Упродовж останніх трьох місяців в органі суддівського врядування — Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (ВККС) — відбулися суттєві кардові пертурбації. Зміни ці виявилися неоднозначними та доволі несподіваними — з огляду на різночитання профільного законодавства стосовно строків повноважень деяких членів Комісії (і дискусія з цього питання досі триває) та нещодавно оприлюднених записів одного з розслідувань Національного антикорупційного бюро України. І торкнулися вони навіть керівного складу Комісії.
Законодавча ретроспектива
До березня 2015 року, згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів», до складу ВККС входило 11 членів, а суб’єктами формування Комісії були: з’їзд суддів України (призначав шістьох суддів), з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ (призначав двох осіб), міністр юстиції України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та голова Державної судової адміністрації України (ДСА) (призначали по одній особі). У березні того ж року, за результатами чергової хвилі змін до законодавства, суб’єктом призначення членів ВККС став з’їзд адвокатів України, натомість міністр юстиції України своєї квоти був позбавлений.
У 2016 році склад ВККС було розширено до 16 членів. Відтепер з’їзд суддів України обирає вісьмох членів Комісії з числа суддів, які мають стаж роботи на посаді судді щонайменше десять років, або суддів у відставці; квота з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ не змінилася — двоє членів Комісії; незмінною також залишилась квота з’їзду адвокатів України — також двоє членів Комісії. По двоє членів Комісії з числа осіб, які не є суддями (!), призначають Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та голова Державної судової адміністрації України.
Кадрові перестановки
Упродовж травня–серпня 2019 року зі штату ВККС було відраховано сімох членів. Так, 30 червня 2015 року з’їзд представників вищих навчальних закладів та наукових установ призначив членами ВККС Сергія Прилипка та Андрія Василенка. Пана Прилипка було відраховано зі штату ВККС 29 червня 2019 року у зв’язку із закінченням строку, на який його було призначено. Андрій Василенко залишив лави ВККС за власним бажанням 14 травня 2019 року. Днем раніше було опубліковано указ тодішнього Президента України Петра Порошенка (№ 217/2019) про призначення пана Василенка членом Вищої ради правосуддя (однак цей указ було скасовано новим Президентом України, а 2 серпня 2019 року Андрія Василенка було відраховано зі штату Вищої ради правосуддя).
Через місяць (14 червня 2019 року) зі штату ВККС було відраховано Тараса Лукаша — він також написав заяву за власним бажанням (пана Лукаша було призначено на підставі наказу голови ДСА Зеновія Холоднюка від 28 жовтня 2016 року). Одна з останніх кадрових втрат ВККС — заступник голови Комісії Станіслав Щотка. Він був призначений членом ВККС також на підставі наказу голови ДСА Зеновія Холоднюка ще 5 грудня 2014 року. Пан Щотка пішов з посади 8 серпня 2019 року. 9 серпня ц.р. на пленарному засіданні ВККС заступником Комісії обрано Степана Гладія.
Пан Холоднюк із заповненням своїх квот не тягнув. 6 травня 2019 року датований наказ голови ДСА про призначення членом ВККС Сергія Остапця (з 2007-го до 2015 року обіймав посаду завідувача секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя, очолюваний народним депутатом України III—VIII скликань Сергієм Ківаловим). Друга кадрова ініціатива пана Холоднюка втілилась в особі Андрія Солодкова — його призначено на підставі наказу голови ДСА зовсім недавно — 19 серпня 2019 року. З якоїсь причини Зеновій Холоднюк проігнорував законодавчу вимогу призначати членів ВККС з числа осіб, які не є суддями. Адже пан Солодков, відповідно до поданих ним документів та матеріалів, є суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) — інстанції, яка з моменту старту роботи Верховного Суду перебуває в процедурі ліквідації. Свого часу пан Солодков навіть очолював ВССУ.
«Звільнені суб’єктами призначення» — саме такою підставою обґрунтоване відрахування зі штату членів ВККС Тетяни Весельської та Андрія Козлова. Обоє вони були призначені Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Валерією Лутковською: пані Весельська призначена 19 грудня 2014 року, пан Козлов — 26 жовтня 2016 року. Однак нового омбудсмена Людмилу Денісову не влаштували призначення її попередниці, тож вона вирішила звільнити пані Весельську (її повноваження припинені 10 липня 2019 року) та пана Козлова (його повноваження припинені 11 липня 2019 року). Наразі пані Денісова заповнила одну свою квоту — 12 липня 2019 року до штату ВККС зарахований суддя у відставці Микола Сірош (з серпня 2010 року до вересня 2016 року перебував на посаді судді Вищого адміністративного суду України), призначений наказом Людмили Денісової 4 квітня 2019 року. Вакансія, яка з’явилася після звільнення Андрія Козлова, наразі не заповнена — після оприлюднення записів прослуховування кабінету голови Окружного адміністративного суду м. Києва Павла Вовка Національним антикорупційним бюро України конкурс, який проводить омбудсмен, опинився під пильною увагою громадськості.
У зв’язку із закінченням строку, на який його було обрано, 2 липня 2019 року зі штату Комісії відраховано Павла Луцюка. Його було обрано членом ВККС на підставі рішення III з’їзду адвокатів України від 3 липня 2015 року. 17 липня 2019 року до штату Комісії зарахований Олександр Дроздов, обраний з’їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року. Пан Дроздов з 2015-го до 2019 року очолював Вищу кваліфікаційно–дисциплінарну комісію адвокатури.
Отже, склад ВККС оновився чотирма новими членами.
Кадри суддівські
Але літо було сповнене новинами не тільки стосовно кадрових перестановок у ВККС, а й щодо кадрового наповнення власне судової системи. І у цьому питанні — без перебільшення — крига скресла.
Так, 9 серпня 2019 року, за результатами оголошеного 2 липня 2019 року конкурсного добору, ВККС надіслала до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення 467 кандидатів суддями 263 місцевих загальних судів. Із них 48 кандидатів рекомендовані Комісією до призначення у столичні суди: восьмеро кандидатів до Шевченківського районного суду м. Києва, семеро — до Солом’янського районного суду м. Києва, по шестеро кандидатів до Печерського, Оболонського, Дарницького та Голосіївського районних судів м. Києва, п’ятеро кандидатів до Подільського районного суду м. Києва, по двоє кандидатів до Дніпровського та Деснянського районних судів м. Києва.
Нагадаємо, добір на посаду судді місцевого суду стартував ще 3 квітня 2017 року. Тоді документи для участі у доборі подало понад 5300 юристів. Однак з кожною наступною стадією їх залишалося все менше і менше. Як повідомляють у Комісії, процедура добору та призначення на посаду судді відповідно до закону включає 15 самостійних стадій, 13 з яких здійснюються Комісією. І що стосується першого призначення, незавершеними залишаються дві стадії: розгляд Вищою радою правосуддя рекомендацій Комісії та ухвалення рішення щодо кандидатів на посаду судді та видання указу Президента України про призначення на посаду судді. ВККС було оголошено конкурс на 505 вакантних посад суддів у місцевих загальних судах. Як уточнюють у ВККС, кожен претендент мав право звернутися із заявою про рекомендацію у п’ять судів по всій країні.
За інформацією Комісії, у 16 судах найближчим часом може бути відновлено здійснення правосуддя на постійній основі, а у 99 судах — врегульовано надмірний рівень судового навантаження. Критичні ситуації зі здійсненням правосуддя почали з’являтися у 2016 році у зв’язку з масовим звільненням суддів.
Також 9 серпня 2019 року ВККС оголошено конкурс на зайняття 54 вакантних посад суддів у місцевих адміністративних судах та 22 вакантних посад суддів у місцевих господарських судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевих адміністративних судів та резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевих господарських судів відповідно.
Що стосується інших кадрових завдань, то Комісія проводить співбесіди з кандидатами до Вищого суду з питань інтелектуальної власності та кваліфікаційне оцінювання суддів.
Христина ПОШЕЛЮЖНА, «Судовий вісник»
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…