Чи може порушення контролюючим органом мораторію на проведення податкових перевірок слугувати підставою позову платника податків про скасування податкового повідомлення-рішення? — PRAVO.UA Чи може порушення контролюючим органом мораторію на проведення податкових перевірок слугувати підставою позову платника податків про скасування податкового повідомлення-рішення? — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Блог » Чи може порушення контролюючим органом мораторію на проведення податкових перевірок слугувати підставою позову платника податків про скасування податкового повідомлення-рішення?

Чи може порушення контролюючим органом мораторію на проведення податкових перевірок слугувати підставою позову платника податків про скасування податкового повідомлення-рішення?

  • 23.12.2022 13:39
Анатолій Опанасенко, адвокат АО «Юрлайн»

Протягом періоду існування Верховного Суду формувалась позиція щодо оскарження наказів на проведення податкових перевірок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 було остаточно сформовано позицію, що «у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права».

Одночасно в цій самій постанові Верховний Суд сформулював таку важливу позицію: «Неправомірність дій контролюючого органу під час призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за результатами такої перевірки».

Водночас дещо раніше судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого «незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, – переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

Тобто, оскаржуючи у судовому порядку податкові повідомлення-рішення, платник податків має право посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки. При цьому посилання на такі порушення не залежать від (1) того, чи було допущено ревізорів для проведення перевірки, (2) факту оскарження наказу щодо проведення такої перевірки.

Наприклад, однією з правових підстав незаконності проведення перевірки, проведеної в період з 03.02.2021 до 15.03.2022, може слугувати той факт, що податкове повідомлення-рішення було винесене за результатами проведення податкової перевірки з порушенням мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України було запроваджено карантин.

Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» було запроваджено мораторій на проведення перевірок.

Законом України від 13.05.2020 №591-ІХ «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» було продовжено дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок.

П. 52-2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України в остаточній редакції передбачено таке: «Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Згідно з п. 2.1 ст. 2 ПК України «зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу».

Проте, незважаючи на норму п. 2.1 ст. 2 ПК України, 03.02.2021 постановою Кабінету Міністрів України № 89 (далі – постанова КМУ № 89) було скорочено строк дії обмежень, встановлених п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок і дозволено проведення таких видів перевірок юридичних осіб.

Звертаємо увагу суду, що норма п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України, якою встановлено мораторій на проведення перевірок, була чинною аж до 15.03.2022.

Законотворцями була створена колізія, коли, з одного боку, діяв мораторій на проведення перевірок, встановлений ПК України, а з іншого – постанова КМУ № 89, яка скасовує дію такого мораторію.

Тобто Кабмін прийняв підзаконний акт, яким скасовується дія норми Кодексу, чим фактично перебрав на себе функції Верховної Ради України та порушив пряму норму ст. 6 Конституції України щодо розподілу влад.

Ось висновки, зроблені в постанові Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 360/1182/21: «Беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України є нормою вищої юридичної сили, ніж постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 3 лютого 2021 року, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що за загальним правилом вирішення колізій суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому в цьому випадку підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України».

Очевидно, що в цьому випадку норми ПК України є нормами вищої юридичної сили, ніж постанова КМУ № 89, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак попри це податківці таки проводили податкові перевірки, посилаючись на постанову.

Та такі податкові перевірки є очевидно незаконними, як і їх результати.

Отже, зважаючи на правові висновки Верховного Суду, оскаржуючи податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами проведення перевірки в період з 03.02.2021 до 15.03.2022, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки.

Водночас, як свідчить наша практика, зазначення як однієї з підстав позову саме порушення контролюючим органом дії мораторію було дієвим для захисту прав клієнтів – суди приймали цей аргумент як підставу для скасування податкових повідомлень-рішень.

Цікавим у цьому випадку є також факт визнання протиправною та нечинною постанови КМУ № 89 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022 у справі № 640/18314/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022, яка набрала законної сили. Хоча справа № 640/18314/21 наразі перебуває в Верховному Суді, проте дія рішення суду першої інстанції не була зупинена.

Тобто склалася ситуація, коли через створену Кабміном правову колізію протягом 1 року податкова, порушуючи пряму дію норм ПК України, проводила документальні перевірки платників податків.

Отже, оскаржуючи податкові повідомлення-рішення, слід детально аналізувати підстави проведення перевірки та за наявності порушень вказувати їх як одну з перших підстав позову, що забезпечить ефективний захист прав платника податків у спорі з контролюючим органом.

Автор: адвокат Анатолій ОПАНАСЕНКО,  юридична фірма «ЮРЛАЙН»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA