Податкова міліція, податкова поліція, а тепер Бюро економічної безпеки (БЕБ). Фіскальна служба, податкова служба… Податкові органи б’ють рекорди в питаннях ребрендингу. Та чи супроводжують ці «зміни вивісок» світоглядні, ментальні зміни? Які нові глобальні виклики стоять перед податковою системою? На ці та інші запитання відповіді шукали 12 травня 2021 року учасники VIII Міжнародного податкового форуму в Києві. Організатор заходу — газета «Юридична практика» за підтримки UNIC (Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнса). Незмінний партнер Міжнародного податкового форуму — Юридична група EUCON.

Податковий ландшафт

Форум розпочався з відкритого обговорення «Податковий ландшафт України та світу». Модератором обговорення став Ярослав Романчук, керуючий партнер Юридичної групи EUCON. «Щороку ми спостерігаємо, як змінюється податкова проблематика в Україні та світі», — зауважив пан Романчук.

«Податковий ландшафт в Україні треба вирівнювати», — переконаний Олексій Любченко, голова Державної податкової служби (ДПС) України. Має бути створено рівні умови для ведення бізнесу та належного оподаткування преференційованих олігархічних бізнес­структур. Він пообіцяв, що докладе максимум зусиль для того, щоб відкрити дані українців про сплачені податки. «Не про отримані доходи, а про сплачені податки. Тоді ми справді вирівняємо податковий ландшафт», — уточнює пан Любченко.

Анжела Седелль, радник Глобального форуму з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), зосередилася на ключових трендах податкової прозорості та міжнародному обміні податковою інформацією. У цій сфері вже багато років домінує тема міжнародних аспектів в ухиленні від сплати податків за допомогою інструментів, які є в міжнародних фінансових центрах або за кордоном. Україна приєдналася до Глобального форуму у 2013 році та взяла на себе зобов’язання імплементувати стандарти обміну інформацією за запитом, а також автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки. Кількість країн, які вже імплементували ці стандарти, невпинно зростає.

Пані Седелль повідомила, що Глобальний форум завершив оцінювання законодавчого поля різних країн, а тепер оцінює якість імплементованих змін, тобто займається практикою обміну інформацією.

Ярослав Романчук додав, що ОЕСР готує революційні зміни в частині електронної торгівлі: принципово новий підхід до розподілу прав на оподаткування доходів між юрисдикціями, а також гарантії сплати мінімального податку міжнародними компаніями.

Марчін Свєнчіцький, бізнес­омбудсмен України, зазначив, що податкові питання становлять близько 60 % усіх звернень до Ради бізнес­омбудсмена, а за шість років роботи вони отримали близько 5 тисяч скарг від бізнесу на податкові органи. «Це не свідчить про те, що податкові органи працюють погано. Це свідчить про те, що кожне підприємство в процесі своєї роботи зіштовхується з податковою», — додав спікер. Проте характер спорів бізнесу з податковими органами змінюється.

Він зупинився на тих питаннях, де спостерігається певний прогрес. Наприклад, значно менше скарг надходить стосовно повернення податку на додану вартість (ПДВ). Також вдалося підвищити мінімальну суму податків, за ухилення від сплати яких настає кримінальна відповідальність, з 1 млн грн до 3 млн грн. Актуальними залишаються проблеми внесення компанії в список ризикових платників податків, масового блокування податкових накладних.

На податковій амністії зупинилася Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду (КАС) у складі Верховного Суду (ВС). За її словами, ця тема обговорюється в Україні не вперше. Вона зауважила, що такі глобальні кроки мають засновуватися на ретельному аналізі досвіду інших країн. «Основоположною проблемою ідей, які виносяться на розгляд парламенту, є недостатня прогнозованість виконання того чи іншого закону на практиці: чи не породить він чергових зловживань та проблем», — вважає суддя. Адже зрештою всі недоліки законодавства буде покладено на плечі суду, саме суду доведеться вирішувати спори, які виникнуть під час застосування неякісного закону.

Перспективи створення та функціонування Бюро економічної безпеки проаналізував Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н. На момент ухвалення відповідного закону ситуація в нашій країні була катастрофічною: на мільйон підприємств, які працюють, правоохоронні органи проводили близько 100 тисяч обшуків на рік. «Усі спроби якось виправити цю вакханалію шляхом ухвалення законів «Маски­шоу стоп», «Маски­шоу стоп — 2» не призвели до відчутного результату», — переконаний Семен Ханін. А тепер є нова спроба виправити ситуацію через ухвалення закону про БЕБ, хоча, на його думку, це також кардинально нічого не змінить.

Світлана Мусієнко, партнер Sayenko Kharenko, зауважила, що ще не всі українські бізнесмени прийняли нову «податкову реальність», дехто досі вірить, що ці зміни не настануть. Але ускладнення правил фінансового моніторингу за кордоном змушує бізнес діяти по­новому, перелаштовувати свої бізнес­структури під інші реалії. Вона вважає, що сьогодні найкращий час для запровадження податкової амністії, адже Україна стоїть на порозі введення CRS­стандарту автоматичного обміну інформацією щодо фінансових рахунків на глобальному рівні.

Людмила Куса, керівник практики вирішення спорів GRACERS law firm, розповіла про кримінальні переслідування платників податків. Основний ризик у цьому контексті — створення БЕБ. Вона також не має позитивних очікувань від діяльності цього органу, адже вже протягом тривалого часу спільнота спостерігає лише зміну вивісок на податкових органах. Людмила Куса зупинилася на питанні передання справ зі старого органу до нового.

Іван Сакаль, фінансовий директор групи компаній Agrofusion, зауважив, що реформування податкового сектору дало перші позитивні плоди. Але реформа — це дорога з двостороннім рухом: бізнес має пропонувати ідеї та йти назустріч державі, інакше нічого не вдасться. «Чесний бізнес не може конкурувати з тіньовим», — резюмував спікер і додав, що чесний бізнес має ставати партнером податкових адміністрацій на місцях.

Вектор розвитку податкової політики

Під час VIII Міжнародного податкового форуму відбулося відкрите інтерв’ю з Олексієм Любченком, головою Державної податкової служби України. Темою інтерв’ю стала трансформація податкової політики України, а ведучим — Ярослав Романчук, керуючий партнер Юридичної групи EUCON. Насамперед пан Любченко зазначив, що виключно системною комунікацією з платниками податків із відповідним дотриманням їх прав має бути визначено вектор розвитку податкової політики України. Зокрема, минулого року було забезпечено право бюджетного відшкодування ПДВ, що сприяло відновленню довіри громадян у цьому напрямі. Окрім цього, було забезпечено своєчасне реагування на запити бізнес­спільноти, створено комунікаційну податкову платформу. «Хоча для нашої команди минулий рік був дуже непростим, зупинятися ніхто не збирається. Я визначив дев’ять напрямів, було затверджено програму управління змінами, на першому місці там кадрова політика. Наше завдання як центрального апарату — розробити формати відповідей на запити, адже є певні уніфіковані проблеми», — розповів голова ДПС України. Ярослав Романчук зазначив, що одним із джерел інформації, яким може користуватися бізнес, є індивідуальні податкові консультації: як джерело інформації вони можуть бути корисними, якщо належним чином буде організовано роботу Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій (Реєстр).

Зі свого боку, Олексій Любченко підкреслив, що Реєстр є, але до нього є певні питання. Уся система електронного документообігу наразі напрацьовується, за допомогою міжнародних експертів створюється певний шаблон, матриця та «архітектура» проєкту — податково­аналітичної карти. Одним із блоків цієї карти і будуть індивідуальні податкові консультації та можливість користуватися ними для з’ясування тих чи інших питань, які виникають у бізнесу.

Олексій Любченко констатував, що за 2019 рік кількість осіб, які декларували іноземні доходи, становила 3,4 тис., за 2020 рік ця цифра була 4,5 тис., що свідчить про досить значний приріст. Ярослав Романчук підкреслив, що це проблема самих громадян, які не до кінця розуміють, що треба декларувати такі доходи. Говорячи про плани відносно впровадження Common Reporting Standard (CRS), голова ДПС України наголосив, що наразі відбувається остання експертиза від технічного офісу. «З огляду на наші можливості найближчим часом ми очікуємо відповідного висновку», — прогнозує пан Любченко. Пан Романчук висловив думку, що в рамках трансфертного ціноутворення дуже добре працює комунікація з податковими органами. Зважаючи на це, Ярослав Романчук поцікавився, чи не варто запровадити таку саму комунікацію і щодо інших питань стосовно податків. Він також підкреслив, що для того, щоб досягти суспільного балансу між сплатою податків, роботою бізнесу, потрібно встановити рівні «правила гри» для всіх, прозоре і стабільне законодавство та можливість захисту своїх прав у суді. «Я із задоволенням конкурую на ринку в нормальному середовищі, але, на жаль, змушений констатувати, що іноді нашими «конкурентами» є, умовно, податковий міліціонер, податковий інспектор. Звісно, не всі, але такі випадки справді трапляються. Те, що в таких працівників має бути достойна заробітна плата, навіть не обговорюється, і це справді завдання держави. Зміна філософії — це те, що стосується всіх», — зазначив Ярослав Романчук.

Нові виклики адміністрування

Друга сесія VIII Міжнародного податкового форуму була присвячена податковому консалтингу. Як зазначив її модератор Василь Андрусяк, партнер ЮК MORIS GROUP, ці питання лежать у практичній площині та ілюструються конкретними кейсами. Він підкреслив, що зміна законодавства та підходів до вирішення тих чи інших проблем викликає багато запитань щодо адміністрування.

Практикою вирішення проблем у сфері адміністрування ПДВ поділився Ярослав Грегірчак, заступник бізнес­омбудсмена. Спікер оцінив вплив карантину та законодавчої підтримки бізнесу в цей період, зазначивши, що перелік підстав, які дають право проводити податкові перевірки, було розширено, що частково знівелювало ефект від мораторію на них. Однак він наголосив, що в І кварталі цього року до Ради бізнес­омбудсмена надійшло лише 44 скарги на дії податківців із блокування податкових накладних, що, на його думку, свідчить про зміну інструментарію, який застосовує ДПС України в роботі з платниками податків. Водночас найбільш «болючими» для бізнесу точками в частині адміністрування ПДВ пан Грегірчак назвав саме блокування податкових накладних, що дає податківцям підстави для віднесення платників податків до категорії ризикових. Таким чином, з ефективного механізму протидії зловживанням у сфері адміністрування ПДВ блокування податкових накладних перетворилося на інструмент зловживань, який застосовується з різних, часто надуманих причин.

Податкові нюанси релокації ІТ­бізнесу з/в Україну висвітлив у своєму виступі Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron. Коментуючи законодавчі зміни, які стосуються запровадження «Дія.City», він зазначив, що законопроєкт № 4303 «Про стимулювання цифрової економіки в Україні» передбачає двократне зниження ставки оподаткування для резидентів «Дія.City» та виключення з бази оподаткування цінних паперів та корпоративних прав, виданих ними. На думку спікера, ці ініціативи морально застаріли та є спробою держави втрутитися в роботу ІТ­індустрії, що жодним чином не стимулюватиме її розвиток. Говорячи про релокацію ІТ­бізнесу, він зазначив, що в разі ухвалення відповідних законодавчих змін бізнес буде залишати Україну. Тим більше це відбудеться, якщо вимагатимуть вести зовнішньоекономічну діяльність виключно через «Дія.City». «В уявленні законотворців ІТ­бізнес, який є резидентом «Дія.City», — це виключно розробники програмного забезпечення», — наголосив Олег Дерлюк. На його думку, ухвалення законопроєкту в нинішньому вигляді призведе до зменшення податкових надходжень, бо резидентами «Дія.City» стануть лише ті компанії, які і сьогодні працюють легально і платять податки в повному обсязі.

Ірина Кальницька, партнер GOLAW, розповіла про постійні представництва та на прикладі реальних кейсів показала ризики присутності нерезидента в Україні. Зокрема, мова йшла про некомерційне представництво, яке займається аналізом ринку та збором інформації, здійснює маркетинг та рекламує продукцію клієнта, компанію­дистриб’ютора чи трейдера. Ірина Кальницька дала практичні поради, як уникнути необхідності реєструвати постійне представництво з усіма податковими наслідками. Наприклад, слід уникати ситуацій, коли компанія­нерезидент безпосередньо комунікує з клієнтами некомерційного представництва чи погоджує його контракти з такими клієнтам. Також вона підкреслила, що відповідно до чинного законодавства утримання офісу виключно з метою закупівлі товарів (у випадку з трейдинговою компанією) також не потребує його реєстрації як постійного представництва. «Потрібно уважно аналізувати структуру співпраці з нерезидентами на предмет ризиків перекваліфікації такої діяльності в постійне представництво з формальних підстав», — підкреслила Ірина Кальницька. Якщо ж такі ризики існують, треба змінити або рух коштів, або рух товарів, щоб підстав для кваліфікації діяльності як постійного представництва не виникало.

Своїм баченням визначення вини платника податків поділилася Валерія Тарасенко, податковий радник МЮФ Dentons. Вона наголосила, що відповідно до ухвалених змін до законодавства діяння вважається винним тоді, коли податкова доведе, що платник податків не вжив достатніх заходів для дотримання норм Податкового кодексу (ПК) України, хоча мав таку можливість. Водночас заходи є недостатніми у випадку, якщо платник податків діяв нерозумно, недобросовісно чи без належної обачності. «Тож tax due diligence господарської операції та know your customer’s customer стали обов’язковими умовами для звільнення від податкової відповідальності», — підкреслила Валерія Тарасенко та наголосила, що Україна є достатньо відкритою країною і перевірка даних контрагентів не є проблемою. Вона навела приблизний перелік внутрішніх правил tax due diligence та дала посилання на бази даних, у яких можна перевіряти контрагентів. Окремо було проаналізовано особливості роботи з контрагентами­нерезидентами, зокрема щодо застосування податкових конвенцій та операцій поставки з нерезидентами.

Ніна Бец, керівник практики податкового права ЮФ «Ілляшев та Партнери», констатувала, що 2020 рік став найгіршим за показником надходження іноземних інвестицій в Україну, тож вона проаналізувала, яких заходів намагається вживати наш законодавець для приваблення інвесторів. Зокрема, було зазначено, що для реалізації інвестпроєкту інвестор звільнятиметься від оподаткування ПДВ операцій з увезення товарів на митну територію України, сплати податку на прибуток, оподаткування ввізним митом обладнання, а в окремих випадках — від плати за землю. Проте все це буде діяти лише у випадку, якщо інвестор відповідатиме визначеним критеріям, які включають розмір інвестицій, кількість співробітників та сферу виробництва. Ніна Бец проаналізувала історію запровадження пільг для інвесторів та їх наслідки і зазначила, що всіх їх було з часом скасовано, оскільки вони створювали нерівні умови для конкуренції та суттєво скорочували надходження до державного бюджету. На думку спікера, реальні причини, які заважають інвесторам вкладати кошти в українську економіку, — це слабка судова система, високий рівень корупції та тіньова економіка.

У своєму онлайн­включенні Світлана Лебеденко, юридичний радник ПрАТ «Філіп Морріс Україна», розповіла про те, з якою метою було запроваджено так званий податок на шкідливі звички: чи це турбота про здоров’я, чи спосіб поповнення держбюджету. Роблячи екскурс в історію, вона зазначила, що такий податок зазвичай має і фіскальну, і соціальну роль, хоча запровадження «сухого закону» в США не лише не призвело до суттєвого скорочення вживання спиртного, але й сприяло розквіту організованої злочинності. Світлана Лебеденко вказала причини запровадження «податків на шкідливі звички» як способу стимуляції переходу споживача на менш шкідливі продукти. Вона нагадала, що такий податок, як правило, запроваджується у вигляді акцизу, та навела приклади акцизу на тютюнові вироби в європейських країнах, які суттєво вищі, ніж в Україні. Пані Лебеденко розповіла про плани українських законотворців суттєво (на 320 %) підвищити акциз на тютюнові вироби в Україні. Водночас було зазначено, що різке підвищення акцизу зазвичай має зворотній ефект, оскільки стимулює контрабанду, зменшує надходження до бюджету та зніжує «діловий рейтинг» країни.

ТЦУ: що нового?

Експертне обговорення, присвячене темі трансфертного ціноутворення (ТЦУ), випала честь модерувати Ларисі Врублевській, партнеру Юридичної групи EUCON. Модератор зазначила, що в листопаді минулого року Верховний Суд узагальнив практику у сфері трансфертного ціноутворення. На аналізі такої практики зупинився Ігор Олендер, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Зокрема, суддя констатував, що до ключових справ стосовно трансфертного ціноутворення належать справи щодо критеріїв віднесення операцій до контрольованих, господарських операцій з нерезидентами; методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»; податкової звітності (підтвердження сум витрат відповідно до законодавчо визначеної процедури з трансфертного ціноутворення); відповідальності за неподання або несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції. Пан Олендер підкреслив, що ознакою контрольованої операції є сплата пов’язаною особою податку на додану вартість за експортними операціями за іншою ставкою, ніж базова (основна), встановлена Податковим кодексом України. Ігор Олендер також звернув увагу, що укладення контрактів між резидентом України та резидентом країни, яку не було включено до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим під­пунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, свідчить про відсутність у юридичної особи обов’язку подавати звіт про контрольовані операції.

Катерина Риженкова, начальник управління трансфертного ціноутворення департаменту податкового аудиту Державної податкової служби України, зупинилась на змінах у ТЦУ в розрізі звітних періодів 2020 і 2021 років. Зокрема, вона вказала, що підстави для проведення перевірок доповнено: розширено перелік підстав для проведення перевірок із питань дотримання принципу «витягнутої руки». Також відбулися зміни в обсягу інформації, отримуваної під час проведення перевірок. А саме розширено та уточнено перелік документів (інформації), які під час проведення перевірки мають право вимагати від платників податків представники контролювального органу. Окрім цього, розширено та уточнено положення стосовно надіслання письмових запитів до платника податків, що перевіряється. Одним із обмежень, спричинених пандемією, є зупинення від 18 березня 2020 року перевірок, що тривали, та обмеження нових. Постановою Кабінету Міністрів України у лютому 2021 року знято обмеження щодо проведення перевірок із питань трансфертного ціноутворення.

Тетяна Савчук, керівник практики трансфертного ціноутворення та аудиту ID Legal Group, зазначила, що, за спостереженнями її компанії, половина з усіх клієнтів із трансфертного ціноутворення — це компанії, в яких не було контрольованих операцій, але вони мали дотримуватися правил трансфертного ціноутворення, зокрема принципу «витягнутої руки». Якщо платник має операції з певним типом визначених контрагентів (неважливо, який його сукупний річний дохід, який обсяг операцій з такими контрагентами), ці операції потребують здійснення 30­відсоткового коригування фінансового результату в бік збільшення об’єкта оподаткування, або платник має готувати документальне обґрунтування, що ціноутворення в зазначених операціях відповідає принципу «витягнутої руки».

Михайло Третьяков, керівник управління правового забезпечення ТОВ «СОКАР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА», присвятив свою доповідь діловій меті. Він висловив думку, що особливу увагу треба буде приділяти всім учасникам активної зовнішньоекономічної діяльності, оскільки з 2022 року питання ділової мети буде як ніколи актуальним для суб’єктів господарювання, в яких є операції з низькоподатковими юрисдикціями. Як зазначив пан Третьяков, усі податкові перевірки відбуваються з певним запізненням відносно конкретної економічної реальності, саме тому ретроспективність потребує акуратного підходу під час оформлення документації. Мова йде про два «пласти» документів, окрім первинних та контрактних, — «стратегічні» документи, які визначають вектор діяльності компанії, а також «тактичні» документи.

Завершував експертне обговорення Григорій Ситенко, керівник групи з юридичних питань ТОВ «БАСФ Т.О.В.». Пан Ситенко говорив про добросовісність і ділову обачність платника податків у господарських відносинах. Спікер підкреслив, що обов’язок перевіряти свого контрагента за доступними базами уже не перший рік закріплено на рівні судової практики. Жоден нормативно­правовий акт не містить такої вимоги, проте принцип розумної податкової обачності фігурує в судових спорах із податковими органами щодо безтоварності/фіктивності/нереальності договорів. Якщо в судовому процесі встановлено зазначені обставини, то отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Григорій Ситенко під час роботи з контрагентами порекомендував перевіряти статут, свідоцтво про внесення запису до державних реєстрів, свідоцтво/витяг із Реєстру платників єдиного податку, рішення органу управління про призначення виконавчого органу, довіреність на особу, яка уповноважена підписувати документи, якщо договір підписується за довіреністю.

Береженого доказова база береже

Четверта, заключна сесія VIII Міжнародного податкового форуму була присвячена податковим спорам. Як зазначив її модератор Роман Загрія, керуючий партнер ЮК PRAVO GARANT, практика податкових спорів змінюється, і часто це має позитивні наслідки для платників податків.

Про те, як уберегти себе від наслідків діяльності контрагента, йшлося у виступі Данила Глоби, заступника ­директора з правових питань YouControl. Він наголосив, що у випадках, коли вина є необхідною умовою для притягнення платника податків до відповідальності за податкове правопорушення, податковий орган доводить вину платника податків через такі категорії, як нерозумність, недобросовісність та неналежну обачність. Водночас неналежна податкова обачність — це законна передумова отримання податкової вигоди. Таким чином, за словами Данила Глоби, сумлінному платнику податків слід подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності під час обрання контрагента, оскільки ризик­орієнтований підхід, який панує в чинному законодавстві, негативні наслідки необережності під час укладання правочину покладає саме на платника податків, що його уклав. На прикладі реальних кейсів він продемонстрував, як визначаються ознаки фіктивності операцій контрагентів, та наголосив, що саме платнику податків слід дбати про наявність належних доказів реальності господарських операцій та їх ділової мети. При цьому було запропоновано алгоритм аналізу обставин господарської операції, який допомагає довести прояв належної обачності під час укладанні правочину з контрагентом.

Ірина Антоненко, директор департаменту адміністративного оскарження ДПС України, підкреслила, що інститут адміністративного оскарження є однією з форм ефективного захисту особи у відносинах з органами Державної податкової служби України. Призначення цього інституту — своєчасно і в повному обсязі усунути недоліки, які було допущено під час проведення перевірки. Результатом адміністративного оскарження може стати скасування результатів перевірки чи проведення нової. Принагідно Ірина Антоненко розповіла про вдосконалення цього механізму, яке відбувається за безпосередньої участі платників податків, та навела приклади, коли санкції до платника податків не застосовують або їх розмір суттєво зменшують. Для підтвердження своїх тез спікер навела статистичні дані, з яких випливає, що рівень скасування оскаржуваних рішень контролювальних органів у 2020 році зріс на 6 % порівняно з 2019 роком, незважаючи на те що кількість перевірок, а відповідно, і оскаржень через мораторій була суттєво меншою.

У своєму онлайн­включенні Ірина Желтобрюх, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, поділилася актуальною практикою КАС ВС щодо строків звернення до суду у справах про оскарження рішень податкового органу. Вона наголосила, що Вищим адміністративним судом України (ВАСУ) було видано кілька інформаційних листів, якими було взято до уваги саме пункт 56.18 статті 56 ПК України з його більш тривалим строком. При цьому ВАСУ посилався на принцип пріоритетності інтересів платника і визначив, що триваліший строк є для нього більш сприятливим. Довго така правова позиція застосовувалася і судами, і контролювальними органами. Проте постановою КАС ВС від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 строки оскарження рішень, не пов’язаних із донарахуванням зобов’язань, було скорочено (залежно від вручення чи невручення рішення платнику податків) до трьох або шести місяців. А вже у 2020 році постановою КАС ВС від 26 листопада у справі № 500/2486/19 встановлено строк для їх оскарження — місяць, що починається від дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Про податкові спори, які призводять до змін у законодавстві, говорив у своєму виступі Олександр Олефіренко, заступник директора з правових питань ТОВ «КИЇВСЬКИЙ БКК». Продовжуючи тему правового регулювання щодо строків сплати грошових зобов’язань, він навів приклад, коли термін сплати узгодженого зобов’язання стосовно ПДВ припав на вихідний день, тож підприємство сплатило його наступного робочого дня. Однак пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, і жодних норм щодо перенесення цього строку не передбачено. Олександр Олефіренко розповів про стратегію захисту інтересів підприємства та наголосив, що відповідно до статті 5 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16 травня 1972 року, підписаної державами — членами Ради Європи, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, суботи, неділі та офіційні свята під час такого обчислення враховуються. Однак, якщо термін, до спливу якого має бути виконано ту чи іншу дію, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.

Володимир Скок, партнер, керівник юридичної практики у сферах податкового, адміністративного, господарського, цивільного, земельного та трудового права АО LES, зосередив увагу присутніх на спорах щодо відшкодування ПДВ. Він наголосив, що процедура відшкодування ПДВ передбачає певний порядок дій як з боку платника податку, так і з боку податкового органу. Своєю чергою, отримати відшкодування платник може лише за умови узгодження суми ПДВ податковим органом за результатами камеральної та, як виняток, документальної перевірки. Водночас, якщо нарахування сум до відшкодування відбувається за господарськими операціями, здійсненими після 2017 року, підстав для документальної перевірки не існує. Однак іноді окремі представники податкових органів ігнорують цей факт і проводять саме документальну перевірку, що, на думку Володимира Скока, є незаконним. При цьому він послався на практику Верховного Суду, з якої випливає, що це є законною підставою для скасування в судовому порядку негативних для платника податку результатів податкової перевірки.

На темі виконання рішень у податкових спорах зосередився у своєму виступі Віталій Бодюк, партнер, керівник податкової та адміністративної практики LEGARD. На його думку, невиконання судових рішень органами державної влади є серйозною проблемою для бізнесу. Це пов’язано з тим, що в державних органах не працюють відповідні механізми виконання судових рішень. Він виділив низку судових рішень у податкових спорах, від виконання яких ухиляються відповідні органи, та навів найбільш поширені способи ухиляння. Віталій Бодюк вважає, що засобами впливу на державний орган, який не виконує рішення суду, можуть бути скарга до Ради бізнес­омбудсмена, звернення до Державного бюро розслідувань із заявою про кримінальне правопорушення за статтею 382 Кримінального кодексу України, скарга, подана за допомогою інтерактивної системи «Пульс» до ДПС України, звернення до окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Христина ПОШЕЛЮЖНА, Альона СТУЛІНА, Олесь ЄВТЄЄВ «Юридична практика»

КОМЕНТАР

Завжди в тренді
Ярослав РОМАНЧУК, керуючий партнер Юридичної групи EUCON

Ми традиційно і незмінно залишаємося партнерами та ідейними натхненниками уже восьмого Міжнародного податкового форуму. Другий рік пандемії коронавірусу вносить свої корективи в організацію наших дискусій. Звісно, те, що цього року ми хоча б мали можливість провести нетворкінг з учасниками за чашкою кави, вже краще, ніж минулорічні тотальні обмеження на масові зібрання. Та коли частина спікерів виступають онлайн, а частина наживо, дуже непросто тримати емоційний зв’язок, драйвити аудиторію, вести діалог зі слухачами.

На жаль, через посилені карантинні заходи змінювалася дата проведення, не змогли взяти участь представники всіх міжнародних організацій, запрошених до дискусії, та я вдячний всім і кожному спікеру, хто знайшов час. Загальносвітові рішення, що визначають податкове майбутнє, яке окреслила Анжела Седелль, вказують на те, що найближчим часом ми отримаємо новий поштовх до наступних змін, і податковий ландшафт України буде визначатися одразу двома вимірами — національним (зміна форми) і міжнародним (зміна змісту).

Мені дуже приємно, що ми маємо відкрите до діалогу з бізнесом керівництво Державної податкової служби України, і наше інтерв’ю з Олексієм Любченком дає надію на конструктивну роботу саме в аспекті надання сервісної підтримки платникам податків.

Щодо тем, то ми традиційно поцілили в яблучко: якраз у день форуму відбулося засідання уряду, на якому було ухвалено рішення щодо створення Бюро економічної безпеки та погоджено проєкт так званих ресурсних змін до Податкового кодексу України. Минулого року саме на нашому форумі відбулася презентація концепції податкового режиму «Дія.Сіті», сьогодні відповідний законопроєкт уже ухвалено в першому читанні.

І, вочевидь, це не останні новації, Україна ще перебуває на етапі пошуків оптимальної моделі, а тому впевнений, що ще добрий десяток років ми матимемо що обговорювати на наших щорічних форумах. Сподіваюся, що вже наступного року, з усіма учасниками наживо.