Оцінити рівень різних правничих шкіл в Україні, показати, наскільки вони різняться між собою, надати інформацію для вступників, щоб допомогти свідомо обрати місце навчання, та для роботодавців, щоб сприяти поінформованому набору працівників, а також стимулювати розвиток правничих шкіл та підвищення якості юридичної освіти в Україні — такі цілі мала Комісія Асоціації правників України (АПУ) з питань удосконалення юридичної освіти, готуючи перший незалежний щорічний рейтинг правничих шкіл України.

Розробка та впровадження цього інструмента рейтингування правничих шкіл стали можливими завдяки ініціативі Асоціації правників України за підтримки Програми USAID «Нове правосуддя» та у співпраці з Американською торговельною палатою в Україні, Асоціацією юридичних клінік України, Лігою студентів Асоціації правників України, Проєктом ЄС «Право­Justice», фундацією DEJURE та «Forbes Україна».

Цільова аудиторія

У рейтингу взяли участь 59 правничих шкіл, відібрані за такими двома критеріями:

1) у правничій школі навчається щонайменше 150 студентів­правників.

2) 60 % випускників бакалаврату успішно склали блок тесту «Право» на останньому єдиному фаховому вступному випробуванні (ЄФВВ).

Методологічні основи

Джерелами даних для рейтингу є Український центр оцінювання якості освіти, який зберігає результати ЄФВВ, єдиного вступного іспиту (ЄВІ), Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО), в якій зберігаються конкурсні бали вступників і дані про кількість студентів у закладах вищої освіти, а також опитування юридичних фірм, яке провела Асоціація правників України у співпраці з Американською торговельною палатою в Україні та «Forbes Україна».

Дані та критерії, які використовуються в рейтингу, добиралися на основі кількох правил:

1) інформація повинна бути достовірною та, наскільки це можливо, не залежною від самої правничої школи;

2) критерії мають відображати більшою мірою результати роботи правничих шкіл, меншою — процес надання правничої послуги;

3) один параметр не повинен враховуватися в декількох критеріях;

4) критерії мають характеризувати явища, притаманні та важливі для всіх учасників рейтингу;

5) самі критерії та їх кількість повинні бути такими, щоб рейтинг був доступним і зрозумілим для його учасників та широкого загалу.

Критерії мають різний вплив (вагу) на підсумковий бал правничої школи в рейтингу. Кожному з них надано свою вагу, яку було встановлено на основі попереднього експертного анкетування викладачів і представників правничих професій, яке провела Асоціація правників України, щодо важливості того чи іншого критерію для визначення рівня правничої школи.

Критерії та їх вага

1. Рівень професійних знань випуск­ників правничої школи (30 %) визначається на основі середнього бала з блоку тесту «Право» серед випускників бакалаврських програм, які подолали поріг під час останнього проведеного ЄФВВ. Бал учасника рейтингу за цим критерієм розраховується як добуток цього середнього бала та числа 0,3.
2. Рівень критичного мислення випускників правничої школи (15 %) визначається на основі середнього бала з блоку ТЗНПК серед випускників бакалаврських програм, які подолали поріг під час останнього проведеного ЄФВВ. Бал учасника рейтингу за цим критерієм розраховується як добуток цього середнього бала та числа 0,15.
3. Якість освітніх послуг правничої школи з іноземної мови (10 %) визначається на основі різниці між результатом зовнішнього незалежного оцінювання з іноземної мови до навчання на бакалавраті та результатом єдиного вступного іспиту з відповідної іноземної мови в рік випуску з бакалаврату випускників. Для розрахунку використовуються бали зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та ЄВІ з відповідних блоків тестування як частка набраних тестових балів від максимально можливої їхньої кількості. У розрахунку усереднюються показники всіх учасників ЄВІ, які є випускниками відповідної правничої школи, враховуючи тих, хто не подолав порогу «склав / не склав» під час ЄВІ. Учасники рейтингу ранжуються за зменшенням отриманого числа різниці тестових балів. Найвищий результат цього рейтингу — 20 балів, найнижчий — 0 балів. Решта результатів розташовуються між ними за пропорційною шкалою.
4. Привабливість магістерських програм правничої школи (10 %) визначається на основі середнього бала з блоку тесту «Право» серед вступників магістерських програм, які подолали поріг під час останнього проведеного ЄФВВ та здобули ступінь бакалавра в іншому закладі вищої освіти (ЗВО). Бал учасника рейтингу за цим критерієм розраховується як добуток цього середнього бала й числа 0,1.
5. Привабливість бакалаврських програм правничої школи (10 %) визначається на основі середнього конкурсного бала серед вступників бакалаврських програм із права та міжнародного права, яких було зараховано до закладу вищої освіти на денну форму навчання та бюджет. Бал учасника рейтингу за цим критерієм розраховується як добуток цього середнього бала й числа 0,1.
6. Рівень довіри роботодавців до правничої школи (25 %) визначається на основі опитування юридичних фірм. В опитуванні взяли участь фірми, відібрані за таким принципом: (1) найкращі 30 юридичних фірм відповідно до рейтингу «50 провідних юридичних фірм України» газети «Юридична практика»; (2) від 4 до 6 провідних регіональних фірм Харкова, Львова, Одеси та Дніпра; (3) від 1 до 3 провідних регіональних фірм від інших регіонів України, визначених Асоціацією правників України.

Сума балів за всіма шістьма критеріями рейтингу становить підсумковий рейтинговий бал кожного учасника. Для визначення місця в рейтингу правничих шкіл учасники ранжуються за зменшенням свого підсумкового бала. Максимальний можливий підсумковий бал за всіма шістьма критеріями — 200 балів.

КОМЕНТАРІ

Андрій БОЙКО, професор Національного університету «Києво- Могилянська академія», національний експерт проєкту ЄС «Право-Justice», д.ю.н.

Об’єктивна оцінка

Рейтинг правничих шкіл, який вперше підготувала Асоціація правників України за критеріями, що відображають об’єктивні параметри їх діяльності, буде мати велике значення для професійної та академічної спільнот і, безсумнівно, для абітурієнтів, які обиратимуть правничу школу для навчання. Оцінка якості освітніх програм правничих шкіл у їх зіставленні за однаковими параметрами дасть можливість представникам цих шкіл побачити сильні, а також і вразливі сторони своїх освітніх програм і працювати над покращенням системи внутрішнього забезпечення їх якості. Для професійної спільноти це можливість побачити якість підготовки правників у різних правничих школах і добирати собі для праці найкращих. Абітурієнтам не доведеться ламати голову, який заклад вищої освіти обрати для себе. А найголовніше, що і суспільство і професійне середовище повинні отримувати інформацію про якість підготовки правників, адже всі ми очікуємо на правників, які наділені зрілістю розуму, незалежні у своїх судженнях і сповнені відповідальності перед суспільством, правничою спільнотою і перед власним сумлінням.

Артем ШАІПОВ, юридичний радник Програми USAID «Нове правосуддя»

Орієнтир у розвитку

Підвищення якості юридичної освіти потребує здорової конкуренції правничих шкіл, їх системної взаємодії з роботодавцями та іншими стейк­холдерами, налагодження механізмів зворотного зв’язку. Сподіваюся, що незалежне щорічне рейтингування правничих шкіл професійним об’єднанням правників в особі Асоціації правників України у співпраці з організаціями­партнерами стане важливою складовою частиною подальшого розвитку юридичної освіти в Україні.

Максим ШЕВЕРДІН, координатор комісії АПУ з удосконалення юридичної освіти, партнер Юридичної групи LCF, к.ю.н.

Навігатор у професії

На сьогодні вища освіта в Україні перебуває у стані реформування. Це викликано проблемами, які є очевидними в цій галузі, зокрема низькою якістю освіти, відірваністю теорії від практики, застарілими формами викладання тощо. Ці проблеми притаманні і юридичні освіті, але тут ситуація ускладнюється ще й тим, що протягом багатьох років чисельність закладів вищої освіти, які готують юристів, невпинно зростала. Це негативно відбилося на якості підготовки та призвело до невиправдано великої кількості випускників із дипломом за спеціальністю «право» чи «правознавство».

Сучасний абітурієнт і роботодавець ставляться до наявності вищої освіти як до мінімально необхідної вимоги для початку професійної кар’єри, проте обидва не розраховують, що вища школа дасть потрібні для практики навички та знання.

Але якщо в професійному середовищі вже сформувався свій негласний рейтинг якості освітніх послуг у правничих школах, то багато школярів та їхніх батьків просто не знають, до якого закладу вищої освіти вступати і як отримана освіта допоможе в майбутньому знайти своє місце в юридичній професії.

Рейтинг правничих шкіл було задумано АПУ та партнерами як орієнтир для абітурієнтів під час обрання своєї alma mater та інструмент оцінювання молодого юриста для роботодавців. Окрім цього, ми розраховуємо на те, що незалежний рейтинг стимулюватиме конкуренцію правничих шкіл між собою і це призведе до підвищення якості освітніх послуг.

Упевнений, що проєкт розкриє себе на повну силу з часом, коли відбудеться декілька ранжувань і результати шкіл можна буде порівняти в динаміці років. Ми очікуємо, що з кожним новим рейтингом шкіл позиції Асоціації як провідного голосу правничої професії в питаннях юридичної освіти будуть посилюватися.