Банки фактично легалізують готівку в процесі податкової амністії – учасники конференції «Банківський сектор: нові виклики»

Сьогодні в Києві відбувається конференція «Банківський сектор: нові виклики». Її перша сесія була присвячена питанням банківського комплаєнса та фінмоніторингу, модератором дискусії став Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР». Зокрема, говорили про роль, яку відіграють  банки в процесі податкової амністії.

Банки та податкова амністія

Про реалії податкової амністії говорив у своєму виступі Володимир Дубєй, голова правління АТ «ТАСкомбанк». Він зробив короткий екскурс в історію спроб запровадження добровільного декларування доходів в Україні та наголосив, що непрямі методи податкового контролю включають право податкової запитувати в громадян про джерела походження коштів на купівлю будь-якого цінного активу.

Якщо людина не зможе пояснити походження коштів або не надасть декларацію про податкову амністію, то повинна буде доплатити податок за покупку.

Спікер навів приклади закордонного досвіду податкових амністій. Він вважає, що недосконалість законодавства та не врегульованість процедур податковими органами та Національним банком навряд  призведе до успіху нинішньої податкової амністії в Україні. Підтвердженням цього, на його думку, є невисока активність громадян – за два місяці декларування до його банку за відповідною послугою звернулося лише шестеро клієнтів.

Описуючи умови добровільного декларування, Володимир Дубєй:

• нагадав про суб’єктів, терміни та умови декларування;
• вказав на недоліки процедури для банків;
• а також наголосив на ризиках податкової амністії у тому вигляді, в якому вона здійснюється.

До ризиків банкір відніс:

• посилення контролю з боку держави за несплатою податків фізичними особами за допомогою непрямих механізмів контролю;
• можливість поширення інформації, яку банк буде зобов’язаний надати правоохоронним органам для виконання вимог законодавства з фінансового моніторингу.

Крім того, він ознайомив присутніх із розробленим його банком продуктом для декларування коштів та розповів про алгоритм його роботи.

Банки та технології

Про застосування регуляторних технологій для підвищення ефективності ризик-менеджменту в банках ішлося в доповіді Артура Загородникова, заступника голови правління АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК». Він наголосив, що без застосування новітніх технологій працювати і розвиватися банківська система не зможе.

Банківська система України вже готова до застосування таких технологій.

Потрібно лише:

• ухвалити відповідні рішення,
• навчити фахівців.

Спікер навів статистику роботи українських банків за дев’ять місяців, а саме:

• банки заробили понад 50 мільярдів гривень чистого прибутку,
• це майже на 37% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Рентабельність банківського сектору сягнула 32% порівняно з 24% торік.

На думку Артура Загородникова, такий результат досягнуто, зокрема, і завдяки правильно вибудуваному ризик-менеджменту. Наявна система триступеневого захисту (бізнес, комплаєнс та аудит), яка діє в Україні з 2018 року, довела свою ефективність.

Водночас у світі вже існують нові інструменти, які дають змогу:

• суттєво підвищити ефективність ризик-менеджменту,
• забезпечити безпеку банків,
• захистити клієнтів.

Це так звані RegTech-рішення – інформаційні технології, які допомагають виконувати вимоги регуляторів.

А саме:

• дають змогу контролювати ризики,
• допомагають здійснювати моніторинг,
• спрощують надання звітності,
• а головне – налагоджують процес обміну інформацією між банками в режимі реального часу.

Це особливо важливо з огляду на те, що 64 мільйони клієнтів українських банків мають близько 125 мільйонів банківських рахунків. Спікер розповів про можливості RegTech-рішень і досвід ПУМБ у впровадженні автоматизації процесів фінмоніторингу.

Банки та фінмоніторинг

Ігор Ткаліч, директор генерального департаменту фінансового моніторингу АТ «Ощадбанк», к.ю.н., розповів про особливості проведення банками фінансового моніторингу під час проходження клієнтами процедури нульового декларування.

Банківську роботу щодо добровільного декларування у відповідному законі висвітлено дуже стисло.

Спікер виокремив два важливі аспекти закону, що стосуються безпосередньо банків:

• перший – що кошти декларанта має бути розміщено на банківському рахунку;
• другий – що банки зобов’язані застосувати вимоги фінансового моніторингу для встановлення джерел походження коштів.

Він нагадав, що 5 серпня 2021 року НБУ видав постанову №83, у якій прописав алгоритм роботи банків, що, втім, виявився неповним. Банки зверталися за додатковими роз’ясненнями, адже за законом банки фактично є легалізаторами готівкових коштів, які зберігаються в клієнтів. У вересні вийшло спільне роз’яснення НБУ та служби фінансового моніторингу, де більш детально розписано алгоритм дій банку. Ігор Ткаліч розповів, як побудовано процес зарахування готівкових коштів декларантів у його банку.

Банки та санкції

Своїм баченням новел української практики в санкційному комплаєнсі з учасниками форуму поділився Володимир Гавлицький, директор департаменту комплаєнса, член правління ПАТ АБ «Південний». Він наголосив, що головним ініціатором санкцій наразі є США. Такі санкції мають екстериторіальний характер та поділяються на два рівні:

• перший мають застосовувати резиденти, тобто всі компанії, які підпадають під юрисдикцію США;
• санкції другого рівня застосовуються проти країн та суб’єктів-нерезидентів, які сприяють порушенню санкційних обмежень.

Водночас Володимир Гавлицький підкреслив, що хоча до санаційного списку США включено понад 6 тисяч фізичних та юридичних осіб, ні США, ні Євросоюз не застосовують санкції до власних громадян і компаній.

Він розповів про вплив санкцій на клієнтів та банки. Також спікер нагадав, що за порушення санкцій передбачено штрафи. Найбільший такий штраф сплатив у 2014 році BNP Paribas в сумі 8,9 млрд доларів.

Говорячи про санкції РНБО України, Володимир Гавлицький вказав на їх недоліки, зокрема:

• не встановлено ефективну систему впровадження;
• непрозорі операції з переліками (додатками);
• нечіткі механізми регулювання;
• застосування не як санкційного інструмента.

Банки та віртуальні активи

Віртуальні активи як об’єкт фінансового моніторингу стали темою доповіді Олександра Москаленка, начальника управління фінансового моніторингу АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». Він навів деякі дані:

• загальна капіталізація ринку криптоактивів становить понад 2 трильйони доларів,
• на світових криптобіржах котируються майже 7 тисяч криптовалют,
• найбільшу частку серед них займає біткоїн.

Говорячи про світовий досвід регулювання ринку криптовалют, пан Москаленко вказав на особливості цього процесу в різних країнах та наголосив, що, згідно з методикою оцінки глобального індексу прийняття криптовалют, український ринок є одним із найбільших за темпами розвитку.

І хоча українські криптостартапи отримали близько 170 млн дол. США інвестицій (найбільше Neuromation – з 2018 року близько 51 млн дол. США), ринок віртуальних активів у нашій країні поза межами правового регулювання.

Спроба його врегулювати шляхом прийняття законопроєкту № 3637 від 11 червня 2020 року наразилася на вето Президента.

На думку Олександра Москаленка, недоліками цього закону були:

• наявність кількох «центрів прийняття рішень» на майбутньому ринку віртуальних активів;
• необхідність «гармонізації» законопроєкту з іншим законодавством у сфері AML та валютного нагляду;
• необхідність легалізації вже створених/придбаних/отриманих криптоактивів.

Він вважає, що для успішного врегулювання ринку криптоактивів до розробки нормативної бази потрібно залучати учасників ринку.

Банки та податкова амністія

Про оптимізацію витрат на фінмоніторинг і комплаєнс говорив Андрій Сегал, директор ЮК «АМБЕР». Він зазначив, що позиція авторів закону про добровільне декларування прозора і зрозуміла:

• вони вважають, що на руках у населення близько 50 мільярдів доларів США,
• хоча йдеться про значні надходження до бюджету внаслідок декларування,
• є сподівання отримати значну частину таких легалізованих коштів офіційно в економіку.

Андрій Сегал нагадав: під податкову амністію підпадають лише активи, задекларовані до 1 січня 2022 року.

За наведеною ним статистикою, наразі громадянами подано добровільних декларацій на суму 111 мільйонів гривень. Причому першу декларацію подав так званий заробітчанин.

Водночас спікер наполегливо радив, перш ніж звертатися до банку з декларуванням, порадитися з адвокатом, щоб зараховані кошти не були заарештовані в процесі фінансового моніторингу.

Андрій Сегал вказав на ризики, які виникають для банків та їх клієнтів через налагодження системи передання інформації між банками, особливо в разі зарахування коштів з іноземного банку на рахунок українських громадян у якомусь із вітчизняних банків.

Чи може Україна скористатися закордонним досвідом податкової амністії, розповів Олег Горецький, керуючий партнер ЮФ «Горецький і Партнери». За його словами, Україна не перша торує цей шлях: спікер навів цілий перелік країн, які свого часу з більшим чи меншим успіхом реалізували податкову амністію. Деякі з них (Індія, Туреччина та Італія) – неодноразово.

За словами спікера, найбільш вдалим прикладом податкової амністії за обсягом податкових надходжень є Аргентина. Там у 2016—2017 роках обсяг легалізації доходів становив майже 117 мільярдів доларів США, а обсяг податкових надходжень – майже 10 мільярдів доларів.

Також непогані результати податкової амністії були в Італії, де 2015 року обсяг легалізації доходів становив 61 мільярд євро, а обсяг податкових надходжень – 24 мільярди євро.

Принагідно Олег Горецький проаналізував нормативну базу, на якій проводилася податкова амністія в Аргентині та Італії, і порівняв її з українською. Зокрема, він зазначив, що такий успіх, крім іншого, був обумовлений суттєвим зниженням податку на декларовані активи: від 0 до 15% за середньої ставки оподаткування доходів на рівні 35%.

Резюмуючи, Семен Ханін зазначив, що питання податкової амністії та нульового декларування в нашій країні мають певні особливості. Зокрема, в тому, що регулятор, податкова та правоохоронні органи переклали практично всю відповідальність за проведення цих важливих етапів на банки, залишаючи за собою моральне право спитати в банків, наскільки добре вони з усім упоралися.