Нерідко вже на початку судового розгляду резонансної справи від однієї або й усіх сторін можна почути про упередженість суду. Або ж коли кожен жест, погляд або дія судді коментуються чи навіть оскаржуються до вищестоящого суду або дисциплінарних органів. Негатив на суддів став звичним для українських реалій роботи правників, проте надто велика активність сторони або її представника у коментуванні життя судді та подачі скарг на нього може зіграти злий жарт із власне заявником.

У подібній ситуації опинився грузинський телеканал, оскільки Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) не визнав порушення права на справедливий суд. Йдеться про позицію Суду у рішенні від 18 липня 2019 року у справі «Телерадіокомпанія «Rustavi 2» та інші проти Грузії» (скарга № 16812/17), яка стосувалася розгляду спору щодо власності на телеканал. У скарзі до ЄСПЛ теперішні власники Rustavi 2 стверджували, зокрема, що судді, які розглядали спір, не були незалежними та неупередженими.

Проте суд дійшов висновку про відсутність порушення пункту 1 статті 6 (право на справедливий судовий розгляд незалежним і неупередженим судовим органом) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно судді, який ухвалював рішення у справі в першій інстанції, стосовно суду, який вирішував справу в апеляції, та щодо складу суддів, які вирішували справу під час касаційного провадження у Верховному суді Грузії.

ЄСПЛ дійшов висновку, що всі, окрім одного, твердження про упередженість були або необґрунтованими, або непереконливими. Крім того, статус генерального директора Rustavi 2 як заявника у дисциплінарному провадженні проти голови Верховного суду за декілька років до того, що призвело до її звільнення із судової посади, було сумнівним доводом неупередженості суду.

Суд вказав на те, що власники Rustavi 2 систематично подавали необґрунтовані скарги до різних судів усіх рівнів, що розцінив як імовірну спробу паралізувати здійснення правосуддя, а також на те, що генеральний директор Rustavi 2 робив безпідставні та агресивні заяви в засобах масової інформації щодо суддів національного суду, які брали участь у розгляді питання про право власності та щодо судової системи Грузії в цілому.

Дійшовши висновку про відсутність порушень, ЄСПЛ також скасував тимчасовий захід, вжитий відповідно до правила 39 Регламенту Суду, який зобов’язував уряд Грузії призупинити виконання рішення від березня 2017 року.

Ірина ГОНЧАР

«Судовий вісник»