«Стаття 61¹ Відвід захисника

Захисник може бути відведений від ­участі у справі лише постановою судді чи ухвалою суду на підставах, передбачених цим Кодексом.

Встановивши обставини, передбачені статтею 61 цього Кодексу, після допус­ку захисника до участі у справі, особа, що провадить дізнання, слідчий, за згодою прокурора, чи сам прокурор направляють подання про відвід захисника, а потерпілий чи його представник — заяву про відвід захисника, до суду за місцем провадження розслідування чи місцезнаходженням органу дізнання або досудового слідства. Захиснику одночасно направляється копія поданих до суду документів. Суддя в п’ятиден­ний строк розглядає подання чи заяву, ви­вчає направлені йому чи витребувані ним за заявою потерпілого чи його законного представника матеріали, якими вони об­ґрунтовуються, вислуховує прокурора і захисника, при необхідності опитує потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, їхніх законних представників, особу, у провадженні якої знаходиться справа, після чого виносить мотивовану постанову про відвід захисника чи про відмову в цьому. Копія постанови про відвід захисника протягом доби вручається або направляється захиснику, а також його підзахисному. На постанову судді протягом трьох діб з моменту її оголошення може бути внесена апеляція підозрюваним, обвинуваченим, захисником, прокурором.

Під час судового розгляду справи питання про відвід захисника з підстав, передбачених статтею 61 цього Кодексу, вирішує суд, який розглядає справу. На постанову судді, ухвалу суду про відвід захисника одночасно із оскарженням рішення суду першої інстанції, яким завершується провадження у справі, може бути внесено апеляцію підсудним, особою, стосовно якої закрито провадження в кримінальній справі, засудженим, виправданим, захисником, прокурором.

У разі відводу захисника особа, яка здій­снює дізнання, слідчий, суддя чи суд повідомляють про це раду відповідної колегії адвокатів та адвокатське об’єднання, роз’яснюють підозрюваному, обвинуваченому, підсудному його право запросити іншого захисника та надають йому для цього в стадії дізнання та досудового слідства не менше двадцяти чотирьох годин, а в стадії судового розгляду справи — не менше сімдесяти двох годин, про що обов’язково зазначається у протоколі. Якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом цих строків не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя постановою, а суд — ухвалою самостійно призначають захисника в порядку, встановленому законом»;

к) статтю 63 викласти в такій редакції:

«Стаття 63. Обставини, що виключають участь у справі представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача

Представником потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача не може бути особа, яка брала участь у цій справі як слідчий, або особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, захисник, особа, яка допитувалась або підлягає допиту як свідок з питань, що стали їй відомі до порушення даної кримінальної справи, а також особа, що є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або кого-небудь із складу суду.

Особа також не може бути представником потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача за наявності обставин, зазначених у пунктах 4,5 частини першої статті 61 цього Кодексу.

При наявності обставин, зазначених у час­тинах першій та другій цієї статті, представник потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача повинен заявити самовідвід, не чекаючи заяви про відвід. За цими підставами відвід представнику може бути заявлений особою, яка проводить дізнання, слідчим або прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, захисником, потерпілим і його представником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їх представниками.

На стадії дізнання та досудового слідства питання про відвід представника за поданням осіб, зазначених в частині третій цієї статті, вирішує суддя за місцем провадження досудового слідства. Суддя розглядає заяву про відвід представника, вивчає матеріали, якими обґрунтовується заява про відвід, вислуховує прокурора і захисника, а якщо представник є адвокатом — представника колегії адвокатів, а також особу, яку представляє особа, якій заявлено відвід, після чого виносить мотивовану постанову про відвід захисника чи про відмову в цьому.

Під час судового розгляду справи питання про відвід представника вирішує суд, який розглядає справу. На постанову судді, ухвалу суду про відвід захисника одночасно із оскарженням рішення суду першої інстанції, яким завершується провадження у справі, може бути внесено апеляцію підсудним, особою, стосовно якої закрито провадження в кримінальній справі, засудженим, виправданим, захисником, прокурором»;

л) статтю 66 після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:

«Захисник має право збирати докази шляхом письмового опитування фізичних осіб за їх згодою про обставини, що пов’язані зі справою, отримання на свій запит предметів і документів або їх копій від фізичних та юридичних осіб, одержання письмових висновків фахівців з питань, що потребують спеціальних знань (зокрема тих, з яких призначалася або може бути призначена експертиза), а також витребування довідок, характеристик, інших документів від органів державної влади і місцевого самоврядування, об’єднань громадян».

У зв’язку з цим частини другу-третю статті 66 вважати частинами третьою-четвертою відповідно;

м) пункт 2 частини першої статті 69 після слів «відповідача» доповнити словами «а також помічник, стажист адвоката, який є таким захисником або представником, посадові особи і технічні працівники адвокатських бюро та адвокатських об’єднань, в яких здійснює свою діяльність адвокат, який є таким захисником або представником»;

н) у пункті першому частини першої статті 69 слова «та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи» — виключити;

о) частину першу статті 691 доповнити пунктом 10 наступного змісту:

«10) на правову допомогу адвоката»;

п) статтю 167 доповнити частиною п’ятою наступного змісту:

«При допиті свідка може бути присутній адвокат, запрошений свідком для надання правової допомоги. Адвокат вправі давати поради свідку щодо його законних прав та свобод, робити заяви з приводу їх порушень. Зазначені заяви підлягають обов’язковому внесенню до протоколу допиту свідка»;

р) у назві статті 93 слова «оплата праці адвокатів» замінити словами «оплата правової допомоги адвокатів»;

с) у частині шостій статті 93 слова «оплата праці захисника» замінити словами «оплата правової допомоги захисника»;

т) частину першу статті 112 після слів «працівниками правоохоронних органів» доповнити словами «адвокатами»;

у) доповнити Кодекс новою статтею 128² наступного змісту:

«Стаття 1282. Залучення представника органу адвокатського самоврядування

При проведенні слідчих дій щодо адвоката присутність представника органу адвокатського самоврядування є обов’язковою.

Представник органу адвокатського само­врядування, присутній при провадженні таких слідчих дій, засвідчує своїм підписом відповідність записів у протоколі виконаним діям.

Зауваження представника органу адвокатського самоврядування з приводу проведених слідчих дій підлягають обов’язковому занесенню до протоколу.

За наявності відповідних підстав представник органу адвокатського самоврядування має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України»;

ф) речення перше частини першої статті 240 після слова «прокурора» доповнити словами «та захисника»;

х) частину другу статті 240 викласти в такій редакції:

«Попередній розгляд справи починається із заслуховування думок прокурора і захисника щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Якщо в судове засідання з’явилися інші учасники судового розгляду, вони висловлюють свої думки щодо питань, зазначених у статті 237 цього Кодексу, та заявлених ними клопотань. Прокурор та захисник висловлюють свою думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового розгляду. Постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті»;

ц) у частині першій статті 266 після слів «викладає суду свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду» доповнити словами «а також з будь-яких інших питань, що виникають у ході судового розгляду»;

ч) доповнити статтю 266 новою частиною третьою такого змісту:

«У випадку заміни захисника суд надає захиснику, що вступив у справу, час для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки до участі в судовому розгляді справи. Заміна захисника не тягне за собою повторення дій, які вчинені в суді на час заміни. За клопотанням захисника суд може повторити допити свідків, потерпілих, експертів або інші судові дії»;

21) у Митному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 38‑39, ст. 288):

а) частину першу статті 367 після пункту 1 доповнити новим пунктом 2 такого змісту:

«2) адвокати — на підставі ордеру або довіреності. Згідно з ордером адвокат набуває право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень адвоката як представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності».

У зв’язку з цим пункт другий вважати пунктом третім;

б) у частині першій статті 368 слова «осіб, які є фахівцями в галузі права і за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи» замінити на слово «адвокатів»;

22) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 40-41, № 42, ст. 492):

а) у статті 12 слова «або іншими фахівцями у галузі права» виключити;

б) частину четверту статті 42 викласти в такій редакції:

«4. Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, виданим адвокатським об’єднанням, або довіреністю. Згідно з ордером адвокат набуває право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень адвоката як представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності»;

в) у статті 56 слова «особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги» замінити словом «адвокат»;

г) у статті 84 слова «або іншого фахівця в галузі права» виключити;

д) статтю 92 Кодексу доповнити частиною третьою такого змісту:

«Видалення із зали судового засідання не застосовується до адвокатів як представників. У разі повторного вчинення адвокатом дій, зазначених у частині першій цієї статті, суд повідомляє про це дисциплінарну комісію адвокатури»;

23) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 35-36, N 37, ст. 446):

а) частину другу статті 16 викласти у такій редакції:

«2. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов’язки адвокатів визначаються цим Кодексом та іншими законами»;

б) частину п’яту статті 58 викласти в такій редакції:

«5. Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, виданим адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, або довіреністю. Згідно з ордером адвокат набуває право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень адвоката як представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності»;

в) пункт 2 частини другої статті 65 ви­класти у такій редакції:

«2) адвокати, представники в судовому процесі, захисники у кримінальних справах — про обставини, які стали їм відомі відповідно у зв’язку з наданням правової допомоги, виконанням функцій представника чи захисника»;

г) статтю 270 Кодексу доповнити частиною третьою такого змісту:

«Видалення із зали судового засідання не застосовується до адвокатів як представників. У разі повторного вчинення адвокатом дій, зазначених у частині першій цієї статті, суд повідомляє про це дисциплінарну комісію адвокатури»;

24) у Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3-4, ст. 21):

а) частину другу статті 8 Кодексу ви­класти у такій редакції:

«2. Засудженому гарантується право на правову допомогу»;

б) в абзаці першому частини третьої статті 51 Кодексу слова «або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи» виключити;

в) в частині п’ятій статті 73 Кодексу слова «або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи» виключити;

г) в абзаці чотирнадцятому частини першої статті 107 Кодексу слова «або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи» виключити;

д) частину третю статті 110 Кодексу ви­класти в такій редакції:

«3. Для одержання правової допомоги за письмовою заявою засуджених, їхніх близьких родичів, громадських організацій засудженим надається побачення з адвокатом. За бажанням засудженого або адвоката побачення можуть надаватися наодинці. Побачення надається адміністрацією колонії при пред’явленні адвокатом ордера, а також документів, що посвідчують його особу. Кількість і тривалість таких побачень не обмежена»;

е) частину п’ятнадцяту статті 137 Кодексу викласти в такій редакції:

«15. При накладенні стягнення на засудженого адміністрація колонії надає йому можливість у встановленому порядку повідомити про це близьких родичів або адвоката»;

25) у Законі України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 5, ст. 21):

а) статтю 8 доповнити частиною третьою такого змісту:

«Особам, які здійснюють адвокатську діяльність, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається на підставі нотаріально завіреної копії Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю»;

б) статтю 14 доповнити частиною другою такого змісту:

«Особам, які здійснювали адвокатську діяльність як самозайняті особи, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки державної служби зайнятості»;

26) у Законі України «Про Вищу раду юстиції України» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 25, ст. 146):

а) частину другу статті 11 виключити;

б) частину третю статті 11 викласти у такій редакції:

«Порядок скликання і проведення З’їзду адвокатів України визначається Законом України «Про адвокатуру»;

27) у Законі України «Про соціальні послуги» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 45, ст. 358):

абзац сьомий частини четвертої статті 5 слова «адвокатська допомога» виключити;

28) у Законі України «Про звернення громадян» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 47, ст. 256):

а) пункт 5 частини першої статті 18 викласти у такій редакції:

«користуватися правовою допомогою адвоката, послугами представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку»;

29) у Законі України «Про судоустрій України» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 27-28, ст. 180):

а) друге речення частини другої статті 8 виключити;

30) у Законі України «Про попереднє ув’язнення» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 360):

а) частину четверту статті 12 викласти у такій редакції:

«Особа, взята під варту, має право на побачення з захисником наодинці, без обмеження кількості побачень та їх тривалості. Побачення надається при пред’явленні захисником ордера, а також документів, що посвідчують його особу. Адміністра­ція установи повинна забезпечити умови для проведення побачень, у тому числі які виключають при побаченні із захисником можливість третіх осіб мати доступ до інформації, що надається в процесі побачення».

10. Положення про Єдиний реєстр адвокатів України, затверджене постановою Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України при Кабінеті Міністрів України від 1 жовтня 1999 року № 6/2, та Положення про порядок реєстрації адвокатських об’єднань, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року, є чинними до моменту затвердження положень про Єдиний реєстр адвокатів України та Єдиний реєстр адвокатських об’єднань України відповідно до цього Закону.

11. Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, затверджені Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 15/93, діють з урахуванням положень цього Зако­ну до моменту формування органів адво­катського самоврядування.

12. Закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону.

13. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з моменту набрання чинності цим Законом прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом, а також забезпечити їх виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.

Частина перша.

Частина друга.