ЗАКОН УКРАЇНИ «Про адвокатуру» (нова редакція). Частина друга. — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Выпуск №20 (542) » ЗАКОН УКРАЇНИ «Про адвокатуру» (нова редакція). Частина друга.

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про адвокатуру» (нова редакція). Частина друга.

Рубрика FALSE

Стаття 50. Збори членів колегії адвокатів

1. Збори членів колегії адвокатів скликаються в Автономній Республіці Крим, областях, міс­тах Києві та Севастополі не рідше одного разу на рік.

2. Позачергові збори членів колегії адвокатів скликаються Радою колегії адвокатів на вимогу однієї третини членів колегії. Якщо вимога адвокатів про скликання зборів членів колегії адвокатів не виконана, ці адвокати мають право самі скликати збори.

3. У зборах членів колегії мають право брати участь адвокати, дія Свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю яких не призупинена відповідно до цього Закону.

4. Збори членів колегії адвокатів вважаються правомочними, якщо в їх роботі беруть участь не менше половини членів колегії, які мають право брати участь у зборах.

Якщо збори членів колегії адвокатів не мають кворуму, у тридцятиденний термін скликаються повторні збори членів колегії адвокатів, кворум на яких складається з фактичної кіль­кості присутніх членів колегії, які мають право брати участь у зборах.

5. Повідомлення про час та місце проведення зборів членів колегії адвокатів, а також про проект порядку денного Рада колегії адвокатів надсилає адвокатам рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур’єром. Повідомлення має бути відправлене не менш ніж за тридцять днів (за п’ятнадцять днів для позачергових зборів) до дати проведення зборів членів колегії адвокатів.

6. Проекти рішень зборів членів колегії адвокатів мають бути доступні за місцем знаходження Ради колегії адвокатів для ознайомлення на вимогу будь-якого члена колегії адвокатів не менш ніж за п’ятнадцять днів до дати проведення зборів членів колегії адвокатів (не менш ніж за п’ять днів для позачергових зборів членів колегії адвокатів).

7. До повноважень зборів членів колегії адвокатів належить:

1) обрання голови, заступника голови, секретаря та інших членів Ради колегії адвокатів, прийняття рішень про дострокове припинення їх повноважень;

2) обрання голови, заступника голови, секретаря та інших членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, прийняття рішень про дострокове припинення їх повноважень;

3) затвердження положень про Раду колегії адвокатів, кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, ревізійну комісію колегії адвокатів;

4) затвердження регламенту зборів членів колегії адвокатів;

5) обрання делегатів на З’їзд адвокатів України;

6) визначення розміру щорічного внес­ку на утримання органів адвокатського само­врядування;

7) затвердження кошторису Ради колегії ­адвокатів;

8) затвердження звіту Ради колегії адво­катів;

9) визначення порядку підвищення кваліфікації членів колегії адвокатів;

10) обрання ревізійної комісії колегії адвокатів та затвердження її звіту;

11) створення спеціальних фондів з метою забезпечення діяльності адвокатури;

12) вирішення будь-яких інших питань, пов’язаних із організацією та діяльністю адвокатури у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

6. Рішення зборів членів колегії адвокатів приймаються простою більшіс­тю голосів адвокатів, що беруть участь у зборах.

Рішення зборів членів колегії адвокатів з питань, передбачених пунктами 1—3, 6, 7 частини п’ятої цієї статті, приймається двома третинами адвокатів, що беруть участь у зборах.

Стаття 51. Ради колегій адвокатів

1. У період між зборами членів колегії адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі діють ради колегії адвокатів, які обираються зборами членів відповідної колегії адвокатів строком на три роки у складі голови, заступника голови та членів Ради колегії адвокатів. Кількість членів Ради колегії адвокатів встановлюється зборами членів ­колегії адвокатів, але не може перевищувати п’ятнадцяти осіб.

2. Рада колегії адвокатів діє на підставі положення, що затверджується зборами членів відповідної колегії адвокатів відповідно до Типового положення про Раду колегії адвокатів, затвердженого З’їздом адвокатів України.

3. Повноваження Ради колегії адвокатів можуть бути припинені достроково за рішенням зборів членів відповідної колегії адвокатів.

4. Засідання Ради колегії адвокатів вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини членів Ради колегії адвокатів, а рішення Ради колегії адвокатів приймаються більшістю голосів членів Ради, що беруть участь у засіданні.

5. Здійснення організаційно-технічного забезпечення діяльності Ради колегії адвокатів покладається на секретаріат Ради колегії адвокатів.

Стаття 52. Повноваження Ради колегії адвокатів

1. До повноважень Ради колегії адвокатів належить:

1) представництво та захист інтересів адвокатів відповідної адміністративно-територіальної одиниці у відносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими особами, юридичними та фізичними особами;

2) організація надання правової допомоги за рахунок держави;

3) організація надання правової допомоги адвокатами за призначенням;

4) скликання зборів членів колегії адвокатів, визначення проекту їх порядку денного;

5) забезпечення виконання рішень зборів членів колегії адвокатів;

6) розгляд скарг членів колегії адвокатів про порушення їх професійних прав органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими особами, юридичними або фізичними особами та застосування відповідних заходів для захисту членів колегії адвокатів (у тому числі шляхом судового позову або звернення до вищестоящого або контролюючого, або дисциплінарного органу чи посадової особи з вимогою притягнення порушника до відповідальності);

7) створення робочих груп, комітетів та інших структурних підрозділів на постійній чи тимчасовій основі для вирішення відповідних завдань;

8) організаційне та матеріально-технічне забезпечення проведення зборів членів колегії адвокатів, ревізійної комісії колегії адвокатів відповідно до кошторису колегії адвокатів;

9) здійснення розпорядження майном колегії адвокатів відповідно до кошторису і призначення майна;

10) створення спеціальних фондів для забезпечення діяльності адвокатів;

11) організація проведення стажування;

12) ведення та зберігання особових справ членів колегії адвокатів;

13) здійснення заходів щодо організації підвищення кваліфікації членів колегії адвокатів (проведення навчань, семінарів, форумів, конференцій тощо);

14) внесення відомостей до Єдиного ре­єстру адвокатів України;

15) вирішення інших питань, віднесених до повноважень Ради колегії адвокатів цим Законом, рішенням З’їзду адвокатів України або зборів членів відповідної колегії адвокатів, прийнятим в межах їх компетенції.

Стаття 53. З’їзд адвокатів України

1. Вищим органом системи адвокат­ського самоврядування в Україні є З’їзд адвокатів України.

2. З’їзд адвокатів скликається не рідше одного разу на три роки.

3. Повідомлення про день, час та місце проведення З’їзду адвокатів України та проект порядку денного мають бути опуб­ліковані в офіційному друкованому органі Верховної Ради України не менш ніж за шістдесят днів до проведення З’їзду адвокатів України. В той же термін повідомлення та проект порядку денного мають бути надіслані радам колегій адвокатів для організації виборів делегатів ­З’їзду адвокатів України. Повідомлення та проект порядку денного можуть бути також опубліковані в офіційному виданні Вищої ради адвокатури України, інших засобах масової інформації та розміщені на веб-сайті Вищої ради адвокатури України.

4. Позачерговий З’їзд адвокатів України може бути скликаний за ініціативою Вищої ради адвокатури України чи на вимогу не менш ніж семи рад колегій адвокатів або однієї п’ятої час­тини адвокатів, внесених до Єдиного реєстру адвокатів України. Якщо вимога про скликання позачергового З’їзду адвокатів України не виконана, ініціатори такого скликання мають право самі скликати З’їзд адвокатів України. Терміни для повідомлень про скликання позачергового З’їзду адвокатів України, встановлені частиною другою цієї статті, скорочуються удвічі.

5. Проекти рішень З’їзду адвокатів України мають бути доступні за місцем знаходження Вищої ради адвокатури України для ознайомлення на вимогу будь-якого адвоката не менш ніж за двадцять днів до дати проведення З’їзду адвокатів України (не менш ніж за десять днів для позачергового З’їзду адвокатів України).

6. Делегати на З’їзд адвокатів України обираються зборами членів колегій адвокатів за нормою представництва, визначеною Вищою радою адвокатури України, але не менше двох адвокатів від кожної колегії адвокатів. Термін ­повноважень обраних делегатів — три роки з моменту обрання. Протягом цього терміну делегат З’їзду адвокатів України може брати участь у будь-якому черговому чи позачерговому З’їзді адвокатів України, який скликається за процедурою, встановленою в цій статті.

7. Повноваження делегата З’їзду адвокатів України припиняються достроково у зв’язку з його відмовою від мандату, відкликанням зборами членів колегії адвокатів, позбавленням статусу адвоката або у зв’язку з його смертю. Замість делегата З’їзду адвокатів України, повноваження якого припинено достроково, зборами членів колегії адвокатів обирається інший делегат на весь термін повноважень вибулого делегата, що залишився до закінчення трирічного строку.

8. З’їзд адвокатів України вважається правомочним, якщо в його роботі беруть участь не менше половини обраних делегатів.

9. Головує на З’їзді адвокатів України Голова Вищої ради адвокатури України, а за його відсутності — заступник Голови Вищої ради адвокатури України. У разі відсутності Голови Вищої ради адвокатури України та його заступника на З’їзді адвокатів України головує особа, обрана делегатами З’їзду адвокатів України.

10. Порядок роботи та повноваження З’їзду адвокатів України визначається цим Законом та Регламентом З’їзду адвокатів України, який затверджується З’їздом адвокатів України.

Стаття 54. Повноваження З’їзду адвокатів України

1. До виключних повноважень ­З’їзду адвокатів України належить:

1) обрання Голови, заступника Голови Вищої ради адвокатури України, частини членів Вищої ради адвокатури України, членів Ревізійної ­комісії Вищої ради адвокатури України, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

2) обрання Голови, заступника Голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, інших членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, ­прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

3) обрання трьох членів Вищої Ради юстиції України, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

4) обрання Голови, заступника Голови Ревізійної комісії З’їзду адвокатів України та членів Ревізійної комісії З’їзду адвокатів України, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

5) затвердження звіту Вищої ради адвокатури України, Ревізійної комісії ­З’їзду адвокатів України, обраних членів Вищої Ради юстиції України;

6) затвердження Правил ­адвокатської етики;

7) затвердження Положення про дисциплінарне провадження щодо адвоката;

8) затвердження Регламенту З’їзду адвокатів України;

9) затвердження Положення про Вищу раду адвокатури України, Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, Положення про Ревізійну комісію ­З’їзду адвокатів України;

10) затвердження Типового положення про колегію адвокатів;

11) затвердження Типового положення про Раду колегії адвокатів;

12) затвердження Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

13) створення робочих груп, комітетів та інших структурних підрозділів на постійній чи тимчасовій основі для вирішення відповідних завдань;

14) визначення розмірів грошових кош­тів, що перераховуються колегіями адвокатів для забезпечення діяльності Вищої ради адвокатури України;

15) затвердження кошторису Вищої ради адвокатури України та звіту про його виконання;

16) вирішення інших питань, пов’я­за­них з організацією та діяльністю адвокатури України.

2. Рішення З’їзду адвокатів України при­ймаються простою більшістю голосів делегатів, присутніх на З’їзді.

Стаття 55. Вища рада адвокатури України

1. У період між проведенням З’їзду адвокатів України діє Вища рада адвокатури України, до складу якої за посадою входять голови рад колегій адвокатів та двадцять сім членів, які обираються З’їздом адвокатів України строком на три роки з числа адвокатів. Голова та заступник Голови Вищої ради адвокатури України обираються з числа членів Вищої ради адвокатури України, обраних З’їздом адвокатів України.

2. Вища ради адвокатури України є юридичною особою та здійснює свою діяльність на підставі Положення про Вищу раду адвокатури України, що затверджується З’їздом адвокатів України.

3. Місцезнаходження Вищої ради адвокатури України — м. Київ.

4. Строк повноважень членів Вищої ради адвокатури України — три роки.

Повноваження Вищої ради адвокатури України, її Голови, заступника Голови або окремих її членів, обраних З’їздом адвокатів України, можуть бути припинені достроково за рішенням З’їзду адвокатів України.

5. До повноважень Вищої ради адвокатури України належить:

1) представництво інтересів адвокатури України у відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, як в Україні, так і за кордоном;

2) скликання та організація проведення З’їзду адвокатів України;

3) визначення норми представництва на З’їзді адвокатів України;

4) затвердження положення про Єдиний реєстр адвокатів України;

5) затвердження форм Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльніс­тю, посвідчення адвоката, ордера;

6) розгляд скарг адвокатів про порушення їх професійних прав органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими особами, юридичними або фізичними особами та застосування відповідних заходів для захисту членів колегії адвокатів (у тому числі, шляхом судового позову або звернення до вищестоящого або контролюючого, або дисциплінарного органу чи посадової особи з вимогою притягнення порушника до відповідальності);

7) розгляд скарг на рішення рад колегій адвокатів;

8) забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України;

9) визначення розміру внеску на проведення кваліфікаційних іспитів, плати за видачу Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

10) затвердження Порядку складання та Програми кваліфікаційних іспитів;

11) затвердження Положення про порядок проходження стажування та Програми стажування;

12) створення робочих груп, комітетів та інших структурних підрозділів на постійній чи тимчасовій основі для вирішення відповідних завдань;

13) організаційне та матеріально-технічне забезпечення проведення ­З’їзду адвокатів України, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, Ревізійної комісії З’їзду адвокатів України, інших ­органів, утворених З’їздом адвокатів України;

14) розпорядження майном Вищої ради адвокатури України відповідно до кошторису і призначення майна;

15) вирішення інших питань, віднесених до повноважень Вищої ради адвокатури України цим Законом або рішенням З’їзду адвокатів України, прийнятим в межах його компетенції.

6. Засідання Вищої ради адвокатури України скликаються Головою Вищої ради адвокатури України у міру необхідності, але не рідше 1 разу на два місяці. Засідання Вищої ради адвокатури України може бути скликане на вимогу

1/5 її членів.

7. Засідання Вищої ради адвокатури України вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини членів Вищої ради адвокатури України, а рішення приймаються більшістю голосів членів Вищої ради адвокатури України, що беруть участь у засіданні.

8. Для здійснення організаційно-технічного забезпечення діяльності Вищої ради адвокатури України створюється секретаріат.

Стаття 56. Голова Вищої ради адвокатури України

1. Голова Вищої ради адвокатури України обирається З’їздом адвокатів України строком на три роки.

2. До повноважень Голови Вищої ради адвокатури України належить:

1) представництво Вищої ради адвокатури України у відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, як в Україні, так і за кордоном;

2) здійснення організаційного керівництва діяльністю Вищої ради адвокатури України;

3) прийняття на роботу і звільнення працівників секретаріату Вищої ради адвокатури України;

4) скликання та головування на засіданнях Вищої ради адвокатури України;

5) підписання рішень та інших документів Вищої ради адвокатури України, забезпечення їх виконання;

6) здійснення інших дій, передбачених цим Законом, рішенням З’їзду адвокатів України або Вищої ради адвокатури України, прийнятим в межах їх компетенції.

3. Повноваження Голови Вищої ради адвокатури України можуть бути достроково припинені рішенням З’їзду адвокатів України.

4. Голова Вищої ради адвокатури України має заступника, який виконує повноваження Голови Вищої ради адвокатури України у разі його відсутності.

Стаття 57. Ревізійна комісія З’їзду адвокатів України

1. Для перевірки правильності витрачання коштів Вищою радою адвокатури України З’їзд адвокатів України обирає Ревізійну комісію З’їзду адвокатів України.

2. Термін повноважень Ревізійної комісії З’їзду адвокатів України — три роки.

3. Ревізійну комісію З’їзду адвокатів України очолює Голова.

4. Ревізійна комісія З’їзду адвокатів України проводить перевірки з власної ініціативи або за рішенням З’їзду адвокатів України та надає свій звіт (висновки) З’їзду адвокатів України.

Стаття 58. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури

1. Для розгляду та вирішення питань про відповідність осіб, що виявили намір набути статус адвоката, або тих, що здійснюють адвокатську діяльність, вимогам цього Закону, а також для розгляду та вирішення справ про дисциплінарну відповідальність адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, міс­тах Києві та Севастополі в колегіях адвокатів утворюються кваліфікаційно-дисциплі­нарні ­комісії адвокатури у складі голови та двадцяти членів з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше семи років. Адвокати, обрані до складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не можуть одночасно бути членами інших органів адвокатського самоврядування (крім участі у зборах членів колегії адвокатів та З’їзді адвокатів України).

2. Голова, заступники голови, секретар та інші члени кваліфікаційно-дисцип­лінарної комісії адвокатури обираються зборами членів колегії адвокатів строком на три роки.

3. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє на підставі цього Закону та Положення про кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, яке затверджується З’їздом адвокатів України.

4. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури складаються з двох палат: атестаційної палати (у складі одинадцяти членів) та дисциплінарної палати (у складі дев’яти членів). Кожну палату очолює голова палати, який одночасно є заступником голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії за посадою.

5. До повноважень кваліфікаційно-дисцип­лінарної комісії адвокатури належить:

1) прийняття рішення про допуск чи відмову в допуску особи до складання кваліфікаційних іспитів;

2) організація та проведення кваліфікаційних іспитів;

3) прийняття рішення про видачу Свідоцтва про право на заняття адвокат­ською діяльністю, видача Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката;

4) прийняття рішення про зупинення, поновлення або припинення дії Свідоцтва про право на заняття адвокатською ­діяльністю;

5) розгляд скарг щодо адвоката;

6) розгляд та вирішення справ про дисцип­лінарну відповідальність адвоката;

7) застосування до адвоката дисциплінарних стягнень;

8) вирішення інших питань, віднесених до ­повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішенням З’їзду адвокатів України або зборів членів відповідної колегії адвокатів, прийнятим в межах їх компетенції.

6. Повноваження кваліфікаційно-дис­циплі­нарної комісії, передбачені пунк­тами 1—4 частини п’ятої цієї статті, виконуються атестаційною палатою, а повноваження, передбачені пунктами 5—7 частини п’ятої цієї статті, — дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

7. Рішення, схвалені палатами кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідно до їх компетенції, затверджуються рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на її засіданні та набувають чинності з моменту затвердження.

8. Засідання кваліфікаційно-дисциплі­нарної комісії адвокатури (або її палати) вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (або членів відповідної палати), а рішення приймаються більшістю голосів членів комісії (або членів відповідної палати), що присутні на засіданні.

9. На запрошення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (або її палат) у її засіданні (засіданні палати) з правом дорадчого голосу можуть брати участь представники органів державної влади, місцевого самоврядування, науково-педагогічні працівники.

10. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше п’яти днів з моменту винесення направляється особі, щодо якої його винесено, рекомендованим листом з повідомленням або передається особисто під розписку.

11. Рішення кваліфікаційно-дисциплі­нарної комісії адвокатури може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури чи суду протягом одного місяця з моменту його отримання особою, щодо якої воно постановлено.

Стаття 59. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури

1. Для розгляду скарг на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних ­комісій ­адвокатури З’їздом адвокатів України обирається Вища кваліфікаційна комісія адвокатури у складі п’ятнадцяти адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше десяти років. Адвокати, обрані до складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, не можуть одночасно бути членами інших органів адвокатського ­самоврядування (крім участі у зборах членів колегій адвокатів та З’їзді адвокатів України). Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури обирається З’їздом адвокатів України з числа її членів.

2. Термін повноважень Голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури — три роки.

3. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури діє при Вищій раді адвокатури України на підставі цього Закону та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, що затверджується З’їздом адвокатів України.

3. До Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури можуть бути оскаржені такі рішення:

1) про відмову у допуску до складання кваліфікаційних іспитів;

2) про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяль­ністю;

3) про накладання на адвоката дис­циплінарного стягнення або про виправдання адвоката;

4) інші рішення, що їх приймають кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури.

5. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури може залишити в силі, змінити або скасувати рішення кваліфікаційно-дис­циплінарної комісії адвокатури.

6. Засідання Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, а рішення приймаються більшістю голосів членів комісії, які присутні на засіданні.

Стаття 60. Рішення органів адвокатського самоврядування

1. Рішення З’їзду адвокатів України та Вищої ради адвокатури України, прийняті в межах їх компетенції, визначеної цим Законом, є обов’язковими до виконання усіма адвокатами, адвокатськими бюро та адвокатськими об’єднаннями України.

2. Рішення зборів членів колегії адвокатів та Ради колегії адвокатів, прийняті в межах їх компетенції, визначеної цим Законом, є обов’язковими до виконання адвокатами, адвокатськими бюро та адвокатськими об’єднаннями відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

3. Рішення органів адвокатського самоврядування набувають чинності з моменту їх при­йняття, якщо інше не визначено в самому ­рішенні або законі.

4. Рішення органів адвокатського само­врядування можуть бути оскаржені адвока­тами, адвокатськими бюро або адвокат­ськими об’єднаннями до суду.

5. Рішення виконавчих органів адво­кат­ського самоврядування, прийняті поза межами їх компетенції або які суперечать рішенням органів безпосереднього само­врядування чи створюють умови для втручання в незалежність адвоката при здійсненні ним його професійних обов’язків у конкретних справах чи щодо конкретних осіб, або обмежують професійні чи соціальні права адвоката та гарантії адвокатської діяльності, передбачені Законом, є нікчемними.

Стаття 61. Фінансове забезпечення органів адвокатського самоврядування

1. Утримання органів адвокатського само­врядування здійснюється за рахунок:

1) внесків осіб, щодо яких радами колегій адвокатів прийнято рішення про допуск до кваліфікаційних іспитів для набуття статусу адвоката та отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

2) щорічних внесків адвокатів на утримання органів адвокатського самоврядування;

3) добровільних внесків адвокатів та адвокатських об’єднань;

4) благодійної допомоги (пожертв), що надходять від юридичних або фізичних осіб;

5) інших джерел, не заборонених законодавством.

2. Розмір щорічного внеску адвоката на утримання органів адвокатського самоврядування не може визначатись у відсотковому (пропорційному) відношенні до гонорару адвоката.

3. Кошти підлягають внесенню на рахунки колегій адвокатів і використовуються ними виключно відповідно до кошторисів, що затверджуються зборами колегій адвокатів.

4. Кошти, передбачені пунктами 4-5 частини першої цієї статті, можуть бути внесені безпосередньо на рахунок Вищої ради адвокатури України та використані відповідно до кошторису Вищої ради адвокатури України, затвердженого З’їздом адвокатів України.

5. Для здійснення контролю за цільовим використанням коштів Вищої ради адвокатури України і колегій адвокатів З’їзд адвокатів України та збори членів колегії адвокатів строком на три роки обирають відповідні ревізійні комісії у складі ­п’яти адвокатів.

6. Ревізійні комісії підзвітні відповідно З’їзду адвокатів України або зборам членів колегії адвокатів.

Розділ VIII. Надання правової допомоги іноземним адвокатом

Стаття 62. Правова допомога іноземного адвоката

1. Іноземний адвокат може надавати в Україні правову допомогу лише з питань законодавства іноземної держави, у якій йому надано ­статус адвоката, за умови забезпечення іноземною державою таких можливостей адвокатам України.

2. Іноземний адвокат здійснює адвокатську діяльність виключно в організаційних формах, передбачених цим Законом для адвокатів України.

3. Створення адвокатського об’єднання, учасниками, засновниками, партнерами якого є лише іноземні адвокати, забороняється.

4. Адвокатське об’єднання, створене за ­участю іноземного адвоката, надає правову допомогу в межах та за умов, визначених в частині першій цієї статті. Надання іноземним адвокатом правової допомоги поза вказаними межами є підставою для застосування до іноземного адвоката стягнення у вигляді виключення з Єдиного реєстру іноземних адвокатів.

5. Іноземний адвокат має право надавати правову допомогу на території України з моменту внесення його до Єдиного реєстру іноземних адвокатів.

6. Адміністратором Єдиного реєстру іноземних адвокатів є уповноважений виконавчий орган державної влади.

7. Документом, що підтверджує право іноземного адвоката надавати правову допомогу в Україні, є витяг з реєстру іноземних адвокатів, який видається за плату.

8. При наданні правової допомоги в Україні іноземний адвокат користується тими ж правами та несе такі ж обов’язки, як і адвокат України, за винятком прав та обов’язків, пов’язаних з наданням безоплатної правової допомоги та правової допомоги за призначенням, участю в органах адвокатського самоврядування, а також інших випадків, передбачених законом.

9. За порушення вимог цього Закону, інших актів законодавства України, що регулюють організацію та діяльність адвокатури, Правил адвокатської етики рішенням дисциплінарної комісії адвокатів до іноземного адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

1) попередження;

2) виключення з Єдиного реєстру іноземних адвокатів.

10. Особа, щодо якої застосовано дисциплінарне стягнення у виді виключення з Єдиного реєстру іноземних адвокатів, може повторно отримати право здійснювати адвокатську діяльність не раніше, ніж через п’ять років.

11. Порядок та умови накладання дисциплінарних стягнень на іноземного адвоката визначаються розділом VI цього Закону, Положенням про дисциплінарне провадження щодо адвоката, яке затверджується З’їздом адвокатів України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розділ IX. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набуває чинності з дня його офіційного опублікування.

2. Статус адвоката зберігається за особами, які на момент набрання чинності цим Законом отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та здійснюють адвокатську діяльність.

Свідоцтво про право на заняття ад­вокат­ською діяльністю та посвідчення адвоката, дій­сні на момент набуття чин­ності цим Законом, є чинними та не потребують заміни.

Особи, зазначені в частині першій цього пункту, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов’язані особисто подати на розгляд кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури письмову заяву з переліком в ній інформації, передбаченої пунктами 1—6 частини п’ятої статті 18 цього Закону.

Невиконання зазначеного обов’язку може бути підставою для зупинення дії Свідоцтва про право на заняття адвокат­ською діяльністю до моменту отримання кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (з моменту формування —

Радою колегії адвокатів) зазначеної інформації.

3. Якщо інше не визначено міжнародним договором України, який набув чинності в установленому порядку, вищою юридичною освітою, визначеною Статтями 6, 36 цього Закону, вважається вища юридична освіта, здобута в навчальному закладі України, а також навчальному закладі колишнього СРСР.

4. Статус адвоката без проходження стажування має право набути особа, яка відповідає вимогам, передбаченим пунк­тами 1—3 частини першої та частини другої статті 6 цього Закону, та на момент набрання чинності цим Законом:

1) протягом останніх п’яти років працює на посадах юриста, юрисконсульта, головного юрисконсульта, начальника юридичного відділу та інших посадах в адвокатському об’єднанні, в адвоката або в підприємницькому товаристві, основним видом діяльності яких є надання ­послуг у сфері права, та якщо такі посади вимагають вищої юридичної освіти;

2) протягом останніх п’яти років систематично надає послуги у сфері права як фізична особа — підприємець, у разі якщо це є основним видом її діяльності.

Особи, які мають намір набути статусу адвоката відповідно до вимог цього пункту, зобов’язані протягом шести місяців після набуття чинності цим Законом надати регіональній раді адвокатів, а до моменту її створення — кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури за місцем свого проживання:

1) заяву про складання кваліфікаційного іспиту;

2) документи, що підтверджують обставини, передбачені підпунктами 1 або 2 частини першої цього пункту;

3) документи, передбачені частиною другою статті 11 цього Закону.

Розгляд документів, складання кваліфікаційних іспитів та надання статусу адвоката здійснюється в порядку, визначеному Статтями 11—13 цього Закону.

Для цілей цього Закону період систематичного надання послуг у сфері права фізичною особою — підприємцем, у разі якщо це є основним видом її діяльності, зараховується до стажу роботи в галузі права.

5. Приведення установчих документів та організаційно-правових форм адвокатських об’єднань, суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері права, що діють на момен

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

FALSE

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про адвокатуру» (нова редакція). Частина перша.

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про адвокатуру» (нова редакція). Частина друга.

Государственная практика

«Статусный и уставный» законопроект

Законодательная практика

Останется только один

Неделя права

Первый квартал: итоги и планы

Две головы на один фонд

Теоретическая помощь судьям

В молчанку играть будем!

Налоги и нравственность — разные вещи

«Горячая линия» ГИС в противодействие рейдерству

Утрата

Новости законотворчества

Порядок реализации госимущества предлагается урегулировать

Дополнительные гарантии для оппозиции

Особенности присвоения юридическим лицам и объектам права собственности имен физических лиц

Новости из зала суда

Суд вынес решение по иску экологов относительно Кинбурнской косы

Суд отменил переименование «клона» БЮТ

Жительница г. Ровно выиграла суд у Фонда госимущества

Апелляционный суд оставил в силе регистрацию Блока Омельченко

Новости из-за рубежа

Киберпреступники рассылают повестки в суд менеджерам компаний

МТС запретили использовать логотип компании в Беларуси

В РФ повысили порог наступления уголовной ответственности за хищение

Новости профессии

С начала года ВСЮ внесено 291 представление о назначении судей

Рассмотрение дела по иску Валентины Палий так и не началось

Тренинг-семинар для адвокатов

Президент обеспокоен ситуацией на дорогах

Представлен План действий по борьбе с коррупцией на 2008 год

Новости юридических фирм

ЮФ «Василь Кисиль и Партнеры» — главный партнер и спонсор VI Международного дебатного турнира «Киевская весна 2008»

DLA Piper и Concorde Capital провели совместный семинар «Реструктуризация украинского бизнеса»

Анна Цират отмечена дипломом за участие в проекте «Имплементация ГК Украины»

Мастер-классы украинских адвокатов для будущих юристов

Реестр событий

Ударим законами по коррупции

АМКУ на защите тестируемых

Подарок КНУ от Президента

Служебная лестница

Назначения

Судебная практика

«Связанные одной цепью...»

Тема номера

Возрождение правила «voie directe»

Частная практика

PLC Which Lawyer? рекомендует на Украине

Нам кризис строить и жить помогает

Советы начинающим юристам

Юридический форум

Всеукраинский день юридических вакансий

«Молодым» везде у нас дорога

Новые горизонты для юристов-международников

асоціація правників україни

В этом законе заинтересованы все!

МЕМОРАНДУМ
ПРО Концептуальні положення ЩОДО РЕФОРМУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО АДВОКАТУРУ,
погоджені Спілкою адвокатів України та Асоціацією правників України

ВИТЯГ З Резолюції Першої всеукраїнської наради голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури за участю членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про адвокатуру» (нова редакція). Частина третя.

Інші новини

PRAVO.UA