Точка рівноваги — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Точка рівноваги

Рубрика Тема номера
Під час реформування кримінального процесу необхідно дотримуватися балансу між розширенням можливостей правоохоронців і захистом прав людини
Доповнення статті 168 КПК України частиною 5 дає дозволяє тимчасове вилучення тварини у власника, якщо її перебування в господаря загрожує її життю
МАТВІЄНКО Олександр — юрист Sayenko Kharenko, адвокат, м. Київ

2021 рік став одним із нових етапів реформування кримінального процесуального законодавства. Законодавець і далі спрощує кримінальний процес, що відображається у відповідних змінах до Кримінального процесуального кодексу (КПК) України. Загалом, оцінюючи новели 2021 року, було б справедливо зазначити, що критичних змін внесено не було, це той самий кримінальний процес, із яким ми звикли працювати. Проте в межах цієї статті вважаємо за необхідне звернути увагу на такі основні зміни до процесуального закону.

Цифровізація кримінального процесу

Хотілось би розпочати з чогось позитивного. 2021 рік справедливо можна назвати роком диджиталізації. Дедалі більше державних послуг можна оформити онлайн, усі ми звикаємо користуватися «Дією», а жарти про чипування та QR‑коди в певний момент стали нашою дійсністю. Очевидно, що оцифрування не оминуло й кримінальний процес. Законом України № 1498‑IX від 1 червня 2021 року було запроваджено інформаційно‑телекомунікаційну систему досудового розслідування, що нині в тестовому режимі відпрацьовується уповноваженими особами Національного антикорупційного бюро України. Крім того, Офіс Генерального прокурора наприкінці 2021 року повідомив, що за допомогою цієї системи вже було зареєстровано перше кримінальне провадження. Основною метою, зі слів законодавця, є прагнення мінімізувати паперову тяганину та об’єктивні витрати, що супроводжують цей процес. Проте з огляду на останні події, пов’язані з кібератаками на державні сайти, питання безпеки та зберігання даних є дискусійним. Ми всі були свідками того, як в один день припинили працювати всі реєстри, електронний суд і пов’язані з ним сервіси, що вже викликає занепокоєння. Маємо надію, що надалі вітчизняні спеціалісти зможуть належним чином забезпечити інформаційний захист відповідної системи, оскільки матеріали досудового розслідування — це насамперед матеріали з обмеженим доступом, які можуть містити таємницю, що охороняється законом. Особливо в частині відомостей, що були зібрані за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Будемо сподіватися, що згодом вказану систему зможе використовувати і сторона захисту. На жаль, на цьому етапі реалізації зазначеної новели такої можливості не передбачено.

Економічний блок

Продовжуючи практику інституціонального реформування системи правоохоронних органів, у 2021 році розпочало роботу Бюро економічної безпеки (БЕБ). Законом України № 1888‑IX від 17 листопада 2021 року до КПК України внесено цілу низку формальних змін, пов’язаних із початком його функціонування. За словами законодавців, БЕБ має стати новим незалежним органом, що буде повністю контролювати всю економічну частину життя країни для запобігання детінізації економіки в майбутньому. Іронічним видається те, що вже через місяць після початку безпосередньої роботи БЕБ було повідомлено про підозру у вимаганні хабаря начальнику одного з відділів новоствореного та незалежного БЕБ. Загалом у цій частині змін до КПК України, крім формальних, важливо виокремити хіба що надання органу повноважень стосовно моніторингу банківських рахунків імовірних підозрюваних (стаття 2691 КПК України), а де‑факто — будь‑яких компаній. До прийняття Закону № 1888‑IX, представники правоохоронних органів мали відповідні повноваження виключно в кримінальних провадженнях, підслідних Національному антикорупційному бюро України. З огляду на практику протиправного тиску на бізнес із боку державних органів є всі підстави для занепокоєння. Національна правоохоронна система і без того має занадто багато важелів для втручання в господарську діяльність підприємств. Надання їй для цього нових інструментів може призвести до надмірного втручання держави в роботу підприємств. На жаль, через відсутність дієвого процесуального контролю ризик відповідних зловживань є значним.

У частині «економічного блоку» змін до КПК України важливо згадати про Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» № 1539‑IX від 15 червня 2021 року. Так само стимулювати його застосування мають відповідні зміни до КПК України, впроваджені Законом України № 1542‑IX від 15 червня 2021 року. Кодекс доповнено статтею 881, що передбачає недопустимість доказів (у межах кримінальних справ), отриманих у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а також порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування. Вказані зміни є виключно позитивними, адже не дадуть можливості державним органам зловживати їхніми повноваженнями відносно осіб, які прийняли рішення детінізувати власні активи. Що стосується доказів у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, то новела буде певним запобіжником від імовірності подвійної відповідальності за діяльність у межах одних і тих самих правовідносин.

Заочне правосуддя

У 2021 році однією з найбільш обговорюваних ініціатив стала зміна до КПК України, пов’язана зі спрощенням вимог до здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні (in absentia). Законом України № 1422‑IX від 27 квітня 2021 року було скасовано необхідність фактичного здійснення міжнародного розшуку підозрюваного у випадку, «якщо у слідства є достатні відомості про те, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою‑агресором». Як правило, цими «достатніми відомостями» є так звані протоколи огляду мережі «Інтернет», що складаються оперативними працівниками Служби безпеки України. Зокрема, відповідному «огляду» підлягають відео з YouТube невідомого походження. На жаль, така практика є поширеною. Також Законом № 1422‑IX передбачено порядок викликів і надсилання повідомлень підозрюваним у провадженнях (in absentia), який, на нашу думку, має на меті лише формально закрити питання здійснення державою виклику замість належного передання повідомлень і документів у порядку, визначеному колишньою редакцією КПК України в цій частині. Вказані зміни об’єктивно полегшили життя працівникам правоохоронних органів без дотримання балансу інтересів провадження та інтересів підозрюваного. Замість упровадження дієвої системи міжнародної співпраці в кримінальних провадженнях створюються виключно формальні механізми, що жодним чином не зможуть забезпечити дотримання прав підозрюваних. Такі зміни до КПК України мають виключно політичний характер, оскільки видається, що очільники відповідних органів мали на меті лиш формально закінчити досудові розслідування в кримінальних провадженнях, пов’язаних із подіями зими 2013—2014 років у центральній частині міста Києва.

Захист дітей

Завершити аналіз змін до кримінального процесуального законодавства теж хочеться на позитивній ноті. У 2021 році було внесено важливі зміни до КПК України щодо імплементації в національне законодавство окремих конвенцій та директив Європейського Союзу, до яких долучилася Україна.

Насамперед це імплементація Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротська конвенція) Законом України № 1256‑IX від 18 лютого 2021 року. Мета цієї конвенції, підписаної Україною майже десять років тому, — посилення контролю за дотриманням прав однієї з найбільш вразливих соціальних груп, а саме дітей. Зміни, внесені до КПК (статті 28, 214, 224), пов’язані з обов’язковою ініціацією кримінального провадження щодо юридичної особи в разі вчинення кримінального правопорушення проти дитини від імені або в інтересах юридичної особи. Крім цього, Законом № 1256‑IX встановлено необов’язковість документарного посвідчення віку зовнішньо малолітньої або неповнолітньої особи для забезпечення допитуваної дитини гарантіями статті 226 КПК України (вимоги щодо особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи). З огляду на те що зміни спрямовані на додаткове забезпечення прав, видається можливим підкреслити їх позитивність.

Стосовно виконання Україною міжнародних зобов’язань важливо згадати впровадження в КПК України окремих директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу. Так, Законом України № 1684‑IX від 15 липня 2021 року передбачено доповнення статті 168 КПК України частиною 5, що передбачає тимчасове вилучення тварини у власника, якщо її перебування в господаря загрожує її життю. Вказані зміни допоможуть діяльності природозахисних організацій та державних інституцій, що профільно займаються захистом тварин від жорстокого поводження.

Одностороннє спрощення

Підсумовуючи основні зміни до кримінального процесуального закону у 2021 році, бачимо підстави стверджувати, що, на жаль, кримінальний процес спрощується, і спрощується для сторони обвинувачення. З огляду на розвиток суспільства та прав людини логічним кроком було б і відповідне реформування процесуального закону. Будемо сподіватися, що для дотримання принципу рівності та змагальності сторін у 2022 році законодавець упровадить такі зміни до кримінального процесуального закону, які будуть працювати на додатковий захист інтересів підозрюваних та обвинувачених.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA