ГУТАРЕВИЧ Наталія — старший юрист Sayenko Kharenko, м. Київ

Екотрансформація, зелений курс, декарбонізація, сталий розвиток — ці терміни ідентифікують напрям руху сучасного суспільства. Особливу увагу саме цьому вектору подальшого розвитку приділяють країни Європи, зокрема й Україна.

У загальноприйнятому сенсі до екологічної трансформації економіки відносять системні зміни в принципах, підходах, методах та інструментах, що полягають у впровадженні екологічних цілей та врахуванні екологічних наслідків у всіх економічних процесах.

Збереження морських екосистем і екосистем суші належить до 17 глобальних цілей сталого розвитку, визначених ООН у 2015 році, і Україна приєдналася до процесу їх досягнення.

Створити мережу

Згідно з визначенням Європейської агенції довкілля (European Environment Agency) Смарагдова мережа (Emerald Network, СМ) — це мережа територій, що становлять особливий природоохоронний інтерес (ASCIs), яку має бути створено на території договірних сторін і держав­спостерігачів Бернської конвенції (Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. — Прим. ред.), включно з країнами Центральної та Східної Європи й державами — членами ЄС. Для держав — членів ЄС ділянки Смарагдової мережі є ділянками мережі Natura 2000.

Хоча термін «Смарагдова мережа» досі не внесено до українського законодавства, згідно з інформацією станом на 2021 рік щодо України було розглянуто загалом 21 звернення про порушення Бернської конвенції (з моменту приєднання), десять із яких закрито, чотири перебувають у режимі очікування (stand­by).

Одна зі справ щодо України, яка зараз у режимі stand­by — «Імовірна загроза Смарагдовій ділянці «Полонина Боржава» (UA0000263) з боку розвитку вітроенергетики» № 2018/1. Результати розгляду цієї справи є цікавими та довгоочікуваними, оскільки суперечність виникла щодо різних інструментів сталого розвитку — охорони природи Карпат, з одного боку, і розвитку зеленої енергетики, з іншого. Наразі в рамках розгляду цієї справи проходять зустрічі незалежних експертів із зацікавленими сторонами, включно з представниками влади, активістами й ученими, неурядовими організаціями, девелоперами проєктів вітроенергетики, а також міжнародними учасниками, зокрема, Договору про заснування Енергетичного співтовариства. За результатами цих зустрічей заплановано підготувати рекомендації для національних органів влади, які буде винесено на обговорення і запропоновано до прийняття на засіданні Постійного комітету Бернської конвенції наприкінці 2021 року.

На міжнародному рівні

Тож як СМ уже впливає на екологічну трансформацію економіки і чи є можливість мінімізувати ризики, пов’язані з міжнародними зобов’язаннями України, перед початком бізнес­процесів?

Україна приєдналася до Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (19 вересня 1979 року) на підставі Закону № 436/96­ВР від 29 жовтня 1996 року з певними застереженнями. Обов’язками договірних сторін, зокрема і України, в рамках Бернської конвенції є такі:

— вживати заходів для підтримання популяцій дикої флори та фауни на такому рівні або для приведення їх до такого рівня, який відповідає екологічним, науковим і культурним вимогам і враховує водночас економічні та рекреаційні вимоги;

— вживати заходів для здійснення національної політики щодо охорони дикої флори і фауни та природних середо­вищ існування, приділяючи особ­ливу увагу видам і середовищам існування, яким загрожує зникнення, та вразливим видам;

— враховувати у своїй політиці планування забудови і розвитку територій та у своїх заходах, спрямованих на боротьбу із забрудненням, — необхідність охорони дикої флори та фауни;

— сприяти поширенню інформації з питань необхідності охорони видів дикої флори й фауни та їх середовищ існування.

Бернська конвенція містить чотири додатки: види флори, що підлягають особ­ливій охороні; види фауни, що підлягають особливій охороні; види фауни, що підлягають охороні; заборонені засоби і способи знищення, вилову та інших форм використання диких тварин.

Однак текст самої конвенції не містить терміну «Смарагдова мережа». Рекомендацією Постійного комітету Бернської конвенції № 16 від 9 червня 1989 року «Про території особливого природоохоронного інтересу» (рекомендація № 16) визначено території, що становлять особ­ливий природоохоронний інтерес (areas of special conservation interest), якщо вони відповідають хоча б одній з таких умов:

— здійснюють істотний внесок у виживання видів, що перебувають під загрозою зникнення, ендемічних видів або будь­яких видів, перелічених у додатках I і II до Бернської конвенції;

— підтримують значну кількість видів у зоні високого видового різноманіття або важливі популяції одного чи декількох видів;

— містять важливий та/або репрезентативний зразок типів середовищ існування, що зникають;

— містять важливий приклад певного типу середовища існування або різноманіття типів середовищ існування;

— є важливими територіями для одного або декількох видів, що мігрують;

— іншим чином здійснюють істотний внесок у досягнення цілей конвенції.

Сама Смарагдова мережа, до якої ввійшли території ASCIs, отримала назву в Резолюції Постійного комітету Бернської конвенції № 3 від 26 січня 1996 року.

Однак варто розрізняти міжнародні зобов’язання України, передбачені Бернською конвенцією, та положення резолюцій і рекомендацій органів Бернської конвенції, які експертне середовище відносить до «м’якого права» (soft law).

Водночас у рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна зобов’язується поступово наблизити своє законодавство до норм права ЄС, а саме у сфері охорони природи до 1 вересня 2021 року необхідно було завершити формування реєстру потенційних територій СМ та впровадити захисні заходи й заходи з управління цими територіями в рамках впровадження положень Директиви № 92/43/ЄС про збереження природного середовища існування, дикої флори та фауни (у якій запроваджено мережу Natura 2000). Додатково в цій сфері в України є зобов’язання з упровадження інших положень Директиви № 92/43/ЄС та Директиви № 2009/147/ЄС про захист диких птахів максимум до 1 вересня 2021 року.

Господарювати відповідально

Тож у який спосіб явище, якого немає в національному законодавстві, вже зараз трансформує принципи господарювання в Україні?

Наразі до СМ віднесено орієнтовно 12 % території України, однак її формування є тривалим процесом, і залежно від стану території та результатів досліджень/інвентаризації певні ділянки можуть включатися і виключатися з переліку СМ. Процедура створення СМ в Україні наразі не є прозорою, зрозумілою і передбачуваною. До того ж в Україні немає національного законодавства, що встановлює принципи віднесення територій до СМ, а також повноваження та обмеження щодо їх використання.

Однак негативні наслідки в разі ведення господарської діяльності на цих територіях можуть бути вже зараз. І якщо пряму відповідальність до компанії застосувати в рамках Бернської конвенції неможливо, то економічні наслідки у вигляді відмови в доступі до інвестиційних джерел, особливо з боку міжнародних організацій та установ, є цілком вірогідним ризиком. Крім того, негативні рекомендації органів Бернської конвенції органам влади України щодо реалізації проєктів на певній території можуть мати для проєкту наслідки, протилежні очікуваним.

У сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні діє низка нормативних інструментів щодо запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів у процесі прий­няття рішень про провадження господарської діяльності згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» (ОВД). Деякі компанії вже зараз у рамках ОВД проводять аналіз впливу на території Смарагдової мережі для мінімізації екологічних ризиків подальшої роботи.

Крім того, в нашій країні діє Закон України «Про екологічну мережу України», і в законотворчому розумінні СМ має увійти до структури екомережі України.

Зараз на розгляді у Верховній Раді України перебуває доопрацьований законопроєкт про території Смарагдової мережі № 4461, який передбачає:

— процедуру включення/виключення територій до/зі СМ, ведення національного реєстру цих територій;

— запровадження обов’язкової процедури оцінки впливу на території СМ (під час будівництва, вивчення та розробки родовищ тощо);

— можливість надання (за рішенням Кабінету Міністрів України) дозволу на ведення господарської діяльності в разі переважання публічного інтересу, навіть якщо встановлено негативний вплив на території СМ;

— відшкодування землеволодільцям і землекористувачам збитків унаслідок дії умов щодо збереження території СМ, якщо ділянку набуто до визначення її територією СМ.

Провести інвентаризацію

Варто наголосити, що формуванню територій СМ має передувати глобальна науково­технічна робота з інвентаризації всієї території України щодо відповідності певних ділянок умовам включення до СМ, а також розроблення заходів з управління такими ділянками. Для прогнозованості господарської діяльності важливо зробити цей процес публічним і прозорим.

Однак наразі під час планування господарської діяльності важливо враховувати не лише національне законодавство, але і міжнародні зобов’язання України у сфері екологічної трансформації.