Government Relations: що повинен знати юрист при поході у владу

На наших очах відбувається глобальна трансформація юридичної професії: змінюється коло завдань і очікувань юристів від своєї роботи. При цьому нові завдання часто не вміщуються в класичний функціонал співробітника юридичного департаменту. Наприклад, юристи вже давно перебрали на себе функції комплаєнсу або управління ризиками. Тож недивно, що й систематична діяльність з управління регуляторними ризиками в багатьох компаніях стала початком роботи департаментів із взаємодії з органами влади або GR-департаментами.

Відомо, що сьогодні є безліч людей, які заробляють на посередницькій діяльності між бізнесом і державою, відстоюють інтереси підприємців і просувають потрібні їм закони. Безумовно, про деяких «ділків» ми дізнаємося з журналістських розслідувань, але чимало в Україні і тих, хто сьогодні користується у цій сфері цілком легальними інструментами. І у 99,9 % випадків — це фахівці GR-департаментів юридичних фірм.

 

Регулювання діяльності

На Заході Government Relations розвивається активними темпами. А ось в Україні залишається явищем новим і часто до кінця незрозумілим. Про це свідчать результати опитування, здійсненого на замовлення компанії SIC Group Ukraine, що проводилося з 27 жовтня по 9 листопада 2017 року у 24 областях України. Лише 10 % опитаних відповіли, що точно знають значення терміна «лобізм», тоді як 31 % про таке чули, але не впевнені, що знають його правильне визначення, а ще 59 % точно не знають. Попри значну частку необізнаності або невпевненості, 27 % респондентів віднесли поняття до… легальної корупції. Проте 30 % усе ж вважають лобізм цивілізованим діалогом та інструментом впливу на владу, а 43 % не змогли віднести своє розуміння до жодної з категорій.

Така розбіжність у розумінні лобізму викликана тим, що формально лобізму, як і формального ринку Government Relations, в Україні начебто немає — у будь-якому разі це поняття не закріплене в законах, а відповідна діяльність ніяк спеціально не регулюється. Кілька бізнес-асоціацій пропонували парламенту виправити цю ситуацію, але всі спроби завжди закінчувалися нічим.

Останній із проектів, який максимально лояльно зустріли на ринку, — це проект № 7129 «Про забезпечення прозорості і законності комунікації з суб’єктами владних повноважень». Утім, з моменту реєстрації в 2017 році він так і не добрався навіть до першого читання. Та є в ньому все ж і деякі темні плями. Наприклад, цей законопроект містить нелогічну норму, що суб’єктам лобістської діяльності заборонено займатися будь-якими іншими видами діяльності, окрім лобіювання. Це точно не працюватиме серед юристів, які спеціалізуються у сфері Government Relations. Сьогодні юридичні компанії — одні з основних учасників ринку законного лобіювання в Україні. І малоймовірно, що хтось закриє юридичний бізнес і відкриє контору з лобіювання. Ринок «білого» лобіювання не розвинений. І щоб він запрацював як окрема підприємницька діяльність з прибутком, щоб юрист міг більше нічим не займатися, мають пройти роки. А час — це все ж таки гроші. Проте лобістські послуги, які надають сьогодні юридичні компанії, цілком легальні, вони називаються «представництво клієнта з питань взаємодії з державними органами». Тут важливо розмежовувати суто юридичну роботу, пов’язану з представництвом — отримання дозвільної документації, представництво інтересів клієнта при перевірках, — і юридичне лобіювання, яке можна розуміти як винятково вплив на нормотворчість.

 

GR чи лобіювання?

Хоча в Україні терміни «лобізм» і GR (government relations) часто використовують як синоніми, вони не є тотожними. Так, і в тому, і в іншому випадку йдеться про людей, які виступають посередниками між бізнесом і державою, відстоюючи інтереси першого. Але відмінності все ж є.

Лобіст — це людина, яка передусім відповідає за регуляторне середовище, а не за комунікації. Крім того, лобістів наймають не для системної роботи, а для разової. У джіарників усе навпаки. У них більше комунікаційних функцій. Зрозуміло, і в тому, і в іншому випадку потрібна потужна юридична освіта. При цьому фахівці з GR частіше працюють у штаті юридичних компаній, а лобісти — на аутсорсі; постійно утримувати їх бізнесу невигідно. Відомі випадки, коли «внутрішні» джіарники залучали до роботи сторонніх лобістів.

Замовниками GR-послуг виступають, як правило, великий бізнес або галузеві асоціації; особливо це стосується іноземних компаній, які потребують юридичного супроводу на незнайомій території. Чому наявність GR-департаменту важлива для юристів, які обслуговують міжнародних партнерів? Та хоча б тому, що в поточних умовах канали комунікації майже монополізовані. Влада ухвалює рішення, ґрунтуючись на неповноцінних експертизах, односторонньому баченні проблеми. За ступенем зацікавленості в лобістській діяльності можна чітко бачити галузі, в яких діалог між бізнесом і владою не склався або ведеться зі значним нерозумінням. Як приклад можна навести не тільки скандальну «бурштинову» діяльність, але й фармринок. Часто непросто співпрацюють із владою і ІТ-компанії.

На сьогодні 70 % лобізму — це розуміння того, як функціонують ті чи інші інститути, які ухвалюють рішення, знання їх внутрішніх регламентів і розуміння, як влаштовані взаємозв’язки. Причому ці внутрішні механізми постійно змінюються. Решта 30 % — це суміш особистих відносин юриста, його креативності тощо.

Основним же завданням джіарника є відстеження регуляторних ризиків: йдеться про постійний моніторинг галузевих новин. Якщо ухвалили невигідний якомусь бізнесу акт, то бізнес миттєво включається і намагається його змінити. Буквально наступного дня. Бо це втрата грошей. Але якщо компанія працює з юристами на постійній основі, то вони спробують «включитися» ще на стадії підготовки рішення, щоб не запізнитися.

 

Інструменти GR

Щодо інструментарію, то GR-юристи проводять безліч заходів: від круглих столів за участю представників державних органів, прес-конференцій та інтернет-конференцій до камерних обговорень законодавчих змін при органах вищої законодавчої та виконавчої влади. А ще — це листи, експертизи, публікації в ЗМІ тощо. Наприклад, грамотний процес Government Relations і лобіювання законопроектів передбачає кілька етапів. Спочатку потрібно проаналізувати, чи не буде ідея, озвучена бізнесом, йти врозріз із чинним законодавством. Далі експерти і учасники ринку разом готують дорожню карту та ідеологію змін. Після цього правники займаються оформленням документа в термінології законодавства. Паралельно відбувається пошук союзників на ринку, залучаються профільні асоціації, починається робота з профільним міністерством, враховується їхня думка, аж до того, що відбувається «внутрішній» відбір депутатів, які могли б стати ініціаторами законопроекту.

Далі законопроект має пройти через комітет Верховної Ради, опинитися на порядку денному і бути проголосованим більшістю депутатів. Для цього необхідно зустрічатися з фракціями, їхніми експертними радами, окремими депутатами. У таких переговорах дуже важливий прагматизм та аргументація.

Відповідально потрібно підійти і до фінансово-економічного обґрунтування документа. Якщо для його реалізації не потрібні кошти з бюджету, то джіарники вже напевно знають, що Мінфін не буде проти. В іншому ж випадку з ними також потрібно обговорити цей нормативний акт.

Тут описана «вища» матерія джіар-послуг — відпрацювання законопроекту, але все так само працює і на більш низовому рівні — при відпрацюванні тих чи інших стандартів або нормативно-правових актів на рівні міністерств і відомств.

При цьому джіарники не були б джіарниками, якби навіть свої послуги не позиціонували з легким нальотом «зарозумілості». Наприклад, серед послуг GR-департаментів можна знайти такі:

— комплексна аналітика локального законодавства;

— кореляція з нормами міжнародного права;

— поглиблене галузеве регулювання;

— політичні дослідження в розрізі законодавчих очікувань;

— стратегічне законодавче планування і розробка актів;

— урядова і парламентська інформаційна розвідка та аналіз;

— аналіз регуляторного впливу;

— безпосередня участь у захисті законодавчих проектів;

— реалізація кампаній щодо впровадження законодавчих новацій тощо.

 

Перспективи практики

Ще один значний бонус, заради якого юридичні компанії відкривають GR-відділи, — це позиціонування компанії в міжнародних рейтингах. На відміну від рейтингів національних, міжнародні дуже пильно оцінюють розвиток компанії, конкурентоспроможність практик на ринку та ексклюзивність надаваних послуг. Тому участь компанії в прийнятті рішень державного масштабу, безумовно, позитивно впливає на позицію компанії в міжнародному рейтингу.

Зрештою, юрбіз просто добре навчився користуватися цим новим інструментом в обмін на лояльність регулятора, громадський PR і продаж одного і того ж продукту кільком клієнтам. І не варто забувати, що для багатьох юридичних фірм GR-відділ — це ще й своєрідний якісний кадровий резерв за «периметром». Тенденція відправлення своїх людей у владу була властива юрфірмам, скільки ми їх пам’ятаємо. Це і спосіб делегувати своїх людей у потрібні бізнесу (свого і клієнтського) структури (на час), і метод «прилаштувати» якісних, небізнесорієнтованих юристів (назавжди) без ризику зіпсувати з ними стосунки. Далеко не вчора похід у політику і владу став логічним продовженням персональної кар’єри амбітних партнерів.

Разом із тим сьогодні про надання GR-послуг на своїх сайтах заявляють близько 30 компаній з доступом до українського політикуму. Крім того, компетентні GR-фахівці є чи не в кожній міжнародній компанії або фінансово-промисловій групі.

Проте представники бізнесу говорять, що компаній, які професійно надають послуги з підготовки нормативних актів, на ринку від сили чотири або п’ять, а фахівців, які є справді компетентними у сфері GR і лобіювання, не більш ніж 300 на всю країну.

Зрештою, GR в юридичному бізнесі — це окрема сфера практики, що потребує не лише глибоких знань законодавства і права, але й розуміння бізнес-процесів і тенденцій у кожній окремій галузі, вміння виступати, комунікувати, переконувати та знаходити однодумців, які можуть допомогти у досягненні мети. При цьому юристи мають брати до уваги не лише національне правове поле, а й досвід інших країн. Крім того, лобіювання передбачає врахування не лише юридичної складової, але й політичних та економічних чинників.

Тому GR-послуги у складі юридичних компаній — це, звичайно, тренд, але дуже високого ґатунку, до якого треба бути готовим і морально, і матеріально.

 

Антон ЛЯЩЕНКО, керуючий партнер АО Colares