Впровадження судової реформи — перманентний стан української правової системи. Від здобуття незалежності і аж до сьогодні за будь-яких економічних чи політичних коливань тільки й чути, що «нам потрібна судова реформа».
Від постійних змін процесуальних правил або системи судів втомилися вже не тільки судді, а й прокурори з адвокатами. Наразі у професійному середовищі поширюється флешмоб за введення мораторію на впровадження будь-яких змін у сфері правосуддя протягом хоча б року з моменту останніх поправок. І він не видається чимось геть безпідставним: допоки норма не випробувана на практиці, говорити про її неефективність або про необхідність поліпшення як мінімум передчасно і неаргументовано.
Та, давайте розберемося, чи відбуваються у нас судові реформи? За великим рахунком, їх в Україні було всього три. Попри те, що зміни до профільних законів вносяться чи не щоквартально, суттєвими перетвореннями ознаменувалися лише три. Перша — так звана мала судова реформа 2001 року, за якої став можливим перехід від успадкованої радянської системи народних судів до системи правосуддя нинішнього зразка. Наступні зміни не були такими ж кардинальними, проте відбулася суттєва зміна системи судів і зміна до порядку їх призначення та обрання на посади — це був новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів» 2010 року.
Третя судова реформа розпочалася 2016 року, з ухваленням відповідних змін до Конституції України. Вона буда реформою хоча б тому, що дозволила виконати приписи перехідних положень Основного Закону та створити новий Верховний Суд, який був би не «успадкованим і перейменованим» з Верховного Суду УРСР. До того ж були запроваджені абсолютно нові процедури добору суддів та процесуальні правила, що дає право назвати зміни 2016 року реформою.
Та чи були вони достатніми?
На жаль, ні.
Чого ж не вистачає кожній із судових реформ?
Видається, лише одного: вольового рішення дати судовій владі незалежність, розробивши чіткі правила фінансування у процентному співвідношенні від ВВП чи доходів держбюджету, без можливості ручного впливу на них — звільнивши від впливу виконавчої влади, підвищити вимоги до розробки законопроєктів стосовно судової системи, запровадивши вимоги консультацій з органами суддівського самоврядування — звільнити від надмірного впливу законодавчої влади та надати Верховному Суду можливість ухвалювати остаточне рішення у кожній справі, яка ним розглядається, наділивши правом примусу до виконання таких рішень, зокрема, державою.
Зрештою, всім реформаторам треба навчитися поважати закон і судові рішення, зрозумівши, зрештою, що перекладати відповідальність за всі негаразди на суди це так само дивно, як звинувачувати праву руку в тому, що ноги заблукали у лісі.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…