Угода

про примирення між потерпілим та обвинуваченим
в межах кримінального провадження № _________

21 листопада 2012 року

м. ________

Ця угода укладена відповідно до статей 468, 469, 471, 473 КПК України в межах досудового розслідування за кримінальним провадженням № __________, яке проводиться за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 345 КК України, між потерпілим Гаріним Іваном Сергійовичем, 2 січня 1979 року народження, та обвинуваченим Бойченком Володимиром Олександровичем, 9 липня 1973 року народження, які разом іменуються — Сторони, про наведене нижче.

1. Сторонами укладення Угоди є:

1.1. Обвинувачений — Бойченко Володимир Олександрович, 9 липня 1973 року народження, місце народження — с. Любимівка Васильківського району Чернігівської області, національність — українець, громадянство — Україна, місце проживання: вул. Павлівська, буд. 15, село Любимівка Васильківського району Чернігівської області, не судимий, є єдиним годувальником у родині, має на утриманні двох малолітніх дітей: син — Бойченко Артур Володимирович, 14 червня 2004 року народження, донька — Бойченко Валентина Володимирівна, 3 листопада 2002 року народження, характеризується як хороший сім’янин та люблячий батько, має спокійний характер, доброзичливий і врівноважений. На обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не знаходиться, скарг та нарікань не має. Зазначені характеристики є в матеріалах кримінального провадження № _____________.

1.2. Потерпілий — Гарін Іван Сергійович, 2 січня 1979 року народження, прапорщик міліції ГШР _____________ РВ ГУ МВС України в Київській області, національність — українець, громадянство — Україна, місце народження — с. Бобрик Броварського району Київської обл., місце проживання — вул. Леніна, буд. 5, кв. 14, с. Бобрик Броварського району Київської області.

2. Формулювання обвинувачення:

2.1. 24 жовтня 2012 року о 14 год. 15 хв. по телефону до ЧЧ ______________ РВ ГУ МВС України в Київській області надійшло повідомлення від Галиги Н.В. про те, що біля кафе-бару «Сонечко», яке знаходиться за адресою: вул. _______, буд. _____, м. ________, ___________ район, Київська область, невідомі особи порушують громадський порядок. Після чого на вказане місце виїхав наряд ГШР ____________ РВ ГУ МВС України в Київській області в складі ІПСМ прапорщика міліції Гаріна І.С. та ІПСМ прапорщика міліції Петрова О.М., які перебували в добовому чергуванні у форменому одязі з табельною зброєю та на законних підставах вимагали припинити протиправну поведінку Бойченка В.О. Однак Бойченко Володимир Олександрович, 9 липня 1973 року народження, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на вимоги працівників міліції не відреагував та умисно наніс один удар правою рукою в область обличчя Гаріну Івану Сергійовичу, 2 січня 1979 року народження, достовірно знаючи, що останній являється працівником міліції, оскільки той перебував у форменому одязі. Внаслідок цього Гаріну І.С., відповідно до висновку експерта № 520/Д від 27 жовтня 2012 року, було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: забійна рана перенісся, синець нижньої повіки лівого ока, синець правої надбрівної ділянки.

Таким чином, Бойченко В.О., який умисно заподіяв дільничному інспектору _____________ РВ ГУ МВС України у Київській області Гаріну І.С. легкі тілесні ушкодження у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків, вчинив злочин, передбачений частиною 2 статті 345 КК України.

2.2. Досудове розслідування за кримінальним провадженням № ___________ проводиться за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 345 КК України «Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків», що, згідно з частиною 3 статті 12 КК України, є злочином середньої тяжкості. Істотними обставинами, що обтяжують покарання, є вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп’яніння та у зв’язку з виконанням потерпілим службового обов’язку (пункти 4, 13 статті 67 КК України), а пом’якшують — визнання вини в повному обсязі та відшкодування матеріальних та моральних збитків потерпілому в повному обсязі.

3. Зміст примирення Сторін

3.1. Обвинувачений Бойченко В.О., який є ініціатором укладення угоди про примирення, та потерпілий Гарін І.С. досягли миру про остаточне вирішення кримінально-правового конфлікту згідно з кримінальним провадженням № __________ та виявили бажання примиритися.

3.2. Обвинувачений Бойченко В.О. в інкримінованому злочину визнає свою вину повністю.

3.3. Потерпілий Гарін І.С. підтверджує факт примирення з обвинуваченим Бойченком В.О., здійснює акт його прощення в результаті вільного добровільного остаточного волевиявлення, яке виключає будь-який неправомірний вплив шляхом обіцянок, насильства, погроз, фізичного або психічного примусу.

3.4. Сторони підтверджують зміну свого внутрішнього психологічного ставлення до злочину і один до одного, а також готовність проводити розгляд справи у спрощеному порядку без дослідження всієї сукупності доказів.

3.5. Потерпілий Гарін І.С. підтверджує факт відшкодування обвинуваченим Бойченком В.О. матеріальних та моральних збитків в розмірі 10 000,00 грн в повному обсязі, у зв’язку з чим жодних претензій будь-якого характеру потерпілий до обвинуваченого не має.

3.6. Потерпілий Гарін І.С. розуміє правові наслідки укладення угоди про примирення, передбачені статтею 473 КПК України, внаслідок чого він позбавляється права в майбутньому вимагати притягнення Бойченка В.О. до кримінальної відповідальності за вчинений злочин, змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди та обмежується щодо права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України.

3.7. Обвинувачений Бойченко В.О. розуміє правові наслідки укладення угоди про примирення, передбачені статтею 473 КПК України, внаслідок чого він позбавляється можливості скористатися правами, передбаченими пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та обмежується у праві на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України.

3.8. Сторони усвідомлюють, що в результаті укладення угоди про примирення вони позбавляються права на оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядках з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

3.9. Сторони підтверджують, що їм відомі наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені статтею 476 КПК України, зокрема: у разі невиконання угоди потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

3.10. Відповідно до статей 61, 67, 75 частини 2 статті 345 КК України, статей 468, 469, 471, 473 КПК України, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого та інші обставини справи, сторони дійшли висновку, що виправлення обвинуваченого Бойченка В.О. можливе без відбування покарання, у зв’язку з чим узгодили покарання у вигляді одного року обмеження волі зі звільненням від його відбування з випробуванням на строк один рік.

3.11. Сторони підтверджують відсутність заперечень щодо узгоджених виду та розміру покарання.

3.12. Всі викладені вище умови угоди про примирення узгоджені Сторонами та передаються на затвердження до ___________ районного суду Київської області.

4. Інші умови

Ця угода складена українською мовою у трьох автентичних примірниках: по одному примірнику для потерпілого, обвинуваченого та суду.

Дата складання угоди — ___ ________ ____ року, місце складання — ______.

Потерпілий І.С. Гарін

Обвинувачений В.О. Бойченко

---

Комментарий эксперта

Виталий СИДОРЕНКО,
адвокат

Предложенное вни­манию читателей Соглашение о при­мирении (Соглашение) между обвиняемым и потерпевшим заключено 21 ноября 2012 года на стадии досудебного расследования, проведенного органами прокуратуры в пределах реального уголовного производства по части 2 статьи 345 Уголовного кодекса Украины — «Умышленное причинение работнику правоохранительного органа или его близким родственникам побоев, легких или средней тяжести телесных повреждений в связи с выполнением этим работником служебных обязанностей». Согласно статье 475 УПК Украины, одним из районных судов Киевской области вынесен приговор, которым утверждены условия Соглашения.

В отсутствие судебной практики в рамках нового УПК Украины главным критерием заключения Соглашения стало неукоснительное выполнение требований закона, а именно: надлежащее выполнение стороной защиты, которая инициировала перемирие, положений главы 35 УПК Украины. Особое внимание обращаю на следующие аспекты процедуры примирения сторон.

Соглашение может быть заключено в производстве по уголовным проступкам, преступлениям небольшой или средней тяжести и в уголовном производстве в форме частного обвинения. Защитник, приглашенный к участию в уголовном производстве в порядке статьи 45 УПК Украины, должен удостовериться в том, что максимальная санкция статьи за преступление, которое инкриминируется его клиенту, предусматривает наказание в виде лишения свободы сроком до пяти лет.

Потерпевший, подозреваемый или обвиняемый могут выступать инициаторами заключения Соглашения. Принятие мер по заключению Соглашения возможно, если подозреваемый или обвиняемый полностью признает свою вину в совершенном преступлении. Частичное признание или непризнание вины станет реальным препятствием для утверждения условий Соглашения в суде.

Размер возмещения материальных и моральных убытков является главным вопросом для потерпевшего. Решение этого вопроса зависит от тяжести нанесенного ущерба и отношения самого потерпевшего к совершенному преступлению. Для установления реального размера убытков сторона защиты должна предпринять все меры по установлению благоприятного контакта с потерпевшей стороной.

Если стороны конфликта в действительности достигли мира и желают примириться, возмещение всех убытков является залогом примирения между обвиняемым и потерпевшим. Стороны осознают, что фактически конфликт исчерпан, мера наказания согласована в пределах санкции совершенного преступления, последствия заключения Соглашения понятны, в связи с чем судебное разбирательство является ненужным.

Некоторые специалисты высказывают опасные, на мой взгляд, мнения, согласно которым факт оформления Соглашения о примирении освобождает сторону, которая инициирует его заключение, от необходимости должным образом участвовать в следственных действиях и судебных заседаниях. Надо помнить, что утверждение Соглашения судом зависит только от выполнения сторонами конфликта всех требований главы 35 УПК Украины и подтверждения условий этого Соглашения в судебном заседании. При наличии сомнений, что стороны действительно хотят примириться, суд вправе отказать в его утверждении.