Боротьба з корупцією під час війни: Міжнародний кримінально-правовий форум почав роботу з гарячої теми

Боротьба з корупцією навіть під час війни дасть нам усім надію, що ми переможемо і внутрішніх ворогів, а не тільки впевненість у перемозі над зовнішніми. Міжнародний кримінально-правовий форум почав роботу саме з цієї гарячої теми.

Модератором стала Ольга Просянюк, керуючий партнер АО AVER LEX, яка зробила сесію максимально інтерактивною. Після кожного виступу учасники форуму, не тільки колеги-спікери, могли поставити запитання доповідачу, і не одне. Саме це надало сесії рис давньоримського форуму – в позитивному значенні.

У дискусії взяли участь:

• Віра Михайленко, голова Вищого антикорупційного суду
• Даниїла Чорненька, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
• Сергій Подгорець, прокурор шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора
• Людмила Куса, партнер GRACERS
• Олександр Ружицький, партнер EVERLEGAL
• Артем Ярмола, заступник директора юридичного департаменту Fozzy Group

Антикорупційні тенденції

Сергій Подгорець, прокурор шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, розповів про тенденції антикорупційних  розслідувань.

Зараз, за словами спікера, один із головних результатів діяльності САП і НАБУ – передання коштів на користь ЗСУ, вже понад 1,2 млрд грн передано. Третину кримінальних проваджень становлять такі сфери, як оборона, банки, енергетика та транспорт.

Якщо говорити про кримінальні справи за ст. 191 та 364 ККУ, на кожні 2 кримінальні правопорушення за ст. 191 є одне за ст. 364. Ця тенденція, за словами пана Сергія, змінюється рік у рік на користь ст. 364.

Так, спікер навів приклад, коли справа про незакінчений замах на зловживання службовим становищем вистояла в суді, вирок підтримали апеляція і Верховний Суд.

“Також щодо ст. 364 є друга тенденція: в судах розглядається дедалі більше справ, пов’язаних з упущеною вигодою, їх, звісно, важко доказувати”, – підтверджує пан Сергій.

Іще спікер відмітив таку особливість справ стосовно оборонного комплексу: зараз все під грифом «таємно», що зумовлює певні особливості.

Ще одна відносно нова тенденція в роботі – виявлення, арешт і повернення активів з-за кордону. Допомагають АРМА та міжнародне співробітництво.

Нове для слідства, за словами Сергія Подгорця, – це практика виявлення, фіксування та розслідування використання криптовалют для легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом.

Відповідаючи на запитання модератора про помилки, яких припускаються адвокати, пан Сергій зазначив:

“Немає ідеальних справ, десь прокурор може сумніватись у своїх доказах, чогось бракує. А захисники, з найкращих, звісно, мотивів, можуть надавати документи, де в прокурора був пробіл, і допомагають таким чином мимоволі обвинуваченню.

Ще більше допомагає обвинуваченню клієнт, який багато говорить, замість того щоб скористатися ст. 63 Конституції України”.

Санкції та суд

Віра Михайленко, голова Вищого антикорупційного суду, присвятила свою доповідь законодавству про санкції. За словами пані Михайленко, суд має дослідити дотримання умов правомірності з точки зору пропорційного характеру санкції та наслідків правопорушення.

Ухвалюючи рішення про застосування примусових заходів такого виду, суд має переконатися, що запроваджуваний режим санкцій є еквівалентним масштабу та небезпеці, що несе правопорушення, у відповідь на яке він запроваджується, і що він не перевищує тих негативних наслідків, які спричинено протиправною поведінкою держави-агресора чи окремих суб’єктів, пов’язаних із нею.

Відповідач у справах про санкції:

• має стосунок до політичної еліти рф, у спектрі відповідальності якої перебуває збройний конфлікт в України з 2014 року та повномасштабне вторгнення в Україну з 24.02.2022;
• приймає рішенні або бере участь у прийнятті рішень, пов’язаних із загрозою цінностям, визначеним у законі;
• є підконтрольним режиму рф і бере безпосередню участь у спонсоруванні рішень та дій держави-агресора, забезпеченні її діяльності, пов’язаної зі збройною агресією проти України.

Пані спікерка надала такий алгоритм розгляду санкційних справ судом:

• чи є відповідач іноземною юридичною особою, юридичною особою, яка перебуває під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи – нерезидента, іноземцем, особою без громадянства або суб’єктом, який веде терористичну діяльність;
• чи можна вважати рішення чи дії відповідача такими, що створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України або значною мірою сприяли вчиненню таких дій іншими особами;
• чи наявний правовий режим воєнного стану;
• чи накладена на відповідача санкція у вигляді блокування активів у порядку, визначеному Законом України «Про санкції»;
• чи заявлені до стягнення в дохід держави активи:
• 1) які безпосередньо належать відповідачам,
• 2) або щодо яких відповідач може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

• сукупність доказів якої сторони є більш переконливою;
• чи можливо за допомогою стягнення в дохід держави досягти мети захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави;
• чи є стягнення в дохід держави співмірним (пропорційним) визначеній в законі меті.

Відповідаючи на запитання модератора щодо статусу третьої особи і рішення про стягнення санкційних активів, яке зачіпає її права, а також посилання на норму КАСУ, де визначено можливість звернення до суду з цього приводу, пані суддя зазначила, що насправді

норми санкційного законодавства не передбачають такого оскарження і наразі готуються зміни до санкційного законодавства, адже є втручання в право власності.

Допустимість доказів

Даниїла Чорненька, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, присвятила виступ історії визначення допустимості доказів.

Першим вона згадала рішення ВП ВС від  14 квітня  2020 року, згідно з яким докази мають бути отримані уповноваженими на те  особами. Докази, отримані органами розслідування, які не були уповноважені на розслідування, визнавались недопустимими.

Наступний пункт – це постанова об’єднаної палати ККС ВС від 4 жовтня 2021 року у справі № 724/86/20, яка продовжила закріплювати положення, що рішення про призначення групи слідчих приймається у вигляді постанови. Якщо її не було, докази визнавались недопустимими.

Третє рішення щодо доказів – це постанова ВП ВС від 31 серпня 2022 року, де висновок був дещо інший. У справі був висновок експертизи за постановою слідчого, який не входив у групу слідчих у цьому провадженні. ВП ВС сформулювала висновок, який є протилежним тим, що були раніше:

допустимість доказу – чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення прав і свобод людини?

Пані спікерка ставить запитання: чи стосується це лише висновків експерта, чи й інших доказів також?

Наступне рішення щодо доказів – це постанова ВС від 30 березня 2023 року: до проваджень, які розслідуються до внесення змін до КПК щодо кількості днів, коли їх має бути передано за підслідністю, не застосовується строк в 1 день для такого передання.

Воєнні зміни

Людмила Куса, партнер GRACERS, присвятила свою доповідь змінам, які відбулись під час війни. За її словами, зараз ситуація погіршилась, навіть фактові порушення почали відновлюватись і отримувати нове життя. А саме – оголошують підозри особам, які за кордоном. Їх виїзд був спровокований війною, але орган досудового розслідування, вручаючи підозру, заочно вважає виїзд переховуванням від них.

Наступна проблема – ч. 6 ст. 193, де обираються запобіжні заходи: людина змушена доводити в суді (а інколи позбавляється такого права), що вона не переховується, а втікала від війни, і що вона готова давати свідчення, але в неї є діти на утриманні та вона не може повернутись наразі до України.

Питання надмірних застав також акцентувала пані Людмила:

якщо дивитися зі сторони захисту, то особа отримує не запобіжний захід, а  фактично покарання. Є тільки підозра, немає ще вироку, не доведено, що є активи, набуті незаконним шляхом, тож обирати їй заставу у декілька сотень млн грн – непомірно.

Тут спікерка наводить цитату з американської системи права: встановлення високої застави може порушити презумпцію невинуватості, оскільки може призвести до того, що підсудний буде перебувати в тюрмі до початку судового процесу, навіть якщо він не винен у злочині. Цього треба уникнути.

Ще одна проблема, на думку Людмили Куси, – це зміни в практиці касаційної інстанції:

в травні 2022 року рішення АП ВАКС почала переглядати Перша палата ККС ВС. До цього переглядала Третя палата. Рішення цих палат значно різняться. Якщо в Третій палаті в сторони захисту був хоч якийсь шанс отримати позитивне рішення для клієнта, то Перша палата звела це до нуля.

Пані Людмила наводить як приклад рішення від 30 березня 2023 року, коли було скасовано рішення АП ВАКС, яким справу було закрито. Підстави: апеляція не аналізувала істотність порушень – чи вплинули вони на конвенційні або конституційні права учасників.

Також спікерка звернула увагу на питання правової визначеності й упущеної вигоди в кримінальних провадженнях.

«Так, це новий тренд у розслідуваннях. Раніше, у 2020 році, в ВАКС вони не вважалася збитками і належали до цивільно-парової відповідальності. Погляд змінився, НАБУ і САП вважають, що упущена вигода може бути в кримінальному провадженні», – зазначає Людмила Куса.

Прогноз на 2023 рік

Олександр Ружицький, партнер EVERLEGAL, теж присвятив доповідь наболілим питанням – викликам у 2023 році. Насамперед можна виокремити такі.

Проведення невідкладних обшуків на підставі постанови про проникнення до житла ще до постанови слідчого судді щодо проведення обшуку. Тобто, пояснює адвокат, слідчі проводять обшуки без відповідної ухвали суду, метою є «врятування майна», щодо цього є постанова, але її не дають адвокату для ознайомлення.

Ще одна проблема – вилучення з депозитної комірки майна третьої особи. Отримується тимчасовий доступ до банку з метою пошуку документів, знаходять у комірці гроші третьої особи. Третя особа звертається до органу досудового розслідування, щоби повернули гроші, але, зауважує пан Олександр,  ця особа не є стороною кримінального провадження, не є учасником і потрібно звертатись до суду.

Третій виклик  – визнання речовими доказами коштів на банківських рахунках і накладення на них арешту, причому без зазначення суми.

Четвертий – обхід мораторію на перевірки під час воєнного стану. Для цього  БЕБ розпочинає кримінальне переслідування.

На думку спікера, зараз, поки триває воєнний стан, є більше ознак порушення прав людини і ще менше судового захисту:

“Загальна тенденція негативна, сподіваюсь на зміни після перемоги, але не самі собою, а за участі адвокатської спільноти”.

Бізнес і правоохоронні органи

Артем Ярмола, заступник директора юридичного департаменту Fozzy Group, зупинився на практиці компанії у відносинах з правоохоронними органами. Їх можна розділити на дві великі частини. Перша – це коли безпосередньо компанія звертається за фіксацією збитків, завданих війною.

«Повинні вчинятись слідчі дії, цього не відбувається. Є об’єктивні причини, але є випадки, коли нашу заяву губили тричі в головному управлінні», – зауважує пан Артем.

Друга частина – це розслідування щодо зловживань із гуманітарною допомогою:

«З початку війни до нас звертались постачальники, які були готові передати різний товар для гуманітарних цілей. Ми разом із БФ і Мінсоцполітики реалізували програму, коли роздавали цю допомогу в магазинах. У результаті ми отримали кримінальне провадження: чи правильно ми роздавали?». Звісно, питання гуманітарної допомоги і зловживань несе і репутаційні ризики.

«Продаж гуманітарної допомоги – ми постійно даємо відповіді правоохоронним органам щодо цього», – зазначає представник Fozzy Group.

Також пан Артем нагадує, що до грудня 2022 року було дозволено ввозити продукти харчування без відповідного маркування, ці партії дозволено ще продавати, а людина бачить товар без маркування, пише пост у соцмережі: «Це гуманітарка!». Артем Ярмола визнає, що це неприємна проблема, яка відбирає багато часу.

Ще один момент, пов’язаний з правоохоронними органами,  – це організація працівників під час повітряних тривог.

«У нас є рекомендації для працівників», – зазначає пан Артем, проте питання від правоохоронних органів були до іншого бізнесу, де, на жаль, були влучання в ТЦ та жертви.

Також Артем Ярмола відзначив проблему співпраці з контрагентами через неможливість точно встановити, хто є бенефіціарами, а реєстру санкційних осіб ще немає:

«Комплаєнс зараз дуже на часі. Можна заплатити контрагенту і отримати звинувачення у фінансуванні тероризму».