Уподобання в соцмережі не означає підтримку, а лише звертає увагу на соціально важливе питання — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Юридична практика № 25-26 (1226-1227) » Уподобання в соцмережі не означає підтримку, а лише звертає увагу на соціально важливе питання

Уподобання в соцмережі не означає підтримку, а лише звертає увагу на соціально важливе питання

Звільнення держслужбовця за вподобання в соцмережі є втручанням у свободу вираження

Розірвання контракту із працівницею міністерства освіти, яка проставила «вподобання» кільком публікаціям у соціальній мережі Facebook, що були пов’язані з критикою дій влади, є порушенням її права на свободу вираження поглядів. Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні від 15 червня ц.р. у справі «Меліке проти Туреччини» (скарга № 35786/19).

Вказуючи на порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ЄСПЛ зазначив, що рішення національних органів і судів не містили оцінки того, наскільки «вподобання» могли викликати негативні реакції на робочому місці заявниці, зважаючи на зміст матеріалу, якого вони стосуються, професійний та соціальний контекст, їх потенційний обсяг і вплив. Суд також постановив, що покарання — негайне розірвання трудового договору без права на компенсацію — було надзвичайно суворим, особливо з огляду на стаж роботи заявниці на посаді та її вік. Тобто не було розумного співвідношення між втручанням у свободу слова та законною метою.


Оцінюючи заяви щодо тероризму, треба зважати на контекст

Влада порушила свободу вираження поглядів політика, який дотримувався сепаратистських позицій, — такого висновку дійшов ЄСПЛ у справі «Еркізія Альмандос проти Іспанії» (заява № 5869/17), рішення в якій ухвалено 22 червня ц.р.

Справа стосувалася участі заявника, баскського політика, в церемонії вшанування пам’яті колишнього члена терористичної організації ЕТА, а також його засудження за публічний захист тероризму, зокрема до позбавлення волі, та накладення низки обмежень щодо публічної діяльності.

На думку Суду, прямого чи опосередкованого підбурювання до терористичного насильства встановлено не було, а виступ заявника на церемонії, навпаки, був спрямований на застосування демократичних засобів досягнення конкретних політичних цілей. Тож ЄСПЛ встановив, що таке втручання державних органів у право заявника на свободу вираження поглядів не було необхідним у демократичному суспільстві.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA