У всьому світі є сотні арбітражних інституцій. Фактично кожна країна забезпечила розвиток хоча б одного арбітражного форуму на своїй території. Вибір арбітражу часто може бути нелегким завданням для сторін. Відповідно є ряд критеріїв, якими керуються сторони або повинні керуватися при виборі арбітражної інституції для потенційних та/або вже існуючих спорів. Такими критеріями можуть бути арбітражний збір, строки розгляду, сприяння державних судів, обрання арбітрів, географічне знаходження, інші додаткові фактори гнучкості регламентів як, наприклад, fast track процедура, надзвичайний арбітр тощо. У свою чергу, найпопулярнішими арбітражними установами, в яких слухаються спори за участю сторін з українським доміцилієм та/або за участю українських радників є Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (МКАС), Міжнародний арбітражний суд при Міжнародній торговій палаті (ICC), Арбітражний інститут Торгової палати м. Стокгольма (SCC), Лондонський міжнародний арбітражний суд (LCIA) та Віденський міжнародний арбітражний центр (VIAC). У світлі наведених вище критеріїв доцільно проаналізувати, чому саме згадані арбітражні форуми є такими популярними і в чому їх особливості.
Арбітражний збір
Безперечно, гроші були, є і завжди будуть одним із основних каталізаторів будь-чого, і арбітраж не є винятком. Враховуючи, що кожна із сторін прагне вкласти в арбітражний розгляд мінімальну суму грошей, сума арбітражного збору завжди відіграє суттєву роль при виборі інституції. Тому в цьому аспекті варто порівняти розміри зборів арбітражних форумів.
Із арбітражних форумів найдорожчими будуть LCIA та ICC, дещо дешевшими — SCC та VIAC, а найдешевшим є МКАС, вартість послуг якого суттєво нижча за конкурентів. Із цього переліку варто виокремити LCIA, оскільки це єдина установа, яка не може розрахувати суму коштів, яку сторони витратять на розгляд спору наперед, адже LCIA передбачає виключно погодинну оплату роботи арбітрів, а оскільки наперед не відомо, скільки точно той чи інший арбітр витратить часу на свою роботу у справі, то й підрахувати арбітражні витрати фактично неможливо. Максимальна ставка за годину роботи одного арбітра складає 500 фунтів стерлінгів. Що стосується інших форумів, то вартість їхніх послуг можна оцінити, виходячи із гіпотетичних сум спору, наприклад, 500 000 доларів США, 5 000 000 доларів США та 20 000 000 доларів США.
Якщо спір на суму 500 000 доларів США в ICC буде розглядати арбітр одноосібно, середня сума витрат складе 42 159 доларів США; якщо трьома арбітрами — 96 007 доларів США. У разі якщо спір на таку ж суму буде розглядатися в SCC одноосібним арбітром, середня сума витрат становитиме 44 160,00 доларів США; якщо трьома арбітрами, то 77 970,00 доларів США. У VIAC при розгляді справи на ту ж суму витрати будуть становити 33 225 та 67 875,00 доларів США відповідно. У свою чергу, в МКАС розгляд справи одноосібним арбітром із такою ж сумою спору буде коштувати 12 160 доларів США, а трійкою — 15 200,00 доларів США.
У разі якщо сума спору буде складати 5 млн доларів США, то в ICC при розгляді одноосібним арбітром витрати складуть 132 349 доларів США, при розгляді трьома арбітрами — 307 017 доларів США. У SCC — 127 535 доларів США (одноосібно) і 233 795 доларів США (трьома арбітрами). У VIAC 99 550 та 214 000 доларів США відповідно. Розгляд такої ж справи МКАС обійдеться сторонам у 30 960 або 38 700 доларів США залежно від кількості арбітрів.
У спорі вартістю 20 млн доларів США арифметика така: ICC — 196 049 / 453 117 доларів США, SCC — 175 835 / 323 495 доларів США, VIAC — 165 000 / 363 450 доларів США, МКАС — 58 960 / 73 700 доларів США.
Строки розгляду
Розгляд спору в арбітражі — справа не одного місяця. Зазвичай він триває близько одного-двох років. Строк розгляду справи залежить від її складності, сторін, свідків, експертів й інших факторів.
Щодо конкретних строків розгляду, то згідно зі статистикою, яку публікують самі арбітражні форуми, в ICC справи розглядаються найдовше, у середньому строк складає 26 місяців. Наступним по спаданню тривалості йде LCIA — 16 місяців, проте, якщо сума спору не перевищує 1 млн доларів США, то в середньому на таку справу потрібно 12 місяців. Якщо справа розглядається у SCC, то рішення в середньому виноситься протягом 6–12 місяців. На жаль, VIAC не публікує оновлену статистику з цього питання, проте, з особистого досвіду, швидкість розгляду справ у них приблизно дорівнює швидкості SCC. З-поміж усіх найшвидше розглядаються справи у МКАС. Близько 95 % справ розглядаються у строк, що не перевищує пів року, 80 % справ розглядаються до трьох місяців і лише приблизно 1 % справ — понад 12 місяців.
Сприяння державних судів
Незважаючи на те, що арбітраж є повністю самостійним способом вирішення спорів, роль державних судів усе одно доволі суттєва, як мінімум, у процесі визнання та виконання арбітражного рішення чи його скасування. Сприяння державних судів може проявлятися завдяки прив’язці до місця арбітражу та/або до місця визнання та виконання того чи іншого арбітражного рішення (не лише awards, а й decisions/orders, які, наприклад, ухвалюються надзвичайним арбітром). Хоча, за загальним правилом, сторони можуть на власний розсуд визначати місце арбітражу, проте деякі арбітражні регламенти фактично вирішують за них, позбавляючи їх вибору. Регламент МКАС — єдиний із регламентів арбітражних форумів, який визначає місце арбітражу без можливості сторін домовитися про інше. Усі регламенти інших арбітражних форумів дають право сторонам самим визначити місце арбітражу, і лише у разі відсутності згоди сторін місце арбітражу визначить сам арбітраж.
Обрання арбітрів
За загальним правилом, сторона може номінувати будь-яку особу бути арбітром, якщо у такої особи немає конфлікту інтересів із будь-якою зі сторін, який може прямо чи опосередковано впливати на незалежність та/або неупередженість потенційного арбітра. У переважній більшості випадків сторони обирають кваліфікованих юристів і рідше вузьконаправлених фахівців з конкретної галузі (наприклад, інженерів, які можуть оцінити спір з технічного боку). Майже всі регламенти арбітражних форумів, окрім регламенту МКАС, не обмежують сторони у виборі арбітрів. МКАС, натомість, розробив окремий список рекомендованих арбітрів, серед яких сторони і повинні обрати арбітра чи арбітрів.
Географічне знаходження
Ще 2019 року географічне знаходження арбітражної інституції могло відігравати важливу роль, адже сторони несли тягар витрат на дорогу та проживання в іншому місті, в якому відбувається слухання у справі чи то за місцем арбітражу, чи то за місцем слухань, відмінним від місця арбітражу. Проте сьогодні, в часи пандемії, всі без винятків арбітражні установи модернізували свої технічні можливості для проведення усних слухань у режимі онлайн. Звичайно, такий варіант проведення слухань існував та практикувався і до пандемії, проте його загальний відсоток був незначний. Фактично пандемія змусила арбітражну спільноту дещо переосмислити свій підхід до усних слухань, які можуть відбуватися не лише очно. Однак ми припускаємо, що після завершення пандемії значна частина слухань, які вимушено проводилися онлайн, повернуться в очний формат, оскільки так, наприклад, при допиті свідка можна досягнути більш вагомих результатів.
Додаткові фактори гнучкості регламентів
Якщо в арбітражі є процедура fast track, то це дає сторонам кілька переваг. Серед них: швидкість, адже у більшості випадків регламент передбачає чіткий строк для вирішення справи; обмежена кількість арбітрів; обмежена кількість раундів обміну письмовими поясненнями; значно нижчі витрати на арбітражний збір та радників тощо. Проте недоліками такої процедури можуть бути ймовірне поверхове ознайомлення та недостатнє вивчення деталей справи арбітром чи арбітрами; ймовірне посилання сторони, яка програла спір і яка прямо не погоджувалася на застосування пришвидшеної процедури, на її застосування як на обставину, через яку державний суд повинен скасувати рішення арбітражного трибуналу.
Майже всі регламенти арбітражних форумів передбачають пришвидшену процедуру розгляду справи, окрім регламенту LCIA, де допускається лише пришвидшена процедура формування трибуналу.
Ще одна додаткова опція — надзвичайний арбітр. Основною метою її існування є фактичне забезпечення статусу-кво до ухвалення остаточного рішення у справі. Надзвичайний арбітр призначається до визначення складу арбітрів, коли звернутися до державного суду для прийняття забезпечувальних заходів неможливо та/або недоцільно в силу таких факторів, як державний суд має репутацію упередженості, судова практика свідчить про відсутність проарбітражного підходу, рішення державних судів мають ризик невиконуваності в інших юрисдикціях або ж сторони хочуть зберегти повну конфіденційність процесу тощо.
Регламенти двох із п’яти арбітражних форумів, а саме — регламенти МКАС та VIAC, не передбачають можливості звернення до надзвичайного арбітра, хоча голова МКАС до формування арбітражного трибуналу має певні процесуальні права щодо, наприклад, правонаступництва, забезпечувальних заходів, зустрічного забезпечення, відмови у fast track тощо.
Крім того, практично кожен регламент будь-якої арбітражної інституції має якісь особливості, що відрізняють його серед інших. Так, наприклад, арбітражний регламент ICC передбачає процедуру особливої перевірки арбітражних рішень (scrutiny). Перед підписанням арбітром чи арбітрами рішення має пройти перевірку самим арбітражним судом, який може вказати на помилки не лише щодо форми, а й звернути увагу на дефекти по суті спору. Регламент LCIA передбачає обмеження щодо звернення сторони до державного суду за забезпечувальними заходами (дозволяється лише у виняткових випадках) та заборону звернення сторони до державного суду за забезпеченням витрат (security for costs). Крім того, цей регламент передбачає можливість сторін відмовитися від подачі апеляції чи звернення за переглядом рішення до державного суду в поряду статті 69 Закону «Про арбітраж» 1996 року. Регламент МКАС передбачає обмеженість у сприйнятті показів свідків, наприклад, якщо свідок не взяв участі в усному допиті, а також, як зазначалося вище, закритий список арбітрів.
Тож, враховуючи вже понад столітню історію існування арбітражних інститутів та виклики сьогодення і, відповідно, велику кількість арбітражних інституцій по світу, кожна з них пропонує якісь свої, деколи унікальні, умови, які відображені в арбітражних регламентах, що породжує відповідну конкуренцію на ринку таких послуг. Проте єдиної «ідеальної» інституції, яка могла б виступати «за все хороше і проти всього поганого», немає. Більше того, такої інституції і не повинно бути, оскільки для кожного спору буде своя «ідеальна» інституція, головне — мати чітке розуміння ризиків, з якими сторони можуть зіткнутися під час його розгляду в конкретній арбітражній інституції.
Автори: Михайло КОРЧИНСЬКИЙ, юрист ETERNA LAW,
Євген БЛІНОВ, партнер, керівник практики міжнародного арбітражу ETERNA LAW
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…