Вийти на підміну — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Судовий вісник №6 » Вийти на підміну

Вийти на підміну

Заміна урядом переможців конкурсного добору на посади суддів іншими кандидатами є порушенням права на справедливий суд 
в аспекті здійснення правосуддя судом, встановленим законом

Ірина ГОНЧАР

«Судовий вісник»

У процесі реалізації судової реформи в Україні проводилося безліч конкурсів на зайняття суддівських посад. Їх результати часто піддають критиці і представники влади, і громадяни, проте проходження встановленої законом процедури та неможливість скоригувати рішення органу, визначеного законом відповідальним за проведення таких процедур, є гарантією формування «суду, встановленого законом» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція). Відповідно, порушення законодавчих правил або принципу розподілу влад є серйозною підставою для визнання порушення права на справедливий суд. Про це свідчить практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Зокрема, цікавим для українських чиновників та громадян у цьому аспекті може бути рішення ЄСПЛ від 12 березня 2019 року у справі «Гурдмундур Андрі Брадссон проти Ісландії» (скарга 26374/18). У справі заявника його скаргу було відхилено новим судовим органом, який почав функціонувати у 2018 році, проте він вважав, що рішення про відмову ухвалив незаконний суд. Йдеться про Апеляційний суд Ісландії, який відмовив у перегляді вироку стосовно заявника.

У скарзі заявник стверджував, що один із суддів (А.Є.), який брав участь у розгляді його питання, був призначений з порушенням відповідної процедури за чинним національним законодавством. Нібито міністр юстиції свавільним рішенням не взяв до уваги кандидатури чотирьох кандидатів із списку 15 найбільш кваліфікованих, запропонованих відповідним Комітетом, який оцінював кандидатів до призначення, і, всупереч процедурі, замінив їх на чотирьох інших претендентів, включаючи оскаржуваного суддю. Згодом парламент, порушивши порядок голосування, затвердив змінених кандидатів списком, без голосування по кожному кандидату окремо.

Національний Верховний суд визнав, що процедура не відповідала закону, як це передбачено нормами тимчасового положення нового законодавства про судоустрій, проте не вважав це порушення «істотним». Уряд стверджував, що, незважаючи на ці порушення, А.Є. був призначений суддею апеляційного суду і набув повноважень судді так само, як і будьхто інший, призначений суддею апеляційного суду. Процедурні порушення не призвели до того, що А.Є. не має повноважень. Таким чином, заявник мав справедливий судовий розгляд перед судом, встановленим законом, у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Проте ЄСПЛ не прийняв цих доводів, вказавши на таке.

Поперше, як уже встановив Верховний суд, і міністр юстиції, і парламент порушили чинні правила призначення суддів до апеляційного суду, зокрема щодо заміни одних кандидатівпереможців на інших за межами списку найкращих претендентів. Таким чином, Верховний суд повинен був відповідно до Конвенції визначити, чи дії міністра юстиції та парламенту були грубим порушенням застосовних правил, що діяли на момент розгляду справи, з урахуванням прецедентної практики ЄСПЛ.

Подруге, порушення національного законодавства, що стосується створення та компетенції судових органів, призводить до порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. Для ЄСПЛ неважливо, чи висновки Верховного суду, які застосовуються у процесі призначення А.Є., вплинули на справедливість судового розгляду справи заявника, як стверджує уряд. Сам факт, що суддя, чиє призначення відбулося поза законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, визначає кримінальну відповідальність, є достатнім для встановлення порушення цього положення відповідно до основного принципу верховенства права.

Потретє і головне, ЄСПЛ нагадує висновки Верховного суду у справі заявника від 24 травня 2018 року та два рішення від 19 грудня 2017 року. Міністр юстиції зняв зі списку 15 кандидатів, визнаних Комітетом як найбільш кваліфіковані, чотирьох кандидатів, котрі посіли 7, 11, 12 і 14 місця у внутрішньому рейтингу Комітету, та поставив їм на заміну кандидатів, які займали 17, 18, 23 і 30-те відповідно. Хоча міністр юстиції за законом міг подати інші кандидатури, ніж визначені Комітетом, до парламенту, проте у цьому випадку він не надав незалежного обґрунтування свого рішення. Таким чином, порушення національного законодавства міністром юстиції в процесі призначення чотирьох суддів були фундаментальними і становили невідємну частину процесу призначення при оцінці та відборі цих суддів до новоствореного апеляційного суду. Окрім іншого, він проігнорував вимогу адміністративного законодавства та загальний принцип внутрішнього права, що при призначенні осіб на посаду треба обирати лише найбільш кваліфікованих.

Почетверте, у справах, ініційованих двома з чотирьох кандидатів, вилучених з переліку, висновок Верховного суду про те, що держава має виплатити їм моральну шкоду, базувалися на нездатності міністра адекватно визначити та дослідити компетенції чотирьох нових кандидатів порівняно з 15-ма, які визнані найбільш кваліфікованими Комітетом. Таким чином, у світлі фактичних висновків Верховного суду порушення національного законодавства міністром, на думку ЄСПЛ, не лише становили фундаментальний дефект у процесі, але й демонстрували нехтування відповідними правилами, чинними на той час.

Попяте, ЄСПЛ робить акцент на висновках Верховного суду у рішеннях від 19 грудня 2017 року про те, що національна правова база була створена безпосередньо для обмеження свободи вибору виконавчої влади при призначенні суддів, щоб оцінку фаховості кандидатів робив профільний Комітет з оцінки, що складається з експертів, призначених Верховним судом, Радою суддів, Асоціацією адвокатів та парламентом. Більше того, встановлюючи особливі правила призначення в Ісландії суддів нового апеляційного суду, парламент вирішив, що голосувати за них треба окремо по кожному претенденту, проте сам відхилився від застосовуваного цього правила.

Зважаючи на все це, ЄСПЛ дійшов висновку, що процес, за яким А.Є. був призначений суддею апеляційного
суду, становив грубе порушення застосовних чинних на той час норм. ЄСПЛ вважає, що процес був таким, в яко-
му виконавча влада мала надмірну свободу дій, не передбачену чинним законодавством, щодо вибору чотирьох суддів до нового апеляційного суду, а парламент не дотримувався правил голосування для забезпечення адекватного балансу між виконавчою та законодавчою гілками влади у процесі призначення. Процес призначення підірвав ту впевненість у судовій владі, що надихає громадськість у демократичному суспільстві, і суперечив самій суті принципу, що правосуддя повинен здійснювати суд, визначений законом — одному з фундаментальних аспектів верховенства права.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

ПРОТИ УКРАЇНИ

Законотворчість

Актуальне питання

Актуальне питання

Актуально

Відновлювальні роботи

Бліц-інтерв'ю

Кадрові пріоритети

За лаштунками

Мандатна колізія

Всьому свій ВАС

Культурний осередок

Новини

Набули чинності

Прецедент

Збалансованість інтересів

Репортаж

Погляд на перспективи

По судді справи

Судова практика

Цифровий лік

Справедливі змагання

Вийти на підміну

Нова реакція

Направлення скарги на адвоката до дисциплінарної палати КДКА не може вважатися поширенням недостовірної інформації

Про неоднаковий підхід ВРП щодо рекомендації суддів

Спори між юридичними особами та представниками прокуратури при реалізації ними своїх повноважень за суб’єктним складом підвідомчі господарським судам

Складання заповідачем заповіту в присутності інших осіб не може розцінюватися як порушення таємниці заповіту

Про нюанси кваліфікації дій особи як убивство з особливою жорстокістю

Податкове розвантаження

Інші новини

PRAVO.UA