Захист прав у сфері інтелектуальної власності (ІВ) є важливим питанням для розвитку ІТбізнесу в Україні. Регулювання відносин інтелектуальної власності у сфері ІТ здійснюється, зокрема, Законом України «Про авторське право та суміжні права» (Закон), а також Цивільним кодексом (ЦК) України. Врегулювання питання захисту прав у сфері ІТ є важливим аспектом нормальної роботи компанії та розвитку ІТбізнесу в Україні.
Відповідно до статті 440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є:
1) право на використання твору;
2) виключне право дозволяти використання твору;
3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, зокрема забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Згідно з пунктами 3, 4 частини 1 статті 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права» об’єктами авторського права є комп’ютерні програми, а також бази даних.
Топовою проблемою у сфері інформаційних технологій є захист об’єктів інтелектуальної власності. З цією проблемою стикається майже кожен технологічний стартап, оскільки процес його створення тісно пов’язаний із розробкою самого продукту, найманням кваліфікованих співробітників, залученням капіталу й іншими супутніми питаннями. А оскільки інтелектуальна власність є найціннішим активом ITстартапу, її захист потребує особливої уваги.
Тому постає питання: як захистити своє право інтелектуальної власності у сфері ІТ?
Способи захисту
Перш за все варто зупинитись на іноземному досвіді. На сьогодні в більшості країн світу права автора перебувають під захистом держави. Такий підхід підтримують і Європейське патентне відомство, і законодавчі органи європейських держав. Та поряд із авторськоправовою охороною об’єктів інтелектуальної власності, скажімо, комп’ютерних програм, також існує і патентноправова охорона. Наприклад, у США патентноправова охорона комп’ютерних програм використовується паралельно з авторськоправовою, підсилюючи таким чином загальний рівень захисту прав компанійправовласників. Станом на 2019 рік у США 15 % патентів припадало саме на ІТсферу. Такий підхід цілком обґрунтований, адже, прирівнюючи комп’ютерну програму до винаходу чи корисної моделі, патентне право дає можливість захистити її функціональну сутність, а не кінцевий результат (зовнішнє вираження комп’ютерної програми).
Варто зауважити, що в статті 18 Закону закріплено, що комп’ютерні програми охороняються як літературні твори, включно з операційними системами, програмами, онлайнсервісами та програмними системами. Авторське право в Україні захищає тільки вихідний код комп’ютерної програми (умовно тест програми, створений за допомогою мови програмування) і не поширюється на функції, які виконує сама програма. Захист також не поширюється на ідеї та принципи, які використовувались під час їх створення. Відповідно до статті 28 Закону строк охорони комп’ютерної програми як одного з об’єктів авторського права триває протягом життя автора та 70 років після його смерті.
Не менш важливою для захисту прав інтелектуальної власності, зокрема на літературні та художні твори, є і Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (Бернська конвенція).
Якщо проаналізувати чинне законодавство України, може здатися, що авторське право є єдиним способом охорони комп’ютерних програм. Проте це не так. Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» визначено винахід (корисну модель) як результат інтелектуальної діяльності людини в будьякій сфері технологій. Відповідно до пункту 1.2 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 197 від 15 березня 2002 року, винахід — це технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності, а корисна модель — це нове промислово придатне конструктивне виконання пристрою.
Відповідно до статей 459 та 460 ЦК України, статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» до об’єктів винаходу належать продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізмів, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб), а до об’єктів корисної моделі — пристрій або процес (спосіб). Комп’ютерна програма може отримати правову охорону як винахід за умови, що вона:
1) є результатом інтелектуальної творчої діяльності людини;
2) є технологічним (технічним) рішенням у будьякій сфері технологій;
3) відповідає умовам патентоздатності, а саме має ознаки новизни, винахідницький рівень та є промислово придатною.
Хоча комп’ютерна програма як така не є безпосередньо технічним рішенням, тому теоретично не відповідає критеріям патентоздатності, вона може отримати правову охорону у складі технічних рішень, в яких використовується. За певних обставин алгоритм роботи комп’ютерної програми може отримати охорону шляхом одержання патенту на корисну модель або винахід як спосіб (процес).
Більш простим та ефективним способом може бути охорона окремих елементів комп’ютерної програми як промислових зразків.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» промисловий зразок — це результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання.
Комп’ютерні програми як об’єкт права інтелектуальної власності не обмежуються кодом, алгоритмом та інтерфейсом. Прикладні програми, особливо такий їх вид, як комп’ютерні ігри, містять у собі й безліч інших елементів, які варті уваги та належної охорони.
Як знак для товарів і послуг можуть охоронятись назва комп’ютерної програми чи її окремих модулів, назви локацій, імена персонажів. Звуки, що застосовуються в комп’ютерній програмі, анімовані та статичні банери, відео, музичний супровід, сценарій, опис та зовнішній вигляд персонажів, наприклад, нарівні з кодом програми також охороняються авторським правом. Інноваційні апаратні рішення, зокрема гаджети, обладнання, за допомогою якого функціонує програма, можуть охоронятися патентами.
Супровідна документація, договори та технічні завдання, майже будьякі робочі матеріали, що застосовуються під час розробки, та сам код програми можуть охоронятися інститутом комерційної таємниці.
Судова практика
На практиці бувають ситуації, коли довести, що програма належить конкретній особі, складно. Для прикладу, в судовій справі позивачі просили суд визнати їх співавторами твору «Комп’ютерна програма «П», припинити дії, що порушують їх авторське право, шляхом заборони відповідачам вчиняти дії щодо розпоряджання майновими авторськими правами без згоди позивачів як співавторів. Суд відмовив у задоволенні позову, вказавши, що позивачі повинні були довести факт наявності в них авторського права на спірний об’єкт і навіть з огляду на наявність матеріальноправової презумпції авторства мали надати документи та докази, які підтверджують, що саме вони є суб’єктами відповідного права (рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2011 року у справі № 26118/11).
В іншій справі, № 756/960/15 (ухвала Апеляційного суду м. Києва від 4 лютого 2015 року), ПрАТ «Л» та громадянин В. звернулися до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, мотивуючи це тим, що їм належать майнові авторські права на комп’ютерну програму «К» та базу даних «1», а відповідач своїми діями порушує їхні авторські права. Суд відмовив у задоволенні такої заяви, вказавши, що позивачі не довели авторства на ці об’єкти. Водночас суд в ухвалі послався на презумпцію авторства, але надалі вказав, що автор у будьякий час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16 червня 2017 року у справі № 914/2681/16 заборонено приватному підприємству «Г» використовувати без згоди дочірнього підприємства «Є» програмні продукти «2» і «3». Судом встановлено факт використання об’єкта авторського права (комп’ютерної програми) без дозволу відповідного правовласника та вчинення порушення авторського права у вигляді неодноразового (чотириразового) використання об’єкта авторського права, що доведено належними та допустимими доказами та не спростовано відповідачем. Тож суд прийняв рішення про задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача 128 000,00 грн компенсації за порушення майнових авторських прав.
Отже, як ми можемо бачити, практика в таких спорах цікава та неоднозначна.
Захист через реєстрацію
І все ж таки практика свідчить, що основний спосіб захисту — це реєстрація об’єктів інтелектуальної власності шляхом подання необхідного пакета документів суб’єкту реєстрації. В Україні реєстрацію прав ІВ проводить Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент). Така реєстрація забезпечує власнику юридичний захист і певні гарантії від неправомірного використання його ІВ третіми особами. Під час реєстрації слід враховувати, що виключні майнові права на деякі об’єкти ІВ (торговельні марки, корисні моделі, промислові зразки, винаходи) мають обмежений строк дії та вимагають своєчасного подовження. Лише авторське право діє протягом усього життя автора і ще 70 років після його смерті.
СТАРОДУБ Ірина — керівник судового відділу Moneyveo, м. Київ
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…