прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Запустити систему

Рубрика Репортаж
Експерти продовжують наголошувати на необхідності якнайшвидшого запуску в роботу IP­суду в українській судовій системі

31 березня 2021 року відбувся круглий стіл «Інтелектуальна власність: розвиток законодавства та еволюція господарського судочинства». Захід проводив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у співпраці з проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» в онлайн­форматі до 30­річчя створення господарських (враховуючи період арбітражних) судів України.

Богдан Львов, к.ю.н., заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду, зазначив, що підвищення якості освіти у сфері інтелектуальної власності є актуальним питанням як для юридичної спільноти, для суддів України, так і для самих громадян. Пан Львов констатував, що протягом останніх кількох років неодноразово питання правовласників, пов’язані із захистом інтелектуальної власності, не мають ефективного судового захисту, тому правовласники перестають звертатися до суду, їхні права залишаються без захисту, без реалізації та це негативно позначається на економічному розвитку держави. Саме тому і було підтримано створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності (IP­суд, суд), хоча ця тема наразі дуже болісна, тому що жоден суд не створювався так довго. Конкурс на заповнення посад суддів було оголошено ще у вересні 2017 року, проте цей суд ще й досі остаточно не створено. Головна причина — відсутність повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС), яка внаслідок законодавчих змін не працює в Україні останні півтора року. Хоча кандидати, які виявили бажання обійняти посаду судді в цьому суді, здебільшого не втратили надії та витрачають час на підвищення власного освітнього рівня і кваліфікації.

Віктор Москаленко, заступник голови Вищого господарського суду України у відставці, вважає, що завершення розпочатого конкурсу та формування інфраструктури для запуску IP­суду недостатньо. Чинним законодавством не визначено, за яких умов IP­суд може розпочати роботу, як визначається день початку роботи його та його Апеляційної палати, як публікуватиметься повідомлення про цю подію, відсутні норми щодо перехідних положень стосовно розгляду судами відповідних справ. Потрібно передбачити, що з початком діяльності IP­суду суди господарської, адміністративної та цивільної юрисдикції закінчують розгляд відповідних справ, а нові позовні заяви подаються до новоутвореного суду. «Треба внести корективи до процесуального законодавства щодо розгляду справ про визнання торговельної марки добре відомою. Наразі суди розглядають такі справи лише в разі, якщо вимога про визнання торговельної марки добре відомою поєднана з вимогою про визнання недійсним свідоцтва про конфліктну торговельну марку. Проте без такого поєднання справа про визнання торговельної марки добре відомою за відсутності спору про право за своїм змістом є справою про встановлення факту, що має юридичне значення, тому не може розглядатися виключно за правилами позовного провадження. Отже, для цієї категорії справ треба унормувати особливості їх розгляду або ж надати право розглядати справи за відсутності спору Апеляційній палаті Національного офісу інтелектуальної власності, рішення якої оскаржуватиметься в судовому порядку».

Антон Капітоненко, юрист МЮФ Baker McKenzie, вважає, що в Україні є все­таки шанс створити ефективну прозору систему захисту права інтелектуальної власності, яка б мала високу довіру населення і не зазнавала інтенсивного зовнішнього впливу. Надзвичайно важливим елементом такої реформи є створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Вимоги до кандидатів у судді наразі встановлено на досить низькому рівні, що в майбутньому може підірвати саму ідею створення окремого спеціалізованого суду. Якщо проаналізувати дані про кандидатів, яких допустили до конкурсу на вакантні посади суду, а таких кандидатів було 210 на 21 вакантну посаду, побачимо, що 90 % кандидатів є представниками суддівського корпусу, багато з яких можуть не мати досвіду розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності, і лише 10 % є патентними повіреними/адвокатами, які мають підтверджений досвід у сфері інтелектуальної власності. Серед 21 кандидата, які набрали найбільшу кількість балів під час іспиту, 20 є суддями і лише 1 із них — патентний повірений.

Олена Орлюк, д.ю.н., професор, в.о. директора Інституту права Київського національного  університету імені Тараса Шевченка, наголосила на позитивності змін у процесуальному законодавстві, коли було чітко визначено, що сфера інтелектуальної власності підпадає під дію норм Господарського процесуального кодексу України. Однак залишається досить велика кількість питань, які вимагають уточнення і внесення змін до законодавства, зокрема до процесуальних кодексів. Останніми тижнями у Верховній Раді України активно обговорюється питання щодо внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», щоб там IP­суд як спеціалізований суд залишився і було підтверджено його статус, а також щоб було запущено процедуру розблокування роботи ВККС і кандидати в судді мали змогу завершити добір. Олени Орлюк вважає, що цей суд має збільшити свій штат і в цьому контексті має бути переглянуто вимоги до суддів. «IP­суд має працювати. Підтвердженням цьому слугує вся та практика, яка склалася за попередні роки. Я абсолютно впевнена, що цей суд буде створений та запрацює за правилами господарського судочинства», — підкреслила спікер.

Анатолій Кодинець, д.ю.н., завідувач кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, висловив думку, що, розглядаючи спори у сфері права інтелектуальної власності, суддя вирішуватиме певні питання не лише правового характеру, але і технічного також. У вирішенні цих питань має допомагати судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності.

Експерти заходу солідарні в тому, що захист інтелектуальної власності — суттєвий фактор у контексті залучення потенційних інвесторів і розбудови успішного бізнесу. Тому раціональні норми з прав інтелектуальної власності, фахові судді, яким довіряють, рішення, які виконуються, — усе це дуже важливо для країни.

Альона СТУЛІНА «Юридична практика»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua

Зміст

VOX POPULI

БЕБські справи?

Актуально

Скасування указів про призначення суддів Конституційного Суду України: національна безпека проти конституційних гарантій

Акцент

Канути в довічність

Галузі практики

За три роки від мети

Право на ім’я

Нерухомий склад

Дайджест

Стягнення витрат на правничу допомогу: чому і навіщо суд зменшує гонорар адвоката

Держава та юристи

Осягнути ціль

Поставити на зеро

Новини

Новини юридичних фірм

Карта подій

IP REPORTER

Новини Євросуду

Гарантія свободи слова поширюється на таємницю журналістських джерел

Приватна практика

Legal Translate

Переклад у процесі

Репортаж

Запустити систему

Судова практика

Документальна історія

Похідні застереження

Тема номера

Ризикований поворот

Знайти відповідь

Стресові умови

Заголовна помилка

Розплата за землю

Нести відповідальність

Голосити амністію

ППР­-тест

Путь послідовним

Інші новини

PRAVO.UA