23 грудня 2021 року Верховний Суд (ВС) у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (КГС) виніс постанову у справі № 910/16863/18, якою остаточно підтримав рішення судів попередніх інстанцій стосовно задоволення позову нідерландської фармацевтичної компанії «С» про визнання недійсним патенту № 103699 на лікарський засіб для лікування розсіяного склерозу. Серед низки важливих питань, які розглядалися судами в цій справі та щодо яких раніше не було сформовано однозначної відповіді, було питання початку перебігу позовної давності на подання позову про визнання патенту недійсним компанією — виробником генеричного лікарського засобу (генерика).

Для розуміння: лікарські засоби можуть реєструватися в Україні як оригінальні, за повним реєстраційним досьє, або як генеричні — за скороченим. Для реєстрації генерика відсутня вимога проводити дослідження і випробування, достатньо лише послатися на відомості про них, зазначені в повному реєстраційному досьє на оригінальний препарат. Водночас оригінальний препарат зазвичай захищено відповідним патентом, а тому за загальним правилом для виведення генерика на ринок потрібно дочекатися закінчення патентного захисту.

Виробник генерика здебільшого не зацікавлений в такому очікуванні і, щоб швидше вивести свій препарат на ринок, може подати позов про визнання відповідного патенту на оригінальний лікарський засіб недійсним.

Загальновідомою є позиція ВС у спорах з інтелектуальної власності (ІВ), відповідно до якої початок перебігу позовної давності для звернення до суду з позовами у таких спорах не може автоматично збігатися з датою публікації відомостей про реєстрацію об’єкта права ІВ. Право на позов пов’язане, зокрема, з початком виникнення відповідного конфлікту на ринку щодо оспорюваного об’єкта права ІВ. Тоді ж у позивача й виникає охоронюваний законом інтерес на звернення з позовом (постанови ВС у складі колегії суддів КГС від 26 червня 2018 року та від 28 січня 2020 року у справі № 910/20564/16, а також від 28 травня 2020 року у справі № 910/13119/17).

У цій справі ВС уточнив, що у фармацевтичної компанії може з’явитися охоронюваний законом інтерес щодо державної реєстрації генерика не раніше, ніж завершено реєстрацію оригінального лікарського засобу, на повне реєстраційне досьє якого компанія може послатися для реєстрації свого генеричного лікарського засобу. А дійсність патенту на оригінальний препарат порушує інтерес позивача на безперешкодну реєстрацію генерика. Тож і початок позовної давності для звернення з позовом про визнання такого патенту недійсним можна обраховувати з моменту реєстрації оригінального препарату.

БОЛЮБАШ Ілона — адвокат, юрист Mamunya IP, м. Київ