Генеральный партнер 2020 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА
Главная » Судовий вісник №1 від 31.01.2020 » Щодо неупередженості членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів під час проведення співбесіди у рамках кваліфікаційного оцінювання судді

Щодо неупередженості членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів під час проведення співбесіди у рамках кваліфікаційного оцінювання судді

Член ВККС не повинен брати участь у розгляді питання та ухваленні рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо наявні дані про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності

Колегія суддів Великої Палати Верховного Суду погоджується із доводами грна З. стосовно того, що є обґрунтований сумнів у неупередженості членів ВККС з боку стороннього спостерігача з огляду на описану ситуацію, коли після запрошення грна З. до зали співбесіди та перед тим, як він увійшов, було названо прізвище «Грн Зі один із членів Комісії сказав «Розстріляти»

Велика Палата Верховного Суду розглянулагрудня 2019 року в судовому засіданні справу за позовом грна З. до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) — про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити дії, за апеляційною скаргою грна З. на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 липня 2018 року, установила таке.

17 травня 2018 року грн З. звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

— визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17 квітня 2018 року  *, прийняте за результатами кваліфікаційного оцінювання судді Деснянського районного суду мКиєва грна З. на відповідність займаній посаді (рішення Комісії);

— зобовязати ВККС повторно провести етап кваліфікаційного оцінювання (дослідження досьє та проведення співбесіди стосовно судді Деснянського районного суду мКиєва грна З.).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що кваліфікаційне оцінювання щодо нього проведене складом членів ВККС, який не мав повноважень його проводити, що відповідно до пункту 1 частини 3 статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відчервня 2016 року  1402-VІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) є підставою для скасування оскаржуваного рішення Комісії.

Зокрема, позивач вказував на упередженість членів Комісії під час проведення співбесіди, що виявилась у такому. Грн З. зазначив, що після того, як його запросили до зали співбесіди, та перед тим, як він увійшов, один із членів Комісії назвав його прізвище «Грн З.», а інший член Комісії відповів «Розстріляти». За таких обставин позивач переконаний, що члени Комісії мали заявити самовідвід, оскільки рішення стосовно нього було прийняте до початку співбесіди, а сама співбесіда була формальністю.

Про упередженість ВККС, на думку грна З., також свідчать недостовірні дані, внесені відповідачем до суддівського досьє позивача, зокрема відомості стосовно місця проживання та роду занять його батька.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 10 липня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовив.

За висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду рішення Комісії прийняте відповідно до норм чинного законодавства, містить підстави для його прийняття, а також мотиви, з яких ВККС дійшла висновку про невідповідність судді З. займаній посаді, при цьому відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням порядку проведення кваліфікаційного оцінювання судді.

Не погодившись із рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, грн З. подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове — про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги грна З. аналогічні доводам його позовної заяви.

Так, позивач вважає, що члени ВККС підлягають самовідводу відповідно до частини 1 статті 100 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки наявні дані про конфлікт інтересів у звязку з розмовою, яка відбулася до початку співбесіди, коли один член Комісії сказав «Грн З.», інший йому відповів «Розстріляти», а решта членів ВККС були присутні під час такої розмови та ніяк не відреагували. З огляду на зазначене позивач вважає, що рішення Комісії підлягає скасуванню відповідно до частини 3 статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав права його проводити.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що суд не врахував положення Кодексу суддівської етики та не дав належної оцінки діям членів ВККС, які відповідно до пункту 12 частини 2 статті 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повинні у своїй діяльності та поза її межами дотримуватися найвищих стандартів етичної поведінки, в тому числі принципів та правил етики, які застосовуються до суддів.

Крім того, грн З. стверджує, що Комісія не мала права брати до уваги та вносити до суддівського досьє неперевірену інформацію, яка ганьбить його батька.

Вказує, що рішення Комісії, на порушення приписів пункту 4 частини 3 статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не містить мотивів, з яких відповідач дійшов висновку про невідповідність грна З. займаній посаді.

Натомість представник ВККС у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти вимог апеляційної скарги та, зі свого боку, доводить, що скарга позивача не містить обґрунтувань щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права і незаконності рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 липня 2018 року. Вважає, що твердження позивача щодо упередженості членів ВККС є надуманими та не знайшли свого підтвердження під час дослідження відповідних доказів.

Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та аргументи відзиву представника ВККС, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, наведених в апеляційній скарзі доводів, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Суд першої інстанції встановив таке.

Відповідно до Указу Президента України від 23 січня 2012 року  29/2012 «Про призначення суддів»
грна З. призначено на посаду судді Деснянського районного суду мКиєва.

Рішенням ВККС від 20 жовтня 2017 року  106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, серед яких — суддя З.

17 квітня 2018 року за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія прийняла оскаржуване рішення про невідповідність судді Деснянського районного суду мКиєва грна З. займаній посаді. Цим же рішенням Комісія рекомендувала Вищій раді правосуддя (ВРП) розглянути питання про звільнення з посади судді Деснянського районного суду мКиєва грна З.

Грн З. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 78,75 бала. За результатами практичного завдання він набрав 81 бал. Загальна сума балів за результатами першого етапуІспит») становила 159,75 бала.

Рішенням ВККС від 16 березня 2018 року № 5/зп-18 суддю З. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

17 квітня 2018 року Комісією проведено співбесіду із позивачем, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли в результаті дослідження досьє кандидата.

17 квітня 2018 року Громадська рада доброчесності подала до Комісії висновок про невідповідність судді Деснянського районного суду мКиєва грна З. критеріям доброчесності та професійної етики. Оскільки цей висновок не підписаний всіма членами Громадської ради доброчесності, які брали участь у його ухваленні, тому відповідно до пункту 4.10 розділу IV Регламенту ВККС, затвердженого рішенням ВККС від 13 жовтня 2016 року  81/зп-16 (Регламент ВККС), Комісія не прийняла його до розгляду.

За критерієм компетентності (професійної та соціальної) позивач набрав 394,75 бала, за критерієм професійної етики — 121 бал, за критерієм доброчесності — 140 балів.

За результатами кваліфікаційного оцінювання грн З. набрав 655,75 бала, що становить менш ніж 67 % від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Таким чином, ВККС дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді та вирішила:

— визначити, що суддя Деснянського районного суду мКиєва грн З. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 655,75 бала;

— визнати суддю Деснянського районного суду мКиєва грна З. таким, що не відповідає займаній посаді;

— рекомендувати ВРП розглянути питання про звільнення з посади судді Деснянського районного суду мКиєва грна З.

Рішення Комісії підписане її членами, які входили до складу колегії, що розглядала питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді З. на відповідність займаній посаді, — грном Л., грном Д., гркою С. та грном В.

Надаючи оцінку викладеним у скарзі та відзиві на неї доводам учасників справи, Велика Палата Верховного Суду керується таким.

За правилами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Двома ключовими вимогами до будьякої судової системи має бути відправлення правосуддя на найвищому рівні та належна відповідальність у демократичному суспільстві. Будьяка форма оцінювання суддів має відповідати цим вимогам (пункт 23 Висновку  17 (2014) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про оцінювання роботи суддів, якості правосуддя та повагу до незалежності судової влади (Страсбург, 24 жовтня 2014 року). Усі процедури оцінювання повинні проводитись з метою підтримання та вдосконалення якості роботи суддів і, як наслідок, всієї судової системи (пункт 24 цього Висновку).

Відповідно до підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набуття чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддявідчервня 2016 року  1401-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на пять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на пять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Комісії в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії Комісії.

За правилами частин 1, 2 та 5 статті 83 зазначеного Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Комісії про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини 4 статті 83 цього ж Закону).

Відповідно до частини 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія.

Комісія рішенням відлистопада 2016 року затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії відлистопада 2016 року  143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року  20/зп-18; далі — Положення), а рішенням відлистопада 2016 року  144/зп-16 — Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (Порядок).

За змістом пунктів 1, 2 і 4 глави 6 розділу ІІ Положення встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

Стосовно доводів позивача про те, що члени ВККС підлягають самовідводу, оскільки має місце конфлікт інтересів у звязку з висловлюваннями члена Комісії у присутності інших членів Комісії щодо нього, які мали місце до початку співбесіди, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке.

Відповідно до частини 1 статті 100 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» член ВККС не має брати участь у розгляді питання та ухвалення рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо наявні дані про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності.

За наявності таких обставин член ВККС повинен заявити самовідвід. Із тих самих підстав відвід члену Комісії можуть заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається питання.

Колегія суддів Великої Палати Верховного Суду погоджується з доводами грна З. стосовно того, що є обґрунтований сумнів у неупередженості членів ВККС з боку стороннього спостерігача з огляду на описану ситуацію, коли після запрошення грна З. до зали співбесіди та перед тим, як він увійшов, було названо прізвище «Грн Зі один із членів Комісії сказав «Розстріляти».

Оскільки позивачу до початку засідання ВККС не були відомі обставини щодо висловлювань на його адресу, які, за його переконанням, вказують на упередженість членів ВККС і на наявність підстав для їх відводу, Велика Палата Верховного Суду відхиляє як необґрунтовані доводи ВККС про те, що грн З. не має підстав стверджувати про упередженість членів ВККС, бо не заявляв їм відводи.

Тому висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправним і скасування рішення ВККС від 17 квітня 2018 року  * щодо визнання судді Деснянського районного суду мКиєва грна З. таким, що не відповідає займаній посаді, є помилковим і ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

За таких обставин рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 липня 2018 року у зазначеній частині є необґрунтованим.

Поряд із цим, оскільки рішенням ВРП від 12 лютого 2019 року  439/0/15-19 грна З. звільнено з посади судді Деснянського районного суду мКиєва, його позов щодо зобовязання ВККС повторно провести етап кваліфікаційного оцінювання (дослідження досьє та проведення співбесіди стосовно судді Деснянського районного суду мКиєва грна З.) не може бути задоволено, позаяк відповідно до глави 1 розділу V Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції — скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог частково та визнання протиправним і скасування рішення Комісії щодо визнання судді Деснянського районного суду мКиєва грна З. таким, що не відповідає займаній посаді.

Керуючись статтями 250, 266, 292, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, Велика Палата Верховного Суду постановила:

1. Апеляційну скаргу грна З. задовольнити частково.

2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 липня 2018 року скасувати.

3. Позовні вимоги грна З. задовольнити частково.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 квітня 2018 року  * щодо визнання судді Деснянського районного суду мКиєва грна З. таким, що не відповідає займаній посаді.

5. Відмовити в задоволенні позовних вимог грна З. про зобовязання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повторно провести етап кваліфікаційного оцінювання (дослідження досьє та проведення співбесіди стосовно судді Деснянського районного суду мКиєва грна З.).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

(Постанова Верховного Суду від 3 грудня 2019 року. Справа № 9901/572/18. Головуючий — Князєв В.С. Суддя-доповідач — Прокопенко О.Б. Судді — Антонюк Н.О., Анцупова Т.О., Бакуліна С.В., Британчук В.В., Власов Ю.Л., Гриців М.І., Гудима Д.А., Єленіна Ж.М., Кібенко О.Р., Лобойко Л.М., Лященко Н.П., Пророк В.В., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Ткачук О.С., Уркевич В.Ю., Яновська О.Г.)

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Подписывайтесь на «Юридическую практику» в Facebook, Telegram, Linkedin и YouTube.

0 Comments
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии
Slider

Содержание

Обличчя місяця

Актуальне питання

За кордоном

Імунний статус

За лаштунками

Поза конкуренцією

Кадри

Січові стільці

Новини

Набули чинності

Законотворчість

Де офшоризація?

Поза процесом

Третя гілка — владі

Вступати на зміну

Листо ноша

Прецедент

Іпотечна настанова

Судова практика

Проти України

Секретні матеріали

Сумнівна саморегуляція

Вексель зобов’язує

Перевірити на слово

Судове рішення

Щодо неупередженості членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів під час проведення співбесіди у рамках кваліфікаційного оцінювання судді

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до апеляційного суду

Факт участі в ліквідації аварії на ЧАЕС не може бути встановлений у судовому порядку

Нюанси визнання нещасного випадку таким, що пов’язаний із виробництвом

Перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами не має на меті усунення судових помилок*

Щодо надання статусу біженця

Другие новости

PRAVO.UA

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: