Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроєкт «Про медіацію» (№ 3504), спрямований на закріплення на законодавчому рівні можливості проведення процедури медіації, яка полягатиме в добровільному позасудовому врегулюванні конфлікту (спору) шляхом переговорів між його сторонами, за допомогою медіатора. Відповідний законопроєкт було внесено Кабінетом Міністрів України, зок­рема, з метою імплементації положень Конвенції Організації Об’єднаних Націй про Міжнародні угоди про врегулювання спорів за результатами медіації (Сінгапурська конвенція про медіацію), яка була підписана 7 серпня 2019 року міністром юстиції України від імені нашої держави.

Законопроєктом № 3504 пропонується визначити правові засади та порядок проведення медіації в Україні: врегулювати статус медіатора, права та обов’язки медіатора і сторін медіації, вимоги до договору про медіацію та до угоди про врегулювання конфлікту (спору) за результатами медіації тощо.

Передбачається, що процедура медіації застосовуватиметься у будь­яких конф­ліктах (спорах), які виникають, зокрема, з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин, а також у кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин. Медіація проводитиметься за взаємною згодою сторін відповідно до принципів добровільності, ­конфіденційності, незалежності та нейтральності, неупередженості медіатора, самовизначення та рівності прав сторін медіації. Фізичні та юридичні особи зможуть звернутись до медіатора для проведення медіації як до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, так і під час судового, третейського чи арбітражного провадження або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу.

Стати медіатором зможе будь­яка фізична особа, яка має вищу освіту та прой­шла базову підготовку у сфері медіації в Україні або за її межами. Таку підготовку здійснюватимуть заклади освіти, а також організації, що забезпечують проведення медіації, об’єднання медіаторів, суб’єкти господарювання будь­якої форми власності та організаційно­правової форми, що мають право надавати послуги у сфері медіації або організовувати їх надання відповідно до законодавства. Строк навчання пропонується встановити не менш ніж 90 годин, у тому числі 45 годин практичної підготовки.

Крім того, прикінцевими та перехідними положеннями проєкту Закону пропонується внести зміни до процесуальних кодексів, встановивши, що під час підготовчого засідання суд з’ясовує, чи бажають сторони провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, при цьому суду буде надано право оголосити перерву в підготовчому засіданні у разі, якщо сторони вирішили провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації. Також провадження у справі може бути зупинене судом у разі звернення обох сторін з відповідним клопотанням у зв’язку з проведенням медіації — на час проведення медіації, але не більш ніж тридцять днів з дня винесення ухвали судом.

Пропонується внести зміни і до статті 130 Господарського процесуального кодексу України, статті 142 Цивільного процесуального кодексу України, статті 7 Закону України «Про судовий збір», якими передбачити, що у разі успішного проведення медіації щодо спору, який є предметом розгляду суду, відповідній стороні судового провадження судом буде повернуто 60 % сплаченого судового збору.