Генеральный партнер 2020 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА

Ум, часть и совесть

Конкуренция глобальной экономики — это конкуренция интеллектуальной собственности и талантов, утверждает Данило Цьвок, директор отделения развития отношений в ІР-сфере «Укрпатента»
С точки зрения формирования интеллектуального продукта Украина является своего рода «долиной смерти», проводит аналогию Данило ЦЬВОК

События в конце прошлого года не оставили сомнений: в сфере государственного регулирования интеллектуальной собственности (ІР) грядут изменения. Их предвестниками стали кадровые пертурбации и реорганизация Национального офиса интеллектуальной собственности. А принятые на прошлой неделе за основу законопроекты относительно реформы патентного законодательства, усиления охраны и защиты прав на торговые марки и промышленные образцы и борьбы с патентным троллингом, а также относительно создания национального ІР-органа символизируют новый этап развития правоотношений в ІР-сфере.

Однако одного законодательства или кадровых изменений для создания ІР-экосистемы мало — важно также повышение культуры интеллектуальной собственности. Именно на это в основном направлена работа созданного при «Укрпатенте» в конце 2019 года отделения развития отношений в сфере интеллектуальной собственности, которое возглавил Данило Цьвок. У этого структурного подразделения множество планов по развитию ІР-экосистемы, проведению просветительской работы, созданию инноваций и стимулированию креативной экономики. Об этих планах в интервью «Юридической практике» и рассказывает Данило Цьвок. Интервью публикуется на языке оригинала.

— Даниле, держава не відмовилась від концепту Національного органу інтелектуальної власності як єдиного вікна для заявника, але відмовилась від Національного офісу інтелектуальної власності у цьому контексті. Чому?

— З вашого дозволу я дещо перефразую запитання, бо воно має інше змістовне навантаження. Треба розрізняти Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ), створення якого передбачено двома законопроєктами, і нас — Національний офіс інтелектуальної власності (ІР-офіс, NIPO — National intellectual property office). Ніхто ні від чого не відмовився. Так, дійсно, до останнього часу в державній системі правової охорони інтелектуальної власності існувало дві організації, які здійснювали діяльність в одній сфері: заклад експертизи ДП «Український інститут інтелектуальної власності» («Укрпатент») і, власне, ІР-офіс, який виконував функції щодо реалізації міжнародних зобов’язань за меморандумом, укладеним тодішнім Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ). Йдеться про певні зобов’язання стосовно створення Центрів підтримки технологій та інновацій (TISC), Національного навчального центру, Центру альтернативного вирішення спорів в ІР-сфері (IP Mediation Center) тощо.

А створення єдиного консолідованого органу — це шлях, яким йдуть чимало європейських країн. У парламенті за основу прийнято законопроєкт № 2255 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення НОІВ. Законодавча гілка влади, як відомо, працює у власному темпі, так званому турборежимі. А втім певні організаційні процеси мають відбуватися попри все. Саме таким оптимізаційно-організаційним рішенням став торішній наказ міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства про реорганізацію Національного офісу інтелектуальної власності шляхом його приєднання до «Укрпатенту». Команда офісу почала працювати у відділенні розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності, однак ми продовжуємо займатися всіма напрямами, якими займалися до реорганізації. Якихось кардинальних змін у цьому контексті не відбулося. Сприймайте реорганізацію як підготовчий процес до неминучої інституційної реформи.

Більш ніж за рік своєї діяльності NIPO виконав колосальний обсяг роботи, яку до нас ніхто не здійснював. А новий орган, який буде створено на базі «Укрпатенту» в разі прийняття відповідних законопроєктів, буде наділений ще більшим обсягом повноважень, які даватимуть змогу ефективніше формувати ІР-екосистему.

— І тепер ви називаєтеся IP Center of Ukraine?

— Варто дещо пояснити. Свого часу NIPO розпоряджався певним медіаресурсом, за допомогою якого ми інформували спільноту і транслювали основні меседжі нашої діяльності. Ми вирішили не відмовлятися від цього ресурсу, адже наш стиль комунікації дещо відрізняється від стилю «Укрпатенту», який є більш консервативним. Натомість ми спілкуємось із професійною спільнотою, отже, маємо бути з ними на одній хвилі.

Ми назвали наш медіаресурс IP Center of Ukraine. Чому саме центр? Нова назва концептуально вписується у напрями нашої діяльності — реалізація міжнародних проєктів Центрів підтримки технологій та інновацій, Національного навчального центру, IP Mediation Center.

Попри те що ми зараз перебуваємо у стані реорганізації, не випадаємо з робочих процесів і виконуємо покладені на нас міжнародні зобов’язання. Наразі ми активно займаємося реалізацією меморандуму щодо створення IP Mediation Center, який запрацює, сподіваємось, у найближчому майбутньому. Це місце, де дві сторони конфлікту, щоб не доводити справу до суду, вирішуватимуть проблемне питання в досудовому порядку. З обома сторонами працюватимуть кваліфіковані медіатори — вони допомагатимуть сторонам знайти дотичні точки й компромісні варіанти. Переваги такого процесу очевидні — економія грошей і часу. У нас є база, у нас є фахівці, залишилось узгодити деякі технічні моменти організаційно-юридичного характеру.

— Торік у рамках нашого інтерв’ю ви згадували про створення семи TISC. Чи змінилася статистика сьогодні?

— Статистика змінилася, і наразі в Україні діють 11 центрів. Головне наше завдання — наростити їх компетенцію. Переважно центри відкриваються на базі закладів вищої освіти. Зараз усі фахівці, залучені в межах програми, проходять навчання, близько 80 % вже подолали екватор цього процесу й отримали сертифікати за деякі курси, які з часом тільки ускладнюються. Отже, буде й розширюватися спектр послуг того чи іншого TISC.

Хочу сказати, що головний офіс TISC надає не тільки безоплатні базові послуги, а й розширений список нетипових для ІР-ринку послуг. Я буду нещирим, коли скажу, що всі 11 центрів надають такий вичерпний перелік послуг, як Центральний TISC. Адже це поступовий процес, який вимагає ретельного навчання. А вже потім ми зможемо говорити про якісне надання послуг. Зазвичай, коли йдеться про послуги в цій сфері, апогеєм усі бачать отримання охоронного документа. Але з отримання охоронного документа все тільки починається. У заявників можуть виникати питання стосовно пошуку потенційних партнерів для подальшої комерціалізації продукту, маркетингового дослідження, розробки бізнес-моделі, стратегії захисту ІР-прав тощо.

Це те, чим головний офіс TISC пишається. Ба більше, у цьому році ми плануємо розробити перший патентний ландшафт — це надзвичайно кваліфікована й ретельна патентна аналітика. У нашому першому інтерв’ю я зазначав, що з усіх світових TISC найскладніший спектр послуг надають тільки в одному — філіппінському. З огляду на стрімкі темпи розвитку нашої мережі ми прогнозуємо, що українські центри можуть скласти конкуренцію філіппінському, і точно не перебільшуємо. Найвірогідніше патентний ландшафт буде здійснено для аграрної галузі України. Ми зможемо зробити детальний зріз того, якою є галузь з точки зору інновацій, винахідництва й охоронних документів. Це розкриє реальну картину, наскільки галузь технологічно розвинена. Дослідження може стати дорожньою мапою для компаній агросектора, індикатором подальшого руху. Коли говорять про Україну як про аграрну країну, зазвичай мають на увазі постачання сировини, а втім, в Україні достатньо хороші показники розвитку інноваційних рішень — AgroTech, біотехнології тощо. Ми зможемо виявити, в якій системі координат перебуваємо, і продемонструвати можливості для потенційних партнерів-інвесторів, визначити пріоритетні напрями та перспективи розвитку галузі.

— Що ще у планах IP Center of Ukraine?

— Один з основних напрямів нашої роботи в 2020-му — діяльність Національного навчального центру. Торік нам вдалося отримати ліцензію Міністерства освіти і науки України на провадження освітньої діяльності. На сьогодні розроблено програми для 19 категорій, а стартувати ми хочемо з програми підготовки кандидатів у патентні повірені. Це питання є дуже актуальним та корелюється з питанням атестації патентних повірених. Також ми маємо намір запустити магістерську програму підготовки. Залишилось узгодити певні юридичні моменти: разом із профільним міністерством ми шукаємо формулу для того, щоб максимально швидко запустити програму на базі «Укрпатенту» або новоствореного НОІВ.

Окрім того, ми організовуємо певні лекції та семінари для дітей і підлітків із метою популяризації інтелектуальної власності та проведення просвітницької діяльності. Маємо цілий план проведення таких заходів у регіонах України. Організовуємо також навчальні заходи і для представників креативних індустрій. Повірте, у них є безліч запитань. Це ті індустрії, які розвиваються альтернативним шляхом і дають плоди попри відсутність державної підтримки. Креативні індустрії спрямовані на створення продукту, який є не чим іншим, як інтелектуальною власністю. ІР — це така собі валюта креативних індустрій.

Далі у планах — оптимізація і трансформація електронних ресурсів «Укрпатенту», таких як «Біржа про­мислової власності» та «Фабрика ідей». Тобто ми плануємо створити таку платформу для інноваторів, яка дасть змогу ефективно взаємодіяти учасникам діджитал-екосистеми.

Звичайно ж, залишається актуальним питання комерціалізації ІР-об’єктів — те, що по суті рухає інноваційний процес. Для цього має бути хороший сервіс, адже його потребують інноватори. Саме тут вступає в гру держава як основний постачальник цього самого сервісу.

В лютому до України має завітати місія ВОІВ, буде проведено дослідження використання малим і середнім бізнесом «урядових» інновацій. На основі цього дослідження може бути прийнято рішення щодо надання міжнародної програми допомоги стосовно спрощення урядових сервісів у контексті ІР. Україна обрана пілотною країною для впровадження такої програми. ІР — це союзник і щит малого та середнього бізнесу в боротьбі з конкурентами. Важливо й те, що малий і середній бізнес уже починають активно застосовувати інновації.

За нагоди я завжди звертаю увагу: середній вік членів нашої команди — 29 років. І це люди, які свідомо залишилися в Україні, щоб створити тут умови для розвитку інтелектуальної екосистеми.

У світі стартапів є таке поняття — «долина смерті». З точки зору формування інтелектуального продукту Україна також є своєрідною «долиною смерті». Усі говорять про те, що інновації мають створюватися тут, в Україні, втім, патенти отримуються в закордонних юрисдикціях, де легше комерціалізувати продукт. До того ж іноземні інтелектуальні продукти заходять на наш ринок. Усі говорять про необхідність трансформації української економіки від сировинного придатку до економіки інноваційно-креативної, бо настає епоха, коли нематеріальні активи стають ключовими. Але це швидше про обгортку, а без неї реальність не така райдужна. Місцевість, яка отримала назву «Долина смерті», також має вражаючий вигляд, від якого перехоплює подих, але там можна дуже швидко загинути, у нашому випадку — її треба подолати. Існування одного високопрофесійного закладу експертизи мало — якщо не буде створена ІР-екосистема, яка продукуватиме та генеруватиме ІР-об’єкти, то про додану вартість, яку дають інновації, слід забути.

Конкуренція глобальної економіки — це конкуренція інтелектуальної власності і конкуренція талантів. Саме тому ми говоримо про компетенції, поширення культури й розуміння ІР серед людей, які її генерують та споживають. Над цим і працюємо.

Беседовала  Кристина ПОШЕЛЮЖНАЯ, «Юридическая практика»

 

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Пожалуйста, авторизуйтесь чтобы добавить комментарий.
Slider

Содержание

Акцент

Форматировать риск

Финансовые обязательства

Государство и юристы

Капли камень точат

Ум, часть и совесть

По стойке СМИрно

Налоговая реформация

Карта событий

Новости

Спорт

Культура

Карта событий

Новости юридических фирм

Вне конкуренции

Новости из зала суда

Новости из Евросуда

Новости законотворчества

Отрасли практики

Закрытый клуб

Заземленный выход

Репортаж

Банковские тайны

Самое важное

Спрос и продолжение

Не отказать в Совете

Миг тесен

Бизнес-показатели

Судебная практика

Железнодорожная санкция

Сроки по ставке

Судебные решения

Об особенностях обжалования решений государственной исполнительной службы

Суд обязан привлечь защитника для осуществления защиты обвиняемого, удаленного из зала судебного заседания

Вопрос о снятии ареста с имущества наследодателя, препятствующего оформлению наследства, рассматривается в рамках гражданского судопроизводства

Тема номера

Правила по ведению

Участковый инспектор

Частная практика

Декларация о доходах

Победный счет

Другие новости

PRAVO.UA

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: