Денис ДЬОМІН, партнер АО Litigation Group

З власного досвіду можу виділити декілька загальних ризиків, які постають перед правниками, що з тих чи інших причин почали працювати в державному секторі. Одразу треба зробити застереження, що під працею у державному секторі я матиму на увазі органи державної влади, установи та організації, а також державні підприємства.

1. Ризик порушення антикорупційного законодавства. Оскільки зазвичай юристи, які не практикують у цій сфері, не мають чіткого розуміння того, коли треба подавати декларації, повідомлення про зміну майнового стану, що вказувати, як описувати майно тощо.
2. Ризик загрузнути в бюрократизмі. Юрист, який переходить з приватного бізнесу, де все було спрямоване на максимізацію прибутку, зменшення витрат ресурсів та часу, буде здивований тим, скільки часу та ресурсів витрачається на погодження звичайних листів, які навіть не створюють юридичних наслідків, не говорячи вже про стратегічні рішення.
3. Ризик відсутності прямого впливу на підлеглих. У приватному секторі основні важелі впливу на підлеглих це заохочення (матеріальні чи нематеріальні) та дисциплінарні стягнення і, як наслідок, звільнення. У державному секторі ви (якщо не є безпосереднім керівником) не маєте можливості приймати рішення як про премії та відрядження, так і про стягнення та звільнення.
4. Ризик значного впливу політичних рішень, сезонів, обставин на вашу безпосередню діяльність та рішення. Резюмуючи викладене, треба добре подумати при виборі кар’єри в державному секторі та пам’ятати про окреслені ризики.

З юридичного бізнесу — у владу. Які ризики постають перед юристами, які пішли працювати у державний сектор?Про що варто пам’ятати тим, хто збирається йти на держслужбу?

Олексій ГЛОВАЦЬКИЙ, юрист Asters

Останнім часом усе більше юристів вирішують спробувати свої сили в тих чи інших владних кабінетах. Але чи завжди похід у владу може принести успіх як для самого юриста, так і для державного сектора? З огляду на численні кейси, за якими доводилося спостерігати, варто виділити такі підводні камені, з якими, швидше за все, доведеться зіштовхнутися новобранцям на державній службі.

Репутаційні ризики

Чимало державних посад є політичними, а отже, вони пов’язані з конкретними партіями та їхніми лідерами. Ставлення населення та бізнесу до влади зазвичай змінюється на наступний день після виборів. Таким чином, падіння рейтингу політичної сили негативно відбиватиметься і на її учасниках незалежно від результатів їхньої роботи. У зв’язку з цим більш перспективним є зайняття технократичної посади, наприклад, на державному підприємстві під конкретний проект з чітко визначеними повноваженнями та завданнями. Вважаю, що в цьому напрямі спеціалісту значно легше буде показати результати своєї роботи, не втягуючись у політичні розклади.

Корупційні та політичні ризики

Не треба забувати, що наразі держава є перенасиченою різними антикорупційними органами, які, на жаль, іноді впливові політики використовують для зведення рахунків. У цьому контексті можливий корупційний скандал може закінчитися і нічим, але осад, як кажуть, залишиться. Тож варто готуватися до того, що кожну копійку своїх статків чи мотиви для прийняття того чи іншого рішення доведеться ретельно обґрунтовувати та пояснювати і до кінця не бути впевненим у завтрашньому дні.

Професійні ризики

Зважаючи на вже окреслені ризики, після можливих негараздів з походом у владу юрист не завжди зможе успішно повернутися в професію. Крім того, партнери не будуть довго тримати місце для свого колеги, тим більше, якщо він може стати «токсичним» для компанії. Також час поза практикою може негативно вплинути на професійні навички та зв’язки з клієнтами.

Підсумовуючи, варто зазначити: якщо є бажання бути почутим у владі, то треба знаходитися поряд із нею, щоб мати можливість донести свою позицію, але і не надто близько, щоб не згоріти від світла її софітів. Безумовно, вдалий державний досвід можна конвертувати у свій розвиток та визнання. Але також треба реально оцінювати свою готовність та можливі ризики, будучи на березі, перш ніж занурюватися в бурхливий потік державної служби.

Інструменти GR для юрбізу. У чому полягає різниця між GR та лобіюванням? Який інструментарій необхідний для здійснення практики GR в юркомпанії?Чим необхідно «озброїти» свого GR-спеціаліста?

Анастасія ДОБРОЧИНСЬКА, старший партнер ЮК Pravo Garant

У зв’язку з відсутністю чіткого правового регулювання GR в Україні лобізм у суспільстві ще досі вважається братом корупції, хоча взаємовідносини GR-менеджерів та лобістів з державними органами від корупції якраз і відрізняє цілковита відсутність фінансової складової. У цьому випадку оплату здійснює власник бізнесу своїй GR-команді за те, що вона шукає шляхи вирішення поставлених перед нею завдань.

Попит на спеціалістів з GR з кожним днем набирає обертів. Цей напрям достатньо молодий для України і, фактично, є неораним полем, а тому створює безліч можливостей для розвитку та реалізації. На мою думку, така тенденція спостерігатиметься ще близько десяти років.

На сьогодні великі гравці юрбізу мають відповідні GR-підрозділи, середні юридичні компанії наймають у штат GR-менеджера або користуються послугами професійних консультантів із взаємодії з органами державної влади. У деяких компаніях функцію GR-спеціаліста виконують керуючий партнер, партнери, РR-менеджери. Тобто є різні моделі залучення персоналу із взаємодії з органами державної влади. Найкраща модель для кожної окремої компанії — це та, яка відповідає саме її цілям, стратегії та ресурсам.

У будь-якому випадку GR-спеціаліст повинен бути не лише юристом, що має глибокі знання практики, в якій спеціалізується юридична компанія, а й досконально розуміти специфіку бізнесу клієнта та володіти низкою професійних знань і особистих якостей. Насамперед це навички з комунікації: вміння вести переговори, переконувати; організаторські здібності та аналітичне мислення; вміння аналізувати й передбачати політичні процеси, суспільні інтереси та бути політично обізнаним.

Для налагодження ефективної взаємодії з органами державної влади юридична компанія повинна мати широку мережу контактів, що досягається завдяки активній позиції в галузі, яку вона представляє, а також наявністю бездоганної, авторитетної ділової репутації.

Юридичній спільноті для здійснення однієї зі своїх головних функцій — захисту бізнесу — вкрай необхідне відстоювання інтересів клієнтів, у тому числі здоровий лобізм. Закріплення GR на законодавчому рівні надасть прозорості такій діяльності та стане важливим кроком для виключення корупційної складової при взаємодії бізнесу з органами державної влади.

Результативність GR. Як оцінити результативність зв’язків із владою? Як це оцінюють клієнти, як це робить сама юридична компанія? Чи є у вас успішні кейси, якими б хотіли поділитися?

Богдан ЯСЬКІВ, керуючий партнер ЮФ TOTUM адвокат, к.ю.н.

Юридичний бізнес в Україні практично в усіх сферах суспільного життя та індустріях економіки майже завжди взаємодіє з органами державної влади та іншими публічними інституціями. Ця взаємодія проявляється в переважній залежності результату роботи юридичного радника від позиції публічної сторони в прийнятті рішення/акта чи певній моделі поведінки у відношенні до певної ситуації у справі клієнта. Правильно побудована робота юридичного радника з публічною стороною є запорукою ефективного захисту прав клієнта, що має прямий вплив на бізнес. Це і можна назвати результативним GR.

Результатом взаємодії з публічною стороною завжди є очікування клієнта від чиновника позитивного варіанта реалізації владної компетенції в його справі. Йдеться про отримання певного дозволу, погодження, висновку, ліцензії, рішення майнового характеру тощо. Також часто подібні очікування базуються на необхідності вжиття державним органом певних заходів оперативного примусу до третьої особи чи її майна: арешт, відмова, штраф, підозра тощо.

В юридичній практиці взаємодія з публічною стороною для захисту прав клієнта може бути ефективною та результативною, якщо юридичний радник у конкретній ситуації вибирає правильну форму для такої взаємодії. Від цього залежить, наскільки швидко та найбільш повно буде захищене право клієнта.

Наприклад, юрист може в ситуації відмови органу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оскаржити її в судовому порядку і витратити багато часу на доказування в суді або розробляти інший вид землевпорядної документації для формування земельної ділянки з наступним розглядом такої документації цим органом уже після реєстрації ділянки в кадастрі. Або в ситуації відмови в реєстрації земельної ділянки кадастром може опрацювати в режимі консультації зауваження органу в тандемі з інженером-землевпорядником і досягнути результату або знову-таки вибрати варіант судового оскарження.

Досить ефективними формами GR на сьогодні є консультації керівних посадових осіб під час годин офіційного прийому, отримання інформації на адвокатські запити в органах влади, робота з офісом бізнес-омбудсмена, адміністративне оскарження рішень нижчих ланок публічної інституції, судове оскарження. При цьому судове оскарження не завжди є класичним спором, адже орган через судове рішення отримує модель поведінки щодо ситуації, яка не має чіткого нормативного регулювання.

Частими є випадки, коли під час консультації публічна сторона більш глибоко і детально вникає в обставини та аргументації юриста, що надає можливість розраховувати на зміну позиції під час прийняття рішення у справі клієнта. Для ефективності цієї форми потрібні такі фактори: якісна та структурована аргументація юристом правової позиції в ситуації клієнта, рівень посадової особи публічної сторони для прийняття рішення з урахуванням такої аргументації.

Аргументами для переконання публічної сторони в правильності позиції клієнта чи необхідності прийняття позитивного рішення в режимі адміністративних процедур можуть бути приклади актуальної судової практики подібних кейсів, відповіді на адвокатські запити інших органів з констатацією фактів чи певних обставин, наукові висновки чи висновки спеціалістів щодо порядку застосування норми. Адвокатський запит з кожним роком стає дедалі більш дієвим інструментом не тільки для збирання доказів у судовій справі, але й у сукупності з іншими формами дає можливість публічній стороні через формульовані в такому запиті питання зрозуміти перспективну поведінку юриста і змінити позицію стосовно справи.

Дедалі більше позитивних випадків захисту клієнтів зустрічаємо внаслідок адміністративного оскарження негативних рішень нижчестоящих органів, зокрема, це стосується перевірок фіскальної служби. Ефективність взаємодії юриста з представниками публічної влади дуже залежить від психотипу таких сторін. На практиці часто бувають випадки, коли юрист конструктивно намагається довести позицію, однак публічна сторона, займаючи рекомендовану позицію органу чи публічного інтересу, не сприймає аргументації юриста. Причиною такого ставлення можуть бути також психологічні особливості людини сприйняття особи юриста, пріоритет субординаційного підпорядкування тощо. У такому випадку за можливості необхідно заздалегідь вивчати психотип такої людини і не допускати комунікацію з юристом, який може визвати негативну реакцію.

Результативний GR у системному юридичному бізнесі відіграє важливу роль. Завдяки ефективній взаємодії юриста з публічною стороною клієнт отримує якісну правову допомогу, що підтверджує професіоналізм такого юридичного радника та його вміння досягати результату для свого клієнта.