Чому чергова реформа може заблокувати діяльність судової влади?

Запущена чергова судова реформа. Незважаючи на численні дискусії та суперечки в юридичних колах, звернення правничих асоціацій, позиції адвокатів та представників вищих навчальних закладів стосовно  неконституційності окремих положень законопроєктів № 3711-д та № 5068, все ж їх було прийнято Парламентом та відповідні закони були підписані Президентом України.

На моє переконання, існує велика вірогідність, що Конституційний Суд України визнає норми цих Законів такими, що не відповідають Основному Закону держави. Адже в такому разі буде заблокована робота Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів на невизначений термін. Слід нагадати,  що в результаті катастрофічної ситуації, яка склалася з непрацюючою майже два роки ВККСУ, наразі ми спостерігаємо кадровий голод в судах та величезне навантаження діючих судів. Однак найстрашніше – це проблема доступу звичайних громадян до правосуддя.

Фактично Закон 1635-IX (законопроєкт № 5068) наділяє Етичну раду неконституційними повноваженнями, зокрема правом вирішального голосу міжнародним експертам встановлювати відповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя. Реформування системи правосуддя за участю міжнародного елементу не є гарантією успіху. А навпаки характеризує як легковажне ставлення до незалежності судової влади зокрема та державного суверенітету України в цілому.

Варто зауважити, що Закон № 1629-IX (законопроєкт №3711-д) також надає фактичний вирішальний голос міжнародним експертам, щодо обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Таким чином, складається ситуація, коли створюється імовірність блокування нормальної роботи органів системи правосуддя, що ставить під загрозу існування судової влади в цілому.

Водночас, згідно з нормами законів, помітне втручання у діяльність судової влади, яка в свою чергу, має бути незалежною. Адже, судова влада та суди не мають зазнавати кардинальних змін, оскільки це є посяганням на принципи верховенства права, демократії, поділу влади, незалежності суддів та інші конституційні цінності.

Безумовно, вдосконалення роботи Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України необхідні. Однак, проаналізувавши Закони, які нібито передбачають «перезавантаження» цих органів, викликає значне занепокоєння відповідність деяких їх норм Конституції України.

Хочу зазначити, що в Україні перманентна судова реформа продовжується вже 30 років. Це пов’язано з тим, що кожна нова влада, критикуючи дії своїх попередників, намагається знайти «крайніх» і розпочинає нову судову реформу. На мою думку, сьогоднішня судова система є далеко не найгіршою серед розвинених країн Європи.

Звертаючись з позовом до суду, важливо мати правильну та законну правову позицію та професійних адвокатів. І навіть в такому випадку, сторона, яка програє процес, буде незадоволена судом та почне вигадувати причини для обґрунтування свого програшу.

Сподіваюсь, що судова влада витримає випробування «судової реформи».

Автор: Олександр Рябець, керуючий партнер ЮК Legal partner, адвокат, голова правління ГО «Спілка юристів Одеської області»