Четверо суддів Великої Палати вважають, що керівники банку не відповідають за збитки перед ФГВФО: окрема думка

Оприлюднено ще одну окрему думку у справі «Укоопспілки» № 910/11027/18 щодо стягнення збитків з керівників банку та визначення правил відліку позовної давності за позовами Фонду гарантування вкладів фізосіб.

Нагадаємо, Велика Палата стягнула 76 млн грн із керівників банку на користь ФГВФО. Марина Ясинська аналізувала постанову, в якій ідеться про:

• вирішення виключної правової проблеми перебігу позовної давності;
• відповідальність посадової особи перед юридичною особою;
• тягар доведення невинуватості;
• відповідальність посадових осіб, незважаючи на порушення регулятора;
• солідарну відповідальність.

У справі вже була викладена окрема думка судді Світлани Штелик.

Цього разу з рішенням Великої Палати не погодились четверо суддів: Володимир Британчук, Юрій Власов, Олександр Прокопенко, Валентина Сімоненко.

Судді вважають, що Велика Палата мала не вирішити справу по суті, а направити на новий розгляд в апеляційну інстанцію, оскільки:

оцінки аргументів відповідачів щодо визначення розміру шкоди відповідно до кожного рішення, у прийнятті якого вони брали участь, та наявності в учасників спору трудових відносин у рішенні не наведено, до того ж розміру солідарної відповідальності відповідачів відповідно до рішень, у прийнятті яких вони брали участь, не встановлено та не розмежовано, що спричинило покладення на відповідачів матеріальної відповідальності за витрату коштів на підставі рішень, у прийнятті яких вони участі не брали.

Солідарна відповідальність

В окремій думці йдеться, що на  керівників банку за рішенням суду може бути покладена солідарна відповідальність за спричинення шкоди банку в разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних з їх вини, якщо їх дії, та/або рішення, та/або невжиття своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку є результатом спільних дій (бездіяльності) посадових осіб банку, у зв’язку з чим банку спричинено шкоду.

Проте у цій справі рішення про придбання спірних облігацій приймалися правлінням банку та спостережною радою у різному складі, а тому зв’язок між невиконанням посадовими особами банку зобов’язань та заподіяною шкодою підлягає оцінці за кожним «епізодом» правопорушення, яке призвело до неплатоспроможності банку та завдання шкоди інтересам вкладників, що виключає спільну солідарну відповідальність усіх відповідачів разом.

Деліктне правопорушення

Судді не погодились з висновками Великої Палати про виникнення зобов’язання щодо відшкодування шкоди на підставі деліктних правовідносин.

На їх думку,  керівники як працівники банку є особами, що здійснюють свої функції та реалізують повноваження на договірній (контрактній основі). Тому підставами їх матеріальної відповідальності, яка настає при виконанні або невиконанні ними своїх функціональних обов’язків, не можуть бути події, які не передбачені трудовим договором.

Така відповідальність може наступати лише за умови спричинення шкоди при здійсненні дій, що не входять до трудової функції.

Така відповідальність більш була б притаманна особам — власникам банку та пов’язаним з банком особам, що не перебувають з банком у договірних, у тому числі трудових, відносинах, йдеться в окремій думці.