Генеральный партнер 2021 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА
Главная » Судовий вісник № 11 (175) » Щодо застосування преференційних ставок мита

Щодо застосування преференційних ставок мита

Товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені повністю в Європейському Союзі, можуть вважатися такими, що походять з Європейського Союзу за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС
Недоведеність походження деяких складових частин розібраного товару з країн ЄС не завжди може свідчити про те, що застосуванню не підлягають преференційні ставки мита

В

ерховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши 16 вересня 2020 року у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «У» до Головного управління ДФС у Рівненській області — про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень­рішень.

 

  1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «У» (ТОВ «У») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому просило визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення­рішення від 28 січня 2019 року № * та № **.

Позовні вимоги у викладеному вище обсязі обґрунтовані доводами про необґрунтованість висновків відповідача про порушення ТОВ «У» положень податкового законодавства. Позивач вважав, що надав встановлені законодавством документи на підтвердження обставин щодо походження товару, що ввозився з країн Європейського Союзу.

 

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року позовні вимоги задоволено. Визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення­рішення від 28 січня 2019 року № * про збільшення грошового зобов’язання за платежем «мито на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності» на суму сто дев’яносто дев’ять тисяч шістсот сорок шість гривень 29 коп.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення­рішення № ** від 28 січня 2019 року за платежем «податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів» на суму тридцять дев’ять тисяч дев’ятсот двадцять дев’ять гривень 28 коп.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року — без змін.

Роблячи висновки про обґрунтованість позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що частина поставлених ТОВ «У» товарів має підтвердження походження з країн Європейського Союзу відповідно до Протоколу 1 до Угоди про асоціацію, що не враховано фіскальним органом. При цьому зміст розрахунку податкових зобов’язань дає підстави для висновку, що контролюючим органом здійснено донарахування податку на додану вартість та митних платежів на всі товари без урахування позицій, походження яких підтверджене. З урахуванням наведеного суди також зазначили про неможливість виокремлення сум податку на додану вартість та мита, які були нараховані відповідачем на підставі оскаржуваних податкових повідомлень­рішень, безпідставно, тобто без урахування того, що походження частини ввезених товарів було підтверджено.

 

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Наполягаючи на тому, що рішення судами першої та апеляційної інстанцій ухвалене з порушенням вимог процесуального законодавства, податковий орган у касаційній скарзі вказує, що сертифікат з перевезення (походження) товару, наданий товариством, не може бути визнаний для застосування преференційного режиму вільної торгівлі до ввезеного позивачем товару. Так, положення статті 26 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «товарів, що походять з певної країни» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом від 27 червня 2014 року передбачають, що розібрані чи незібрані товари в розумінні Загального правила 2(а) Гармонізованої системи, що підпадають під дію розділів XVI і XVII або позицій 7308 і 9406 Гармонізованої системи, імпортуються частинами, після ввезення першої частини імпортер повинен подати митним органам країни імпорту єдине підтвердження походження цих товарів.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «У» просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення — без змін.

Зазначаючи про те, що ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій рішення відповідають вимогам законності та обґрунтованості, позивач посилається на те, що під час ввезення першої частини товару ним подано єдине підтвердження походження товару — сертифікат походження. Цей сертифікат, на думку ТОВ «У», містить інформацію про те, що «Лінія для розпилу деревини автоматизована рік випуску — 2005» складається із 6 частин, що відповідає вимогам статті 26 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «товарів, що походять з певної країни» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом від 27 червня 2014 року. Будь­якої іншої інформації вказаний сертифікат не містить; він є єдиним документом, що подається митному органу і не видається на частини чи окремі складові, а виключно на всю партію товару.

У судове засідання суду касаційної інстанції, призначене на 16 вересня 2020 року, жоден з учасників справи не прибув, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а відтак розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

 

  1. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Згідно з обставинами, встановленими судами першої та апеляційної ін...

ДОСТУП К ЭТОМУ МАТЕРИАЛУ ПЛАТНЫЙ

Уважаемый читатель!

Доступ к свежим аналитическим материалам сайта PRAVO.UA осуществляется только на условиях платной подписки (регистрации).

Если Вы впервые посетили наш сайт и желаете стать нашим подписчиком, ознакомьтесь, пожалуйста, с условиями подписки, перейдя по этой ссылке.

Если же Вы хотите оформить подписку на печатную и/или онлайн-версию газеты «Юридическая практика» - перейдите по ссылке.

Для оформления подписки на другие издания ЧАО «Юридическая практика» перейдите сюда.

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Подписывайтесь на «Юридическую практику» в Facebook, Telegram, Linkedin и YouTube.

0 комментариев
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии
Slider

Другие новости

PRAVO.UA

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: