Судова вада — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Судова вада

Ірина ГОНЧАР

Впровадження судової реформи — перманентний стан української правової системи. Від здобуття незалежності і аж до сьогодні за будь-яких економічних чи політичних коливань тільки й чути, що «нам потрібна судова реформа».

Від постійних змін процесуальних правил або системи судів втомилися вже не тільки судді, а й прокурори з адвокатами. Наразі у професійному середовищі поширюється флешмоб за введення мораторію на впровадження будь-яких змін у сфері правосуддя протягом хоча б року з моменту останніх поправок. І він не видається чимось геть безпідставним: допоки норма не випробувана на практиці, говорити про її неефективність або про необхідність поліпшення як мінімум передчасно і неаргументовано.

Та, давайте розберемося, чи відбуваються у нас судові реформи? За великим рахунком, їх в Україні було всього три. Попри те, що зміни до профільних законів вносяться чи не щоквартально, суттєвими перетвореннями ознаменувалися лише три. Перша — так звана мала судова реформа 2001 року, за якої став можливим перехід від успадкованої радянської системи народних судів до системи правосуддя нинішнього зразка. Наступні зміни не були такими ж кардинальними, проте відбулася суттєва зміна системи судів і зміна до порядку їх призначення та обрання на посади — це був новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів» 2010 року.

Третя судова реформа розпочалася 2016  року, з ухваленням відповідних змін до Конституції України. Вона буда реформою хоча б тому, що дозволила виконати приписи перехідних положень Основного Закону та створити новий Верховний Суд, який був би не «успадкованим і перейменованим» з Верхов­ного Суду УРСР. До того ж були запроваджені абсолютно нові процедури добору суддів та процесуальні правила, що дає право назвати зміни 2016 року реформою.

Та чи були вони достатніми?

На жаль, ні.

Чого ж не вистачає кожній із судових реформ?

Видається, лише одного: вольового рішення дати судовій владі незалежність, розробивши чіткі правила фінансування у процентному співвідношенні від ВВП чи доходів держбюджету, без можливості ручного впливу на них — звільнивши від впливу виконавчої влади, підвищити вимоги до розробки законопроєктів стосовно судової системи, запровадивши вимоги консультацій з органами суддівського самоврядування — звільнити від надмірного впливу законодавчої влади та надати Верховному Суду можливість ухвалювати остаточне рішення у кожній справі, яка ним розглядається, наділивши правом примусу до виконання таких рішень, зокрема, державою.

Зрештою, всім реформаторам треба навчитися поважати закон і судові рішення, зрозумівши, зрештою, що перекладати відповідальність за всі негаразди на суди це так само дивно, як звинувачувати праву руку в тому, що ноги заблукали у лісі.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

Від редактора

Судова вада

Дивіться!

Шлюбна історія

Дозвілля

Law-up

За кордоном

Підготовка до шкоди

Конспект

У обшуках істини

Новини

Стартували безоплатні консультації з питань відновлення платоспроможності фізичних осіб

KPMG в Україні перемагає в турнірах «Що? Де? Коли?»

Депутати можуть звільнити від сплати подвійного ЄСВ адвокатів

Верховна Рада проголосувала за скасування адвокатської монополії

Сергія Боярчукова обрано головою Ради арбітражних керуючих м. Києва

ССВЕ хоче отримати статус консультативного органу Ради Європи

НААУ розробляє «тривожну кнопку» для адвокатів

Українці взяли участь у відкритті юридичного року у Мілані

АО зобов’язане інформувати РАР про зміни у складі

Персона

Приватна справа

Репортаж

Агросхема

Банківська порада

Теорія і практика

Курс з валют

У фокусі

Між двох вогнів

Цінні папери

Обмежений перегляд

Читайте!

Щасливі незаможні (Євангеліє від Матфєя)

Інші новини

PRAVO.UA