Майже півтора року тому на інституційному обрії держави з’явився дебютант — Офіс протидії рейдерству (Офіс), який відкрили в одному зі столичних приміщень Міністерства юстиції України (в будівлі, що розташована на вулиці Євгена Сверстюка, 15) ще в середині грудня 2019 року. Незважаючи на свою промовисту назву, ця інституція немає майже нічого спільного з правоохоронною системою та органами досудового розслідування, адже Офіс, по суті, є головним осередком розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних реєстраторів, які нерідко стають передумовою для здійснення рейдерських атак на бізнес чи нерухомість.

Механізм адміністративного оскарження реєстраційних дій як альтернативу судовому розгляду відповідних справ, нагадаємо, було запроваджено ще в 2016 році, та до 2020­го ключові повноваження щодо боротьби з «реєстраційним рейдерством» були сконцентровані в спеціальному консультативно­дорадчому органі Мін’юсту — Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації. «Ребрендинг» останньої нова команда Мін’юсту провела на початку минулого року — змінили не лише назву (Колегія замість Комісії) та склад цієї інституції, а й «перезавантажили» її функціонал і підходи до роботи, зокрема, прибрали деякі формальні критерії допуску скарг до розгляду.

Сьогодні в Офісі, який, до слова, з вересня 2020­го став окремим структурним підрозділом Мін’юсту, здійснюють експертизу оскаржуваних реєстраційних дій як колегіально (скарги аналізують члени Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (Колегія), так і одноособово: в разі встановлення наявності очевидних порушень закону в рішеннях чи діях реєстраторів буквально протягом доби відповідну скаргу може бути задоволено особисто міністром юстиції України.

Рro et contra

Представники юридичної спільноти оцінюють діяльність Офісу неоднозначно. Одні запевняють, що адміністративний порядок оскарження реєстраційних дій — це ефективний, зручний, безоплатний, а головне — швидкий інструмент захисту порушених майнових чи корпоративних прав, який дає змогу максимально оперативно відновити статус­кво законних власників нерухомості або бізнесу в державних реєстрах. Інші, навпаки, стверджують, що, реалізуючи такі повноваження, Мін’юст фактично перебирає на себе функції судової влади, що є неприпустимим, і зрештою значний масив реєстраційних кейсів, розглянутих в Офісі, опиняється в обителях Феміди, водночас не всі рішення про скасування незаконних (на думку Мін’юсту) реєстраційних дій можуть «встояти» в суді.

Наприкінці квітня цього року як симпатиків, так і противників адміністративної процедури оскарження реєстраційних дій здивувала новина про те, що Мін’юст планує передати частину скарг, які надійшли до Офісу, в регіони. Відповідно до наказу Мін’юсту «Про вжиття заходів щодо забезпечення ефективного розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації» від 27 квітня 2021 року № 1531/5, який набув чинності 1 травня 2021 року, в міністерстві паралельно працюватимуть «центральна» та регіональні колегії. Центральна Колегія буде розглядати всі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін’юсту, крім тих, що за дорученням міністра юстиції України або його заступника з питань державної реєстрації буде передано на розгляд регіональних колегій.

Увімкнути прискорення

Чим продиктовано таке рішення, які скарги будуть передавати до регіональних колегій і як новий алгоритм може позначитися на захисті прав власників нерухомості та суб’єктів господарювання, котрі звернулися до Офісу? Ці та інші запитання ми адресували заступниці міністра юстиції з питань державної реєстрації Ользі Оніщук.

«Реалізація відповідних нормативних змін далася нам непросто, — відверто зізнається наша співрозмовниця. — Ми усвідомлювали, що таке рішення точно не популярний крок, а вимушений тимчасовий захід. Ми мали вибір: залишити все як є, тобто законсервувати проблему нерозглянутих реєстраційних кейсів, або ж знайти компромісне рішення: запровадити алгоритм, який дасть змогу забезпечити ефективність процедури адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації, максимально пришвидшивши розгляд скарг».

За словами пані Оніщук, проблема накопичення нерозглянутих реєстраційних скарг виникла з кількох причин, зокрема через кадрові потужності самого Офісу, точніше, їх тривалу відсутність, та весняний локдаун зразка 2020 року. Масштаби проблеми минулорічного періоду «простою» профільний заступник міністра юстиції ілюструє цифрами. Так, у квітні минулого року Колегія розглянула лише 51 кейс — це те, що встигли проаналізувати протягом тижня, після того як було внесено зміни до профільної урядової постанови, які дали змогу відновити колегіальний формат роботи. Водночас за час дії жорстких карантинних обмежень навесні 2020­го до Офісу надійшло 369 скарг. «Тобто до поточного, і без того значного, навантаження додалося понад 300 кейсів. Крім того, на початку нашої каденції «у спадок» від попередників ми одномоментно отримали близько 200 скарг із висновками так званої Антирейдерської комісії, які новий міністр Денис Малюська відмовився візувати, бо відповідні рішення радше нагадували формальні відписки, а не експертні висновки щодо правомірності чи неправомірності проведення оскаржуваних реєстраційних дій. Ці скарги нам потрібно було розглядати заново по суті. Загалом протягом минулого року ми отримали дисбаланс між надходженням скарг і можливостями для їх розгляду Колегією в 600–700 кейсів», — пояснює Ольга Оніщук.

«Такі скарги і передаватимуть до регіональних колегій?» — уточнюємо ми у профільного заступника міністра юстиції. «Саме так. До регіональних колегій будуть передаватися нерозглянуті скарги, які надійшли до Офісу торік, а центральна Колегія у своєму постійному складі аналізуватиме поточні справи, датовані 2021 роком», — коментує пані Оніщук. Вона звертає увагу на те, що на розгляд фахівців міжрегіональних управлінь Мін’юсту будуть скеровувати тільки кейси стосовного нерухомого майна, адже накопичення скарг з іншого напряму державної реєстрації — щодо бізнесу — наразі немає. Ба більше, як зазначалося, впродовж останніх кількох років спостерігається стійка динаміка зменшення кількості скарг у сфері державної реєстрації від бізнесу. Для порівняння: якщо в І кварталі 2019 року серед усіх розглянутих у Мін’юсті реєстраційних скарг кейси щодо бізнесу становили майже 37 %, то протягом перших трьох місяців 2020­го цей показник зменшився до 28 %, а цьогорічний результат становить близько 18 %.

Таку динаміку профільний заступник міністра юстиції пов’язує з низкою чинників. По­перше, відбулося оновлення програмного забезпечення профільного реєстру — Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, у якому передбачено низку антирейдерських опцій. По­друге, запроваджено механізм додаткової ідентифікації користувача для роботи з вказаним реєстром, який вже довів свою ефективність на практиці. По­третє, в рамках так званого першого законодавчого пакета антирейдерських змін було реалізовано низку дієвих запобіжників, які майже унеможливлюють шахрайські дії щодо майнових чи корпоративних прав суб’єктів господарювання.

Якість у пріоритеті

«Юридична спільнота України добре пам’ятає часи, коли подібну операцію з передання залишку кейсів провели в судовій системі: нерозглянуті справи тодішнього Верховного Суду України передали на розгляд апеляційних інстанцій. Тоді це рішення самі позивачі та правнича спільнота сприйняла досить неоднозначно, зокрема говорили, що судді апеляційних судів не можуть розглядати справи в касаційному порядку. Вочевидь, можна провести паралелі з сьогоднішньою ситуацією. Чи не буде нарікань у скаржників та їх представників, які зверталися саме до Офісу протидії рейдерству, з приводу рівня фахової підготовки представників регіональних колегій?» — цікавимося ми в нашої співрозмовниці. «У питанні ефективного захисту власників нерухомості від незаконних реєстраційних дій оперативність не повинна превалювати над якістю, — наголошує Ольга Оніщук. — Ми потурбувалися про те, щоб гарантувати оперативну і водночас професійну експертизу оскаржуваних реєстраційних дій та високий рівень правових висновків, прийнятих за результатами колегіального розгляду кейсів. Для спеціалістів, яких залучатимуть до роботи в регіональних колегіях, ми організували та провели навчальні семінари й підготували низку практичних рекомендацій. Крім того, всі висновки представників міжрегіональних управлінь Мін’юсту будуть ретельно аналізуватися й офіціалізуватися — скеровуватися на підпис міністру юстиції України. Ми усвідомлюємо всю відповідальність і важливість такого кроку, тож маємо подбати про те, щоб у жодного суб’єкта звернення не виникало сумнівів в об’єктивності, неупередженості та професійності спеціалістів, які здійснюватимуть експертний аналіз оскаржуваних реєстраційних дій або рішень».

Водночас пані Оніщук нагадує про інструмент одноособового розгляду кейсів, який застосовується у випадках очевидних грубих порушень процедури державної реєстрації. Такі справи, підкреслює вона, обліковуються окремо, і саме їх можна вважати головним індикатором реєстраційного рейдерства. «Тобто всі скарги, які будуть передавати на розгляд регіональних колегій, так би мовити, вже пройшли первинну експертизу в Офісі, і підстав для невідкладного реагування на оскаржувані реєстраційні дії в порядку одноособового розгляду не було», — додає заступниця міністра юстиції.

Ольга Оніщук очікує, що підсилення кадрового ресурсу Колегії за рахунок регіональних представників ad hoc дасть змогу за досить короткий період розглянути залишки реєстраційних скарг і вже у звичному форматі діяльності оперативно аналізувати поточні кейси.

Чи спрацює така «регіональна» ставка, покажуть тільки час і практика. А як на рішення Мін’юсту відреагувала професійна спільнота, ми дізнавалися в представників юридичного ринку.

Олесь ЄВТЄЄВ «Юридична практика»

КОМЕНТАРІ

Резерви прискорення
Євген СОЛОВЙОВ, партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Чинне законодавство розмежовує компетенцію Міністерства юстиції України та його територіальних ор­ганів стосовно розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Тож досить ­супереч­ливим є питання можливості ініціації наказом Міністерства юстиції України передання розгляду скарг територіальним органам чи регіональним колегіям.

Строки розгляду скарг при цьому, можливо, і скоротяться, проте за наявності бажання їх можна було значно скоротити і до цього. Колегія уповноважена розглядати скарги у сфері державної реєстрації в разі участі в ній співголови, секретаря та щонайменше трьох членів, тобто 5 осіб. На мою думку, цілком можливим є забезпечення щоденного розгляду скарг не одним, а трьома складами колегії в мінімально необхідному складі, по 5 осіб на один склад. Відповідно, це дало б змогу втричі (!) пришвидшити розгляд скарг. Інакше просто незрозуміло, навіщо потрібні 22 особи у складі Колегії.

Щодо якості розгляду скарг, то це питання цілком залежить від добору кадрів до складу регіональних колегій, досконалості знання їх членами законодавства у сфері державної реєстрації, практики його застосування та оформлення рішень. Найімовірніше, як мінімум на початковому етапі їх діяльності з цим можуть бути складнощі.

Не можна водночас виключати і того, що метою запровадження регіональних колегій є зняття з центральної Колегії відповідальності та негативного іміджу за порушення строків розгляду скарг та позбавлення центральної Колегії необхідності розгляду «не цікавих» з огляду на ті чи інші обставини скарг.

Оновити реєстри
Василь КІЙКО, радник KPMG Law Ukraine

Протягом останніх років Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України здійснили низку позитивних законодавчих змін, які ускладнили можливості для вчинення рейдерських дій, а робота Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації мала позитивний вплив на динаміку зменшення кількості випадків рейдерства в Україні.

Проте, як свідчить аналіз статистики подання скарг до Колегії за перші 4 місяці 2021 року (понад 1 тисячу скарг), рейдерство як явище в Україні нікуди не зникло і продовжує існувати попри всі нововведення законотворців та уряду.

Найпопулярнішим видом рейдерства є незаконне втручання в роботу державних реєстрів, тому вдосконалення функціонування реєстрів, зокрема цифровізація даних, належний технічний захист інформації, синхронізація роботи державних реєстрів та їх даних між собою, розроблення ефективних механізмів попередження про вчинення реєстраційних дій власників майна, бізнесу, спрощення механізмів оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації видаються пріоритетними завданнями.

Також важливим є оновлення відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно даними, що перебувають у розпорядженні підприємств Бюро технічної інвентаризації (БТІ), оскільки більшість відповідних даних зберігається на паперових документах і значна частина такої інформації не відображається в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно й досі.

Крім того, хотілось би зазначити, що прийняття в майбутньому законопроєкту № 3774 з передбаченими ним заходами щодо вдосконалення механізму протидії рейдерству видається правильним і позитивним кроком для запобігання протиправному захопленню підприємств і незаконному заволодінню нерухомим майном.

Зекономить час
Ірина СТАРОДУБ, керівник судового відділу Moneyveo

Наказ № 1531/5 «Про вжиття заходів щодо забезпечення ефективного розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації», на мою думку, дуже позитивно впливає на регулювання питань щодо скарг на дії реєстраторів.

Відповідно до нього міністерством створюється центральна Колегія, яка розглядає всі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін’юсту, крім тих, що за дорученням міністра або його заступника передано на розгляд регіональної колегії, а також регіональні колегії, які розглядатимуть передані їм справи.

Основним напрямом діяльності Колегії є здійснення контролю у сфері державної реєстрації, усунення порушень, які допустили державні реєстратори, та притягнення їх до відповідальності.

Безперечно, в новоствореній Колегії є багато плюсів. Вона зможе значно оперативніше за суд скасувати незаконні реєстраційні дії. Вважаю, що Колегія буде таким собі засобом недопущення ускладнення ситуації та надасть можливість і час власнику, щоб зреагувати на можливі наступні протиправні дії.

Основними перевагами Колегії будуть час та якість розгляду таких скарг. На жаль, наші реалії такі, що фізичній або юридичній особі, яка зазнала незаконних рейдерських атак, доводиться довго чекати поновлення свого права власності та очікувати, доки компетентний орган буде розглядати її скаргу, а це може затягнутися на місяці. Заявники стають заручниками ситуації, що, безперечно, вкрай негативно. Як мінімум таким особам доводиться чекати по два місяці на призначення свого розгляду, але найгірше в цій історії те, що заяву особи часто можуть повернути з формальних причин. Відповідно, мета роботи такої Колегії має бути саме в усуненні цих недоліків та в доступності процесу оскарження.

Зробити нерентабельним
Кузьма ПОЗИЧАНЮК, старший юрист Sayenko Kharenko

На мою думку, основне значення прийнятих змін не у створені регіональних колегій, а в наділенні міністра юстиції України або його профільного заступника правом передавати на розгляд регіональних колегій скарги, які відповідно до визначеної законом компетенції належать до розгляду Міністерством юстиції України.

З одного боку, передання накопичених в Офісі протидії рейдерству скарг регіональним колегіям може пришвидшити їх розгляд та одночасно розвантажити центральну Колегію.

Однак не факт, що це нововведення позитивно позначиться на швидкості розгляду майбутніх скарг, які спочатку будуть подаватися до Офісу протидії рейдерству, а вже потім за дорученням міністра юстиції або його заступника спускатися на рівень відповідних регіональних колегій. Така «подорож» скарги з Офісу протидії рейдерству до регіональної колегії призведе до втрати дорогоцінного часу, що у випадку з рейдерством може стати непоправним.

Щодо того, чи вплинуть прийняті Міністерством юстиції України зміни на якість розгляду скарг, то саме лише наділення міністра та його заступника правом передавати скарги до регіональної колегії, на мою думку, жодним чином не впливає на якість їх розгляду. Вона залежить від багатьох обставин, включаючи, звісно, час, який конкретний спеціаліст може присвятити розгляду скарги, компетентність такого спеціаліста, а також фактичні обставини самої скарги.

Очевидно, що для системного подолання рейдерства діяльності однієї лише Колегії недостатньо, тим паче, що здебільшого вона працює вже з наслідками рейдерських дій, а не превентивно.

Хоч як абсурдно це звучить, але інтенсивність рейдерства прямо залежить від вартісної доступності таких дій. А тому реальне зменшення рейдерства можливе за умови здорожчання такого роду «послуг» внаслідок системних законодавчих та правозастосовних дій.

Забезпечить оперативність
Ірина СКАЛЕЦЬКА, юрист L.I.Group

Варто зазначити, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації повинен здійснюватись у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян». Водночас наразі Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації розглядає скарги, що зареєстровані в Мін’юсті впродовж 2020 року. Така тривалість розгляду скарг свідчить про неефективність процедури адміністративного оскарження рішень державних реєстраторів.

Зміни, внесені наказом «Про вжиття заходів щодо забезпечення ефективного розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації», покликані забезпечити більш оперативний розгляд скарг, які надходять до Міністерства юстиції України, та, як наслідок, ефективний захист прав власників майна.

Варто зауважити, що наявність висновку Колегії за результатом розгляду скарги не є достатньою підставою для скасування відповідного рішення державного реєстратора, а потребує видання відповідного наказу міністра юстиції чи очільника територіального органу міністерства.

Однозначно позитивним моментом є те, що законодавець розширив перелік суб’єктів, до повноважень яких належатиме розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Можливо, все це в сукупності дасть змогу кожній особі, яка вважає порушеними свої права у сфері державної реєстрації, а також бізнесу отримати належний захист без довготривалих затримок під час розгляду їх скарг.

Виключити людський фактор
Ірина СТОЛЯРЧУК, адвокат Pavlenko Legal Group

Хоча масове «реєстраційне рейдерство» як різновид рейдерства відходить у минуле, рейдерство як глобальне явище продовжує існувати в сучасних реаліях України. Це зумовлено, зокрема, тим, що роками низка інструментів та схем були успішно відпрацьовані, а покарання у вигляді кримінальної відповідальності за суспільно небезпечне винне діяння своїх «героїв» так і не спіткало. Напрошується логічний висновок, що для усунення можливих рейдерських атак у цілому необхідні суттєві структурні зміни в правоохоронній системі України, які активізують успішну роботу поліції за такими «рейдерськими» статтями, як 205¹, 206, 206², 357, 358 та 365² Кримінального кодексу України. Також дуже важливо, щоб належним чином велась і публікувалась статистика рейдерських захоплень, зареєстрованих кримінальних проваджень щодо випадків рейдерства, вироків у таких справах тощо.

Оскільки однією з головних причин існування рейдерства в Україні є корупція, то паралельно із перезавантаженням правоохоронної системи мають відшліфовуватися механізми боротьби з корупцією в органах місцевого самоврядування, судах та Мін’юсті.

Окрім окреслених структурних змін у роботі державних органів, важливим складником усунення можливості рейдерських атак є модернізація програмного забезпечення, яке буде автоматично блокувати підозрілі реєстраційні дії, наприклад, шляхом запровадження спеціального модуля ризиків, який буде здійснювати аналіз та автоматичне блокування підозрілих реєстраційних дій. Ефективним інструментом у боротьбі з несанкціонованими реєстраційними діями може бути також запровадження додаткового погодження такої дії ще одним державним реєстратором, обраним автоматизованою системою в довільному порядку.

Розвантажить Офіс
Михайло ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ, старший юрист ЮФ «Антіка»

Міністерство юстиції України та його територіальні органи наділені повноваженнями здійснювати розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора та суб’єктів державної реєстрації. При цьому, законодавство розділяє компетенцію Мін’юсту та його територіальних органів, забороняючи останнім розглядати скарги на рішення про державну реєстрацію прав у сфері нерухомості і рішення, згідно з якими проведено реєстраційну дію щодо юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Тобто, скарги на важливі рішення у сфері державно реєстрації розглядає виключно Мін’юст, що, в свою чергу, зумовлює надмірне навантаження на міністерство та є причиною затримки розгляду таких скарг.

Для виходу з цієї ситуації Мін’юстом було прийнято наказ №1531/5 від 27.04.2021 року «Про вжиття заходів щодо забезпечення ефективного розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації». Цим наказом Мін’юст надав собі право створювати окрім центральної ще й регіональні Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.

Зокрема, наказом №1531/5 передбачається, що всі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін’юсту, розглядатиме центральна Колегія Мін’юсту, окрім тих, що за дорученням Міністра або його заступника з питань державної реєстрації будуть передані на розгляд регіональних Колегій. Тобто, напряму звернутися до регіональної Колегії зі скаргою особа не зможе.

Створення таких Колегій дійсно здатне розвантажити Офіс протидії рейдерству Мін’юсту та, відповідно, пришвидшити розгляд скарг у сфері державної реєстрації. Однак, не можна виключати ускладнення процесу розгляду таких скарг, оскільки організаційне та матеріально-технічне забезпечення, як і підготовка матеріалів для розгляду скарги регіональними Колегіями, вочевидь, має здійснюватися безпосередньо Мін’юстом, адже утворюються такі колегії саме при міністерстві, а не при його територіальних органах.

Враховуючи, що наказом №1531/5 було також удосконалено й інші процеси (унормовано порядок діяльності співголів та членів Колегій, визначено функціональні обов’язки секретаря, якого наділено правом надсилати запити щодо витребування документів тощо), вказані зміни здатні позитивно вплинути і на якість розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Втім, остаточна відповідь на питання про ефективність та доцільність створення регіональних Колегій може бути надана, принаймні, після річного періоду їх функціонування.

Розподілить повноваження
Дмитро ПАЛЮЩЕНКО, юрист практики супроводу бізнесу Juscutum

Однією з цілей прийняття змін до положення «Про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора» та створення аналогічних колегій при кожному територіальному органі Мін’юсту, є саме пришвидшення розгляду скарг на дії або бездіяльність державних реєстраторів та суб’єктів державної реєстрації.

Документом одразу було змінене найменування положення і «Колегія» була замінена на «Колегії».

Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації будуть діяти при кожному територіальному органі Міністерства юстиції України, а не тільки в Києві, що значно розвантажить головний офіс міністерства та розподілить повноваження між регіонами. Це однозначно є позитивним кроком для вдосконалення та пришвидшення процедури адміністративного оскарження дій або бездіяльності державних реєстраторів та суб’єктів державної реєстрації

Такі колегії будуть складатись зі співголів, секретарів та інших членів, чисельність яких буде визначена безпосередньо Мін’юстом чи відповідним територіальним органом.

До складу таких колегій будуть входити посадові особи Мін’юсту чи відповідного територіального органу, а також представники інших державних органів, громадських об’єднань або інші особи, які будуть обиратись Мін’юстом чи відповідним територіальним органом.

Зі слів представників Мін’юсту, для фахівців, яких залучатимуть до роботи в регіональних Колегіях, будуть організовані навчальні курси та підготовлені методичні матеріали, оскільки у гонитві за швидкістю може постраждати ефективність висновків, що будуть прийматись колегіями.

Організаційне, у тому числі матеріально-технічне, забезпечення діяльності колегій, підготовку матеріалів для розгляду колегіями скарг, а також підготовку проектів висновків колегій буде здійснюватися безпосередньо Мін’юстом чи відповідним територіальним органом.

Відтак, наприклад, співголови є головуючими засіданнях колегій та зобов’язані забезпечувати дотримання вимог законодавства під час засідань колегій. Секретарі колегій забезпечують організаційну діяльність колегій під час підготовки та проведення засідань колегій.

Крім того, Мін’юстом або відповідним територіальним органом має бути забезпечена аудіо- та відеофіксація засідань колегій під час надання усних пояснень по суті.