Генеральный партнер 2019 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА

Всьому свій ВАС

Перші публічні виступи «антикорупційних» суддів: їхнє бачення ролі і місця ВАС у судовій системі 
та головних викликів, які постануть із початком процесуальної діяльності суду

Ольга КИРИЄНКО

«Судовий вісник»

Уже за кілька місяців, з 5 вересня 2019-го, Вищий антикорупційний суд (ВАС) має розпочати процесуальну діяльність. На роботу цього нового вищого спеціалізованого суду великі сподівання покладає не лише українська, але й міжнародна спільнота. Чи варто ототожнювати ефективність функціонування всієї інфраструктури національних антикорупційних органів з роботою однієї інституції? Від яких чинників залежатиме ефективність роботи нової обителі Феміди, які проблеми і виклики постануть перед ВАС на етапі становлення? Відповіді на ці та інші запитання юридична спільнота України могла почути з перших уст — від «антикорупційних» суддів, які стали «хедлайнерами» програм одразу двох науково-практичних заходів, що відбулися на початку цього літа: VII Міжнародного судово-правового форуму (проходив 12—13 червня) і конференції «Єдність судової практики: погляд Європейського суду з прав людини та Верховного Суду» (відбулася 14—15 червня). Про ключові меседжі суддів нової інституції, а також представників профільної прокуратури і Верховного Суду (ВС), який і буде переглядати справи ВАС у касаційному порядку, ми розповімо далі.

Сила ролі

Міркуваннями щодо ролі і місця ВАС у судовій системі та інфраструктурі антикорупційних органів з учасниками VII Міжнародного судово-правового форуму поділилася очільниця Суду Олена Танасевич. Узагальнивши думку професійної спільноти і громадянського суспільства, вона висловила переконання, що головною передумовою для створення ВАС стала необхідність пришвидшити розгляд кримінальних проваджень щодо корупційних і пов’язаних із ними злочинів. Неможливість забезпечити належну оперативність у загальних судах обумовлена, радше, об’єктивними, ніж суб’єктивними причинами, зокрема проблемою кадрового дефіциту в судовій системі, відзначила вона. «Роль Вищого антикорупційного суду в судовій системі України полягає у пришвидшенні здійснення правосуддя у кримінальних провадженнях щодо корупційних і пов’язаних із ними злочинах. Щодо місця Суду, то, попри положення статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», де визначено статус ВАС як вищого спеціалізованого суду, є різні міркування», — визнала пані Танасевич, нагадуючи, що недавно на сайті глави держави було зареєстровано петицію рівненського адвоката Сергія Лисенка щодо ліквідації ВАС як неконституційного (особливого і надзвичайного) суду. Можливо, такі сумніви у конституційності створення цієї інстанції, як припускає Олена Танасевич, виникли через не завжди коректне розуміння концепту створення ВАС і його правового статусу. Закиди стосовно того, що ВАС було створено як надзвичайний і особливий суд, що суперечить положенням статті 125 Конституції України, на її переконання, є необґрунтованими. Це звичайна спеціалізація (наприклад, така, яка є в господарських судах щодо розгляду справ про банкрутство), а процедура розгляду кримінальних проваджень у ВАС жодним чином не відрізнятиметься від алгоритму, який є в інших судах, запевнила вона. «ВАС не є частиною антикорупційної тріади або системи антикорупційних органів. Він є складовою судової влади України, і його місія полягає у здійсненні якісного і неупередженого правосуддя, що стане запорукою створення справедливого розподілу загальнодержавних благ серед громадян України», — резюмувала Олена Танасевич.

 

«Нам не потрібне піар-правосуддя, нам потрібно забезпечити реалізацію принципу верховенства права», — наголосив Назар Холодницький, заступник Генерального прокурора — керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), говорячи про те, що рішення, які щодня ухвалюють судді чи представники органів досудового розслідування, мають бути законними і справедливими, хай навіть і не популярними. За його словами, діяльність антикорупційних органів має бути орієнтована не на публічні, показові затримання чи проведення процесуальних дій, а на вироки судів. Із цим поки що, як визнає доповідач, справді є проблеми: але не тому, що люди в мантіях самі корумповані (хоча такі випадки теж трапляються, за три роки діяльності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і САП їх було 37 — кримінальних проваджень, в яких було оголошено підозру), а тому, що їх банально бракує. Окрім кадрового голоду в судовій владі, він звернув увагу і на проблему її перманентного реформування: реформа — має стати тимчасовим, а не постійним явищем, її завдання — створити систему, яка надалі ефективно працюватиме. «Незалежність суду і прокуратури залежить від того, чи ухвалюють вони законні рішення, навіть попри «медійне знищення», — запевнив керівник САП, назвавши Вищий антикорупційний суд найкращим аудитором для НАБУ і САП.

Теорія і тактика

Проблематика корупційних злочинів стала предметом для окремої дискусії учасників конференції «Єдність судової практики: погляд Європейського суду з прав людини та Верховного Суду». Як зауважив голова Касаційного кримінального суду (ККС) у складі ВС Станіслав Кравченко, необхідність підвищення ефективності боротьби з корупцією стала імпульсом для реформування органів досудового розслідування і прокуратури — створення НАБУ і САП, а після формування ВАС — фактично побудови окремої вертикалі в судовій системі. Він нагадав: буквально місяць тому колектив очолюваної ним інстанції вирішив ввести спеціалізацію для нової Третьої судової палати ККС у складі ВС, яка розглядатиме, зокрема, кримінальні провадження, підсудні ВАС.

Єдність судової практики в першу чергу залежить від законодавчого забезпечення, таку думку висловив секретар Третьої судової палати ККС у складі ВС Герман Анісімов. Матеріальне право є фундаментальним, а процесуальне — має забезпечувати максимально ефективну реалізацію його норм. На його переконання, для належної ідентифікації ознак злочинів, пов’язаних з корупцією, в Кримінальному кодексі (КК) України доцільно чітко визначити, що є «корупційним злочином». Як відомо, у примітці до статті 45 КК України міститься лише перелік норм, що потрапляють під категорію корупційних злочинів.

У свою чергу, Олена Танасевич розповіла про проблемні зони для роботи ВАС, які вдалося виявити до початку його процесуальної діяльності. Вона акцентувала увагу на нюансах порядку передачі кримінальних проваджень до ВАС. Наприклад, виникає питання, яким чином суди повинні здійснити передачу відповідних кримінальних проваджень, розгляд яких не завершено: супровідним листом або шляхом винесення ухвали? Крім того, не зрозуміло, як діяти у разі, якщо до ВАС потрапить кримінальне провадження, яке йому непідсудне. «У законі немає норми, яка передбачає можливість повернути провадження до суду, який його направив», — відзначила пані Танасевич. Одним із варіантів вирішення цього питання, як зазначалося, може стати передача таких справ до Апеляційної палати ВАС, оскільки юрисдикція цього суду поширюється на всю територію держави, колегія суддів його Апеляційної палати і повинна буде визначити підсудність цих справ. Ще одне проблемне питання, яке залишається без відповіді: як бути у разі, якщо до ВАС надійде провадження за сукупністю злочинів, тільки частина з яких підсудна вищому спеціалізованому суду? Виходить, суд розглядатиме справи, в яких йдеться про злочини, йому непідсудні, що може бути розцінено як порушення — розгляд справи некомпетентним судом. Це ті питання, які, за словами пані Танасевич, постануть перед ВАС уже з 5 вересня ц.р.

Яка кількість справ може надійти на розгляд нової обителі Феміди, повідомив Дмитро Михайленко, суддя Апеляційної палати ВАС. Він нагадав, що на початку 2019 року у відкритому доступі з’явився лист Державної судової адміністрації України, що містив інформацію про близько 7 тисяч справ, які планують передати новому суду. Таку кількість, як пояснив спікер, було визначено за допомогою відомостей з автоматизованої системи документообігу суду. Актуальна статистика, отримана в ході застосування вже іншої методології оцінки потенційних справ НАБУ, дещо інша: прогнозоване навантаження ВАС з 5 вересня ц.р. складе не 7 тисяч справ, а вдвоє менше. Усього до Вищого антикорупційного суду має надійти 3592 кримінальних провадження: 3406 з яких наразі перебувають на розгляді в судах першої інстанції, 186 — апеляційної.

 

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Пожалуйста, авторизуйтесь чтобы добавить комментарий.

Содержание

Судова практика

Про нюанси кваліфікації дій особи як убивство з особливою жорстокістю

Вийти на підміну

Складання заповідачем заповіту в присутності інших осіб не може розцінюватися як порушення таємниці заповіту

Спори між юридичними особами та представниками прокуратури при реалізації ними своїх повноважень за суб’єктним складом підвідомчі господарським судам

Про неоднаковий підхід ВРП щодо рекомендації суддів

Направлення скарги на адвоката до дисциплінарної палати КДКА не може вважатися поширенням недостовірної інформації

Податкове розвантаження

Справедливі змагання

Цифровий лік

Нова реакція

Репортаж

Погляд на перспективи

По судді справи

Прецедент

Збалансованість інтересів

Новини

Набули чинності

За лаштунками

Мандатна колізія

Культурний осередок

Всьому свій ВАС

Бліц-інтерв'ю

Кадрові пріоритети

Актуально

Відновлювальні роботи

Актуальне питання

Актуальне питання

Законотворчість

ПРОТИ УКРАЇНИ

Другие новости

Юридическая Практика

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: