ПАРХОМЕНКО Анна — заступник директора юридичного департаменту Moneyveo, м. Київ

В уста­леній практиці врегулювання простроченої заборгованості споживачів фінансових послуг завжди здійснювали кредитори, нові кредитори, аутсорсингові компанії та адвокати.

У цій статті поговоримо про зміни для кредиторів і нових кредиторів.

Уведення поняття

З липня 2021 року взаємодія зі споживачами фінансових послуг під час врегулювання простроченої заборгованості повинна вийти на новий рівень. Це пов’язано з тим, що повною мірою набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» № 1349­IX від 19 березня 2021 року, а також із прий­няттям Національним банком України (НБУ) низки нормативно­правих актів, які додатково врегульовують зазначене питання.

Основоположним у цих нормативних документах є визначення поняття врегулювання простроченої заборгованості — це здійснювані кредитором, новим кредитором, колекторською компанією заходи, спрямовані на погашення в позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання (прострочена заборгованість) за договором про споживчий кредит або іншим договором, передбаченим законом. Заходи, які здійснював Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у процесі виведення неплатоспроможних банків із ринку і ліквідації банків у частині роботи з простроченою заборгованістю споживача, не є врегулюванням такої заборгованості.

Усе подальше регулювання вже пов’язано з цим поняттям. Додатково його характеризують вимоги щодо етичної поведінки, оскільки все регулювання спрямовано саме на встановлення допустимих суспільних меж під час врегулювання простроченої заборгованості.

Законодавством встановлено можливість вживати відповідних заходів лише в період з 9­ї до 20­ї години та заборонено з власної ініціативи взаємодіяти в інші години, а також у вихідні, святкові та неробочі дні. Заборонено тепер взаємодіяти більш ніж двічі на добу, дзвонити з нерозпізнаних номерів, використовувати сервіси автоматичного додзвонювання понад тридцять хвилин на добу, використовувати на конвертах або повідомленнях написи «виконавчий документ», «рішення про стягнення», «повідомлення про виселення» тощо. Більше не можна залякувати незапланованим виїздом, оскільки виїзд до приміщення можливий лише за попередньою домовленістю.

Окремо увагу приділено першому спілкуванню щодо простроченої заборгованості.

Законодавець детально описав зміст цього спілкування. Обов’язково має бути названо повне найменування кредитора (у разі якщо взаємодію здійснює новий кредитор), своє повне найменування, номер телефону для зв’язку та адресу (електронну або поштову) для листування; прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи, яка здійснює взаємодію, або ім’я та індекс, за допомогою якого кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія однозначно ідентифікують особу, що здійснює взаємодію, або зазначення, що для взаємодії використовується програмне забезпечення чи технологія, якщо взаємодія здійснюється без залучення працівника кредитодавця чи нового кредитора; правову підставу взаємодії; розмір простроченої заборгованості, неустойки та інших платежів, що стягуються.

Цікавим нововведенням було те, що кредитор і новий кредитор не просто зобов’язані надати підтвердні документи на запит, як це було за Законом України «Про звернення громадян», але зобов’язані утримуватися від повторних взаємодій до отримання відповідних підтверджень.

Фіксація взаємодії

Потребує уваги і норма, якою передбачено обов’язок фіксувати взаємодію. Раніше фіксація відбувалася «за бажанням», однак зараз це вже обов’язок, так само передбачено обов’язок зберігати цю фіксацію. У своєму Положенні про вимоги до кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії та їхньої діяльності при здійсненні ними врегулювання простроченої заборгованості, затвердженому постановою правління Національного банку України № 79 від 9 липня 2021 року, НБУ навіть прописав обов’язковість перевірки годинника та календаря технічного засобу на відповідність поточним даті та часу, справності засобів фіксування та наявності достатнього обсягу пам’яті на технічному засобі. Це повинно убезпечити від потенційних відповідей від компаній про те, що запис «на жаль, не зберігся», «закінчилось місце» тощо.

Додатково НБУ передбачив для кредитора і нового кредитора обов’язок зазначати на вебсайтах відомості про порядок взаємодії зі споживачем фінансових послуг під час врегулювання простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки); повідомлення кредитодавця, нового кредитора та/або колекторської компанії про те, що інтереси споживача фінансових послуг під час такого врегулювання представляє його уповноважений представник, або гіперпосилання на вебсторінку колекторської компанії, де розміщено цю інформацію, в разі її залучення до врегулювання простроченої заборгованості; порядок відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитодавцю; умови, за яких кредитодавець, новий кредитор розпочинають діяльність із відповідного врегулювання, здійснюють відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитодавцю; порядок і спосіб погашення простроченої заборгованості.

Нагляд за виконанням усіх нових норм, зокрема і за додержанням вимог щодо етичної поведінки, здійснює безпосередньо НБУ. Він може це робити шляхом розгляду звернень; проведення перевірки достатності та належності заходів, що вживаються кредитодавцем, новим кредитором, із метою контролю за дотриманням колекторською компанією вимог щодо етичної поведінки; надання кредитодавцю, новому кредитору рекомендацій стосовно необхідності посилення контролю за дотриманням колекторською компанією вимог щодо етичної поведінки, а також рекомендацій кредитодавцю, новому кредитору про необхідність посилити контроль за дотриманням їхніми працівниками, третіми особами, залученими на підставі цивільно­правових договорів для безпосередньої взаємодії зі споживачами, вимог щодо етичної поведінки; перевірки дотримання кредитодавцем, новим кредитором вимог щодо взаємодії зі споживачами під час врегулювання простроченої заборгованості (вимог стосовно етичної поведінки) та обмежень щодо обробки персональних даних; застосування до кредитодавця, нового кредитора передбачених законом заходів впливу за порушення відповідних вимог. Своєю чергою, нагляд за додержанням вимог щодо етичної поведінки може проводитись у формі безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки.

Засоби впливу

Законодавство дозволяє НБУ застосовувати на свій розсуд до кредитора та нового кредитора заходи впливу, такі як письмове застереження з вимогою про усунення виявленого порушення та/або вжиття заходів для недопущення такого порушення в подальшій діяльності, штраф згідно із Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», тимчасове зупинення або відкликання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.

Звісно, компанія має право оскаржити відповідне рішення НБУ, однак треба враховувати, що рішення НБУ може бути оскаржено лише в судовому порядку, і таке оскарження не зупиняє його дію.

Також слід пам’ятати, що в разі, якщо протягом місяця компанія не повідомить НБУ про добровільне виконання рішення щодо накладення на неї штрафу і адміністративним судом не буде відкрито провадження у справі про оскарження зазначеного рішення, воно набуває статусу виконавчого документа з усіма наслідками відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Не можна сказати, що законодавство запровадило щось більше, ніж раніше дозволяли розумні правила етичної поведінки та шанобливого ставлення до клієнтів, однак тепер усе це буде зафіксовано і в законі, що повинно примусити всіх гравців ринку діяти за встановленими стандартами.

КОМЕНТАР

Катерина ДРОБЯЗКО,адвокат ЮК «АМБЕР»

Скористатися перевагами

Сьогодні Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» активно використовується на практиці, а тому можна вже оцінити всі переваги та недоліки укладення договору про реструктуризацію кредиту. Вказаний нормативний акт хоч і дав надію боржникам на вихід із патової ситуації, однак не зменшить кількість судових спорів і навантаження на суди, а навпаки збільшить їх. Адже Законом № 1349­IX передбачається, що в разі пропуску тримісячного строку для подання відповідної заяви про реструктуризацію заборгованості через поважні причини суд визначатиме інший строк. Що може стати поважною причиною? Питання риторичне. Окрім того, Законом № 1349­IX вимагається відсутність простроченої заборгованості станом на 1 січня 2014 року, і така вимога поки що викликає запитання: яким чином боржник може підтвердити таку відсутність заборгованості, як кредитор може підтвердити її наявність та чи не стане це полем для фіктивних процесів з обох боків? Це, знову ж таки, спричинить ініціювання судових процесів і доведення того чи іншого факту в судовому порядку. Серед іншого каменем спотикання в застосуванні механізму реструктуризації стають вимоги щодо долучення до заяви документів, оформлення та видачу яких наразі не передбачено чинним законодавством, що є формальної підставою для відмови в задоволенні заяви.

Загалом я бачу перспективу втілення в життя вказаного нормативного акта, і він, безумовно, поліпшить врегулювання заборгованості, але не так просто, як передбачалося. І скористуватися його перевагами зможе далеко не кожен громадянин, який має заборгованість.