Генеральный партнер 2020 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА
Главная » Судовий вісник №12 від 27.12.2019 » Спір, ініційований НААУ, щодо реєстрації змін до відомостей про КДКА підлягає розгляду в порядку господарського судочинства

Спір, ініційований НААУ, щодо реєстрації змін до відомостей про КДКА підлягає розгляду в порядку господарського судочинства

Звернення НААУ до суду з позовом про визнання протиправними дій державних реєстраторів, повязаних з реєстрацією змін до відомостей про КДКА, тобто іншу юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах, зумовлене необхідністю захисту порушених, на її думку, прав та інтересів позивача як засновника КДКА, а не прав у сфері публічноправових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства

Велика Палата Верховного Суду розглянула 23 жовтня 2019 року в порядку письмового провадження касаційну скаргу Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (НААУ) на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у справі за позовом НААУ до Тернопільського міськрайонного управління юстиції (Тернопільське МУЮ), виконуючої обовязки голови Кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області (в.о. голови; КДКА відповідно) грки Т., державного реєстратора Тернопільського МУЮ грки Б., державного реєстратора Тернопільського МУЮ грки Ч., третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: грка Р., треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Рада адвокатів Тернопільської області, КДКА, — про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії та встановила таке.

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У грудні 2014 року НААУ звернулася до суду з позовом до відповідачів, у якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просила:

— визнати протиправними дії в.о. голови КДКА грки Л. під час подання 19 листопада 2014 року та 25 вересня 2015 року документів державному реєстратору для здійснення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (Реєстр);

— визнати протиправними дії державного реєстратора Тернопільського МУЮ грки Ч. щодо внесення 19 листопада 2014 року змін до Реєстру стосовно керівництва КДКА, а саме — запису  *, згідно з яким керівником КДКА є грка Л., а також визнати протиправними дії державного реєстратора Тернопільського МУЮ грки Б. щодо внесення 25 вересня 2015 року змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах (запис  **);

— зобовязати відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців реєстраційної служби (відділ держреєстрації) Тернопільського МУЮ скасувати у Реєстрі запис  *, внесений 19 листопада 2014 року державним реєстратором Ч., а також запис  **, внесений 25 вересня 2015 року державним реєстратором Б.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при поданні державному реєстратору документів для внесення відомостей до Реєстру грка Л. діяла з порушенням принципу обовязковості виконання рішень адвокатського самоврядування, а саме — без дотримання вимог пункту 1.8 розділу ІІ «Повноваження Ради адвокатів України» Положення про Раду адвокатів України (Положення; РАУ відповідно), затвердженого Установчим зїздом адвокатів України 17 листопада 2012 року.

3. 19 листопада 2014 року державний реєстратор Ч. вчинила реєстраційну дію на порушення положень статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15 травня 2003 року  755-IV, оскільки повинна була залишити без розгляду подані гркою Л. документи з огляду на те, що вони: подані не в повному обсязі особою, яка не має відповідних повноважень; не завірені належним чином; не відповідають вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відлипня 2012 року № 5076-VI.

4. Крім того, на думку НААУ, протиправними є й дії державного реєстратора Б. щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах, оскільки така реєстраційна дія порушує права та інтереси позивача як вчинена без його відома на підставі документів, поданих неуповноваженою на це особою.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

5. Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 27 квітня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовив.

6. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 листопада 2016 року скасував постанову суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними дій в.о. голови КДКА грки Л. і закрив провадження у справі в цій частині. В іншій частині суд апеляційної інстанції постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року залишив без змін.

7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, керувався тим, що відповідачами у відношенні до НААУ як засновника КДКА не прийнято жодних рішень, не вчинено жодних дій чи бездіяльності, які б порушували права чи інтереси позивача у сфері публічноправових відносин.

8. Проте, скасовуючи постанову окружного адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій в.о. голови КДКА грки Л. та закриваючи в цій частині провадження у справі, Львівський апеляційний адміністративний суд виходив із того, що, подаючи документи державному реєстратору для здійснення реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах, в.о. голови КДКА не здійснювала владних управлінських функцій, а тому її дії не можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

9. Не погодившись з указаними судовими рішеннями, НААУ подала касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що суди попередніх інстанцій фактично самостійно, незважаючи на положення нормативноправових актів, установили порядок внесення змін до відомостей про орган адвокатського самоврядування — КДКА, порушивши право позивача самостійно вирішувати питання організації та діяльності органів адвокатського самоврядування. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що пункт 1.8 розділу ІІ «Повноваження Ради адвокатів України» Положення передбачає право РАУ приймати рішення про реєстрацію змін до установчих документів органів адвокатського самоврядування та змін до відомостей, що містяться у Реєстрі, є помилковими, оскільки зазначене є повноваженнями, а не правом РАУ.

10. Крім того, НААУ не погоджується з висновком апеляційного суду щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій грки Л. з огляду на те, що остання здійснювала функції представника КДКА перед державним реєстратором на момент учинення реєстраційної дії та, відповідно, є субєктом владних повноважень, у межах реалізації яких має право вчиняти дії, що породжують, змінюють або припиняють правовідносини. Отже, на думку скаржника, цей спір є публічноправовим і підлягає розгляду судом адміністративної юрисдикції.

11. У звязку з викладеним НААУ просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове — про задоволення позовних вимог.

Позиція інших учасників справи

12. Відповідачі та треті особи заперечень (відзивів) на касаційну скаргу не надіслали.

Рух касаційної скарги

13. Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 15 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження в цій справі.

14. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» віджовтня 2017 року  2147-VIII, яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України  викладено в новій редакції.

15. Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

16. У лютому 2018 року справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

17. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 грудня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 6 статті 346 КАС України, а саме — у звязку з оскарженням учасником справи судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

18. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 січня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників з огляду на практику Європейського суду з прав людини про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення відгрудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява  8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява  64336/01).

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

19. НААУ є засновником КДКА.

20. 15 листопада 2014 року Конференція адвокатів Тернопільської області прийняла рішення про дострокове відкликання грки Р. з посади голови КДКА, а також рекомендувала КДКА покласти обовязки голови на заступника (голову однієї з палат КДКА).

21. 17 листопада 2014 року на своєму засіданні КДКА прийняла рішення про покладення виконання обовязків голови КДКА на голову кваліфікаційної палати КДКА грку Л.

22. 19 листопада 2014 року в.о. голови КДКА грка Л. звернулась до відділу держреєстрації Тернопільського МУЮ для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах, а повязані зі зміною керівника.

23. Для проведення змін грка Л. подала такі документи: реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Реєстрі; рішення уповноваженого органу управління про зміну керівника — витяг із протоколу засідання КДКА від 17 листопада 2014 року; документ про призначення керівника — наказ КДКА від 17 листопада 2014 року  1.

24. На підставі зазначених документів 19 листопада 2014 року державний реєстратор Ч. внесла до Реєстру запис  * про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи), згідно з яким керівником КДКА є грка Л.

25. 25 вересня 2015 року державний реєстратор Б. внесла до Реєстру запис  ** про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах (зміна додаткової інформації), про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) в учасника (засновника) юридичної особи — НААУ.

26. Вважаючи внесені державними реєстраторами зміни до Реєстру такими, що суперечать нормам чинного законодавства, а дії грки Л. протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

27. Вирішуючи питання предметної юрисдикції цього спору, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.

28. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відлистопада 1950 року (Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

29. Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України (тут і далі — у редакції, чинній на час прийняття судами оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будьякі рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

30. На підставі пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України субєктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними публічновладних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

31. Частиною 2 статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічноправові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

32. Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічноправові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативноправових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

33. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічноправового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

34. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

35. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічноправовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічноправових відносин і стосується саме цих відносин.

36. Публічноправовий спір має особливий субєктний склад. Участь субєкта владних повноважень є обовязковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічноправовий. Проте сама собою участь у спорі субєкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічноправовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

37. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

38. Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (у редакції, чинній на час подання позову) НААУ є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.

39. Згідно з частиною 1 статті 46 вказаного Закону організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, мКиєва, мСевастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, мКиєва, мСевастополя), Рада адвокатів України, зїзд адвокатів України.

40. Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, мКиєва, мСевастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, мКиєва, мСевастополя), кваліфікаційнодисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, мКиєва, мСевастополя), Вищої кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, мКиєва, мСевастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, зїзду адвокатів України (частина 2 статті 46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

41. На підставі частини 10 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» КДКА є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про КДКА.

42. Як убачається зі змісту позову, НААУ оскаржує до адміністративного суду дії субєктів владних повноважень — державних реєстраторів, повязані з реєстрацією змін до відомостей про КДКА, тобто іншу юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах, — внесення відомостей щодо зміни керівника КДКА та про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) в учасника (засновника) юридичної особи, посилаючись при цьому на недотримання цими субєктами установленого законом порядку проведення такої реєстрації.

43. Проте з висловлених позивачем мотивів звернення до суду вбачається, що незаконність, на його думку, реєстрації таких змін повязана з поданням неуповноваженою особою документів, справжність та правомірність яких позивач заперечує, оскільки рішення про обрання грки Л. головою КДКА не приймалося, як не приймалося й рішення про призначення її в.о. голови КДКА.

44. Таким чином, спірні правовідносини виникли у звязку з незгодою позивача із прийнятими державними реєстраторами рішеннями про реєстрацію змін до відомостей про іншу юридичну особу й покликані фактично відновити попередню реєстрацію інформації про керівника КДКА.

45. Отже, звернення НААУ до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту порушених, на її думку, прав та інтересів позивача як засновника КДКА, а не прав у сфері публічноправових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

46. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, повязаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обовязками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

47. Ураховуючи суть спірних правовідносин та їх субєктний склад, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства.

48. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного зясування всіх обставин у справі з обовязком субєкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

49. Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок апеляційного суду про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій в.о. голови КДКА
грки Л., оскільки, подаючи документи державному реєстратору для здійснення реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах, грка Л. не здійснювала владних управлінських функцій, а тому її дії не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України (тут і далі — у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

51. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

52. На підставі абзацу 1 частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обовязковою підставою для скасування рішення із закриттям
провадження.

53. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу в частині позовних вимог з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про скасування оскаржуваних судових рішень із закриттям провадження у справі у відповідній частині.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 354, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду постановила:

1. Касаційну скаргу Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» задовольнити частково.

2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року в частині позовних вимог про визнання протиправними дій державних реєстраторів та зобовязання їх вчинити певні дії — скасувати, а провадження у справі в цій частині позовних вимог — закрити.

3. В іншій частині ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

(Постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року. Справа № 819/2895/14-а. Суддя-доповідач — Золотніков О.С. Судді — Антонюк Н.О., Анцупова Т.О., Бакуліна С.В., Британчук В.В., Власов Ю.Л., Данішевська В.І., Єленіна Ж.М., Кібенко О.Р., Князєв В.С., Лобойко Л.М., Лященко Н.П., Прокопенко О.Б., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Уркевич В.Ю., Яновська О.Г.)

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Подписывайтесь на «Юридическую практику» в Facebook, Telegram, Linkedin и YouTube.

0 Comments
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии
Slider

Другие новости

PRAVO.UA

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: