Реєстраційна справа — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Український адвокат №5 » Реєстраційна справа

Реєстраційна справа

Чи зобов’язаний власник нежитлового приміщення сплачувати земельний податок, якщо за ним право власності на землю не зареєстроване?

Автор: Наталія КЛОЧАЙ адвокат АО «Юридична компанія «ІНФЛО», м. Київ

При вирішенні земельних спорів суди виходять із принципу платності користування землею, обґрунтовуючи свою позицію приписами статті 206 Земельного кодексу України, в якій зазначено, що використання землі в Україні є платним, та підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України, якою закріплено, що земельний податок — обов’язковий платіж, який справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Однак у більшості випадків поза увагою суду залишаються інші норми матеріального права, застосування яких за наявності певних обставин спростовує обов’язок сплачувати земельний податок. Про такі обставини і піде мова у цій статті. Об’єктом нашого дослідження буде ситуація, за якої фізична особа є власником нежитлової будівлі. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, на якій знаходиться ця будівля, у розділі форма власності зазначено, що інформації про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі немає. Та державна фіскальна служба при визначенні платників земельного податку виходить з власної бази даних ПК «Кадастр», в якій за фізичними особами обліковуються земельні ділянки. Так і в нашій ситуації: за фізичною особою — власником нежитлової будівлі в базі ПК «Кадастр» обліковується земельна ділянка, що й стало підставою для нарахування такій фізичній особі грошового зобов’язання зі сплати земельного податку та ухвалення у зв’язку з цим податкового повідомлення-рішення. Воно і стало згодом предметом оскарження в судових інстанціях.

Особливість цієї справи полягає в тому, що фізична особа є власником нежитлової будівлі протягом багатьох років. І державний фіскальний орган наполегливо щороку ухвалює податкові повідом­лення-рішення, якими визначає грошове зобов’язання зі сплати земельного податку. Однак і фізична особа, будучи глибоко переконаною у відсутності в неї обов’язку зі сплати земельного податку, щороку оскаржує такі повідомлення-рішення, що призвело до наявності трьох судових справ, дві з яких дійшли свого логічного завершення та в них є судові рішення, що набули законної сили, а третя перебуває на стадії апеляційного оскарження.

Якої ж правової позиції дотримуються судові органи? Забігаючи наперед, необхідно констатувати факт різного бачення судовими інстанціями цієї ситуації та наявності у вирішенні однакових справ абсолютно протилежних судових рішень.

Так, у справі № 826/16887/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, погодившись із судами попередніх інстанцій, дійшов виснов­ку, що фізична особа — власник нежитлового приміщення (його частини) є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Жодна із судових інстанцій не погодилася з доводами позивача у цій справі, що відповідно до положень пункту 287.6 статті  287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, обґрунтовуючи це тим, що приписи підпункту 287.6 ПК України не суперечать іншим наведеним нормам права, які визначають, що не лише землевласник, а й землекористувач є платником земельного податку. При цьому суд наголошує, що в підпункті 287.6 статті 287 ПК України міститься лише припис щодо строку сплати земельного податку в разі переходу права власності (у звітному періоді) на будівлю або споруду. Також не взяли до уваги суди Узагальнюючу податкову консультацію щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 6 липня 2018 року № 602. Згідно з цією консультацією «особа, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні статті 269 ПК України до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у ДЗК. До такого моменту зазначена особа не повинна сплачувати земельний податок».

Суд дійшов висновку, що консультація не стосується аналогічних правовідносин, оскільки поширюється на осіб, у яких не оформлені права на земельну ділянку, а оскільки судами поперед­ніх інстанцій встановлено, що позивач користується земельною ділянкою, наданою у короткострокову оренду, відтак, позивач правомірно користується нею, а право користування позивача є належним чином оформленим. Той факт, що земельна ділянка не передана у власність позивачу, не скасовує його обов’язку щодо сплати земельного податку як земле­користувача.

Однак у справі № 826/11327/17 Київський апеляційний адміністративний суд, розглянувши аналогічну справу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким нараховано позивачу земельний податок за наступний рік за ту ж земельну ділянку, дійшов вис­новку про відсутність у позивача обов’язку сплачувати земельний податок, обґрунтовуючи це тим, що такий обов’язок виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою з моменту державної реєстрації цих прав, яке оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Пунктом 287.6 статті 287 ПК України (в редакції до 1 січня 2015 року) передбачалось, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Але наведена норма з 1 січня 2015 року зазнала змін, унаслідок чого згідно з пунктом 287.6 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Таким чином, платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач. Обов’язок сплати цього податку для його платника у різні періоди часу був пов’язаний з різними подіями, а саме: до 1 січня 2015 року обов’язок виникав з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташоване на такій земельній ділянці, а після 1 січня 2015 року — з моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Заперечуючи проти позову, податковий орган, з чим погодився і суд першої інстанції, посилався на положення статті 287.8 ПК України, в силу якого власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Однак, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції у справі № 826/11327/17, таке посилання є помилковим, оскільки нежитлові приміщення, що належить позивачу, не знаходяться у багатоквартирному житловому будинку, а є окремою нежитловою будівлею.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погодився із позицією позивача, в силу якої особа, що придбала будівлю, повинна сплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розташовано цю будівлю, саме з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, а не з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції у справі № 826/12189/18, предметом якої було оскарження податкового повідомлення-рішення, яким нараховане грошове зобов’язання зі сплати земельного податку тому ж позивачу, що і в зазначених вище справах та щодо тієї ж земельної ділянки.

При цьому суд взяв до уваги посилання позивача на норми, викладені в наказі Міністерства фінансів України від 6 липня 2018 року № 602, яким затверджено узагальнюючу податкову консультацію щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку в такої особи не оформлені, додавши, що відповідно до пункту 53.1 статті 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансові (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.

Попри те, що судовий розгляд у справі № 826/12189/18 триває в апеляційній інстанції, все ж висновок суду першої інстанції є аналогічним висновку суду апеляційної інстанції у справі № 826/11327/17, що дозволяє стверджувати, що обов’язок зі сплати визначеного податковим органом грошового зобов’язання зі сплати земельного податку особою, яка придбала будівлю, виникає з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку, а не з дати державної реєстрації права власності на таку будівлю.

 

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

Реєстраційна справа

Від редактора

Лідер змінних напрямків

Дивіться!

За статевою ознакою

Конспект

Обвинувальний такт

Новини

Рада старійшин НААУ зібралася на перше засідання

Суд визнав законним невнесення даних до ЄРАУ на підставі свідоцтва КМ КДКА

Комітет захисту прав адвокатів поглибив співпрацю з протидії порушенням

Україна взяла участь у четвертому Міжнародному форумі адвокатів

Президент підписав закон про кримінальні проступки

Кодекс України з процедур банкрутства підписано

Печерський районний суд М. Києва змінив адресу

Адвокати можуть згенерувати ордер онлайн

KRBA Team підтвердила лідерство в чемпіонаті з футболу серед адвокатів

Офіс

Поставити на біле

Персона

Відкриті можливості

Репортаж

Бізнес-шкала

У фокусі

За статусом винен

Іти на принципи

Читайте!

Судити по совісті. Історія про справедливість і спокуту

Школа майстерності

Підготовка адвокатського запиту

Інші новини

PRAVO.UA