Судовий прогрес — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Український адвокат №1-2 » Судовий прогрес

Судовий прогрес

Рубрика Конспект
Найцікавіше з лекцій блоку «Стратегія і тактика судового процесу» 28 січня — 2 лютого 2019 року

З лекції «Визначення юрисдикції розгляду спору у суміжних правовідносинах» Ігоря Кравцова, керівного партнера ЮФ Evris

Під юрисдикцією суду прийнято розуміти компетенцію спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного в законі виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Проблемним є питання визначення юрисдикції у випадку розгляду спорів, що виникають з кредитних правовідносин. У березні минулого року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що при визначенні юрисдикції пріоритетним є боржник (юридична або фізична особа), оскільки вимоги, що випливають з поруки або застави, є акцесорними.

    

З лекції «Претензія: марна втрата часу або дієвий інструмент у процесі захисту свого права?» Віталія Правдюка, радника АО «Коннов і Созановський»

Подача претензії дає змогу заощадити судові витрати і перевірити виграшність позиції. Визначення і структура претензії передбачені частиною 3 статті 222 ГК України. У спорах з іноземним елементом використання претензії може бути обов’язковим на підставі міжнародного договору. Претензія може стати дієвим інструментом у пошуку компромісу з контрагентом. У першу чергу претензія повинна містити фабулу і оцінку відповідних фактів, але також може включати розрахунок суми і потенційних штрафних санкцій.

    

З лекції «Розрахунок судових витрат. Особливості сплати судового збору при заявленні кількох позовних вимог. Повернення надміру сплаченого» Григорія Павленка, керівника судової практики Pavlenko Legal Group

У розумінні процесуального законодавства судові витрати — це витрати на правову допомогу, витрати на експертів, а також витрати, пов’язані з витребуванням доказів тощо. При об’єднанні позовних вимог судовий збір рахується щодо кожної вимоги окремо. При цьому оплачувати збір можна як однією квитанцією, так і кожну вимогу окремо.

    

З лекції «Подання позовної заяви. Поради щодо форми для ліпшої передачі суті» Ольги Шенк, координатора судової практики CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang

Основні завдання позовної заяви — повідомити суду обставини справи, обґрунтувати свою позицію нормами права і переконати суд у своїй правоті. Обов’язкові реквізити для позовної заяви передбачені відповідним процесуальним законодавством. Доречно перевіряти підготовлені заяви на відсутність підстав для відмови у прийнятті позовної заяви, а також підстави для залишення позовної заяви без руху.

    

З лекції «Відмова в прийнятті позову: вимога закону чи винахідливість суддів» Оксани Епель, судді Шостого апеляційного адміністративного суду

Не завжди будь-яка фізична або юридична особа може звертатися до адміністративного суду. Наприклад, суб’єкти владних повноважень мають право звертатися до адміністративного суду тільки у випадках, прямо передбачених законом. Цю позицію було викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 800/414/17: «Можливість звернення суб’єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов’язана з виконанням ним владних управлінських функцій у межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом…».

З лекції «Нюанси застосування позовної давності в окремих категоріях спорів» Андрія Чехонадського, керівника групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп»

Позовна давність може застосовуватися тільки на вимогу сторони. Щодо форми, в якій має бути подано заяву про закінчення строків позовної давності, у постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року № 6-2667ц/с17 зазначено: «Заяву про сплив позовної давності може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання — письмового або усного, що відповідає вимогам наведених статей процесуального законодавства».

    

З лекції «Договір про надання правової допомоги. Техніка підготовки. Істотні умови» Андрія Євстігнєєва, члена Центральної виборчої комісії, к.ю.н., доцента кафедри екологічного права юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка

Сторонами договору про надання правової допомоги може бути адвокат чи адвокатське об’єднання (бюро) і фізична/юридична особа. У разі коли послуги надаються на користь третьої особи, можуть виникнути суттєві проблеми з відшкодуванням оплати послуг адвоката, що здійснюються стороною у справі. Істотними умовами договору про надання правової допомоги слід вважати: предмет договору (послуги, що надаються); сторони договору (з максимальною деталізацією); перелік послуг, що надаються, та робіт, що виконуються; строки і умови виконання послуг; ціна; умови розрахунку; спосіб фіксації виконання умов договору (погоджені з огляду на особливості справи). Компенсація витрат можлива, якщо витрати були здійснені (сплачені) на момент ухвалення судового рішення.

    

З лекції «Підтвердження повноважень представника-адвоката. Малозначні та інші категорії спорів, у яких допускається представництво не адвокатом» Ольги Шенк

Сам по собі договір про надання правової допомоги не є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Верховний Суд висловив позицію про те, що відповідними належними документами є довіреність або ордер. Ордер — це письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, який видається адвокатом чи адвокатським об’єднанням, у визначеній формі на спеціальному бланку і повинен містити відповідні обов’язкові реквізити. На його звороті обов’язково зазначаються обмеження повноважень адвоката згідно з договором про правову допомогу.

    

З лекції «Належне повідомлення сторін. Наслідки неявки в судове засідання. Судова практика» Олени Перцової, радника ЮФ Aequo

Одним із наслідків неявки в судове засідання може стати відмова у відкритті апеляційного/касаційного провадження, якщо учасник подав скаргу з пропуском строків для оскарження і мотивував це, зокрема, своєю відсутністю в судовому засіданні. Строк на апеляційне оскарження може бути відновлений у разі його пропуску з поважних причин, але якщо минуло не більше одного року з моменту складення повного тексту судового рішення.

    

З лекції «Збір доказів у цивільному процесі. Проблеми доступу до даних та шляхи їх розв’язання» Віталія Собковича, керівного партнера ЮК «Альянс Правових Сил»

У разі відмови в наданні документів потрібно збирати копії запитів і відмов, аби суд міг витребувати ці докази в процесі розгляду справи. Важливим аспектом роботи адвоката є також експертне дослідження достовірності доказів, наданих протилежною стороною. У справах про поділ майна під час розлучення важливо встановити точні дати і хронологію подій, а також джерела походження коштів, адже це може впливати на остаточний висновок.

    

З лекції «Подача всіх доказів на підготовчому засіданні господарського суду: обмеження чи розширення інструментарію адвоката?» Андрія Чехонадського

Докази подаються разом із позовною заявою до розгляду справи по суті. Причому стаття 80 ГПК України вимагає, щоб копії доказів були надіслані опоненту у справі (відповідачу) та іншим учасникам справи. Верховний Суд у 2019 році підтвердив, що ненадіслання копії доказів опонентові (зокрема, експертного висновку) є нерозкриттям доказів стороні процесу і є достатньою підставою для скасування рішення, зокрема, касаційним судом. Окрім цього, Верховний Суд у своєму рішенні зазначив, що достатнім підтвердженням надання копій доказів опоненту є копії квитанцій поштового відправлення.

З лекції «Обов’язок відповідача надати докази на підтримку позиції позивача. Особливості доказування у публічно-правових спорах» Світлани Шелест, судді Шостого апеляційного адміністративного суду

Новий КАС України містить положення, відповідно до якого адміністративний суд вправі витребувати лише ті докази, які свідчать на користь позивача, а відповідач не має права посилатися на докази, що не покладені в основу оскаржуваного рішення. Строки подачі доказів обмежені, тому якщо докази будуть надані з порушенням визначених законодавством строків, суд має право не враховувати їх під час розгляду справи.

    

З лекції «Дані та факти, які можна отримати тільки від особи. Відповідальність свідків» Олександри Жуковської, судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області

Свідка можна залучити за заявою учасника процесу. Треба розділяти два види заяв:
1) заява про виклик свідка, що подається до або під час підготовчого засідання чи до початку першого судового засідання в спрощеному провадженні (в заяві необхідно вказати анкетні дані, де проживає або працює свідок, обставини, які свідок може підтвердити); 2) заява про забезпечення доказів шляхом допиту свідка (необхідно обґрунтовувати, що свідка не можна допитати за загальним порядком, і чому доказ може бути втрачено в майбутньому). За подання другої заяви, на відміну від першої, необхідно сплачувати судовий збір, а ухвалу про задоволення заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку.

    

З лекції «Допит свідка у цивільному процесі. Тактика роботи зі свідками опонента» Максима Корчагіна,  партнера ЮФ «Антіка»

При залученні свідка необхідно з’ясувати, чи володіє конкретна особа відомостями про необхідні вам обставини і чи можете ви досягти поставленої мети шляхом допиту саме цієї особи як свідка. Згідно зі статтею 91 ЦПК України в заяві про виклик свідка, яка подається учасником справи, вказуються обставини, які може підтвердити свідок. Невиконання цієї вимоги матиме наслідком відмову в задоволенні клопотання. При підготовці до допиту адвокат має вивчити матеріали справи (у тому числі, стенограму судових засідань), детально проаналізувати клопотання про допит свідка і скласти план допиту.

З лекції «Гра на межі фолу — ризик кваліфікації правомірного використання процесуальних прав як процесуальної диверсії» Андрія Чехонадського

Відповідно до українського процесуального законодавства зловживанням процесуальними правами треба вважати оскарження судових рішень, які не підлягають оскарженню, і подання свідомо безпідставного позову. Проблемні питання затягування судового процесу роз’яснюються в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шульга проти України» (заява № 16652/04). Зокрема, в цьому рішенні зазначається, що судові справи мають розглядатися чітко у встановлені законом строки.

    

З лекції «Екзотичні» процесуальні диверсії і допустимі контрзаходи» Віктора Мороза, керівного партнера Suprema Lex

Процесуальна диверсія — це деструктивна дія, що здійснюється учасниками справи шляхом використання процесуальних прав не за їх цільовим призначенням. Метою процесуальних диверсій є максимальне ускладнення можливості опонента виграти спір, збереження правової невизначеності, а також заподіяння шкоди інтересам опонента. Виділяють два види процесуальних диверсій: загрозливу і відволікаючу. Так, загрозлива процесуальна диверсія полягає в блокуванні досягнення опонентом позитивного практичного результату за наслідками розгляду спору (наприклад, коли для опонента важливим є фактор часу). Відволікаюча процесуальна диверсія полягає в короткочасних і несподіваних для противника заходах з метою відволікання опонента від розв’язання важливих проблем.

    

З лекції «Що робити, якщо процес затягує суддя: практичні поради» Олександра Оніщенка, партнера МЮФ Integrites

Європейський суд з прав людини визначив перелік справ, які вимагають швидкого розгляду. З ініціативи суду затягуватися процес може шляхом заявлення суддею самовідводу і передачі справи до іншого суду. Щоб прискорити строк розгляду справи, необхідно чітко дотримуватися вимог до подання позовної заяви, подавати всі наявні докази, а також залучати третіх осіб на початкових стадіях розгляду справи. Дієвий метод боротьби з затягуванням розгляду справи суддею — звернення до Вищої ради правосуддя.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

Від редактора

Муки вибору

Дивіться!

Справжній детектив

Конспект

Договори дригом

Судовий прогрес

Новини

На посади суддів антикорупційного суду претендують 17 адвокатів

У адвокатів з’явився «Особистий кабінет»

КАС ВС змінив графік роботи на період виборчого процесу

Набули чинності зміни до КК та КПК України

Податкову декларацію заповнятимуть автоматично

Створено Комітет у справах ветеранів адвокатури

Адвокати Києва здійснили секвестр посад

ЄСВ залишиться для адвокатів-пенсіонерів

Електронний суд функціонує в усіх судах

У затриманого «на гарячому» має бути адвокат

Адвокати Київщини змінили весь склад КП КДКА

Офіс

Йти за натхненням

Персона

Під захистом адвоката

Репортаж

Кодекс вільної людини

Теорія і практика

Не точний розрахунок

У фокусі

Система дає бій

Проектний менеджмент

Читайте!

Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова

Школа майстерності

Захист під час обшуку

Інші новини

PRAVO.UA