Викривача, який розкрив податкові документи клієнта роботодавця, може бути притягнуто до відповідальності — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Юридична практика № 19-20 (1220-1221) » Викривача, який розкрив податкові документи клієнта роботодавця, може бути притягнуто до відповідальності

Викривача, який розкрив податкові документи клієнта роботодавця, може бути притягнуто до відповідальності

ЄСПЛ висловився щодо балансу свободи вираження думок та обов’язку зберігати професійну таємницю

Присудження штрафу в розмірі 1000 євро за вчинення кримінального правопорушення викривачеві, який розкрив податкові документи клієнта компанії, в якій працював, не становить порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Галет проти Люксембургу» (скарга № 21884/18), рішення в якій ухвалив 11 травня ц.р.

Суд, зокрема, постановив, що було нерозумно не розглядати такий штраф як відносно м’яке покарання, яке не мало ефекту стримування щодо викриття правопорушень.

ЄСПЛ вказав, що місцеві суди навели достатнє обґрунтування не прийняття доводів заявника стосовно важливості зробленого ним викриття. Вони встановили, що відкриті ним у рамках справи «Люкслікс» документи не мали надзвичайної викривальної сили, натомість розголошення документів, які становили професійну таємницю, заподіяло шкоду його роботодавцю, а саме підірвало репутацію фірми та створило сумніви щодо надійності внутрішніх механізмів безпеки, враховуючи, що йшлося про добре відому міжнародну консалтингову компанію.


Розгляд справи обраним із порушенням суддею Конституційного суду є порушенням права на справедливий суд

7 травня 2021 року Європейський суд з прав людини у справі «Компанія «Зеро Флор» у Польщі проти Польщі» (скарга № 4907/18) встановив два порушення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема в аспекті права на суд, встановлений законом.

Компанія­заявник намагалася в національних судах отримати компенсацію від держави за завдану шкоду одному з її продуктів, проте спромоглася отримати лише 60 % від реальних збитків. Заявник, зокрема, подав конституційну скаргу, яку неприйнятною визнав Конституційний суд, у складі колегії якого був суддя, обраний новим сеймом, незважаючи на те що відповідну вакансію попередньо заповнив старий сейм.

ЄСПЛ постановив, що дії влади під час призначення одного із суддів та ігнорування рішень Конституційного суду у зв’язку з цим означали, що колегія, яка розглядала справу, не була «судом, встановленим законом».

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA