Весь мир затаил дыхание, пока правительства внедряют беспрецедентные ограничительные меры для населения, эксперты работают над вакциной, а медики борются за сотни тысяч жизней инфицированных коронавирусом. Глобальная экономика уже перешагнула порог мирового кризиса. А во время экономических и финансовых потрясений вопросы интеллектуальной собственности (IP), как правило, не в приоритете.

Однако команда отделения развития отношений в сфере интеллектуальной собственности (IP Center of Ukraine) ­государственного предприятия ГП ­«Украинский ­институт интеллектуальной собственности» («Укрпатент») (ранее — государственная организация «Национальный офис интеллектуальной собственности», которая была реорганизована), держит руку на пульсе «интеллектуальных проблем» страны. И пандемия — это не повод для приостановления текущей деятельности, наоборот: IP Center of Ukraine активно «штурмует» диджитал-пространство рядом мероприятий разнообразного формата и направленности, которые объединяют десятки, а то и сотни IP-специалистов. Карантин также не является предлогом для того, чтобы не уделять должного внимания ІР-вопросам, ведь, как убежден начальник отделения развития отношений в сфере интеллектуальной собственности «Укрпатента» Касим Величко, — сокращение расходов на сферы креативных индустрий может бать оправданным в краткосрочной перспективе, однако в стратегическом плане может стать еще большим ударом, чем пандемия.

Интервью публикуем на языке оригинала.

— Наскільки, на вашу думку, важливими є питання інтелектуальної власності в умовах пандемії та глобальної економічної кризи?

— Справді, наразі не тільки Україна, а й увесь світ опинилися в досить кризовій ситуації, яка змушує переписувати правила співіснування. Нещодавно директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) заявила, що вони готові залучити до екстреного фінансування майже весь власний резервний фонд, а це близько 1 трильйона доларів США, адже до МВФ одночасно звернулися 85 країн. Занепокоєння відчувають зараз усі країни світу, і не лише країни, які розвиваються, чи країни з перехідною економікою.

Гадаю, багато хто скаже, що питання інтелектуальної власності, її адміністрування і захисту в умовах світової економічної та навіть соціальної кризи — це не пріоритетне завдання. Частково з цим можна погодитись, адже держава в умовах кризи такого масштабу має цілковито зосередитися на забезпеченні прав людей на охорону їхнього здоров’я та життя, усіх соціальних та економічних прав.

Проте, на мою думку, якщо ми говоримо про інтелектуальну власність в економічному вимірі, її важливість складно переоцінити, незважаючи на економічну кризу та пандемію. Україна на найвищому державному рівні вже доволі давно декларує гостру потребу переходу від сировинної до інноваційної економіки. У стратегічному плануванні держави такий вектор розвитку було закріплено ще в Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», хоча й до цього його часто озвучували в українській політиці. Логічний наголос на цьому ставили і в розробленій за нашої координації Національній стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності.

Інтелектуальна власність завжди йде пліч-о-пліч з інноваціями. Ба більше, саме інтелектуальна власність забезпечує нас належними та ефективними інструментами для захисту і розвитку таких інновацій. Тільки з правовими та організаційними ІР-інститутами можна не лише створювати інновації, а й якісно їх використовувати на благо їхніх творців та всього суспільства.

До того ж не варто забувати, що поліпшення рівня охорони та захисту інтелектуальної власності — це теж одне з пріоритетних завдань України на шляху до євроінтеграції та взаємодії з міжнародними партнерами.

— Очевидно, що економічна криза негативно вплине на розвиток інтелектуальної власності у світі. Чи буде від того «штормити» український ІР-ринок, адже ІР-показники в національній економіці не є визначальними?

— Зважаючи на глобальний характер викликів, які людство зустріло в 2020 році, «штормити» буде безліч сфер та IP зокрема. Як я вже казав, враховуючи пріоритетність інших завдань, вирішення цих питань можна відкласти.

Варто зауважити, що для IP-ринку все ще не так погано. Ринок інтелектуальної власності та ринок надання послуг у цій сфері має значно вищий рівень економічної стабільності та незалежності від негативних наслідків, навіть у масштабах глобалізованої економіки. Основа цього в самій властивості нематеріальних активів нескінченно тиражуватися і використовуватися без змінення первісної ціни. І це нам вже вдало демонстрував, до прикладу, сектор креативної економіки, який навіть у піковий період світової кризи 2008—2009 років генерував середньорічний темп зростання у 7,34 % (відповідно до Звіту Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) про розвиток креативної економіки 2018 року). За даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), у розвинених країнах нематеріальні активи становлять понад 40 % від усіх активів підприємств, а це здебільшого — права на ІР-об’єкти.

Саме тому ми продовжуємо наголошувати на важливості інтелектуальної власності, яка, на мою думку, дасть змогу не лише зробити якісні (а не кількісні) перетворення в економіці країні, а й зробити її стабільнішою до викликів нового часу.

— А які конкретно напрями функціонування ІР-сфери потребують фінансування?

— Власне, такі потреби якраз корелюються зі сферою діяльності нашого структурного підрозділу на базі «Укрпатенту». Найперше — це підготовка високопрофесійних кадрів. На жаль, зараз гостро відчувається брак спеціалістів, які можуть надавати послуги в ІР-сфері на високому рівні в контексті глобалізації та розвитку інноваційної діяльності в усьому світі. Державний сектор — не виняток, він також потребує підвищення кваліфікації експертів з інтелектуальної власності. Цим опікується один із наших проєктів — ІР Academy. Один із пунктів дорожньої карти, за якою реалізується діяльність Академії, — створення умов для навчання експертів з інтелектуальної власності. Наразі триває робота над доопрацюванням програм підготовки, і найближчим часом їх буде втілено в життя. Хотів би також зазначити, що таких навчальних центрів під координацією ВОІВ у світі всього вісім, ІР Academy в Україні — дев’ята. З одного боку, це досить велика відповідальність, а з іншого, — чудова нагода підвищити освітній рівень спеціалістів галузі.

Ми докладаємо максимум зусиль для того, щоб успішно реалізувати цей проєкт навіть в умовах карантину. Спільною метою діяльності ІР Academy і Центрів підтримки технологій та інновацій (Technology and Innovation Support Сenter, TISC) є просвітницька діяльність. Ми прагнемо надавати більше інформації про інтелектуальну власність не тільки потенційним заявникам, винахідникам, ІР-фахівцям, а й громадянам, які мають справу з інтелектуальною власністю у своєму повсякденному житті. Величезною проблемою є брак інформованості та низька культура споживання результатів творчої діяльності. Але ми проводили і проводимо заходи щодо популяризації ІР-сфери, навіть в умовах карантину, змістивши фокус уваги на діджитал-майданчики.

Інший великий блок роботи — так званий аудит об’єктів інтелектуальної власності, їх виявлення «на місцях». У цьому плані Україна є доволі прогресивною: в нас є чимало винахідників, стартапів і потужний ІТ-кластер (який в сучасних умовах, на жаль, дуже часто мігрує за кордон, але це тема не для сьогоднішнього інтерв’ю); маємо багато науково-дослідних установ державної та приватної форм власності. Проблема в тому, що тривалий час не приділяли належної уваги виявленню їхніх ІР-об’єктів, їх фіксації з метою подальшої охорони та успішної комерціалізації. Ці проблеми обговорювалися під час діалогу з експертами місії ВОІВ, яка відвідувала Україну на початку року. Загалом тоді ми обговорювали питання доступу та використання інновацій, які фінансує/формує держава. Як наслідок ВОІВ наразі готує програму допомоги Україні, яка міститиме підготовку ІР-фахівців, аудит ІР-об’єктів, а також шляхи імплементації найкращих міжнародних практик.

— Ви згадали про культуру споживання ІР-продуктів. За вашими спостереженнями, чи зріс рівень обізнаності в цьому контексті?

— До певного часу неналежний рівень ІР-культури в Україні зумовлювали об’єктивні та суб’єктивні історичні фактори. Наприклад, проблема піратства є актуальною не тільки для України, а й для всього світу. Якщо раніше вважали нормальним зайти на піратський сайт і завантажити з нього пісню чи фільм, то зараз багато хто оформлює підписку на легальні сервіси за помірну плату.

Тому, відповідаючи на ваше запитання, — так, споживацька свідомість поліпшується. У 2019 році зафіксовано загальну тенденцію до зменшення кількості користувачів піратських інтернет-ресурсів, зокрема спостерігається спад користування порталами біт-торрент. Люди починають замислюватися не тільки про те, щоб перегляд фільму був зручним для них і відповідав очікуванням, але й про те, що це продукт чиєїсь творчої, інтелектуальної діяльності, і його споживання потребує винагороди.

Все ж, незважаючи на позитивну динаміку, попереду багато роботи в цьому напрямку, зокрема просвітницької. В останньому звіті Європейської Комісії щодо захисту прав інтелектуальної власності в світі Україна знову залишається країною пріоритетного спостереження (Пріоритет № 2). А згідно з дослідженнями 2019 року Україна також є однією з основних транзитних країн для потрапляння на ринок ЄС контрафакту.

— Як гадаєте, чи варто зараз державним інституціям, які опікуються ІР-сферою, вживати якісь заходи реагування на критичну ситуацію?

— Насамперед реакція має бути відповідною та пропорційною до обмежувальних заходів уряду. Такі державні інституції не відокремлені від усього світу, та й до того ж мають можливості для роботи онлайн.

Враховуючи відсутність вакцини та ефективних методів терапії під час епідемії COVID-19, саме інновації мають стати в авангарді, їх потрібно стимулювати та робити загальнодоступними. Data sharing в цих умовах — це справді річ, яка може врятувати безліч життів, тому нам потрібно обережно застосовувати норми права інтелектуальної власності.

Приміром, FDA (Food and Drug Administration) у США створила спеціальну екстрену програму для можливих методів терапії — Програму прискорення лікування коронавірусу (CTAP), що зменшує регулятивний тиск, скорочує строки та загалом спрощує розгляд поданих матеріалів, надає прикладну підтримку. Європейське патентне відомство (EPO) та Відомство з інтелектуальної власності ЄС оголосили, що у відповідь на події, викликані COVID-19, всі строки на офіційні дії перед відомствами будуть продовжені до 17 квітня 2020 року.

Національні патентні відомства залишаються стратегічно важливими підприємствами та організаціями, тому їхня робота не зупиняється. «Укрпатент», зокрема, продовжує приймати заявки на отримання правоохоронних документів та експертизи за ними. Вдосконалює процеси автоматизації (приміром, запроваджено можливість пошуку інформації про заявки на знаки для товарів і послуг, за якими не встановлено дату їх подання у «Спеціальній інформаційній системі «Укрпатенту»). Нинішні умови — це також хороший привід для заявників частіше використовувати системи електронного подання заявок.

— Стартапи завжди були найбільш вразливими суб’єктами ринку з точки зору охорони та захисту їхньої інтелектуальної власності. Як тепер діяти їм? Як на них вплине криза?

— Нині складно спрогнозувати, чи саме стартапи найбільше постраждають від кризи. Безумовно, стартапи, орієнтовані на найбільш вразливі під час пандемії сфери — авіаперевезення, туризм, офлайн-освіту, готельно-ресторанний бізнес тощо, будуть змушені або швидко змінюватись, або очікувати значних втрат.

З іншого боку, такі умови відкривають колосальні можливості для інших сфер. Уже зараз ми можемо бачити безліч прикладів адаптації стартапів за короткі терміни: перехід в онлайн (освіта, купівля-продаж, туризм, розваги, робота), поглиблення соціального підприємництва, боротьба з пандемією.

Не варто забувати, що стартапи хоч і найбільш вразливі гравці, але й найбільш гнучкі.

Для стартап-середовища, малого і середнього підприємництва відкривається безліч можливостей (фінансування, онлайн-хакатони), створюються нові акселераційні програми. Великий бізнес стимулює зростання стартапів, які вирішують їхні корпоративні проблеми в умовах кризи, пандемії та тотальної самоізоляції. Наприклад, Airbus, BMW, Bosch, Siemens та Bayer організували платформу startupsagainstcorona.com.

На жаль, можна спрогнозувати спад патентної активності та загалом зменшення витрат на охорону і захист інтелектуальних активів, зумовлену економічною кризою. Але не варто забувати, що захищена інтелектуальна власність — це завжди елемент стратегічного планування та довгострокової гри, нехтування яким може зашкодити проєктам не менше, ніж пандемія.

Ми ж зі свого боку, як завжди, будемо зосереджуватися на їхній підтримці, забезпечувати доступом до можливостей розвитку та способів захисту інтелектуальних активів. Повірте, це не лише гучні слова. Діяльність TISC — це відповідь на виклики, які постають перед стартапами і винахідниками.

За понад рік тісної співпраці зі стартапами ми виявили, що найбільшої кількості помилок припускаються якраз на перших етапах діяльності. Зазвичай їх цікавить не тільки правильне оформлення прав інтелектуальної власності, а й стратегія руху, розвитку. TISC абсолютно безкоштовно можуть допомогти у цих питаннях. Ми дотримуємося такої політики, щоб максимально унеможливити відповідь «ми не можемо вам допомогти». Якщо, приміром, питання авіаконструювання не належить до компетенції одного TISC, то його експерти можуть спрямувати винахідника до іншого TISC. Наразі заклади вищої освіти — основні майданчики для розташування центрів, але надалі ми не будемо обмежуватися виключно вишами. Зараз в Україні функціонують уже 11 центрів TISC, а на розгляді перебувають понад 40 заявок на відкриття нових центрів.

— Як в умовах карантину працює відділення розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності  «Укрпатенту»? Чи змінився формат роботи TISC, ІР Academy?

— Ми продовжуємо роботу і докладаємо максимум зусиль, щоб поточні процеси не зупинялися. Ми перейшли в онлайн — влаштовуємо онлайн-курси, семінари, вебінари, створили телеграм-бот консультанта, консультуємо клієнтів у телефонному режимі, через електронну пошту, соціальні мережі. Ми професіонали й адаптуємося під будь-які умови, а не шукаємо причини не робити свою роботу.

TISC та Академія продовжують працювати у звичному режимі, просто в діджитал-форматі. Академія в онлайн-режимі проводить промоцію та навчання, запозичуючи досвід наших партнерів з Ізраїлю, Швейцарії та інших країн. TISC продовжує консультування, надання послуг і проведення тематичних вебінарів — усе онлайн та із застосуванням сучасних рішень дистанційної роботи. Усередині відділення активно використовуємо Trello, Skype, Zoom та інші інструменти контролю за виконанням поставлених завдань.

— Давайте поглянемо на теперішню ситуацію не тільки крізь призму викликів: чи відкриваються якісь нові можливості для винахідників, творців і потенційних заявників?

— Цілком правильно, в кризові моменти можуть відкриватися несподівані можливості. Потрібно просто швидко і послідовно реагувати на них, і навіть якщо не використовувати, то якісно до них адаптуватися.

Я вважаю, що тотальна самоізоляція як громадян, так і цілих державних інституцій поглибить тенденції до діджиталізації та переходу до електронних, цифрових сервісів держави. Наприклад, ІР-суди Великобританії стають віртуальними, оскільки через COVID-19 закриваються судові зали по всьому світу. «Цифровий суд» — не така й захмарна перспектива. Гадаю, люди, які очікували свого засідання в коридорах українських судів, мене добре зрозуміють.

У перспективі, на фоні збільшення активності з патентування технологій на основі штучного інтелекту (ШІ), наслідком може бути ширше застосування «ШІ-вмісних» технологій для протидії наслідкам пандемії та економічної кризи та, як результат, подальший розвиток цієї сфери, більше «визнання» таких технологій державою. Попри скрутні часи для креативних індустрій це також стимул для розвитку.

Нові можливості відкриваються для заявників у сфері медицини та фармацевтики. Можемо прогнозувати значну кількість патентних заявок у сфері healthcare у світі та в Україні. Варто нагадати, що відповідно до річно звіту EPO в 2018 році категорію «медичні технології» і так було визнано найпопулярнішою для подання заявок. Закріплення таких позицій буде відбуватись і в результаті додаткового фінансування цієї сфери для боротьби з наслідками пандемії. Уже зараз ЄС фінансує стартапи, малий та середній бізнес, які пропонуватимуть інноваційні рішення для боротьби зі спалахом коронавірусу, на загальну суму в 164 млн євро.

Взагалі досвід показує, що кризи часто стають певним стимулом прогресу та розвитку.

— Пандемія змушує переоцінити суспільні відносини та стиль життя кожного з нас. А як щодо ІР: чи зміниться парадигма взаємовідносин в ІР-сфері після подолання вірусу в Україні та світі?

— Насправді наслідки пандемії зараз складно спрогнозувати, особливо в контексті ІР.

Пандемія й справді вже за доволі короткий строк змінила світ. Глобальні зрушення впливають не тільки на побут громадян і сферу охорони здоров’я. Чума Юстиніана (541 рік), наприклад, змогла зупинити війну між Візантією та Персією, а Чорна Смерть (у 1347—1353 роках) — викликати занепад феодального устрою. Але не буду вдаватись у соціологічні та філософські роздуми, а скажу одне: ця світова криза та серйозні наслідки пандемії вже впливають на розподіл коштів як держави, так і бізнесу, що так само не може не торкнутися сфери інноваційної та креативної діяльності.

На мою думку, така економія може бути виправдана в короткотривалій перспективі, проте в стратегічному плані може стати ще більшим ударом, аніж пандемія.

Ми будемо працювати над тим, щоб парадигма відносин у ІР-сфері базувалася на принципі взаємодопомоги та підтримки. Бізнес і українські сервіси показують чудовий приклад соціальної відповідальності, який ми з нашою командою радісною вітаємо та намагатимемось всіляко підтримувати.

Маємо сконцентрувати наші зусилля на спільній роботі, побудові якісного містка між державою та бізнесом і підтримці задля розвитку, а не для виживання. Ось основна стратегія нашої команди, «Укрпатенту» та державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Бесіду вела Христина Пошелюжна, «Юридическая практика»