600-90_WAIT
прапор_України

Генеральний партнер 2023 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Аналітика » Автоматичний міжнародний обмін інформацією про фінансові рахунки — чого очікувати українцям, розповіли в Sayenko Kharenko

Автоматичний міжнародний обмін інформацією про фінансові рахунки — чого очікувати українцям, розповіли в Sayenko Kharenko

  • 05.12.2022 11:23

Наприкінці листопада 2022 року Верховна Рада прийняла за основу проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (законопроєкт № 8131).

Найімовірніше, парламент ухвалить цей законопроєкт в цілому вже найближчим часом, адже це необхідний крок до імплементації Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, до якої Україна вже приєдналася у серпні 2022 року.

Очікується, що після набрання чинності законопроєкт суттєво вплине на можливості міжнародного податкового планування та запобігатиме ухиленню від сплати податків за допомогою іноземних корпоративних структур. Також законопроєкт надасть податковим органам більше можливостей контролювати декларування та сплату податків, отриманих від діяльності контрольованих іноземних компаній (КІК).

Чого очікувати українцям, які мають бізнес та активи на іноземних рахунках за кордоном? Це з’ясовували фахівці Sayenko Kharenko: партнер Аліна Плющ та старші юристи Дмитро Рябікін й Роман Дрожанський.

 Законопроєкт запроваджує стандарт CRS (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information) –  Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки.

Відповідно, між податковими органами України та країн, які запровадили стандарт CRS, буде здійснюватися обмін такою фінансовою інформацією:

  • для фізичних осіб: персональні дані та інформація про іноземні рахунки, поточний баланс, суми надходжень на рахунок тощо;
  • для юридичних осіб: ідентифікаційні дані компанії, персональні дані бенефіціара (контролера), інформація про іноземний рахунок компанії, поточний баланс, суми надходжень на рахунок.

Фінансова інформація міститиме дані не тільки про кошти на іноземному поточному банківському рахунку, а й про цінні папери на відповідних рахунках та про депозитні рахунки.

Фінансову інформацію будуть збирати та передавати не тільки банки, а й інші фінансові установи: брокери, різні інвестиційні фонди, страхові компанії, провайдери трастових та секретарських послуг тощо, які ведуть діяльність у країнах, що запровадили CRS.

Автоматичний обмін фінансовою інформацією щодо іноземних рахунків у загальних рисах працюватиме так:

  • іноземна фінансова установа, у якій відкрито рахунок, передає фінансову інформацію до місцевих податкових органів;
  • іноземні податкові органи передають фінансову інформацію щодо резидентів України, отриману від фінансових установ, до Державної податкової служби України (ДПС).

У результаті після ухвалення законопроєкту ДПС зможе отримувати інформацію про активи на рахунках за кордоном та донараховувати податки, якщо такі активи, наприклад, не було задекларовано в Україні або вартість активів у податковій декларації була занижена.

Обмін фінансовою інформацією стосуватиметься фізичних осіб – резидентів України, які мають іноземні фінансові рахунки в країнах, що запровадили CRS, зокрема це:

  • фізичні особи – резиденти України, які є бенефіціарами (контролерами) іноземних компаній (ДПС отримає фінансову інформацію за корпоративними рахунками таких компаній);
  • фізичні особи – резиденти України, що є бенефіціарами (контролерами) компаній, у яких 50% доходів формується від пасивних операцій, наприклад холдингів (ДПС отримає фінансову інформацію за корпоративними рахунками таких холдингів).

Окрім компаній, обмін фінансовою інформацією буде застосовуватися до трастів, партнерств, постійних представництв та інших утворень, що не мають статусу юридичної особи, бенефіціарами яких є резиденти України.

Законопроєкт встановлює аналогічні вимоги до обміну фінансовою інформацією для українських фінансових установ, які будуть збирати та передавати в ДПС інформацію про фінансові рахунки нерезидентів в Україні. Відповідно, ДПС передаватиме отриману фінансову інформацію в податкові органи країни, резидентом якої є особа.

На практиці очікується, що українському бізнесу, бенефіціари якого є нерезидентами та приватним особам – нерезидентам, необхідно буде подавати в українські фінансові установи додаткову інформацію та документи щодо свого податкового резидентства, складені відповідно до стандарту CRS. Перелік таких документів — невичерпний.

Також законопроєктом передбачено санкції за невиконання в Україні стандарту СRS:

  • обов’язок фінансової установи відмовити клієнту у відкритті рахунків чи у наданні фінансових послуг або припинити обслуговування рахунка, якщо клієнт не надав документів, передбачених стандартом CRS, чи надав недостовірну інформацію;
  • право податкових органів в Україні провести позапланову податкову перевірку нерезидента, який веде діяльність в Україні, та застосувати до нього штраф у разі порушення вимог стандарту СRS, зокрема за неподання або подання документів не в повному обсязі;
  • обов’язок нерезидентів, які ведуть діяльність або отримують доходи в Україні, подавати структуру власності та інформацію про свого кінцевого бенефіціарного власника разом із податковою декларацією з податку на прибуток;
  • застосування штрафних санкцій за неподання податковим органам структури власності та інформації про свого кінцевого бенефіціарного власника.

Законопроєкт передбачає, що українські фінансові установи почнуть звітувати в ДПС відповідно до стандарту CRS не раніше від дати завершення  або скасування воєнного стану в Україні. Тобто ДПС не зможе передати фінансову інформацію, зібрану в Україні, в іноземні податкові органи в період воєнного стану, хоча перший обмін фінансовою інформацією планувався у 2024. Поки що немає інформації, коли ДПС зможе практично отримувати фінансову інформацію про іноземні рахунки.

Однак українські фінансові установи почнуть вже зараз перевіряти вже відкриті рахунки своїх клієнтів та запитувати додаткові документи відповідно до окремих розділів стандарту CRS:

для фізичних осіб:

  • до 31 грудня 2023 року, якщо вартість активів на рахунках більш ніж 1 мільйона доларів США;
  • до 31 грудня 2024 року, якщо вартість активів на рахунках менша за 1 мільйон доларів США;

для юридичних осіб та інших правових утворень:

  • до 31 грудня 2023 року, якщо баланс або вартість активів на рахунках на кінець 2022 року більш ніж 250 тисяч доларів США;
  • до 31 грудня 2024 року, якщо баланс або вартість активів на рахунках менший за 250 тисяч доларів США на кінець 2022 року.

Видається, що після закінчення воєнного стану перший обмін може відбутися щодо фінансової інформації, зібраної за 2023 і наступні роки (якщо воєнний стан закінчиться пізніше).

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

unnamed
tg-10
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
Slide

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA