Змінні напрямки — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Змінні напрямки

Рубрика Репортаж
Куди заведуть судову владу чергові зміни законодавства, визначали на Щорічному судовому форумі АПУ
Завершення реформування судової влади в Україні — спільне очікування українських правників та іноземних експертів. НА ФОТО (зліва направо): Ліліт ДАНЕҐЯН‑БОССЛЕР, Стен НЬОРЛОВ, Анна ОГРЕНЧУК

Турбулентність стала звичним середо­вищем для судової влади за останні кілька десятиліть, але попри всі спроби реформування судді зберігають свою незалежність і професійність. Ба більше, в окремих аспектах судочинство справді вдосконалюється. Однак резервів для забезпечення функціонування судової влади в Україні вже бракує.

Так коротко можна підсумувати всі дискусії, які відбулися впродовж 30 вересня — 1 жовтня 2021 року в рамках Х Щорічного судового форуму «Незалежна судова влада — фундамент держави в умовах турбулентності», який провела Асоціація правників України (АПУ) разом із проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя».

Анна Огренчук, президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка Юридичної групи LCF, програмна координаторка форуму, вітаючи учасників заходу, закликала покласти край популізму в судовій реформі. «Економити на судах у процесі проведення реформ — це все одно, що економити на армії під час війни», — підкреслила пані Огренчук, нагадавши, що лише по‑справжньому незалежна судова влада здатна стати фундаментом успішної правової держави. Особливо в умовах турбулентності.

Вона закликала всіх використати цей форум як місток між суспільством та судовою гілкою влади.

Також на відкритті форуму виступили Ліліт Данеґян‑Босслер, голова відділу з реформ сектору правосуддя департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи, та Стен Ньорлов, голова Офісу Ради Європи в Україні, представник генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи.

Вони вказали на важливість відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС), формування Етичної ради при Вищій раді правосуддя (ВРП) та зосередженості реформ на судах першої та апеляційної інстанцій. Експерти підкреслювали також важливість зважати на інтерес суспільства під час проведення
реформ.

Дуже цікавим спостереженням, говорячи про захист конституційних інституцій, поділився Василь Лемак, суддя Конституційного Суду України. Він нагадав, як попередній президент США Дональд Трамп постійно у своєму твітері критикував судову владу Америки, при тому що вона є взірцевою моделлю для багатьох країн світу. Тобто політики всюди і завжди критикують суди, які змушують їх залишатися в певних рамках. Однак відмінністю демократичних країн із сильною і незалежною судовою владою є те, що там такі заяви залишаються дописами в соціальній мережі.

Натомість у країнах, які не досягли такого самого рівня демократії, зокрема в країнах Східної Європи, схожі заяви переходять у конкретні законодавчі ініціативи, а то й реалізовані реформи. І саме це несе загрозу.

Євгеній Чичваркін, власник Hedonism Wines, висловив думку, що в Україні досі не діють європейські стандарти правосуддя, водночас українське суспільство поділяє західні цінності. І саме це додає віри в успіх реформ.

Позитивні зміни насправді відбуваються вже сьогодні. Вони, зокрема, в диджиталізації та впровадженні сучасних технологій у судові процеси. Попри надзвичайні спрощення, які дає цифровізація юристам, дуже важливо не втратити суть судового процесу, певну романтику «живих» слухань, зауважив Сергій Боярчуков, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков і Партнери».

Обговорювали під час форуму й цілком практичні проблеми, такі як єдність судової практики, потенціал медіації, питання арбітражу та забезпечення прав людини, зокрема, Європейським судом з прав людини.

Та все ж таки найгострішими були дискусії з питань, що стосувалися реформи суддівського врядування.

Наприклад, Голова Верховного Суду (ВС) Валентина Данішевська висловила побоювання з приводу того, що Етична рада при ВРП заблокує роботу цього конституційного органу.

«Ми не можемо допустити, щоби комусь було надано повноваження бодай на день, бодай на годину зупинити судову владу. Не може бути такого, щоби хтось у державі мав такі повноваження», — підкреслила голова ВС, запропонувавши підхід, за якого Етична рада взялася б за добір кандидатів на вакантні посади, інакше кажучи — допомогла судовій владі добрати кандидатів. А потім уже запропонувати членам ВРП пройти перевірку або звільнитися.

Народний депутат України Андрій Костін назвав відновлення роботи ВККС та формування Етичної ради при ВПР пріоритетними завданнями для Президента та парламенту й запевнив, що у законі немає положень, які дозволили б Етичній раді зупинити діяльність ВРП. Водночас представник Міністерства фінансів України зазначив, що потреби судів буде профінансовано, наскільки це можливо, — нині, відповідно до проєкту держбюджету, на судову владу планується виділити 21 млрд грн.

Зі свого боку, голова Ради суддів України Богдан Моніч підкреслив, що закон, який врегульовує порядок обрання нових членів ВРП, містить ознаки невідповідності Конституції України. Однак Рада суддів України буде цей закон виконувати, допоки його не буде змінено чи визнано неконституційним. Саме на виконання закону, враховуючи прогалини в ньому, Рада суддів затвердила власне положення про добір кандидатів до Етичної ради. Спікер висловив сподівання, що, якщо немає політичної волі для зміни закону, то хоча б сама Етична рада (зважаючи на свій статус і склад) передбачить процедуру оцінки чинних членів ВРП таким чином, щоб не зупинити її роботу. Також пан Моніч прогнозує, що до кінця жовтня Етичну раду буде сформовано.

Виконувач обов’язків голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький розкритикував позицію щодо «дорадчих» повноважень Етичної ради, озвучену Андрієм Костіним, вказавш, що такі твердження є наслідком того, що парламентарі самі не добре читали закон, який ухвалили.

Очільник ВРП також навів цілу низку прикладів того, що саме через дії політичних суб’єктів чи органів виконавчої влади загальний рівень довіри до судів залишається низьким. Фактично кожен публічний докір на адресу суддів є наслідком дій чи бездіяльності органу законодавчої або виконавчої влади. Пан Маловацький говорив і про нестачу суддів, і про блокування дисциплінарних процедур стосовно них, і про неефективне виконання судових рішень, і про багато іншого, що лежить поза компетенцією судової влади. Проте парадоксально, що водночас на найвищому політичному рівні з трибун і екранів телевізорів говорять про недовіру лише до судової влади.

 

Ірина ГОНЧАР «Юридична практика»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA