прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Юридична практика № 3-4 (1256-1257) » Виправдані сподівання

Виправдані сподівання

Провокація злочину, негласні слідчі (розшукові) дії з порушеннями та незаконний обшук створює підстави для виправдувального вироку

Верховний Суд підтвердив, що провокація злочину, проведення негласних слідчих (розшукових) дій з порушеннями та незаконний обшук є підставами для виправдувального вироку

6 жовтня 2021 року було ухвалено знакову постанову Верховного Суду (ВС) у справі №335/1916/16‑к. Цим рішенням ВС залишив у силі виправдувальний вирок стосовно клієнта, якого обвинувачували за частиною 3 статті 3692 Кримінального кодексу України (зловживання впливом).

Ще на етапі досудового розслідування сторона обвинувачення припустилася низки помилок. Це дало нам змогу домогтися виправдувального вироку вже в першій інстанції. Крім того, вирок успішно витримав апеляцію та касацію. А сам ВС прийняв рішення, яке дещо змінює усталену практику.

Підбурювання як одна з підстав для виправдувального вироку

Фабула справи мало чим відрізняється від класичного сюжету «викривальних» історій. А саме — до посадовця звертається підставна особа та пропонує гроші за вирішення певних питань.

У цьому випадку агент звернувся до нашого клієнта — очільника однієї з районних державних адміністрацій з проханням допомогти придбати майновий комплекс підприємства, що перебуває в процесі банкрутства. І коли на чергову зустріч агент прийшов із грошима, нашого клієнта затримала Служба безпеки України (СБУ).

Нібито все банально. Але під час аналізу обставин сплила низка цікавих фактів, що яскраво свідчили про провокацію злочину:

  • – ще до знайомства з нашим клієнтом агент звернувся із заявою до СБУ про вчинення злочину;
  • – виступаючи як свідок, агент заявив, що «з дитинства співпрацює з правоохоронцями та неодноразово надавав неправомірну вигоду посадовцям під керівництвом правоохоронних органів»;
  • – під час судового розгляду агент неодноразово змінював свідчення і так не зміг чітко пояснити, яку саме допомогу від клієнта він хотів отримати в придбанні майнового комплексу. Виявилося, що він взагалі не знав, як оформлюються такі угоди, а просто хотів придбати базу відпочинку «за кошти СБУ».

Тож постало питання щодо провокації злочину. Всі факти суд оцінював, беручи до уваги критерії прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Зокрема, врахував правові позиції, сформульовані в § 123–135 рішення від 4 липня 2017 року у справі «Матановіч проти Хорватії» (скарга № 2742/12) та § 37–65 рішення від 4 лютого 2011 року у справі «Баннікова проти Росії» (скарга № 18757/06).

Суд орієнтувався на такі питання:

  • – чи було би вчинене діяння без втручання органів влади;
  • – чи було розслідування «пасивним» у цьому аспекті — наскільки компетентні органи доклали руку до підбурювання обвинуваченого;
  • – чи були об’єктивні підозри вважати, що обвинувачений був причетний до злочинної діяльності ще до початку її здійснення або був схильний чи готовий до вчинення злочину ще до провокації.

Оцінивши обставини, судді дійшли висновку, що без впливу відповідних органів обвинувачений не вчинив би інкримінованого йому злочину.

Крім того, ВС наголосив, що довести відсутність підбурювання до злочину та провокації — це обов’язок саме сторони обвинувачення. Враховуючи, що цього не було зроблено, ВС вбачає в діях правоохоронців провокацію до злочину. Отже, докази, отримані внаслідок провокації, не можуть бути враховані судом.

Обшук без законної ухвали

Окрім провокації злочину, захиснику довелося «відбивати» і незаконний обшук. Як виявилося, в ухвалі слідчого судді було вказано лише номер багатоквартирного будинку і не було деталізовано, в якому саме приміщенні мав проводитись обшук. Фактично ж правоохоронці обшукали конкретне житлове приміщення за цією адресою.

Оцінюючи ухвалу, судді дійшли такого висновку: якщо в документі зазначено тільки номер будинку, значить, ухвалою надано дозвіл виключно на обшук нежитлових приміщень за вказаною адресою.

З огляду на це ВС виснував, що обшук було проведено без належного дозволу. Тому протокол про проведення такої слідчої дії суд визнав недопустимим доказом.

Помилки в протоколі за результатами НСРД

Нашого клієнта було затримано в процесі негласної слідчої (розшукової) дії (НСРД) — контролю за вчиненням злочину. Відповідно до частини 4 статті 271 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол в присутності особи, щодо якої проводилась така НСРД.

На практиці ж ніхто не виконував цієї вимоги. Адже скласти протокол в присутності підозрюваного означає порушити режим секретності НСРД. Тож і в нашому випадку протокол за результатом контро­лю за вчиненням злочину було складено лише через 23 дні та за відсутності нашого клієнта.

Але суд не став закривати на це очі. У своєму рішенні судді підтримали позицію захисника і визнали, що сторона обвинувачення грубо порушила не лише приписи КПК України, а й право на захист підозрюваного.

У цьому і полягає принципова новела зазначеного рішення. Раніше суди жодного разу не наголошували на тому, що правоохоронці зобов’язані складати протокол у присутності особи, якщо НСРД закінчилася відкритим фіксуванням. Тепер же ВС однозначно визнав: таке порушення спричиняє недопустимість доказів, отриманих внаслідок негласної слідчої (розшукової) дії.

ТКАЧ Денис — партнер, керівник Запорізького офісу MITRAX, адвокат, м. Запоріжжя
Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2

Зміст

IP REPORTER

Права машин

Актуально

Е­-нотаріальні дії

Новий старт

Акцент

Компромісне вирішення

Галузі практики

Дієва перевірка

Колективні наслідки

Налагодження комунікацій

Виправдані сподівання

Тверезий розсуд

Дайджест

Вийшли за позиції

Держава та юристи

Імплементація захисту

Новини юридичних фірм

До Hillmont Partners приєднався новий партнер Валентин Засуха

Aequo розпочинає набір на сьому хвилю інноваційного стажування Aequo Friends для юристів

Микита Нота призначений партнером практики конкурентного права AVELLUM

Sayenko Kharenko захистила інтереси Sistema Prosecco у Верховному Суді

Asters — юридичний радник Vitol щодо продажу 50 % акцій у Geo‑Alliance Oil‑Gas Public Limited

CMS посилює практику нерухомості в Києві

Приватна практика

Час відкритості

Лінії трендів

Судова практика

По факту оплати

Спільника справа

Судові рішення

Про нюанси визнання недійсним шлюбу за позовом особи, права якої порушено у зв’язку з його реєстрацією

Свідок не вправі оскаржити судове рішення щодо іншої особи в кримінальному провадженні

Тема номера

Медіаційний простір

Батьківський контроль

Утримати баланс

Інші новини

PRAVO.UA