Сергей ВЕРЛАНОВ: «Считаю, что введение «теста основной цели»
является тем изменением, которое больше всего скажется
на иностранных элементах структур украинского бизнеса»

Для украинского бизнеса всегда было важно понимание предсказуемости и стабильности налогового законодательства. Судя по активной позиции и участию в законотворческом процессе, можно сказать, что определенное понимание очередных шагов в реформе налоговой службы и налогового законодательства в целом и с учетом мировых тенденций у представителей бизнес-сообщества сегодня все же есть.

Тем не менее не все ожидания бизнеса оправдались. В первую очередь речь, конечно, идет о полноценной реформе налоговой службы и создании нового органа с аналитическими функциями (вместо налоговой полиции). Министерство финансов Украины неоднократно обсуждало эти аспекты как с представителями бизнеса, так и с парламентом, и ставило решение данных вопросов в приоритет наряду с имплементацией плана предотвращения размывания налоговой/налогооблагаемой базы и вывода доходов/прибыли из-под налогообложения (план BEPS).

Совсем недавно команду Министерства финансов Украины усилил представитель юридического бизнеса Сергей Верланов, занявший пост заместителя министра. Напомним, что с июля 2015 года по июль 2018-го он занимал должность партнера ЮФ Sayenko Kharenko и отвечал за развитие практики налогообложения фирмы.

Мы поговорили с заместителем министра финансов о ближайших перспективах реформы Государственной фискальной службы Украины, о создании Национального бюро финансовой безопасности.

Интервью публикуется на языке оригинала.

— Сергію, які чинники вплинули на ваше рішення залишити юридичній бізнес і перейти на державну службу?

— На сьогодні, маючи більш ніж 15-річний досвід у галузі захисту прав платників податків і податкового консультування, я розумію певні процеси, які необхідно трансформувати для того, щоб податкова система України вийшла на новий якісний рівень.

Також я не був осторонь державотворчих процесів протягом кар’єри у приватному секторі й активно просував ідеї перетворень як співголова правового комітету Американської торговельної палати в Україні в межах робочих груп як Міністерства фінансів, Державної фіскальної служби України (ДФС), так і профільного парламентського комітету.

До того в останні два роки я мав нагоду дещо активніше долучитися до судової реформи, зокрема до процесу формування нового Верховного Суду як член Громадської ради доброчесності (ГРД).

Власне професійний та життєвий досвід, дії конкретних людей з приватного сектору, які пішли на державну службу, стали одним із важливих факторів при прийнятті цього рішення.

— Чи плануєте ви продовжувати роботу в Громадській раді доброчесності?

— В день призначення на посаду заступника міністра фінансів я подав заяву про вихід з ГРД, яка була задоволена моїми колегами. Таким чином, моя робота в Громадській раді доброчесності на сьогодні повністю припинена.

— Розкажіть, будь ласка, які напрями входять до ваших обов’язків на посаді заступника міністра фінансів України?

— Оскільки мій досвід роботи стосувався саме захисту прав платників податків і податкового консультування, на новій посаді буду безпосередньо займатися податковою та митною політикою, реформою Державної фіскальної служби та Митної служби України, а також фінансовими розслідуваннями.

— Нещодавно Україна підписала багатосторонню угоду — Multilateral Instrument (MLI), що фактично є черговим кроком імплементації плану BEPS. Розкажіть, до чого потрібно готуватися бізнесу найближчим часом?

— Виконання міжнародних зобов’язань України є тими конкретними діями, які наближають нас усіх до європейського простору. Підписання конвенції MLI є достатньо вагомою віхою на цьому шляху, адже конвенція дозволяє одночасно внести зміни до 77 угод про уникнення подвійного оподаткування, стороною яких є Україна. Таким чином, нам вдасться зменшити переміщення українського капіталу до юрисдикцій з низьким рівнем оподаткування з метою мінімізації податкових зобов’язань, що своєю чергою сприятиме збільшенню доходів бюджету. MLI є міжнародним договором, тому для набуття чинності угоду має ратифікувати Верховна Рада та відповідні органи держав-партнерів.

Не менш важливою є імплементація стандартів плану дій BEPS. Їх імплементація в Європі, в тому числі у балтійських країнах та на Кіпрі, проходить у швидкому темпі, тому, на мою думку, це не буде великою несподіванкою для українського бізнес-середовища.

Безсумнівно, кожне з положень мінімального стандарту плану дій BEPS, які Україна зобов’язалась ратифікувати, може вплинути на працюючий у нас бізнес. Але вважаю, що введення «тесту основної мети» і є тією зміною, яка найбільше позначиться на іноземних елементах структур українського бізнесу. Тест основної мети може стати новим інструментом українських податкових органів, значно потужнішим за тест бенефіціарного власника, який нині є основним способом боротьби ДФС України з ухиленням від сплати податків.

Суть тесту основної мети полягає в тому, що пільги за податковою угодою не будуть надаватися щодо прибутку чи капіталу, якщо будуть підстави вважати, що отримання такої пільги було однією з основних цілей угоди. Податкові органи звертатимуть увагу на цілі здійснення виплат за кордон чи створення іноземної компанії, на користь якої проводяться виплати з України. Якщо ж у податкових органів будуть підстави вважати, що отримання пільги (наприклад, зниженої ставки податку на репатріацію при виплаті відсотків на користь іноземної компанії) за податковою угодою було однією з основних цілей угоди, податкові органи зможуть відмовити у використанні пільги. Окрім того, у такому разі податки будуть нараховані, виходячи з повних ставок, передбачених Податковим кодексом України.

— Які зміни, на вашу думку, як фахівця в сфері податкового права, в тому числі з точку зору бізнесу, необхідно запровадити в роботі податкової служби насамперед?

— На сьогодні є чіткий перелік завдань, які є пріоритетом. Так, це процес впровадження податку на виведений капітал, трансформація ДФС України, у тому числі податкової міліції, імплементація міжнародних зобов’язань України, зокрема Угоди BEPS та MLI, трансформація галузевого податкового регулювання на засадах прозорості та недискримінації, а також нульове декларування, впровадження якого передбачено новим Законом України «Про валюту і валютні операції».

Повертаючись до трансформації Державної фіскальної служби України, зазначу, що мета реформування ДФС України та податкової міліції полягає в зменшенні аж до відсутності адміністративного тиску на чесних і прозорих платників податків, які виконують свій конституційний обов’язок. Водночас фіскальні органи будуть концентрувати свої зусилля на новій якості роботи: попередженні несплати податків і ран­-
ньому реагуванні, інтенсивній міжнародній співпраці з нашими партнерами з обміну інформації та запобіганні транскордонним зловживанням, на інтелектуальній, водночас швидкій, роботі з трансфертним ціноутворенням.

— Ще одне питання, яке останнім часом турбує бізнес: чи очікувати найближчим часом фактичного старту роботи Національного бюро фінансової безпеки, але все ж таки в контексті аналітичного центру?

— Актуальність створення нової ефективної служби, яка здійснюватиме заходи щодо запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, які прямо чи опосередковано завдають шкоди публічному інтересу у фінансовій сфері, у Міністерства фінансів України не викликає сумнівів.

Про це заявляли Президент і прем’єр-міністр України. Ідею підтримують наші іноземні партнери. Цього очікують бізнес і громадянське суспільство. Створення нової служби передбачене Коаліційною угодою, Планом пріоритетних дій уряду та Меморандумом про співпрацю України з МВФ.

Наразі ми з комітетом податкової політики та усіма іншими учасниками процесу працюємо над ключовими питаннями роботи майбутнього органу. Рухаємося швидко. Сподіваюся, що скоро буде результат.

Щодо «аналітичного органу» маю декілька зауважень. Правоохоронний орган повинен складатися не тільки з аналітичного блоку, а й з оперативно-розшукового. Тільки тоді він ефективно працюватиме.

— Як ви вважаєте, чи потрібно вносити зміни до статей 205 і 212 Кримінального кодексу України, які достатньо часто застосовуються правоохоронними органами як спосіб тиску на бізнес?

— Декриміналізація діянь, визначених статтями 205 та 212 Кримінального кодексу України злочинними, не відповідає міжнародним практикам боротьби з «білокомірцевими» злочинами. Проте погоджуся, що питання однаковості практичного застосування цих статей правоохоронними органами потребує перегляду та удосконалення.

На мою думку, декілька «пілотних» рішень Верховного Суду могли б значно полегшити життя «білому» бізнесу.

(Беседовала Светлана ТАРАСОВА,

«Юридическая практика»)