Видавництво 
 |
Людмила Сугак, начальниця міжнародного управління АРМА |
 |
Тетяна Корольчук, начальниця управління міжнародного співробітництва у справах виявлення, розшуку та повернення активів АРМА |
Сьогодні на багатьох як національних так і міжнародних платформах досить часто порушується питання щодо повернення в Україну активів здобутих корупційним шляхом та заморожених Швейцарською Конфедерацією.
Протягом багатьох років Швейцарська Конфедерація була активним гравцем на міжнародній арені у сфері повернення активів і тут варто відзначити, що саме Швейцарія очолювала робочу групу з розробки Глави V «Заходи щодо повернення активів» Конвенції ООН проти корупції, прийнятої у 2003 році.
У заключній заяві Глобального форуму з повернення активів GFAR у 2017 було закріплено, що Швейцарія була проактивною у сфері виявлення та замороження корупційних активів, починаючи з кейсу Фердинандо Маркоса (колишній Президент Філіпін) у 1986 році і зберігає таку ж динаміку і сьогодні. Тут слід зазначити, що саме під час GFAR було підписано Меморандуму про взаєморозуміння між Нігерією, Швейцарією та Світовим банком стосовно повернення активів на суму 321 мільйона доларів США.
Швейцарська Конфедерація не лише бере активну участь у розробці міжнародних актів, квазі-правових інструментів, але і давно приєдналась до міжнародних багатосторонніх договорів, які регулюють питання боротьби з корупцією.
Так, ще у 1993 році Швейцарія ратифікувала Конвенцію про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, а у 2006 році Кримінальну конвенцію про боротьбу з корупцією. Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму була ратифікована у 2008 році.
Задля ефективної імплементації згаданих вище міжнародних договорів та розуміючи виклики сучасності, Швейцарія сформувала національну законодавчу систему, яка базується на міжнародних зобов’язаннях, верховенстві права, принципах справедливості, прозорості, економічного та соціального добробуту.
Зокрема, було прийнято Федеральний Акт про міжнародну правову допомогу у кримінальних справах, який закріплює співпрацю з іншими країнами та визначає процедуру повернення заморожених активів законним власникам. Міністерство юстиції Швейцарської Конфедерації, Генеральна прокуратура, а також органи прокуратури кантонів є уповноваженими органами з питань правової допомоги у кримінальному провадженні.
Положення законів Швейцарії «Про боротьбу з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму» і «Про блокування та реституцію активів і цінностей, отриманих незаконним шляхом політично значущими особами» зобов’язують швейцарські банки та інші фінансові установи ідентифікувати не лише договірну сторону, але й бенефіціара. Крім того, Закон про боротьбу з відмиванням коштів передбачає посилену перевірку осіб, які є політичними діячами (PEP).
Швейцарське законодавство зобов’язує повідомляти про всі підозрілі транзакції Управління звітності про відмивання грошей Швейцарської Конфедерації (MROS) і негайно блокувати будь-який рахунок, якщо існує підозра у відмиванні грошей. Швейцарська банківська таємниця не забезпечує захисту від переслідування за кримінальні злочини ні у Швейцарії, ні у контексті міжнародної правової допомоги в кримінальних справах.
Як зазначено на сайті Федерального Департаменту у закордонних справах (FDFA), боротьба з корупцією в тих державах, з якими Швейцарія має угоди про співробітництво є пріоритетом швейцарської зовнішньої політики та політики розвитку. Наприклад, конкретні заходи впроваджуються в контексті програм належного врядування. Більшість двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів про співробітництво містять положення щодо запобігання корупції.
У 2014 році Швейцарія прийняла Стратегію щодо блокування, конфіскації та реституції активів політично значущих осіб (більш відома як Стратегія з повернення активів), яка між іншим, містить положення щодо блокування активів колишнього Президента України В. Януковича. Крім того, 15 лютого цього року, Федеральна Рада на своєму офіційному вебсайті поінформувала про початок адміністративного провадження конфіскації заморожених після Революції Гідності Швейцарією активів – близько 130 мільйонів швейцарських франків. Так, Федеральна Рада Швейцарії доручила Федеральному департаменту фінансів (FDF) розпочати провадження з конфіскації у Федеральному адміністративному суді (FAC) активів PEP та близького оточення, яке пов’язане з В. Януковичем.
Слід зазначити, що договірно-правова база між Україною та Швейцарією охоплює широкий спектр співпраці в напрямку боротьби з корупцією, як в рамках вже згаданих багатосторонніх міжнародних договорів так і на рівні двостороннього співробітництва.
Двосторонні договори про правову допомогу, а також інші нормативні інструменти між Україною та Швейцарською Конфедерацією, зокрема, такі як Меморандум про співробітництво між Генеральною прокуратурою України і Федеральною прокуратурою Швейцарської Конфедерації в боротьбі з організованою злочинністю і відмиванням доходів та Меморандум про взаєморозуміння між Офісом Генерального прокурора та Національним антикорупційним бюро України стосовно впровадження проєкту «Повернення активів та доброчесність державного сектору в Україні» містять положення, орієнтовані на конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та знарядь злочинів.
Таким чином, Швейцарія вже ратифікувала основні багатосторонні міжнародні договори у сфері боротьби з корупцією та транскордонною злочинністю, ухвалила системне внутрішнє законодавство, демонструє результати протягом багатьох років і кейс Фердинандо Маркоса є абсолютно не поодиноким. Так, варто згадати такі успішні приклади як справи колишніх політичних діячів: Мобуту Сесе Секо (Заїр – існувала на території Демократичної Республіки Конго з 27 жовтня 1971 року по 17 травня 1997 року), Сані Абача (Нігерія), Франсуа Дювальє (Гаїті), Бен Алі (Туніс), Муаммар Каддафі (Лівія) і Хосні Мубарак (Єгипет) та інші справи, пов’язані з таким юрисдикціями як Ангола, Казахстан, Перу, Узбекистан.
Якщо проаналізувати останні статистичні дані, то у 2022 році Швейцарія повернула Узбекистану у справі Карімової 131 млн дол. США. В цьому кейсі є важливим те, що впроваджено процедуру повернення активів через утворення багатостороннього трастового фонду: Швейцарія, ООН, Узбекистан.
У 2020 році Перу було повернуто 16,3 млн дол. США, Нігерії у 2017 році Швейцарія повернула 321 млн дол. США, а у 2005 році – 700 млн дол. США, Казахстану сукупно у 2007 та 2012 роках було повернуто 163 млн дол. США.
Враховуючи, що повернення активів вимагає залучення багатьох учасників як на національному так і на міждержавному рівні, а інструменти міжнародної правової допомоги є дещо повільними у часі, іноді до моменту конфіскації проходять роки.
До прикладу кейс Фердінандо Маркоса тривав з 1986 по 2004 роки. Повернення активів Нігерії тривало з 2005 по 2006 роки та з 2015 по 2017 роки. Кейси Швейцарія-Казахстан тривали з 2011 по 2020 рік. Повернення 21 млн дол. США зі Швейцарії Анголі зайняло майже 5 років – з 2004 по 2008 рік.
Враховуючи вказане вище, можна дійти висновку, що досягнення таких результатів є можливим за наявності належного нормативного регулювання, ефективного міжвідомчого і міжнародного співробітництва, сталості національних інституцій та планування пріоритетів державної політики на роки.
Слід зазначити, що глобальний процес повернення активів починається з встановлення факту / місця знаходження таких активів. За період своєї діяльності АРМА посилило рівень співпраці зі Швейцарією в рази як кількісно, так і якісно.
За 2022 рік АРМА надіслало рекордну кількість запитів до швейцарських колег, що перевищує показник минулого року більш ніж втричі.
Повнота відповідей та чутливість наданої інформації від Швейцарії також має тенденцію до покращення. Завдяки постійній взаємній роботі щодо покращення професійних відносин, комплексній підготовці запитів та всебічному аналізу отриманої інформації.
Крім того, відпрацювання таких відповідей та використання допоміжних інструментів дає змогу не тільки встановити факт наявності/місцезнаходження активу, а й історію набуття злочинних активів, загальну інформацію щодо власників зазначених активів, а також пов’язаних з ними осіб. Надана інформація використовується правоохоронними структурами для реалізації мети кримінального провадження – досягнення справедливості у двох аспектах: матеріальному та процедурному.
Таким чином, можна зробити висновки, що існуючий міжнародний досвід, законодавча та інституційна база дають можливість повертати заморожені Швейцарською Конфедерацією активи до країни їх походження і принципи затверджені у 2017 році на рівні GFAR, зокрема, партнерство, взаємні інтереси, ранній діалог, прозорість та підзвітність, посилення боротьби проти корупції та підтримка розвитку, запобігання отриманню вигоди порушниками, залучення недержавних заінтересованих сторін є гарними дороговказами у цьому напрямку.
Завантажується ...
