ГОРГОЛЮК Артур — юрист практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine, м. Київ,
	МУСІЄНКО Наталія — адвокатка, керівниця практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine, м. Київ

22 березня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» № 1150­ІХ, який Верховна Рада України ухвалила 28 січня 2021 року (Закон про БЕБ). Закон набрав чинності 25 березня 2021 року.

Законом про БЕБ визначено, що Бюро економічної безпеки України (БЕБ) — це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави (частина 1 статті 1 Закону про БЕБ).

Відповідно до пояснювальної записки до законопроєкту № 3087­д (який було ухвалено як Закон про БЕБ), ідея/мета проєкту полягає в ліквідації податкової міліції, оптимізації структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усуненні дублювання їх функцій та створенні Бюро економічної безпеки України з метою запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до їх підслідності. Запропонована модель боротьби з економічними злочинами стане більш ефективною та зменшить податковий тиск на платників податків.

Отже, Бюро економічної безпеки України — це новий орган виконавчої влади, на який покладається обов’язок виявляти, припиняти, розслідувати та розкривати кримінальні правопорушення у сфері економіки. Задумом було створення єдиного органу, який би замінив податкову міліцію, «економічні» підрозділи Служби безпеки України (СБУ), відповідні підрозділи Національної поліції.

Повідомлялося, що новий орган буде аналітичним, працюватиме з базами даних, а не займатиметься оперативно­розшуковими заходами чи проведенням обшуків в офісах бізнесів. Та чи буде так на практиці?

Свою діяльність БЕБ повинно розпочати не пізніше ніж за 6 місяців із дати набрання чинності Законом про БЕБ, тобто до 25 вересня 2021   року.

Як же буде працювати БЕБ?

Яким же буде новий орган? На зразок Національного антикорупційного бюро України, податкової міліції чи Державного бюро розслідувань? Однозначно можна сказати, що це не буде точна копія органів податкової міліції, оскільки коло повноважень і злочинів, які буде розслідувати БЕБ, значно ширше.

Повноваження БЕБ, передбачені статтею 8 Закону про БЕБ, полягають у веденні оперативно­розшукової діяльності та досудового розслідування, виконанні інформаційно­пошукової та аналітично­інформаційної роботи з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України, здійсненні міжнародної співпраці, розшуку осіб, які переховуються, тощо.

Враховуючи той факт, що наведені функції раніше виконували інші органи державної влади, Законом про БЕБ передбачено порядок передання повноважень від них до БЕБ.

Так, органи досудового розслідування зобов’язані передати матеріали кримінальних проваджень, які за законодавством підслідні БЕБ, відповідному прокурору в кримінальному провадженні для подальшого передання до Бюро економічної безпеки України (пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про БЕБ). Закон, який би визначав коло проваджень, що підлягають переданню, ще не прийнято.

Законом про БЕБ передбачено, що матеріали кримінальних проваджень, які на день початку діяльності Бюро економічної безпеки України перебувають в іншому органі досудового розслідування на стадії досудового розслідування, але відповідно до закону підслідні Бюро економічної безпеки України, протягом двох місяців із дня прийняття рішення про початок діяльності Бюро економічної безпеки України передаються органом досудового розслідування відповідному прокурору в кримінальному провадженні.

Водночас Законом про БЕБ, який набрав чинності 25 березня 2021 року, досі не визначено підслідність Бюро економічної безпеки України.

Це питання має бути врегулювано, наприклад, Законом України «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України» (законопроєкт № 3959­1 від 25 серпня 2020 року).

Так, цим законопроєктом пропонуються зміни до частини 3 статті 216 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, якою буде встановлюватись підслідність БЕБ, зокрема щодо підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців; ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів); доведення до банкрутства; шахрайства з фінансовими ресурсами; незаконного використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару.

Поле діяльності

Варто зазначити, що на дату написанні цієї статті законопроєкт № 3959­1 прийнято в першому читанні зі змінами. Наприклад, пропозицію стосовно доповнення Кримінального кодексу України статтею «Шахрайство з податком на додану вартість» відхилено.

Якщо законопроєкт не буде прийнято до початку роботи БЕБ, то цей орган буде органом із невстановленим полем діяльності. Це, вочевидь, матиме наслідком паузи в розслідуванні вже відкритих кримінальних проваджень і невідкриття нових проваджень, що створить невизначеність як для бізнесу, так і для БЕБ.

Продовжимо тему передання повноважень до БЕБ: відповідно до пункту 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону про БЕБ органи державної влади протягом 3 місяців із дня звернення Бюро зобов’язані забезпечити передання йому відомостей (даних) державних електрон­них інформаційних ресурсів та автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків (баз) даних.

Служба безпеки України з дня створення БЕБ, але не пізніше ніж за 6 місяців із дня набрання чинності Законом про БЕБ теоретично має ліквідувати підрозділи з контррозвідувального захисту економіки держави й боротьби з корупцією та організованою злочинністю, фактично передавши ці повноваження Бюро.

Кабінет міністрів України у зв’язку з прийняттям Закону про БЕБ зобов’язаний не пізніше ніж за 6 місяців із дня набрання чинності цим Законом забезпечити ліквідацію Державної фіскальної служби України (підпункт 2 пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону про БЕБ).

Отже, парламент передбачив процес передання повноважень до БЕБ, ліквідації органів фіскальної служби (зокрема податкової міліції) та деяких структурних підрозділів СБУ.

Однак через недостатню врегульованість такої процедури в процесі реалізації можливі складності, які можуть призвести до затримки реального розкриття економічних злочинів чи закриття кримінальних проваджень, які підлягають закриттю.

Хто ж очолить БЕБ?

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону про БЕБ керівництво діяльністю БЕБ здійснює його директор. Директор БЕБ призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням прем’єр­міністра України за пропозицією комісії з проведення конкурсу.

Статтею 17 Закону про БЕБ регламентовано повноваження директора БЕБ, зокрема керівництво діяльністю БЕБ, організацію його роботи, визначення обов’язків першого заступника та заступників директора БЕБ, координацію і контроль за діяльністю центрального апарату і територіальних управлінь Бюро економічної безпеки України, затвердження структури та штатної чисельності центрального апарату й територіальних управлінь БЕБ.

Тож фактично директор БЕБ здійснюватиме адміністративні функції керівника державного органу. 7 липня 2021 року сплив строк подання документів на конкурс на посаду директора БЕБ. Станом на дату написання статті відбір пройшли 12 кандидатів. Водночас подальша доля конкурсу під загрозою.

Так, Окружний адміністративний суд міста Києва зареєстрував заяву про забезпечення позову про заборону подальшого проведення конкурсу на посаду директора Бюро економічної безпеки.

Створення Бюро економічної безпеки України мало би підняти рівень довіри та поваги до державних органів. Концентрація повноважень щодо розслідувань економічних злочинів в одному органі повинна була б забезпечити якісніше розслідування кримінальних правопорушень, пришвидшити розгляд справ та сприяти предметному діалогу між бізнесом і владою.

Водночас нині існує законодавча неврегульованість щодо підслідності БЕБ, порядку передання матеріалів проваджень. Тож сподіваємося, що зазначені питання буде вирішено найближчим часом і це не призведе до значної затримки початку роботи БЕБ.