Возражение на апелляционную жалобу — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Выпуск №28 (811) » Возражение на апелляционную жалобу

Возражение на апелляционную жалобу

Судовій колегії Судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Харківської області

 

Апелянт (позивач): прокурор Дергачівського району
Харківської області,
вул. 1 Травня, 63, м. Дергачі,
Дергачівський район Харківської області, 62300,
в інтересах держави в особі:
Козацько-Качанівської сільської ради
Дергачівського району Харківської області,
вул. Лермонтова, 7, с. Руська Лозова,
Дергачівський район Харківської області, 62332,
на рішення Дергачівського районного суду від 14 листопада 2012 року
у цивільній справі № 2011/9990/12

 

Відповідач: Іванова Іванна Іванівна,
вул. Квітуча, буд. 7, кв. 55, м. Харків, 61178

 

Третя особа: Управління Держкомзему
Дергачівського району Харківської області,
вул. Петровського, 163 д, м. Дергачі, 62300

 

Заперечення на апеляційну скаргу

 

У провадженні Апеляційного суду Харківської області знаходиться апеляційна скарга прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Козацько-Качанівської сільської ради Дергачівського району Харківської області на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 14 листопада 2012 року у справі № 2011/9990/12 за позовною заявою прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Козацько-Качанівської сільської ради Дергачівського району Харківської області до Іванової Іванни Іванівни «про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки в придатному для використання стані», за участю третьої особи — Управління Держкомзему Дергачівського району Харківської області.

Відповідач у справі вважає, що рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 14 листопада 2012 року у справі № 2011/9990/12 є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду цивільної справи суд першої інстанції не допустив порушень норм ні матеріального, ні процесуального права.

Натомість апеляційна скарга на зазначене рішення не відповідає дійсним обставинам, які стверджені доказами, дослідженими у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, а також в апеляційній скарзі не було наведено достатніх та обґрунтованих підстав для скасування цього рішення.

Свою позицію відповідач аргументує наступним чином.

Звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави в особі Козацько-Качанівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, прокурор Дергачівського району Харківської області в обґрунтування підстав для представництва вказав не на протиправні дії відповідача, а на порушення законодавства України з боку самої Козацько-Качанівської сільської ради.

Виходячи з того, що підставою позову є протиправні дії саме Козацько-Качанівської сільської ради, вважаємо, що Іванова І.І. є неналежним відповідачем у справі.

Як зазначається в апеляційній скарзі, прокуратурою Дергачівського району Харківської області було проведено перевірку, якою встановлено, що рішення Козацько-Качанівської сільської ради Дергачівського району Харківської області 16 сесії п’ятого скликання про безо­платну передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку загальною площею 0,1500 га в с. Козацько-Качанівське, вул. Маршака, 15 від 13 листопада 2008 року прийнято в порушення статей 12, 118 Земельного кодексу (ЗК) України, статті 19 Конституції України та пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Вказані апелянтом норми у редакції, що була чинна на момент прийняття рішення від 11 листопада 2008 року, закріплюють за сільською радою повноваження щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, встановлює повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин.

Проте апелянтом не було вказано, як саме Козацько-Качанівською сільською радою був порушений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, не додано доказів, що рішення винесене одноособово головою Козацько-Качанівської сільської ради Петровим А.А., не було уточнено, які саме порушення повноважень виконавчого органу Козацько-Качанівської сільської ради в сфері регулювання земельних відносин мали місце при прийнятті рішення про безоплатну передачу у приватну власність землі Івановій І.І.

Також слід зазначити, що, згідно зі статтею 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно зі статтею 126 ЗК України (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення органу місцевого самоврядування), право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до пункту 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 4 травня 1999 року № 43, технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про передачу у власність земельної ділянки.

Виходячи з цього, поза увагою апелянта залишилась та обставина, що державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оскаржуваний державний акт.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення Козацько-Качанівської сільської ради Харківської області 16 сесії п’ятого скликання про безоплатну передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку загальною площею 0,1500 га в с. Козацько-Качанівська, вул. Маршака, 15 від 13 листопада 2008 року не є чинним, оскільки вичерпало свою дію після фактичного отримання відповідачем державного акта на право власності на земельну ділянку. Однак нечинність рішення органу місцевого самоврядування через його виконання не означає те, що воно є незаконним, або те, що його незаконність не потрібно доводити.

Також апелянт вказує на те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі № 1-9/2009 від 16 квітня 2009 року ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. З цього твердження випливає те, що саме органом місцевого самоврядування не можуть бути скасовані чи змінені ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування після їх виконання. Проте це не означає, що суд не повинен або не може їх визнати незаконними, тобто такими, що прийняті з порушенням вимог законодавства України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно — офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку.

Виходячи з цього, слід зауважити, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не є підставою права власності на землю, таким чином, скасування рішення про державну реєстрацію прав не є підставою для втрати такого права.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Зважаючи на це, скасування рішення про державну реєстрацію прав може мати місце лише у випадку оскарження такого рішення в судовому порядку до адміністративного суду.

Звертаючи увагу на те, що чинним законодавством не закріплена процедура «відміни» державної реєстрації прав на нерухоме майно, а лише «відміна» рішення про таке, вимога позивача щодо скасування державної реєстрації державного акта серії ЯЯ № 123456 від 3 березня 2010 року є незаконною.

Таким чином, немає жодних правових підстав для визнання недійсним акта, виданого на ім’я Іванової І.І., визнання недійсним запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності Іванової І.І. на вищезазначену земельну ділянку та для скасування державної реєстрації державного акта.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 27, 298, 307, 308 Цивільного процесуального кодексу України,

прошу суд:

постановити ухвалу Апеляційного суду Харківської області про відхилення апеляційної скарги прокурора Дергачівського району Харківської області на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 14 листопада 2012 року у справі № 2011/9990/12 і залишити рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 14 листопада 2012 року у справі № 2011/9990/12 без змін.

 

Додатки:

 

12 лютого 2012 року

 

Представник відповідача за довіреністю _____________ І.С. Шулатова


Комментарий эксперта

Илона ШУЛАТОВА,
юрист ЮК POLEX

Во многих областях Украины органами прокуратуры активизирована работа по защите интересов государства в сфере использования земель сельхозназначения. Как утверждают органы прокуратуры, такая работа способствует обеспечению своевременного предупреждения незаконного выбывания земель из государственной и коммунальной собственности, устранению последствий, вызванных земельными правонарушениями. Но как себя вести в том случае, когда такая работа органов прокуратуры нарушает права и интересы украинцев — законных собственников украинских земель? В последнее время этот вопрос стал довольно актуальным и часто задаваемым среди украинского населения. Доводы, изложенные в данном документе, как раз и являются одним из вариантов ответа на такой вопрос.

Особенность описанного случая заключается в том, что действия органа прокуратуры направлены на признание в судебном порядке недействительным государственного акта на право собственности на земельный участок, выданного гражданке Украины местными властями для строительства и обслуживания жилого дома.

В первую очередь, противоречие сложившейся ситуации наблюдается в том, что орган прокуратуры обратился в суд с целью защиты интересов государства от лица органа местного самоуправления, но в обоснование своей позиции ссылается не на противоправные действия ответчика, а на противоправные действия этого же органа местного самоуправления, от лица которого он и обратился в суд.

Далее органом прокуратуры в апелляционной жалобе перечислены нормы законодательства Украины, которые были нарушены органом местного самоуправления при принятии решения о безвозмездной передаче в частную собственность земельного участка гражданке Украины. Но именно каким образом эти нормы были нарушены органом местного самоуправления, орган прокуратуры по непонятным причинам не указывает. В результате этого возникают сомнения относительно существования вообще каких-либо нарушений со стороны органа местного самоуправления в данном случае.

В свою очередь, требование органа прокуратуры о признании недействительным государственного акта на право частной собственности на земельный участок является неправомерным, так как решение органа местного самоуправления, на основе которого такой акт выдан, не было признано незаконным.

Соответственно, незаконным является и требование органа прокуратуры об отмене государственной регистрации госакта, поскольку для такой отмены необходимо также признание в порядке административного судопроизводства незаконным решения о государственной регистрации госакта.

Суд первой и апелляционной инстанции согласился с такими доводами и принял решение в пользу гражданки Украины.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

Актуальный документ

Документы и аналитика

Возражение на апелляционную жалобу

Акцент

Управление юстицией

Спрос и продолжение

В фокусе: УПК

Из дела слов не выкинешь

В фокусе: конституция

Глаз народа

Государство и юристы

Сессия невыполнима

Предельно сложно

Государство и юристы

Новости законотворчества

Утверждены требования к туристическим объектам

Принят в целом закон о трансфертном ценообразовании

Минюст обнародовал новые изменения избирательного законодательства

Документы и аналитика

Власть имущества

Книжная полка

Уголовный глоссарий

Неделя права

Реформа по наследству

Избирательный подход

Документальная ревизия

Неделя права

Новости из-за рубежа

В апелляционных судах Великобритании могут разрешить видеосъемку

В РФ суды разгружают от налоговых споров

Египет возглавил председатель Конституционного суда

Новости из зала суда

Судебная практика

Дело ИО «Юстиниан» направлено на новое рассмотрение

А. Суббота снова судится с ВККС

Новости юридических фирм

Частная практика

Юлия Черных выступила в качестве преподавателя экстерн-курса Королевского института арбитров в Женеве

АО AVER LEX защитило интересы клиентов в налоговых спорах

Андрей Мороз назначен ассоциированным партнером ЮФ «Лавринович и Партнеры»

АБ «Егоров, Пугинский, Афанасьев и Партнеры» — единственная юридическая фирма СНГ в рейтинге The Lawyer European 100

ЮФ «Авеллум Партнерс» — юрсоветник по вопросам предоставления кредитной линии компании Arricano Real Estate

Отрасли практики

Работа по контрафакту

Музыкальное празднование

Пытка № 5

Авторитетный режим

Прибыльная забота

Рабочий график

КАЛЕНДАРЬ на неделю

Вплавь по Днестру

Решения недели

Судебная практика

Приравняли к суточным

Правомерный ответ

Таможня засомневалась

Самое важное

Неисполнительный документ

Пожизненное исключение

Реквизитам быть

Прием за работу

Судебная практика

Судебные решения

Изменение ГНИ направления платежа не влечет ответственности налогоплательщика за нарушение срока уплаты налога

В каких случаях сумма кредиторской задолженности включается в состав валового дохода предприятия как сумма безвозвратной финансовой помощи

Судебная практика

Судио-видео

Судебная практика

Судебные решения

Факт утери продавцом правоустанавливающего документа на предмет отчуждения по договору не может быть основанием для признания договора действительным

Судебная практика

Свободная энергия

Время или деньги

Утомительный приз

Тема номера

Большая разница

Фармацевтическая кампания

Частная практика

Контуры на карте

Тридцать лет спустя

Трудовой стажер

Інші новини