гривень).

Андрій Овсієнко підкреслив, що ще під час формування держбюджету на 2020 рік ВРП неодноразово наголошувала, що в ньому закладається критична межа фінансування судової системи. На це Вища рада правосуддя звертала увагу, подаючи пропозиції до проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Андрій Овсієнко поінформував, що ВРП неодноразово зверталась до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, прем’єр-міністра із проханням ініціювати чергові зміни до держбюджету-2020 для забезпечення потреб місцевих та апеляційних судів.

Андрій Овсієнко наголосив, що проблеми, зумовлені недостатнім фінансуванням, потребують оперативного вирішення. За його словами, кредиторська заборгованість перед працівниками установ судової системи є неприпустимою.

12. Під час формування Вищої ради правосуддя враховано більшість зауважень і пропозицій Венеційської комісії та Консультативної ради європейських суддів

«В основу створення Вищої ради правосуддя у тому вигляді, в якому вона є зараз, покладено найкращі європейські практики», – зазначив голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, виступаючи з вітальним словом перед учасниками вебінару «Регулювання роботи та призначення на посади в судових органах – відмінності підходів у країнах ЄС», організованого Національною школою суддів України спільно з Консультативною місією Європейського Союзу.

Представляючи іноземним колегам склад та структуру ВРП, Андрій Овсієнко повідомив, що Законом України «Про Вищу раду правосуддя», який набрав чинності 5 січня 2017 року, створено якісно новий орган суддівського врядування з широкими повноваженнями. Він покликаний опікуватися не лише всіма питаннями суддівської кар’єри, а й вирішенням проблемних аспектів у діяльності судової системи в цілому, забезпечувати взаємодію між усіма державними органами у сфері правосуддя, захищати суддівську незалежність та підтримувати високий авторитет судової влади в Україні.

«Тож було створено вільний від політичного впливу орган, який, будучи незалежним від законодавчої та виконавчої влади, відповідає за питання кар’єри суддів, що є гарантуванням як незалежності судової влади в цілому, так і незалежності кожного окремого судді зокрема», – зазначив голова Вищої ради правосуддя.

13. У Вищій раді правосуддя з початку року розглянули 9545 дисциплінарних скарг

Протягом січня – серпня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшла 6831 скарга щодо дисциплінарного проступку судді (за аналогічний період 2019 року – 6453 скарги).

Упродовж цього періоду Дисциплінарні палати та члени ВРП повністю завершили розгляд 9545 дисциплінарних скарг включно з тими, що надійшли у попередні роки. У 2019 році за такий самий період було розглянуто 9527 скарг.

За результатами розгляду дисциплінарних скарг Дисциплінарні палати ухвалили 1300 рішень, з яких:

151 рішення про повернення дисциплінарної скарги ухвалами Дисциплінарних палат (за аналогічний період 2019 року – 93);

672 рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи або залишення заяви без розгляду (за аналогічний період 2019 року – 492);

327 рішень про відкриття дисциплінарної справи (за аналогічний період 2019 року – 185);

82 рішення про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності (за аналогічний період 2019 року – 105);

68 рішень про відмову в притягненні суддів до дисциплінарної відповідальності та закриття дисциплінарного провадження (за аналогічний період у 2019 році – 108).

14. Вища рада правосуддя з початку року розглянула 212 повідомлень суддів про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя

Упродовж січня – серпня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшло 231 повідомлення про втручання у професійну діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, про дії, що порушують гарантії незалежності суддів або підривають авторитет правосуддя. За аналогічний період 2019 року до ВРП надійшло 298 таких повідомлень.

За результатами розгляду 157 повідомлень суддів про втручання Рада рішеннями затвердила 131 висновок членів ВРП про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету  правосуддя.

За результатами перевірки 55 повідомлень суддів члени ВРП ухвалили 38 рішень про вжиття заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

15. ВРП порушила питання щодо компенсації виплат суддівської винагороди на виконання рішення КСУ

До Вищої ради правосуддя надходять звернення судів щодо необхідності виконання рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020.

Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення зазначеної постанови та законів, вказавши на те, що обмеження відповідних виплат є допустимим за умов воєнного або надзвичайного стану. При цьому, на думку КСУ, подібні обмеження мають запроваджуватися пропорційно, із встановленням чітких часових строків та в жорсткій відповідності до Конституції та законів України. Таке обмеження може застосовуватися й до суддів, однак після закінчення терміну його дії втрачені у зв’язку з цим кошти необхідно компенсувати відповідними виплатами, оскільки суддівська винагорода є складовим елементом статусу судді, визначеного Конституцією України.

Оскільки положення закону № 294-ІХ, закону № 553-ІХ визнано неконституційними, вони втрачають чинність із дня ухвалення рішення Конституційного Суду, і з 28 серпня 2020 року обмеження щодо виплати суддівської винагороди не можуть застосовуватись.

Вища рада правосуддя звернулася до головних розпорядників коштів державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів (Державної судової адміністрації України, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду), а також до Ради суддів України та Національної школи суддів України із проханням повідомити позицію щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 в частині виплати суддям компенсації за час обмеження виплат суддівської винагороди.

16. Проєкт Антикорупційної стратегії на 2020—2024 роки суперечить чинному конституційному регулюванню суспільних відносин

Положення розробленого Національним агентством з питань запобігання корупції проєкту Антикорупційної стратегії на 2020—2024 роки, які стосуються унормування питань судоустрою і статусу суддів, не можуть бути покладені в основу зміни законодавства, оскільки суперечать чинному конституційному регулюванню суспільних відносин. Такий висновок можна зробити з рішення Вищої ради правосуддя про затвердження позиції ВРП за результатами узагальнення пропозицій судів, органів та установ системи правосуддя стосовно проєкту стратегії.

17. ВРП ухвалила публічне звернення щодо неприпустимості заяв з боку представників виконавчої влади, спрямованих на підрив авторитету правосуддя

Органи державної влади, їхні посадові особи повинні утримуватися від інформаційних та політичних кампаній, заяв та дій, що можуть вплинути на незалежність судової влади та підірвати авторитет правосуддя в цілому. На цьому акцентовано увагу у публічному зверненні ВРП з приводу заяв віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної. Як відомо, в інтерв’ю “РБК-Україна” урядовець дала оцінку судовій системі України, зазначивши про «відсутність довіри до суддів і їхніх рішень».

Вища рада правосуддя наголошує, що повага до авторитету судів – вимога європейських стандартів для демократичних держав, невід’ємна умова публічної довіри до судової влади, а в більш широкому значенні – довіри до норм права та держави загалом.

Надаючи оцінку рівню довіри до судової влади, віцепрем’єр-міністр послалась на те, що більшість судових рішень першої інстанції «йдуть на апеляцію». У зв’язку з цим ВРП звертає увагу на те, що скасування рішення має сприйматись як нормальний результат процедури апеляційного оскарження, а не як провина судді першої інстанції (Висновок № 6 КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про справедливий суд у розумні строки та роль судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів від 24 листопада 2004 року). Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення (стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Отже, реалізація такого права особою не є чинником довіри до судової влади.

Вища рада правосуддя вважає неприпустимими політичні коментарі публічних осіб та представників органів виконавчої влади, які у своїх виступах за відсутності об’єктивної та конкретної інформації щодо рівня довіри до судової системи та впливу на неї судових реформ формують у суспільстві хибне уявлення щодо діяльності суддів та судової влади в цілому.

«На рівень довіри до судової влади впливають, зокрема, необґрунтовані заяви політиків та державних діячів, які несуть загрозу авторитету правосуддя», – йдеться у публічному зверненні Вищої ради правосуддя та наголошується, що представникам інших гілок влади слід утримуватися від будь-яких дій чи заяв, які можуть бути сприйняті як інструмент здійснення тиску на діяльність судових органів чи викликати сумніви щодо їх здатності виконувати свої обов’язки ефективно.

Рішення Вищої ради правосуддя від 17 вересня 2020 року № 2657/0/15-20: https://hcj.gov.ua/doc/doc/4227

18. Заява прес-офісу Вищої ради правосуддя

Публічні заяви Верховного Суду, в яких коментуються матеріали кримінальних проваджень щодо суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, стосовно яких було ухвалено рішення Вищої ради правосуддя, є оцінкою, яку надано в спосіб, не передбачений чинним законодавством. Подібні заяви не впливають на зміст чи правові наслідки прийнятих Вищою радою правосуддя рішень та вносять недоречну політизацію процесів у судовій владі. Аудіозаписи, відносно яких зроблено заяви, опублікувало Національне антикорупційне бюро України два місяці тому. Тож надання їм оцінок саме сьогодні виглядає дивним з боку суддів Верховного Суду.

Верховний Суд переглядає такі рішення в порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством. Суддя не може робити публічних заяв, коментувати в засобах масової інформації матеріали чи перебіг справ, які перебувають у провадженні суду, та брати під сумнів судові рішення, що набрали законної сили. Суддя не має права розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв’язку з розглядом справи.

Вища рада правосуддя очікує на офіційну публікацію повного тексту рішення Пленуму Верховного Суду, яке сьогодні було поширено в пресі, для надання подальших коментарів.