XVIII черговий з’їзд суддів України, напевно, ввійде в історію як найочікуваніший суддівський форум — з моменту його скликання і до фактичного проведення минуло більше року. За цей час з’їзд двічі переносився та двічі змінювалося місце його проведення, а також змінювалися його пріоритетні завдання. Зокрема, рішення про скликання XVIII чергового з’їзду суддів України було прийняте Радою суддів України (РСУ) ще 31 січня 2020 року, а його проведення було заплановане на початок квітня.

У зв’язку з розповсюдженням коронавірусу COVID-19 та виконуючи постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року проведення ХVІІІ чергового з’їзду суддів України було відкладене на невизначений строк.

У подальшому найголовніший суддівський форум планували провести у грудні минулого року — 8 жовтня 2020 року Рада суддів України визначила датою проведення з’їзду суддів України 8–10 грудня 2020 року. Місце проведення заходу не змінилося (конгрес-хол готелю «Президент»), проте змінився орієнтовний порядок денний. У зв’язку з тим, що у березні 2021 року закінчувались повноваження чотирьох членів Вищої ради правосуддя (ВРП) обраних XIV позачерговим з’їздом суддів України (Андрія Овсієнка, Миколи Худика, Ігоря Артеменка та Віктора Шапрана), було визнано за доцільне внести до порядку денного XVIII чергового з’їзду суддів України питання про обрання членів ВРП.

Проте й у цю дату з’їзд не відбувся. На передодні його проведення, 24 листопада 2020 року, до Ради суддів України звернувся головний державний санітарний лікар України, який наголосив на ­неможливості проведення масового заходу у зв’язку з епідемічною ситуацією в Україні і рекомендував провести з’їзд в онлайн-форматі. На екстреному засіданні Рада суддів ухвалила рішення про перенесення з’їзду на 23–25 лютого 2021 року та запросила допомоги у Міністерства охорони здоров’я України щодо розробки та затвердження протиепідемічних заходів під час його проведення, попередивши, що, якщо цього не буде зроблено, суддівський форум буде проведено без них.

Не отримавши відповіді, 24 грудня 2020 року Рада суддів України визначила нову дату проведення чергового з’їзду — 9–11 березня 2021 року та змінила місце його проведення на Міжнародний центр культури та мистецтв Федерації профспілок України (Жовтневий палац), який має більшу площу та дозволяє здійснити всі необхідні протиепідемічні заходи. Але в останній момент судді знову зіштовхнулися з перешкодою — численні заяви активістів про зрив з’їду, оскільки судді не мають права його проводити в Жовтневому палаці, поряд із яким загинули Герої Небесної сотні, та лист міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова про неможливість забезпечення безпеки змусили Раду суддів України перенести суддівський форум у конгрес-хол готелю «Президент».

Також напередодні XVIII чергового з’їзду суддів України посли G7 опублікували заяву, в якій закликали суддів відкласти обрання членів ВРП та призначення судді Конституційного Суду України (КСУ) до запровадження, на їхній погляд, прозорих процедур відбору.

Проте, незважаючи на всі перешкоди та загострення ситуації навколо судової влади, XVIII черговий з’їзд суддів України відбувся у визначену дату. У його роботі взяли участь 287 делегатів. З’їзд суддів обрав чотирьох нових членів Вищої ради правосуддя, новий склад Ради суддів України та затвердив фінальну резолюцію. Єдиним не вирішеним кадровим питанням залишилося заповнення вакансії судді КСУ за суддівською квотою. Попереду новий конкурс, але чи відбудеться він до проведення анонсованих судової реформи та реформи КСУ — питання наразі відкрите.

Христина ПОШЕЛЮЖНА, «Судовий вісник»
Анатолій ГВОЗДЕЦЬКИЙ, «Судовий вісник»

Склад Ради суддів України, обраної XVIII черговим з’їздом суддів України

Богдан Моніч, суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду, — голова ради

Оксана Марченко, суддя Господарського суду м. Києва, — заступник голови ради

Олена Журавська, суддя Деснянського районного суду м. Києва, — секретар ради

Асен Адамов, суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області

Олександр Береговий, суддя Вінницького апеляційного суду

Сергій Бурлаков, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Олена Ганечко, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду

Олег Головенко, суддя Київського окружного адміністративного суду

Тетяна Гребенюк, суддя Господарського суду Харківської області

Олексій Грубник, суддя Дружківського міського суду Донецької області

Галина Діброва, суддя Південно-західного апеляційного господарського суду

Віталій Кальник, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду

Костянтин Кобилянський, суддя Окружного адміністративного суду м. Києва

Іван Колісник, суддя Господарського суду Дніпропетровської області

Володимир Кравчук, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

Єгор Краснов, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Катерина Лагода, суддя Центрального районного суду м. Миколаєва

Денис Масенко, суддя Київського апеляційного суду

Дмитро Мовчан, суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська

Наталія Мороз, суддя Господарського суду Львівської області

Тетяна Невідома, суддя Київського апеляційного суду

Світлана Олійник, суддя Старобільського районного суду Луганської області

Віктор Остапук, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

Андрій Потапенко, суддя Ржищевського міського суду Київської області

Олександр Сасевич, суддя Львівського окружного адміністративного суду

Оксана Фанда, суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова

Тетяна Філіпова, суддя Північно-західного апеляційного господарського суду

Сергій Хилевич, суддя Рівненського апеляційного суду

Роман Холод, суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя

Вікторія Чебан, суддя Шевченківського районного суду м. Чернівців

Валерія Чорна, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

Ірина Шепетко, суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

РІШЕННЯ XVІIІ чергового з’їзду суддів України

11 березня 2021 року
м. Київ

Щодо критичного стану забезпечення судів, зміцнення незалежності суддів та захисту їх професійних інтересів

Заслухавши звіт Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стану організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів, інформацію тимчасово виконуючої обов’язки Голови Державної судової адміністрації України Гізатуліної Л.В. про діяльність щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності органів судової влади, виступи делегатів та запрошених осіб, відповідно до статей 126, 129, 132 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», XVІIІ черговий з’їзд суддів України

вирішив:

1. Звіт Голови Ради суддів України Моніча Б.С. узяти до відома.

Щодо кадрового забезпечення судів

2. З метою забезпечення належної діяльності судів і суддів та вжиття невідкладних організаційних та інших заходів як органами судової влади, так і всебічного сприяння їх вирішенню законодавчою та виконавчою владою України:

— висловити позицію XVІIІ чергового з’їзду суддів України щодо необхідності негайного відновлення повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, утвореної у системі органів правосуддя для добору та завершення розпочатого 5 років тому кваліфікаційного оцінювання суддів;

— підтримати ухвалення Верховною Радою України як невідкладного проєкту Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (реєстраційний №  3711-д від 29 січня 2021 року);

— звернути увагу Президента України на необхідність дотримання встановленого Законом місячного строку розгляду подань Вищої ради правосуддя про призначення на посаду суддів, оскільки затримка з реалізації подань Вищої ради правосуддя до Президента України про призначення суддів на посади поглиблює критичний стан кадрового забезпечення місцевих судів;

— доручити Раді суддів України вжити заходів щодо постійного моніторингу, виявлення та усунення випадків затримки з реалізації зазначених подань Вищої ради правосуддя;

— звернутись до Комісії з питань правової реформи як консультативно-дорадчого органу при Президентові України та Комітету з питань правової політики Верховної Ради України з пропозицією ініціювати зміни до законодавства щодо:

1) забезпечення безперервності роботи Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як органів суддівського врядування, на які покладено добір та формування суддівського корпусу, недопущення зупинення на тривалий період конкурсних процедур по кадровому наповненню місцевих та апеляційних судів та процедур із завершення кваліфікаційного оцінювання суддів;

2) належної реалізації ролі Вищої ради правосуддя як конституційного органу суддівського врядування, із наданням Вищій раді правосуддя у межах її повноважень права законодавчої ініціативи із вдосконалення регулювання процедурних питань її діяльності, питань судоустрою і статусу суддів;

3) зміцнення ролі Ради суддів України в системі правосуддя щодо реалізації засад самоврядності, виконання завдань вищого органу суддівського самоврядування;

4) порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад суддів, що виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, враховуючи позиції, що викладені у рішеннях Ради суддів України від 5 липня 2019 року № 35 та від 2 серпня 2019 року № 49, рішенні з’їзду суддів України від 30 жовтня 2019 року, постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 9901/378/19, рішенні Вищої ради правосуддя від 27 жовтня 2020 року № 2962/0/15-20 «Про надання консультативного висновку щодо законопроєкту № 4072», запровадити зміни до статей 79 та 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в яких встановити окрему конкурсну процедуру переведення діючих суддів на вакантні посади в інші суди того самого рівня, надавши перевагу зазначеній процедурі у порівнянні з процедурами добору нових суддів;

5) забезпечення встановленого частиною 2 статті 52 Закону України «Про судо­устрій і статус суддів» єдиного статусу судді в Україні незалежно від місця суду в системі судоустрою та з метою усунення дискримінації під час визначення суддівського стажу, що враховується при розрахунку суддівської винагороди та прийнятті рішення про звільнення суддів у зв’язку з поданням заяви про відставку;

6) невідкладного врегулювання питання про призначення Вищою радою правосуддя, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (після відновлення повноважного складу) суддів, повноваження яких закінчилися або закінчуються та/або стосовно яких не завершене кваліфікаційне оцінювання.

3. Підтримати законодавчу ініціативу щодо спрощеного порядку заміщення посад в апеляційних судах діючими суддями.
4. Підтримати звернення спільних зборів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого адміністративного суду України до Консультативної ради європейських суддів із запитом про надання публічного висновку щодо дотримання міжнародних стандартів у сфері судочинства в частині забезпечення гарантій незалежності судді, положень статей 125 та 126 Конституції України органами державної влади України під час реформи судової системи та пов’язаною із цим необхідністю вирішення питання переведення суддів без конкурсу до іншого суду.

Щодо критичного фінансового стану та матеріально-технічного забезпечення судів

5. Визнати, що стан фінансового та матеріально-технічного забезпечення місцевих та апеляційних судів у період 2020 року, на початку 2021 року становить загрозу функціонуванню судової влади України як окремої гілки влади, забезпеченню судового ­контролю за дотриманням прав людини в Україні. Критичне недофінансування видатків на оплату праці суддів, працівників апаратів місцевих і апеляційних судів на здійснення правосуддя свідчить про те, що держава в особі Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України самоусувається від забезпечення фінансування та створення належних умов для функціонування судів і діяльності суддів як окремої незалежної гілки влади, забезпечення права на справедливий суд.
6. Визнати недостатньою діяльність Державної судової адміністрації України з питань фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів України.
7. Звернутися до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо усунення порушення статті 130 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів, та вказати на необхідність ухвалення невідкладних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» шляхом збільшення видатків загального фонду за бюджетною програмою «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» щонайменше на 5,6 млрд грн, у тому числі 2,6 млрд грн фонд оплати праці суддів та працівників апаратів судів та 1,03 млрд грн видатки розвитку, який включає капітальний ремонт і реконструкцію будівництва 27 об’єктів із ступенем готовності понад 60 %.
8. Звернутися до Верховного Суду із пропозицією про звернення до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень статті 130 Конституції України, відповідно до якої у Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя у поєднанні з положеннями частини 2 статті 6, частин 1 і 2 статті 8, статті 19, частини 1 статті 126 Основного Закону України, наголосивши, що пропозиції Вищої ради правосуддя є обов’язковими для урахування органами державної влади та їх посадовими особами під час визначення обсягів відповідних видатків державного бюджету.
9. Звернутися до Верховного Суду із пропозицією про звернення до Конституційного Суду України з поданням про визнання неконституційними положень статті 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у частині встановлення окремої розрахункової величини, наголосивши, що суддівська винагорода регулюється виключно законом про судоустрій та не може визначатись іншими нормативно-правовими актами.
10. Звернутись до суб’єктів законодавчої ініціативи із пропозицією ініціювати зміни до законодавства про судоустрій і статус суддів, якими:

— визначити єдиний підхід нарахування захищених складових заробітної плати працівників апаратів судів;

— встановити, що розмір посадового окладу працівника апарату суду не може бути меншим, ніж 30 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

11. Державній судовій адміністрації України, розпорядникам бюджетних коштів вжити заходів щодо нарахування та виплати доплат суддям, які з незалежних від них причин не здійснюють відправлення правосуддя, відповідно до позицій рішення Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018.

Раді суддів України доручити розглянути питання врегулювання щодо нарахування та виплати доплат зазначеним суддям.

Щодо визначення навантаження на суддів та граничної чисельності суддів у судах

12. Державній судовій адміністрації спільно з Радою суддів України невідкладно вирішити питання підготовки нового проєкту граничної штатної кількості посад суддів у місцевих та апеляційних судах з урахуванням реального навантаження на суддів.
13. Закликати Комісію з питань правової реформи як консультативно-дорадчий орган при Президентові України, Комітет з питань правової політики Верховної Ради України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (після відновлення повноважного складу), Раду суддів України, Державну судову адміністрацію України невідкладно розпочати спільні широкі консультації з метою вжиття організаційних заходів з реалізації прикінцевих положень Закону України від 3 листопада 2020 року № 950-IX у частині підготовки проєкту Закону України щодо зміни системи місцевих судів на території України, у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів та після завершення зміни системи місцевих судів ініціювати внесення змін до чинного законодавства про передачу функцій розпорядників бюджетних коштів новоутвореним окружним судам.

Щодо комунікаційної діяльності судової влади України

14. Вищій раді правосуддя:

— вжити заходів для укладення угод з телерадіоорганізаціями різних форм власності для висвітлення діяльності судів України;

— з метою підвищення ефективності роботи Прес-центру судової влади України створити групу суддів-спікерів, на громадських засадах, по одному представнику від кожної області, у місті Києві — від кожного суду.

Через утворену групу суддів-спікерів:

— активізувати роботу Прес-центру судової влади України з метою реалізації Концепції прямих зв’язків між суспільством і судовою владою, розробленої відповідно до Виснов­ку № 7(2005) Консультативної ради європейських суддів «Правосуддя та суспільство»;

— запровадити проведення щомісячних брифінгів для журналістів з метою надання суспільству повної та об’єктивної інформації про діяльність судів України, зв’язок незалежності суддів із правом людини на справедливий суд;

— встановити та постійно підтримувати дієві зв’язки із журналістами загальнонаціональних радіо- і телеканалів, надавати оперативні коментарі з приводу розгляду справ, що викликають значний інтерес суспільства.

15. Раді суддів України організувати виконання рішення XVІІІ чергового з’їзду суддів України.

Головуючий на з’їзді: Б.С. Моніч

Секретар з’їзду: О.В. Журавська