Часткове розкриття доказів у порядку статті 290 КПК України викликає обґрунтовану підозру в походженні матеріалів — Олександр Тананакін

24 березня заняття у Школі кримінальної практики Legal High School були присвячені підготовці до судового розгляду в кримінальному провадженні. Про те, як стороні захисту виконати зобов’язання розкриття доказів сторони обвинувачення, слухачам розповів Олександр Тананакін, адвокат АО Barristers.

Він зауважив, що, на перший погляд, тема не є складною, але більш глибокий аналіз показує, що її можна розділити на кілька питань.

Одразу ж постає запитання: які матеріали, зібрані захисником, потрібно розкривати обвинуваченню? Звісно, передусім потрібно розкривати ті матеріали, які можна буде використовувати з метою захисту в судовому розгляді. Деякі адвокати розкривають інформацію частково, але лектор цього не радить, бо часткове розкриття викликає обґрунтовану підозру в походженні матеріалів.

Наступним запитанням, що постає у процесі розкриття інформації, є таке: чи треба розкривати матеріали, які підтверджують вину підзахисного? Олександр Тананакін вважає, що це питання обов’язково потрібно погоджувати з клієнтом, бо підтвердження вчинення ним одного злочину може доводити невинуватість клієнта в іншому, більш тяжкому злочині. Тим паче, що суд під час розгляду може перекваліфікувати злочин у менш тяжкий. «Якщо стоїть вибір між поганим і жахливим, потрібно вибирати погане», — вважає лектор.

Ще одне запитання — що робити, якщо не всі докази встигли зібрати, як у такому разі розкривати інформацію? Лектор наголосив, що в цьому випадку простежується явна нерівність сторін: адже сторона обвинувачення у разі, якщо вона не встигає зібрати потрібні докази, може самостійно продовжити слідство до трьох місяців, а потім звернутися до слідчого судді з ініціативою продовження досудового слідства. Мотивом такого продовження можуть служити призначені експертизи. Сторона захисту можливості продовжити слідство позбавлена.

У разі якщо адвокат надіслав запити або клопотання, призначив експертизи і не встиг отримати на них відповіді, Олександр Тананакін радить слухачам Legal High School розкривати стороні обвинувачення ті матеріали, на підставі яких ви чекаєте тих чи інших відповідей на запити або експертні висновки. У такому разі висновки експерта, отримані пізніше, можна використовувати в суді як доказ, і прокурор не зможе заявити, що він недопустимий, позаяк не розкритий стороною захисту в порядку статті 290 КПК України.

Також поширене запитання — як подавати докази на стадії судового розгляду? На думку лектора, все залежить від стадії розгляду і причин, за якими ці докази не було подано раніше. У разі якщо адвокатові відмовлено в наданні будь-яких відомостей, посилаючись на їх службовий характер, він може клопотати перед судом про їх витребування, але для цього потрібно надати суду докази того, що ви за цією інформацією зверталися, — тобто копії адвокатського запиту, відмова на нього тощо.

Щодо документів, які отримали під час судового розгляду (а він може тривати роками) і які можуть суттєво вплинути на перебіг розгляду, лектор наголосивв, що адвокат має право надати їх у суді та використовувати як доказ, попередньо розкривши їх прокурору.

Що робити, якщо сторона обвинувачення не має бажання ознайомлюватися з матеріалами захисту? Лектор вважає, що це її право, однак КПК України регламентує процедуру розкриття доказів. Кодекс не зобов’язує адвоката бути кур’єром, тож достатньо повідомити прокурора, а також повідомити адресу, за якою він може ознайомитися з доказами, резюмував Олександр Тананакін.