Чи можливий бізнес без ризиків, обговорили учасники VI Міжнародного форуму із захисту бізнесу — PRAVO.UA Чи можливий бізнес без ризиків, обговорили учасники VI Міжнародного форуму із захисту бізнесу — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Чи можливий бізнес без ризиків, обговорили учасники VI Міжнародного форуму із захисту бізнесу

Чи можливий бізнес без ризиків, обговорили учасники VI Міжнародного форуму із захисту бізнесу

  • 10.09.2021 15:17

Про кримінально-правові ризики бізнесу йшлося під час ІІ сесії VI Міжнародного форуму із захисту бізнесу, модератором якої став Тарас Пошиванюк, партнер EQUITY, який зазначив, що подібні ризики становлять левову частку роботи адвоката, що практикує у сфері кримінального права.

Про ризики та проблемні питання, які виникають  під час обрання запобіжного заходу підозрюваному, розповів у своєму виступі Костянтин Рибачковський, партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери». Він нагадав, що 8 серпня 2021 року набули чинності зміни до УПК України, які підвищують ефективність захисту в кримінальних процесах та розширюють права підозрюваних/звинувачених. Пан Рибачковський зробив порівняльний аналіз старої та нової редакції КПК України та виділив найбільш важливі моменти, які потрібно врахувати адвокатам. За його словами, саме адвокатська спільнота впродовж тривалого часу ініціювала ці зміни до законодавства. Не всі побажання наразі враховано, зокрема досі не вирішено питання про допуск до ЄРДР хоча б у рамках кримінальної справи, яку адвокат супроводжує. Хоча зміни набули чинності, промовець наголосив, що співробітники СІЗО про них ще не знають, адже КМУ має протягом трьох місяців внести зміни до підзаконних актів, що унормовують, зокрема, і роботу місць тимчасового утримання.

Питання захисту під час арешту майна підприємств висвітлила у своєму виступі Ольга Шаповалова, партнер АО Benchers. Вона проаналізувала сутність поняття “арешт майна” та його завдання в кримінальному провадженні. Було вказано на ознаки майна, яке може бути арештовано в кримінальному провадженні, та наведено перелік проблемних питань захисту, що виникають під час арешту майна. Ольга Шаповалова проілюструвала свої тези прикладами з власної адвокатської практики, навівши слухачам позиції сторони захисту, що позитивно або негативно вплинули на розгляд клопотання слідчим суддею. На цій основі вона зробила висновок, що запорука успіху в захисті бізнесу під час вирішення питань стосовно арешту майна полягає для сторони обвинувачення в тому, щоб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачено Конституцією та законами України; для слідчих суддів – у використанні повноважень щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні; для адвокатів – представників підприємств – у концентрації професійних зусиль для забезпечення ефективних механізмів правового захисту.

Артем Старосєк, СЕО Molfar, присвятив свою доповідь інформаційній безпеці юридичної фірми в українських реаліях. Він показав алгоритм аналізу інформації про компанію, який використовується спеціальними агенціями для збирання різного роду компромату. Вказуючи на вразливі точки, через які може статися витік конфіденційної інформації, він із наведенням реальних прикладів підкреслив, що особливу увагу слід приділяти документообігу та з обережністю використовувати онлайн-сервіси. Не менш важливо обачливо ставитися до комунікації та використовувати з цією метою лише закриті месенджери. Щоб не допустити зламу локальної комп’ютерної мережі, необхідно ретельно перевіряти, від кого надходить інформація, та з обережністю відкривати надіслані посилання на зовнішні джерела. Щоб не виникло витоку інформації від співробітників, Артем Старосєк радить укладати з ними угоди про нерозголошення та контролювати їх доступ до інформації. Особливу увагу варто приділити також публікаціям у соцмережах та перевіряти наявність персональних даних на фото, що публікуються в мережі. Для запобігання зламу персональних сторінок він радить користуватися різними складними паролями для кожного сервісу та зашифрованими менеджерами паролів.

Про практику Верховного Суду стосовно зловживання впливом розповів Денис Нєнов, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери». На підставі аналізу судової статистики за десятьма “корупційними” статтями він зробив висновок, що найбільш популярною є стаття 369 КК України – на неї припадає 1766 вироків із 2807 винесених за корупційні злочини. А от за статтею 369-2 винесено лише 329 вироків, що спікер пояснює складністю доведення цього злочину. Денис Нєнов навів два підходи до визначення суб’єкта зловживання впливом та з посиланням на постанову Верховного Суду України у справі № 5-14кс12 від 4 жовтня 2012 року наголосив, що законність прав і інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабара, має бути однією з основних та обов’язкових ознак вимагання. І навпаки, в разі якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів, то вимагання хабара виключається.

Про небезпечну безпека у власному бізнесі учасникам форуму розповів Вадим Касян, власник міжнародної компанії «Бюро перекладів «Тріс». Він нагадав відому тезу про те, що той, хто володіє інформацією, володіє світом, і наголосив, що наразі ця теза категорично не працює. На думку Вадима Касяна, інформації навіть забагато, тому виживає і розвивається той бізнес, який має свій ефективний алгоритм її обробки. Говорячи про цикл розвитку бізнесу, він наголосив на скінченності будь-якого бізнесу, який не здатен адаптуватися до нових умов. Водночас спікер підкреслив, що для власника є два позитивні сценарії виходу з бізнесу: продаж або залишення в спадок. Тож захищати бізнес наразі не потрібно, та й неможливо. Системи безпеки, які  сьогодні існують, орієнтовані на захист моделі бізнесу, хоча для того, щоб вижити, модель бізнесу має змінюватися. Саме тому він закликав учасників форуму захищати не бізнес, а цінності. Оскільки самостійно побудувати бізнес неможливо, оптимальним виходом Вадим Касян бачить об’єднання однодумців на базі спільних цінностей.

Реальною історією бізнесу з неочікуваною (очікуваною) розв’язкою з учасниками форуму поділився Павло Беспалов, юридичний радник Philip Morris. Він розповів про кримінально-правові ризики і ризики криміналу від правоохоронних органів на прикладі постачання товарів в Україну через Закарпаття. Резюмуючи, Павло Беспалов наголосив, що пасивно чекати завершення строків розслідування, коли вилучено цінний товар, не буде найкращою стратегією, якщо вам трапляться перевертні в погонах. Практика свідчить, що треба одразу йти в медійний простір і привертати увагу до ситуації, особливо якщо правоохоронці ведуть себе підозріло. Інакше існує ризик, що товар зникне, а ще гірше – потрапить на ринок. На його думку, реальне якісне і повне розслідування з публічним висвітленням і притягненням до відповідальності причетних осіб буде найкращим запобігальним заходом і сигналом, що позитивні зміни йдуть і вони неминучі.

Аналізуючи актуальну практику Верховного Суду з питань забезпечення прав учасників кримінального провадження, Сергій Фомін, суддя Третьої судової палати Касаційного кримінального суду ВС, зазначив, що за останні роки було ухвалено багато важливих рішень, зокрема щодо обчислення строків оскарження арешту майна, розширення коло осіб, що можуть оскаржувати вироки, неможливості оскарження рішення слідчого судді про передання майна до Агентства з розшуку та менеджменту активів тощо.

Сергій Фомін сконцентрував увагу учасників форуму на концептуальних засадах побудови системи захисту бізнесу та наголосив, що кримінальний процес відображає наявний в державі соціально-економічний устрій. На його думку, ухвалення КПК України ознаменувало завершення перехідного періоду від радянської економіки до ринкових відносин. І якщо раніше двигуном прогресу в кримінальному процесі були прокурори, то наразі цим двигуном стали адвокати, які за своїм фаховим рівнем часто перевершують слідчих і прокурорів. На думку промовця, на цьому етапі бізнесу потрібна відмова держави від монополії на розслідування, як це відбулося з нотаріатом і виконанням судових рішень. Водночас він навів статистичні дані, з яких випливає, що громадяни США витрачають на приватних детективів більше, ніж держава на правоохоронну систему.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA