Банкіри обговорили ситуацію на фінансових ринках під час війни

Незважаючи на закономірні втрати фінансової системи внаслідок війни, фінансові ринки України поступово відновлюються, регулятор проводить доволі виважену політику, а ситуація з курсом валюти могла бути більш драматичною. Ці та багато інших питань обговорювались під час круглого столу, що відбувся 9 листопада 2023 року в Києві за ініціативою Асоціації українських банків та АТ «Укрексімбанк».

Антон Болдирєв, директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг АТ «Укрексімбанк», зазначив, що банківська система утримує високий рівень ліквідності. Дефіцит державного бюджету сягає приблизно 130 млрд грн на місяць і покривається за рахунок міжнародної фінансової допомоги в валюті. Гривнева ліквідність збільшується за рахунок виплат Мінфіну. Йде накопичення такої ліквідності в системі, особливо зростання з липня 2022 по липень 2023 року, коли ліквідність зросла в 7 разів. Водночас депозитні сертифікати, ОВДП і залишки на коррахунках та касах займають 2/3 в структурі активів банківської системи.

«Чисті активи банківської системи зростають поступово – 10-15% щороку. Бачимо, що кредитний портфель поступово зменшується за рахунок NPL та зниження активності з боку клієнтів, — зазначає банкір. — Напередодні вторгнення кредитний портфель складав 37% гривневих активів, а зараз цей показник становить 24%. З точки зору виконання основної функції банківської системи  — перерозподілу коштів суб’єктів господарювання та збільшення кредитної пропозиції на ринку ми бачимо, що кредитний портфель зменшується. У банківській спільноті залишається стриманий оптимізм щодо початку кредитування, оскільки є багато невизначеності на ринку».

До кінця року НБУ очікує ще надходження 10 млрд дол. Тож міжнародна фінансова допомога визначається як ключовий фактор підтримки економічної стабільності.

Директор департаменту ринків капіталу “ПриватБанку” Антон Коваленко зауважив, що останніми роками в нас відбувається витіснення комерційного сектору державним сектором. Ставки за державним боргом вищі ніж згодний платити комерційний сектор. Тому і з’явилась необхідність впровадження програми «5-7-9».

За його словами, на тлі зменшення облікової ставки НБУ відбувається зниження ставок за банківськими кредитами — банки вже пропонують кредити під 14%. Це вказує на загальний тренд до зниження відсоткових ставок і можливий вплив на ринок кредитування. Враховуючи риторику НБУ, який хоче утримувати привабливість депозитів, банки будуть не так швидко знижувати ставки в порівняння з темпами зниження ставок за кредитами.

Говорячи про внутрішнього борговий ринок під час війни, Олег Клімас, директор департаменту ринків капіталу АТ «Райффайзен Банк», зауважив, що облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) залишаються привабливим інструментом для інвестування як для юридичних, так і для фізичних осіб. Це обумовлено відсутністю оподаткування ОВДП та більш високою відсотковою ставкою порівняно з депозитами банків, отже, навіть в умовах зниження ставок ОВДП залишаються привабливими. «Портфель фізичних осіб наразі становить близько 50 млрд грн, що є історичним максимумом», — каже він. Тож в умовах нестабільності та військового конфлікту ОВДП стають більш привабливим та безпечним вибором для населення, надаючи можливість отримання доходу без податкових обтяжень та забезпечуючи можливість легкого доступу до власних коштів.

За словами експерта, банки теж збільшили портфель ОВДП. Сьогодні у власності НБУ та державних банків більш ніж 75% загального портфеля ОВДП. Водночас ризик реструктуризації внутрішнього боргу є мінімальним, адже Міністерство фінансів рефінансує більш ніж 100% свого боргу.

Руслан Кільмухаметов, керівник відділу випуску боргових цінних паперів групи ICU, вважає, що ринок корпоративних та муніципальних облігацій радше являє собою серію окремих угод. Таким інструментом для фінансування своєї діяльності користуються недепозитні кредитні установи, основна частина з яких мікрофінансові та лізингові компанії, у яких немає можливості залучати депозити.

«Ви берете кредити з точки зору, чи ваш бізнес потім зможе генерувати грошові потоки, які дадуть змогу повернути цей кредит. Відсоткова ставка — вже фіксована змінна в цьому випадку. Бізнес скоріше не бачить перспектив свого зростання. І це є достатньо велика проблема української економіки», — зазначає він. Отже, бізнес утримується від банківських кредитів.

Банківська система оперує комерційними ризиками і не бере на себе ризики, пов’язані з війною. «На мій погляд, один із найбільших чинників, який може штовхнути банківський сегмент економіки України, — це страхування воєнних ризиків», — каже він, наводячи приклад страхування автомобілів від воєнних ризиків. Це питання прорахунку, оцінки, розуміння, хто прийме кінцевий ризик. У випадку українських банків це може бути держава, міжнародні фонди, міжнародні фінансові інститути.

Пан Кільмухаметов зауважив, що оцінка ризиків та розвинене страхування воєнних ризиків можуть визначити нові напрями на ринку корпоративних облігацій, сприяючи їх розвитку навіть в умовах воєнного стану.