прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Важелі мораторію

Рубрика Тема номера
Під час запровадження будь якого мораторію необхідно дотримуватися принципів мінімально необхідної тимчасовості та виваженості підходів, не руйнуючи правила функціонування ринку
Банки позбавлені можливості стягувати штрафні санкції за кредитними договорами вже майже два роки
КОБЕЦЬ Ірина — радник Юридичної групи LCF, керівник судової практики, м. Київ

Запровадження у 2020 році низки «ковідних» мораторіїв здійснювалось у рамках державної політики щодо підтримки населення та бізнесу в умовах карантину.

Одним із таких мораторіїв стала заборона для банків нараховувати штрафні санкції за порушення кредитних договорів у період дії карантину. Спочатку мораторій було запроваджено лише для споживчих кредитів фізичних осіб, однак згодом і щодо комерційних кредитів.

 

Мета карантинних обмежень

За логікою, мораторій для комерційних кредитів мав або діяти дуже обмежений час, поки весь бізнес адаптувався до умов карантину, або ж застосовуватися щодо обмеженого кола боржників, дефолти за кредитними договорами яких сталися справді через карантинні заборони. І доводити це мали би боржники.

На практиці ми отримали зовсім іншу історію.

Надворі 2022 рік. Уже зрозуміло, що життя та ведення бізнесу в умовах карантину з нами надовго. Тому бізнес і громадяни поступово адаптувались до нових реалій. Однак про необхідність скасувати, як здавалося, тимчасові «ковідні» мораторії, схоже, забули.

Наприкінці 2021 року суд касаційної інстанції (наприклад, у постанові Верховного Суду (ВС) у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (КГС) від 16 грудня 2021 року у справі № 922/4076/20, у постанові ВС у складі колегії суддів КГС від 8 грудня 2021 року у справі № 922/4053/20) неодноразово підтвердив, що законною та обґрунтованою є відмова банкам у стягненні за прострочення кредитних договорів пені та штрафу, які нараховано з моменту запровадження карантину (12 березня 2020 року).

Карантин досі триває, востаннє його подовжено до 31 березня 2022 року і, найімовірніше, буде подовжено ще.

Тобто банки позбавлені можливості стягувати штрафні санкції за кредитними договорами вже майже два роки. Показово, що такі правила застосовуються до всіх без винятку кредитних договорів.

 

Вигідне прострочення

У більшості судових кейсів прострочення сплати кредиту почалося задовго до початку дії карантинних обмежень. Тобто неповернення коштів не зумовлено карантином. Однак такі боржники також отримують пільгу щодо звільнення від штрафних санкцій за весь період карантину.

Навряд такий підхід можна вважати справедливим. Насправді це призводить до стимулювання бізнесу не здійснювати реструктуризацію та не повертати кредити, оскільки прострочений кредит став економічно вигіднішим.

Поясню. Згідно з останніми тенденціями судової практики користування кредитними коштами може бути правомірним (у межах передбаченого договором строку повернення кредиту) та неправомірним (у разі прострочення).

У випадку правомірного користування кредитом позичальник сплачує банку проценти за це.

Коли спливає передбачений договором строк для повернення, кредит стає простроченим і банк уже не може більше нараховувати проценти. Банк може стягувати штрафні санкції, 3 % річних, а також інфляційні втрати (якщо кредит у гривні).

На період карантинних обмежень, запроваджених у зв’язку з пандемією COVID‑19, стягнення штрафних санкцій заборонено. Тому за простроченими кредитами банкам залишається лише право стягувати 3 % річних та інфляційні втрати (якщо кредит у гривні).

Що це означає для боржника. За працюючим кредитним договором він зобов’язаний сплачувати банку проценти (на сьогодні це 5–6 % річних в іноземній валюті та 18–20 % річних у національній валюті). Якщо ж строк повернення кредиту завершився і кредит уже проблемний, то боржник повинен буде сплатити банку лише 3 % річних та інфляційні втрати (якщо кредит у гривні).

А отже, вартість кредиту в разі правомірного користування стає вищою, аніж у разі прострочення. Банки не мають можливості компенсувати свої збитки за рахунок штрафних санкцій.

А тому боржникам, у яких сплинув строк кредитування, немає стимулу шукати рефінансування або ж домовлятися з банками про реструктуризацію. Це для них дорожче.

Навряд так має працювати банківська система.

 

Скасувати мораторій

І тут виникає питання, що з цим усім робити. Насамперед треба негайно скасувати мораторій. Норму прописано таким чином, що суди навряд зможуть її застосовувати по‑іншому, ніж роблять це зараз. Наприклад, хоча б для обмеженого кола боржників.

А тому період, коли всі без винятку боржники звільняються від відповідальності, а банки не можуть компенсувати свої збитки від простроченого кредиту, лише збільшуватиметься. Як наслідок, це впливатиме на вартість кредитів і призведе до збільшення процентної ставки.

Скасування мораторію не нівелює можливість боржникам, які справді постраждали через карантинні обмеження, зменшити штрафні санкції. З  іншого боку, скасування мораторію не поверне банкам можливості нарахувати штрафні санкції за попередній період.

Крім того, правові механізми завжди давали змогу індивідуально підходити судам до стягнення штрафних санкцій. У суду завжди є право, з огляду на принципи добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, зменшити штрафні санкції до розумного розміру. І  якщо прострочення справді відбулось у зв’язку з карантинними обмеженнями, суд може застосувати право на зменшення штрафних санкцій. Для цього жодні мораторії не потрібні.

Мораторій — це завжди ознака ринкової економіки, що неправильно працює. Іноді вони дійсно обґрунтовані та необхідні. Однак запровадження будь‑якого мораторію має відбуватися насамперед за дотримання мінімально необхідної тимчасовості та виваженості підходів. Мораторії не повинні руйнувати правила функціонування ринку. Тому, якщо законодавець не скасовує вже шкідливий для економіки мораторій, то саме правова та банківська спільноти мають вийти з відповідною ініціативою.


КОМЕНТАРІ


Потрібно скасувати
 

Ірина СТАРОДУБ, керівник судового відділу Moneyveo

 
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID‑19)» позичальник звільнений від нарахування штрафів і пені за кредитами в період карантину та в 30‑денний строк після його завершення.

Кредитні канікули надаються:

— позичальникам, які зазнали фінансових труднощів саме через карантинні заходи. А тому банк чи небанківська фінансова установа може очікувати на підтвердження: фінансовий звіт, відомості про звільнення тощо;

— особам, які не мали боргів за кредитом на 1 березня 2020 року.

Вважаю, що ця норма справді була потрібна під час запровадження локдауну та на початку пандемії в березні 2020 року. Однак тепер, коли, по суті, весь бізнес почав жити тим самим життям, що й до карантину (з певними обмеженнями в плані безпеки здоров’я), продовжувати не нараховувати відсотки, на мою думку, недоцільно.

Так, з одного боку, споживачі застраховані від різних фінансових негараздів та проблем, однак з іншого — бізнес у таких історіях аж ніяк не захищений цим законом.

Тому мій висновок такий: ця норма була дуже потрібна на початку пандемії, однак нині їх потрібно скасувати. Наприклад, із 2021 року мораторій на податкову перевірку було скасовано, хоча у 2020 році цього не робили.


Порушений баланс
 

Марина ДАНКЕВИЧ, молодший юрист EVERLEGAL

 
Від початку запровадження на території України карантинних обмежень за сприяння (за рекомендаціями) Національного банку України робота вітчизняних банків з їх клієнтами передбачає можливість проведення реструктуризації кредитів боржників, що зазнали економічних втрат під час дії карантину (мова йде про «кредитні канікули»).

Така реструктуризація в кожному конкретному випадку розглядається індивідуально з урахуванням останньої фінансової звітності позичальника, його поточного фінансового стану, економічних аспектів діяльності, зокрема вразливості внаслідок погіршення економічної ситуації.

Хоча такий механізм і має певні недоліки, його економічна мета обумовлена фінансовими інтересами обох сторін правовідносин за кредитом (позикою).

Своєю чергою, «карантинний» мораторій на штрафні санкції ставить у нерівне положення позичальників та кредиторів, оскільки звільняє боржників від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань за кредитом (позикою) незалежно від їх фінансових можливостей. Це порушує баланс інтересів сторін договору, не сприяє ефективній роботі банків із платоспроможними клієнтами, створює умови для зловживань, що, як наслідок, може призвести до невиправданих фінансових збитків кредиторів (банків) та економіки загалом.

Тож скасування мораторію сприятиме урівноваженню фінансового інтересу кредиторів і позичальників, а також вирішенню поточної економічної кризи.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2
Slide

Зміст

IP REPORTER

Контроль артбуку

VOX POPULI

Паспортний контроль

Актуально

Правила конференції

Конкурсна місія

Selection mission

Галузі практики

Давня вина

Діловий етикет

Охоронна грамота

Попереджувальний сигнал

Дайджест

Приватні корективи

Держава та юристи

Командна першість

В інтересах дітей

Новини юридичних фірм

Asters оголосила про підвищення юристів до позиції радників

GOLAW запустила аналітичний ресурс «Судочинство в Україні»

Sayenko Kharenko стала партнером ЄБРР у підготовці звіту про реорганізацію бізнесу

Юристи Mamunya IP здобули остаточну перемогу для Synthon B.V. у Верховному Суді в тривалому патентному спорі

Baker McKenzie поглиблює співпрацю з КНУ імені Тараса Шевченка

Приватна практика

Ключовий підхід

Програми взаємодій

Тендерне забезпечення

Судова практика

Виконавче оскарження

Митна диспропорція

Судові рішення

Генеральний прокурор не є правонаступником КДКП

Щодо нюансів визначення юрисдикції спору, якщо частина позовних вимог заявлена як до фізичної особи, так і юридичної особи

Тема номера

Практична робота

Ознаки визнання

Механізм у нормі

Позиційні вимоги

Корпоративна надійність

Важелі мораторію

Інші новини

PRAVO.UA