Низькою довірою громадян до судів можновладці виправдовують практично все, починаючи від чергової судової реформи, закінчуючи низькою інвестиційною привабливістю країни на міжнародній арені та незадовільним станом правосвідомості в цілому. Щоправда, рівні довіри тих, хто хоча б один раз був у суді, і тих, хто формує свою думку про суди зі ЗМІ, суттєво різняться. Ті, чиє уявлення про суд ґрунтується на власному досвіді, більше йому довіряють, на відміну від тих, хто вірить хіба що популістським висловлюванням політиків, які лунають із телевізора.

Ні, ми не закликаємо ставати стороною судового процесу задля формування власної думки. Ми закликаємо вмикати критичне мислення.

КОМЕНТАР

Мирослав ГНИДКА, директор юридичного департаменту, керівник проєктів ГК MERX

Як показали результати опитування, судам України довіряють майже дві третини респондентів, тобто довіра до правосуддя в Україні є. Проте, як свідчить практика, проблема в Україні більше не в «якості» самих суддів, як у свідомості суспільства та в «якості» представників сторін у справах. Суспільство здебільшого не готове залучати (а насправді високо оплачувати) якісну правову допомогу, зокрема на стадії вчинення правочинів задля уникнення подальших можливих судових спорів.

Але потрібно розуміти, що єдиним цілим у правосудді є позивач, відповідач та суддя. У суспільстві існує стереотип, що все вирішує суддя, хоча він фізично не може знати всіх нормативно­правових актів та всієї судової практики, а є лише арбітром, що приймає рішення з огляду на те, які аргументи й докази у справі нададуть сторони.

Відсутність запиту суспільства на якісну (високооплачувану) правову допомогу — ось де найбільша проблема. За якісного представництва суддя ніколи не переступить межі закону. Проте в разі відсутності такого представництва завжди буде виправдання, що правосуддя в Україні не заслуговує на довіру.