Видавництво 
Конкурсна комісія з добору кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України оголосила переможців конкурсного відбору, який проводила для рекомендування їх Вищій раді правосуддя для призначення. Тож сьогодні, 15 березня 2023 року, Конкурсна комісія своїм рішенням затвердила остаточний перелік 32 кандидатів, які рекомендовані для обрання на посаду члена ВККС.
Після засідання відбулася пресконференція, на якій було презентовано загальний аналіз рекомендованих для обрання кандидатів та надавалися відповіді на питання ЗМІ щодо роботи комісії та що враховувалося під час проведення конкурсу.
Загальні показники
Зокрема, голова Конкурсної комісії з добору кандидатів на посаду члена ВККС Іван Міщенко зауважив, що з 32 рекомендованих кандидатів 25 чоловіки та 7 жінки. Також 9 з них – це чинні судді та 1 суддя у відставці, 9 науковців, 6 адвокатів, 5 осіб зі змішеним стажем роботи та 2 представники правоохоронних органів. Найбільше рекомендованих кандидатів з м. Києва.
Також пан Міщенко зазначив, що на першому етапі 301 кандидат подав заяву на участь у конкурсі. Суддів на початку було 35 %, а під кінець конкурсу залишився 31%. На другий етап конкурсу були запрошені 64 кандидати, проте комісія провела лише 61 інтерв’ю, оскільки 3 кандидати з власної ініціативи припинили участь у конкурсі.
«Ми впевненні в тому списку, який затвердили та передали на розгляд Вищій раді правосуддя», — підкреслив Іван Міщенко.
«Юридична практика» поцікавилася у членів Конкурсної комісії, чому рекомендації на обрання на посаду члена ВККС отримали лише 10 представників від судової системи, адже за законом із 16 членів ВККС 8 мають бути чинні судді чи судді у відставці?
Відповідаючи на це запитання, Іван Міщенко зауважив, що, на переконання Конкурсної комісії, закон не зобов’язує її дотримуватися так званого квотного принципу.
«Є думка, що Комісія мала би передати список, який складається з 16 суддів або суддів у відставці та 16 представників інших юридичних професій. Проте ця думка не ґрунтується на законі. Ми тлумачимо закон зовсім по-іншому. Він передбачає, що конкурс проводить Конкурсна комісія. ВРП не проводить конкурсу, цей орган призначає або не призначає. Тобто або погоджується з рекомендаціями, які надала Конкурсна комісія, або не погоджується. Формулювання в законі «два кандидати на одну посаду» має лише математичне навантаження. З огляду на повноваження ВРП «два кандидати на одну посаду» означає три варіанти: ВРП може призначити обох, може не призначити нікого або може призначити одного з двох», — зазначив Іван Міщенко.
Також очільник Конкурсної комісії звернув увагу, що закон вимагає від неї перевірити та впевнитися в тому, що всі кандидати відповідають критерію доброчесності та професійної компетентності.
«Ми зважали саме на це, тобто це вимога закону, якої ми маємо дотримати. А не кількість. Бо якщо Комісія мала дотримати саме кількісного складу, то до чого ці два критерії? Що робити, якщо особа їм не відповідає? Включати її, бо вона перебуває в певній квоті? Ні! Тому ми вважаємо, що закон не вимагає дотримати якоїсь чисельності, крім 32 кандидатів», — наголосив пан Міщенко.
В основі – доброчесність
Як зазначив член Конкурсної комісії Роберт Брукхейсен, причиною, з якої Комісії не вдалося відібрати суддів або суддів у відставці, є те, що інші кандидати видалися такими, що не повною мірою відповідають критеріям професійної компетентності та доброчесності.
«Доброчесність, особливо в судовій системі, викликає дуже багато запитань, і власне, зважаючи на це, ми змогли відібрати 10 таких кандидатів. Ми домовилися, що будуть проходити тільки ті особи, до яких не буде питань із точки зору їх доброчесності», — підкреслив пан Брукхейсен.
Також він звернув увагу, що закон вимагає від Конкурсної комісії саме проведення відбору, а від ВРП – призначення членів ВККС.
Дискреція ВРП
За словами члена Конкурсної комісії Євгена Мєзєнцева, це питання викликало активні дискусії і серед членів Комісії. Він зауважив, що за ідеальних умов дійсно Комісія б мала відібрати 16 суддів та 16 правників. Проте кількість суддів, які взяли участь в цьому конкурсі, не становить половини конкурсантів. З самого початку їх було 30% і у списку рекомендованих, збереглося приблизно таке саме математичне співвідношення.
«Ми вважаємо, що для нас основним безумовним передбаченим законом критерієм є професійна придатність і доброчесність. І саме на це зважала Конкурсна комісія. Зі свого боку, ВРП із 32 рекомендованих кандидатів може обрати одного, трьох, п’ятьох чи нікого. А може обрати і шістнадцять – це їх дискреція», — підкреслив Євген Мєзєнцев.
У разі залишення у ВККС вакансій, на переконання пана Мєзєнцева, можна провести ще конкурс, адже Конкурсна комісія буде працювати два роки після формування повноважного складу ВККС.
Однаковий підхід
Тед Зажечни, заступник голови Конкурсної комісії, також додав, що члени Комісії не давали якихось преференцій жодній групі під час оцінювання всіх кандидатів.
«Ми використовували однаковий процес та однакові підходи до оцінювання кожного кандидата, був то суддя, адвокат чи науковець. Наша функція полягала в проведенні оцінювання кандидатів, використовуючи позитивний підхід та обираючи найкращих із найкращих», — наголосив Тед Зажечни.
Завантажується ...
