6 жовтня 2021 року було ухвалено знакову постанову Верховного Суду (ВС) у справі №335/1916/16‑к. Цим рішенням ВС залишив у силі виправдувальний вирок стосовно клієнта, якого обвинувачували за частиною 3 статті 3692 Кримінального кодексу України (зловживання впливом).
Ще на етапі досудового розслідування сторона обвинувачення припустилася низки помилок. Це дало нам змогу домогтися виправдувального вироку вже в першій інстанції. Крім того, вирок успішно витримав апеляцію та касацію. А сам ВС прийняв рішення, яке дещо змінює усталену практику.
Фабула справи мало чим відрізняється від класичного сюжету «викривальних» історій. А саме — до посадовця звертається підставна особа та пропонує гроші за вирішення певних питань.
У цьому випадку агент звернувся до нашого клієнта — очільника однієї з районних державних адміністрацій з проханням допомогти придбати майновий комплекс підприємства, що перебуває в процесі банкрутства. І коли на чергову зустріч агент прийшов із грошима, нашого клієнта затримала Служба безпеки України (СБУ).
Нібито все банально. Але під час аналізу обставин сплила низка цікавих фактів, що яскраво свідчили про провокацію злочину:
Тож постало питання щодо провокації злочину. Всі факти суд оцінював, беручи до уваги критерії прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Зокрема, врахував правові позиції, сформульовані в § 123–135 рішення від 4 липня 2017 року у справі «Матановіч проти Хорватії» (скарга № 2742/12) та § 37–65 рішення від 4 лютого 2011 року у справі «Баннікова проти Росії» (скарга № 18757/06).
Суд орієнтувався на такі питання:
Оцінивши обставини, судді дійшли висновку, що без впливу відповідних органів обвинувачений не вчинив би інкримінованого йому злочину.
Крім того, ВС наголосив, що довести відсутність підбурювання до злочину та провокації — це обов’язок саме сторони обвинувачення. Враховуючи, що цього не було зроблено, ВС вбачає в діях правоохоронців провокацію до злочину. Отже, докази, отримані внаслідок провокації, не можуть бути враховані судом.
Окрім провокації злочину, захиснику довелося «відбивати» і незаконний обшук. Як виявилося, в ухвалі слідчого судді було вказано лише номер багатоквартирного будинку і не було деталізовано, в якому саме приміщенні мав проводитись обшук. Фактично ж правоохоронці обшукали конкретне житлове приміщення за цією адресою.
Оцінюючи ухвалу, судді дійшли такого висновку: якщо в документі зазначено тільки номер будинку, значить, ухвалою надано дозвіл виключно на обшук нежитлових приміщень за вказаною адресою.
З огляду на це ВС виснував, що обшук було проведено без належного дозволу. Тому протокол про проведення такої слідчої дії суд визнав недопустимим доказом.
Нашого клієнта було затримано в процесі негласної слідчої (розшукової) дії (НСРД) — контролю за вчиненням злочину. Відповідно до частини 4 статті 271 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол в присутності особи, щодо якої проводилась така НСРД.
На практиці ж ніхто не виконував цієї вимоги. Адже скласти протокол в присутності підозрюваного означає порушити режим секретності НСРД. Тож і в нашому випадку протокол за результатом контролю за вчиненням злочину було складено лише через 23 дні та за відсутності нашого клієнта.
Але суд не став закривати на це очі. У своєму рішенні судді підтримали позицію захисника і визнали, що сторона обвинувачення грубо порушила не лише приписи КПК України, а й право на захист підозрюваного.
У цьому і полягає принципова новела зазначеного рішення. Раніше суди жодного разу не наголошували на тому, що правоохоронці зобов’язані складати протокол у присутності особи, якщо НСРД закінчилася відкритим фіксуванням. Тепер же ВС однозначно визнав: таке порушення спричиняє недопустимість доказів, отриманих внаслідок негласної слідчої (розшукової) дії.
ТКАЧ Денис — партнер, керівник Запорізького офісу MITRAX, адвокат, м. Запоріжжя |
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…